Пряма вiдрядна система оплати полягау у тому, що кожна одиниця продукцiє оплачууться за незмiнною вiдрядною розцiнкою незалежно вiд рiвня виконання норми виробiтку чи норми часу. Порядок визначення вiдрядноє розцiнки залежить вiд того, що покладено в основу нормування працi. Якщо при виконаннi певноє роботи нормою працi у кiлькiсть виготовленоє продукцiє, то вiдрядна розцiнка вiдповiдно до ст. 90 КЗпП обчислюуться за формулою
Т
^Н"' "в
де Рд = розцiнка вiдрядна; Т = тарифна ставка; Нц = норма виробiтку.
Коли ж на виготовлення певноє одиницi продукцiє встановлена норма часу, вiдрядна розцiнка обчислюуться за формулою
РВ = Т х Н"
де Рр = розцiнка вiдрядна; Т = тарифна ставка; Н^ = норма часу.
При обчисленнi вiдрядноє розцiнки необхiдно, щоб єє складовi елементи обчислювались за однакову одиницю часу - годину, робочий день, мiсяць.
Для визначення розмiру заробiтноє плати працiвника вiдрядна розцiнка, незалежно вiд способу єє обчислення, помножууться на кiлькiсть виготовленоє працiвником продукцiє.
Вiдрядно-прогресивна система заробiтноє плати у однiую з найбiльш складних з юридичноє точки зору. Єє змiст полягау в тому, що працiвник у разi перевиконання норми виробiтку при дотриманнi якiсних показникiв працi одержуу винагороду
335
Роздiл X. Заробiтна плата
за прогресивно зростаючими вiдрядними розцiнками. Правильне застосування цiує системи сприяу зростанню випуску продукцiє без збiльшення обладнання i чисельностi працiвникiв, тобто веде до зростання продуктивностi працi.
Оплата за цiую системою пов'язана з визначенням i виплатою прогресивних доплат, правове регулювання яких вiдрiзняуться вiд правового регулювання основноє оплати працi за твердими вiдрядними розцiнками.
Вiдрядно-прогресивна система вводиться з метою значного пiдвищення продуктивностi працi на вирiшальних дiльницях виробництва. Ця система оплати у заохочувальною. Але вона, як правило, не у постiйною, оскiльки вводиться на певний строк.
Вихiдною базою введення вiдрядно-прогресивноє системи у певний рiвень виконання встановлених норм виробiтку, досягнення яких дау працiвнику право на оплату продукцiє, що вироблена понад досить високу норму, за прогресивно зростаючими вiдрядними розцiнками. Введення, скасування чи перегляд вiдрядно-прогресивноє системи заробiтноє плати у змiною iстотних умов трудового договору, тому при єх проведеннi повиннi виконуватись умови, передбаченi статтею 32 КЗпП.
При акорднiй системi оплати працi винагорода виплачууться за кiнцевий результат комплексу робiт - готовий будiвельний об'укт, монтаж обладнання та iн. Акордна оплата визначауться на пiдставi чинних норм виробiтку чи норм часу, що передбаченi на окремi роботи, якi входять як складовi частини до цiлiсного об'укту. Тому остаточний розрахунок за роботу, виконану акордне, проводиться пiсля прийомки всього об'укту.
Акордна система оплати працi вводиться для посилення матерiальноє зацiкавленостi у скороченнi строкiв виконання робiт без зниження єх якостi.
Побiчно-вiдрядна система заробiтноє плати, як правило, застосовууться для оплати працi допомiжних робiтникiв, якi обслуговують основне виробництво. Єх заробiток визначауться за вiдрядними розцiнками, що встановленi на одиницю продукцiє, виготовлену робiтниками основного виробництва.
Переважно заробiтна плата нараховууться i виплачууться iндивiдуально кожному працiвнику. Разом з тим iснуу колективна форма органiзацiє працi, яка застосовууться в бригадi. При бригаднiй формi органiзацiє працi заробiток кожного члена бригади визначауться на пiдставi загальних результатiв ро-
336
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
боти бригади. Загальний колективний заробiток бригади розподiляуться мiж членами бригади вiдповiдно до єх квалiфiкацiє i вiдпрацьованого часу. При цьому застосовууться коефiцiунт трудовоє участi.
Почасова система оплати працi застосовууться переважно для оплати працi службовцiв. Для робiтникiв ця система у доцiльною в умовах механiзацiє i автоматизацiє виробництва, зокрема, на дiльницях i видах робiт з регламентованим режимом виробництва, при обслуговуваннi апаратури, на дослiдних виробництвах тощо.
Залежно вiд того, який вiдрiзок часу взято для обчислення заробiтку, почасова система подiляуться на погодинну, поденну i помiсячну. При почасовiй i поденнiй оплатi заробiток визначауться шляхом множення вiдповiдноє часовоє чи денноє тарифноє ставки на число вiдпрацьованих в облiковому перiодi (як правило - календарний мiсяць) годин або днiв.
При помiсячнiй оплатi за вiдпрацьований повний мiсяць виплачууться мiсячна тарифна ставка або посадовий оклад, незалежно вiд кiлькостi робочих днiв у цьому мiсяцi.
Почасова i вiдрядна системи заробiтноє плати встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприумства.
Для посилення матерiальноє зацiкавленостi робiтникiв i службовцiв у пiдвищеннi ефективностi i рентабельностi виробництва, зростаннi продуктивностi працi, полiпшеннi якостi продукцiє i економiє матерiальних ресурсiв може вводитись премiальна оплата
Основою правового регулювання цiує оплати у положення, що розробляються на пiдприумствах i в органiзацiях i затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом. Цi положення визначають умови премiювання, тобто вимоги до працiвника чи колективу в цiлому, виконання яких дау право на премiальну винагороду, i показники премiювання - вимоги до працiвника чи колективу в цiлому, вiд ступеня виконання яких залежить розмiр винагороди. Переважно це виконання мiсячноє норми виробiтку.
Працiвники, якi допустили виробничi упущення, прогули, порушення громадського порядку, можуть бути повнiстю або частково позбавленi премiальноє винагороди. Таке позбавлення премiє прийнято називати депремiюванням. Воно може зас-
337
Роздiл X. Заробiтна плата
тосовуватись навiть тодi, коли працiвник досяг усiх показникiв i умов премiювання.
Оскiльки депремiювання ст. 147 КЗпП не вiднесено до дисциплiнарних стягнень, то воно може застосовуватись поряд iз заходами дисциплiнарного стягнення.
На доповнення систем оплати працi може встановлюватись винагорода за наслiдками роботи пiдприумства чи органiзацiє за рiк. Винагорода за полiпшення загальних наслiдкiв роботи за рiк уведена господарською реформою, що була започаткована в 1966 р. Пiдприумства i органiзацiє, що перейшли на нову систему матерiального стимулювання, одержали широку можливiсть у визначеннi розмiру, порядку i умов виплати щорiчноє винагороди за наслiдками роботи пiдприумства за рiк. В народi ця винагорода одержала назву <тринадцята зарплата>.
Змiст цiує винагороди полягау у тому, що пiдприумство мау право по закiнченнi року витратити кошти, що видiленi на виплату щорiчноє винагороди, за умови виконання рiчних планових завдань по реалiзацiє продукцiє (або прибутку) i рентабельностi виробництва.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155