Ї навпаки, якщо англійський твід стане популяр-
нішим у США, то попит на фунт зросте, а курс долара
впаде.
2. Зростання національного доходу (а відповідно й до-
ходів населення) даної країни порівняно з іншими країнами
призводить до зниження курсу її валюти. Наприклад, якщо
економіка США розвивається швидше, ніж британська, то
американський імпорт британських товарів, отже, і попит
у США на фунт стерлінгів зростатимуть. Ціна британського
фунта стерлінгів у доларах підвищуватиметься, тобто долар
знецінюватиметься.
3. Зміна внутрішніх цін у країні впливає на курс валюти.
Якщо рівень внутрішніх цін у Великобританії швидко зро-
стає, а в США залишається незмінним, то британський
споживач купуватиме відносно дешеві американські товари,
підвищуючи цим попит на долари. 1 навпаки, американці
менше купуватимуть британські товари, знижуючи пропо-
зицію доларів, що викличе знецінення фунту стерлінгів.
4. Якщо країна, з мстою подолання інфляції, проводи-
тиме політику <дорогих> грошей, підвищуючи процентні
206
ставки, то це призведе до притоку іноземного капіталу в
країну і підвищить курс національної валюти.
ПIДСУМКИ
1. Міжнародна валютна система - це форма організації
міжнародних валютних (грошових) відносин, затверджена
міждержавними домовленостями. Вона включає: міжна-
родні ліквідні ресурси, валютний курс, валютні ринки,
міжнародні валютні організації.
2. Міжнародна валютна система у своєму розвитку про-
йшла три етапи й існувала в таких формах: система
золотого стандарту, система золотовалютного стандарту
(Бреттон-Вудська система), система плаваючих курсів
(Ямайська система).
3. Золотий стандарт забезпечував стабільність валютних
курсів завдяки визначенню золотого вмісту національних
валют. В умовах Бреттон-Вудської системи країни-учасниці
підтримували валютні курси за рахунок стабілізаційних фон-
дів, золота або позичок, одержаних від МВФ. Великі де-
фіцити платіжних балансів скасовувалися за рахунок де-
вальвацій валют з дозволу МВФ. Ямайська система
грунтується на регулюванні плаваючих курсів. Валютні курси,
як правило, визначаються ринковими силами, хоча уряди
періодично втручаються в цей процес. Кожна країна сама
вибирає варіант встановлення валютного курсу.
4. Важливу роль в сучасній валютній системі відіграють
міжнародні грошові одиниці СДР (спеціальні права запо-
зичення) - колективна міжнародна одиниця Міжнарод-
ного валютного фонду та ЕКЮ - регіональне колективна
одиниця Європейської валютної системи.
5. Серед факторів, що впливають на курс валют, основне
значення мають: попит населення на товари іншої країни,
динаміка доходів населення, зміна внутрішніх цін, гро-
шова політика держави.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Назвіть переваги та недоліки кожної з трьох міжнародних валютних си-
стем.
2. Які функції грошей виконують міжнародні штучні гроші - СДР та ЕКЮ?
3. Поясніть таке твердження: <Український експорт заробляє валюту, яку
можна використовувати для фінансування імпорту>.
207
4. Чи згодні ви з таким твердженням; <Підвищення ціни долара в карбо-
ванцях обовязково означає пвяня карбованця в доларах>?
5. Уявімо, що між Україною і США діє система плаваючих валютних курсів.
Виберіть, які з нвгаяеяих нижче ситуацій можуть підвищити або знизити
курс украйського карбованця:
а) США здійснюють по відношенню до України пільгову тарифну
політику.
б) Американські споживачі масово почали споживати вино <Масандра>,
чим <коротили сжмшвввіві вігФтвнвних напоїв.
в) В УкуеМ тоншає, Iнфляція.
г) В еквио>А>1 США аервя<аяаеся зветпий спад виробництва.
д) УкраЬй здійснює політику <дорогих> грошей.
Тема 4. Міжнародні фінансово-кредитні
ерганЬадії
Розвиток економічного співробітництва, валютних та фінан-
сових відносин між державами зумовив появу міжнародних
фюансово-іфедвтних оргагізацій, які здійснюють регулю-
вання цих відносин і сприяють стаяізації світової економі-
ки. Створено міжвіоп фїваасово-креарггиі організації ва
основі міждержавних угод. Провідає місце серед них иале-
жить Міхиарсаяоїйу валютному фонду (МВФ), Свгговому
банку, Єарояейсьїюму банку рекоясгрукцЯ та розвитку
(ЄБРР).
МIжяародістй валю гний фонд - наднаціональна ва-
лютно-крвдвіяа установа. МВФ створено иа Міжнароднй
валютяо-фіаавсовій конференції в Бреттов-Вудсі (США)
у 1944 р. як спеціаааовану представницьку організацію
00Н. М8Ф пояив працювати з 1 берааня 1947 р., його
ипаб-квартжра знаходиться у Ваішшгтоаі.
За статутом, метою МВФ є свдитяння міжнародному
валютному скЬробітвщгву та стабиівацї ваиот, створення
багатосторонвьої системи ндатежів і розрахунків, підтри-
мання рініюямії оддіжаих балансів країв - чжвов Фонду.
Цим МВФ уможливдое зростання і збалансововсть ж-
кзрояк> торгшлі, ггшЬішдшя економі дато кігімвгу окре-
мих країв і стабілізацію світового госжпарствв в цілому.
МВФ здійгдое систему захпків, сврвмовгвкх ва ретулво-
вмвя -ЛХУЕИВС курсів, спрБЕнкя коюртопаності валют,
ивдптя иороткостроюпиух іредигів крвівам - членам
208
Фонду для покриття тимчасового дефіциту їх платіжних
балансів, ліквідацію валютних обмежень, організацію кон-
сультативиої допомоги з фінансових та валютних питань.
МВФ - організація акціонерного типу. Його ресурси
формуються за рахунок внесків країн-учасниць. Для кожної
з них встановлено вступну квоту, розмір якої визначається
відповідно до частки країни у світовій торгівлі. Квота
переглядається кожні 5 років. Частіша внеску країни вно-
ситься у вільно конвертовавій валюті (22,7 %), а решта -
у млоті дааоі крйкя. Кількість содоспі крайіи-учасяиці
айлеж.ить від еяммнх V вивосу в бюджет Фоиду.
У 1947 р. учвсмками МВФ були 49 країн, а його
основний кавіил скл-вв 7,7 мфц доларів. Ниві до Фонду
входять понад 170 крЯЕн, і понад 50 з них виконують його
програми. У 1991-1992 рр. понад 20 держав висловили
бажання стати членами Фонду, у тому числі країни, що
входили до колишнього СРСР. Україна <грийнята до МВФ
у вересні 1992 р. і стала 167-м членом цій міжяародної
організації.
Статутний капітал МВФ на 1 липня 1992 р. досяг
120 млря доларів. Крім статутного капіталу і загадмшх
кредитних ресурсів, МВФ створив ще ряд спеціальних
фондів.
Головним акціонером МВФ в США. На кінець 1992 р.
квота США стамовида 19,62 %. Крупними акдювервми є
Ншеччжиа і Японія (по 6,1 %), Франція і Велякобїтгашя
(по 5,48 %), Саудаська Араюя (3,79 %), Iталія (3,4 %),
Канада (3,2 %), Нідеряавди (2,55 %), Китай (2.5 %).
Квоту для Росії стажялево вя рівні 3,0 %, Украївн -
0,7 %.
Керівними оргаяами МВФ в Рада управляючих, Ди-
ректорат і Секретаріат.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
нішим у США, то попит на фунт зросте, а курс долара
впаде.
2. Зростання національного доходу (а відповідно й до-
ходів населення) даної країни порівняно з іншими країнами
призводить до зниження курсу її валюти. Наприклад, якщо
економіка США розвивається швидше, ніж британська, то
американський імпорт британських товарів, отже, і попит
у США на фунт стерлінгів зростатимуть. Ціна британського
фунта стерлінгів у доларах підвищуватиметься, тобто долар
знецінюватиметься.
3. Зміна внутрішніх цін у країні впливає на курс валюти.
Якщо рівень внутрішніх цін у Великобританії швидко зро-
стає, а в США залишається незмінним, то британський
споживач купуватиме відносно дешеві американські товари,
підвищуючи цим попит на долари. 1 навпаки, американці
менше купуватимуть британські товари, знижуючи пропо-
зицію доларів, що викличе знецінення фунту стерлінгів.
4. Якщо країна, з мстою подолання інфляції, проводи-
тиме політику <дорогих> грошей, підвищуючи процентні
206
ставки, то це призведе до притоку іноземного капіталу в
країну і підвищить курс національної валюти.
ПIДСУМКИ
1. Міжнародна валютна система - це форма організації
міжнародних валютних (грошових) відносин, затверджена
міждержавними домовленостями. Вона включає: міжна-
родні ліквідні ресурси, валютний курс, валютні ринки,
міжнародні валютні організації.
2. Міжнародна валютна система у своєму розвитку про-
йшла три етапи й існувала в таких формах: система
золотого стандарту, система золотовалютного стандарту
(Бреттон-Вудська система), система плаваючих курсів
(Ямайська система).
3. Золотий стандарт забезпечував стабільність валютних
курсів завдяки визначенню золотого вмісту національних
валют. В умовах Бреттон-Вудської системи країни-учасниці
підтримували валютні курси за рахунок стабілізаційних фон-
дів, золота або позичок, одержаних від МВФ. Великі де-
фіцити платіжних балансів скасовувалися за рахунок де-
вальвацій валют з дозволу МВФ. Ямайська система
грунтується на регулюванні плаваючих курсів. Валютні курси,
як правило, визначаються ринковими силами, хоча уряди
періодично втручаються в цей процес. Кожна країна сама
вибирає варіант встановлення валютного курсу.
4. Важливу роль в сучасній валютній системі відіграють
міжнародні грошові одиниці СДР (спеціальні права запо-
зичення) - колективна міжнародна одиниця Міжнарод-
ного валютного фонду та ЕКЮ - регіональне колективна
одиниця Європейської валютної системи.
5. Серед факторів, що впливають на курс валют, основне
значення мають: попит населення на товари іншої країни,
динаміка доходів населення, зміна внутрішніх цін, гро-
шова політика держави.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Назвіть переваги та недоліки кожної з трьох міжнародних валютних си-
стем.
2. Які функції грошей виконують міжнародні штучні гроші - СДР та ЕКЮ?
3. Поясніть таке твердження: <Український експорт заробляє валюту, яку
можна використовувати для фінансування імпорту>.
207
4. Чи згодні ви з таким твердженням; <Підвищення ціни долара в карбо-
ванцях обовязково означає пвяня карбованця в доларах>?
5. Уявімо, що між Україною і США діє система плаваючих валютних курсів.
Виберіть, які з нвгаяеяих нижче ситуацій можуть підвищити або знизити
курс украйського карбованця:
а) США здійснюють по відношенню до України пільгову тарифну
політику.
б) Американські споживачі масово почали споживати вино <Масандра>,
чим <коротили сжмшвввіві вігФтвнвних напоїв.
в) В УкуеМ тоншає, Iнфляція.
г) В еквио>А>1 США аервя<аяаеся зветпий спад виробництва.
д) УкраЬй здійснює політику <дорогих> грошей.
Тема 4. Міжнародні фінансово-кредитні
ерганЬадії
Розвиток економічного співробітництва, валютних та фінан-
сових відносин між державами зумовив появу міжнародних
фюансово-іфедвтних оргагізацій, які здійснюють регулю-
вання цих відносин і сприяють стаяізації світової економі-
ки. Створено міжвіоп фїваасово-креарггиі організації ва
основі міждержавних угод. Провідає місце серед них иале-
жить Міхиарсаяоїйу валютному фонду (МВФ), Свгговому
банку, Єарояейсьїюму банку рекоясгрукцЯ та розвитку
(ЄБРР).
МIжяародістй валю гний фонд - наднаціональна ва-
лютно-крвдвіяа установа. МВФ створено иа Міжнароднй
валютяо-фіаавсовій конференції в Бреттов-Вудсі (США)
у 1944 р. як спеціаааовану представницьку організацію
00Н. М8Ф пояив працювати з 1 берааня 1947 р., його
ипаб-квартжра знаходиться у Ваішшгтоаі.
За статутом, метою МВФ є свдитяння міжнародному
валютному скЬробітвщгву та стабиівацї ваиот, створення
багатосторонвьої системи ндатежів і розрахунків, підтри-
мання рініюямії оддіжаих балансів країв - чжвов Фонду.
Цим МВФ уможливдое зростання і збалансововсть ж-
кзрояк> торгшлі, ггшЬішдшя економі дато кігімвгу окре-
мих країв і стабілізацію світового госжпарствв в цілому.
МВФ здійгдое систему захпків, сврвмовгвкх ва ретулво-
вмвя -ЛХУЕИВС курсів, спрБЕнкя коюртопаності валют,
ивдптя иороткостроюпиух іредигів крвівам - членам
208
Фонду для покриття тимчасового дефіциту їх платіжних
балансів, ліквідацію валютних обмежень, організацію кон-
сультативиої допомоги з фінансових та валютних питань.
МВФ - організація акціонерного типу. Його ресурси
формуються за рахунок внесків країн-учасниць. Для кожної
з них встановлено вступну квоту, розмір якої визначається
відповідно до частки країни у світовій торгівлі. Квота
переглядається кожні 5 років. Частіша внеску країни вно-
ситься у вільно конвертовавій валюті (22,7 %), а решта -
у млоті дааоі крйкя. Кількість содоспі крайіи-учасяиці
айлеж.ить від еяммнх V вивосу в бюджет Фоиду.
У 1947 р. учвсмками МВФ були 49 країн, а його
основний кавіил скл-вв 7,7 мфц доларів. Ниві до Фонду
входять понад 170 крЯЕн, і понад 50 з них виконують його
програми. У 1991-1992 рр. понад 20 держав висловили
бажання стати членами Фонду, у тому числі країни, що
входили до колишнього СРСР. Україна <грийнята до МВФ
у вересні 1992 р. і стала 167-м членом цій міжяародної
організації.
Статутний капітал МВФ на 1 липня 1992 р. досяг
120 млря доларів. Крім статутного капіталу і загадмшх
кредитних ресурсів, МВФ створив ще ряд спеціальних
фондів.
Головним акціонером МВФ в США. На кінець 1992 р.
квота США стамовида 19,62 %. Крупними акдювервми є
Ншеччжиа і Японія (по 6,1 %), Франція і Велякобїтгашя
(по 5,48 %), Саудаська Араюя (3,79 %), Iталія (3,4 %),
Канада (3,2 %), Нідеряавди (2,55 %), Китай (2.5 %).
Квоту для Росії стажялево вя рівні 3,0 %, Украївн -
0,7 %.
Керівними оргаяами МВФ в Рада управляючих, Ди-
ректорат і Секретаріат.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67