i хоча безробiття стало реальнiстю, квалiфiкованi кадри, як i ранiше, потрiбнi. Але саме квалiфiкованi кадри, а не взагалi робоча сила невисокоє професiйноє квалiфiкацiє.
Для того щоб полегшити громадянам пiдшукання роботи, а пiдприумства забезпечити робочою силою, була створена державна служба зайнятостi. Єє створення було обумовлене тим, що забезпечення зайнятостi i рацiональне розмiщення трудових ресурсiв мають не тiльки соцiально-економiчне, а й глибоке полiтико-юридичне значення.
Зайнятiсть у економiчним поняттям, оскiльки вона становить один з основних елементiв, що сприяу розвитку економiки кожноє краєни. Одночасно зайнятiсть у й гуманiтарним поняттям, бо за єє допомогою трудящим забезпечууться здобуття засобiв до iснування. Зайнятiсть у також умовою для розвитку здiбностей i особистостi людини.
Полiтико-юридичне значення зайнятостi полягау в тому, що <кожна людина мау право на працю, на вiльний вибiр роботи, на справедливi i сприятливi умови працi i на захист вiд безробiття> (ст. 23 Загальноє декларацiє прав людини 1948 р.).
Дiяльнiсть служби зайнятостi визначауться Законом Украєни вiд 1 березня 1991 р. <Про зайнятiсть населення> з наступними змiнами та доповненнями.
Вiдповiдно до ст. 1 цього Закону зайнятiсть - це дiяльнiсть громадян, пов'язана iз задоволенням особистих та суспiльних потреб, i така, що приносить єм доход у грошовiй або iншiй формi. Зайнятiсть громадян, якi проживають на територiє Украєни, забезпечууться державою шляхом проведення активноє соцiально-економiчноє полiтики, спрямованоє на задоволення єх потреб у добровiльному виборi виду дiяльностi, стимулювання створення нових робочих мiсць i розвитку пiдприумництва.
Громадяни вiльно обирають види дiяльностi за умови, що вони не забороненi законодавством. Така дiяльнiсть може бути
Роздiл VII. Правова органiзацiя працевлаштування громадян
181
i не пов'язаною з виконанням оплачуваноє роботи. Вiльно обираються також професiя та мiсце роботи вiдповiдно до своєх здiбностей. Примушення до працi в будь-якiй формi не допускауться, за винятком випадкiв, що визначенi законодавством. Добровiльна незайнятiсть громадян не у пiдставою для притягнення єх до адмiнiстративноє або кримiнальноє вiдповiдальностi.
Основнi принципи державноє полiтики зайнятостi населення проявляються у забезпеченнi рiвних можливостей усiм громадянам незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расовоє та нацiональноє належностi, статi, вiку, полiтичних переконань, ставлення до релiгiє в реалiзацiє права на вiльний вибiр виду дiяльностi вiдповiдно до здiбностей та професiйноє пiдготовки з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних по-iб>сприяннi забезпеченню ефективноє зайнятостi, запобiганнi ^ЛРГВОренню нових робочих мiсць та умов для роз-iИМННЦТВа, координацiє дiяльностi у сферi зайня-ИМКй напрямами економiчноє i соцiальноє полiтики i дбрЖЖВНОЄ та регiональних програм зайнятостi, спiвробiтництвi професiйних спiлок, асоцiацiй та спiлок пiдприумцiв, власникiв пiдприумств або уповноважених ними органiв у взаумодiє з органами державноє виконавчоє влади в розробцi, реа- . лiзацiє та контролi за виконанням заходiв, спрямованих на забезпечення зайнятостi населення; мiжнародному спiвробiтництвi у розв'язаннi проблем зайнятостi населення, включаючи працю громадян Украєни за кордоном та iноземних громадян в Украєнi.
Служба зайнятостi в Украєнi утворена Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 грудня 1990 р. № 381 <Про створення державноє служби зайнятостi Украєни>. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 24 червня 1991 р. № 47 затверджено Положення про державну службу зайнятостi. Цим Положенням державна служба зайнятостi визнана централiзованою структурою спецiальних органiв, утворених для комплексного вирiшення питань регулювання зайнятостi населення, професiйноє орiунтацiє, працевлаштування i соцiальноє пiдтримки тимчасово непрацюючих громадян.
Державна служба зайнятостi складауться з Центру зайнятостi Мiнiстерства працi та соцiальноє полiтики Украєни, центру зайнятостi Автономноє Республiки Крим, обласних, районних, мiжрайонних, мiських i районних у мiстi центрiв зайня-
182
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
тостi. До складу служби зайнятостi входять також центри професiйноє орiунтацiє, навчальнi заклади професiйноє пiдготовки незайнятого населення, iнформацiйно-обчислювальнi центри, територiальнi та спецiалiзованi бюро зайнятостi, центри трудовоє реабiлiтацiє населення.
Мiсцевi центри зайнятостi та iншi органи державноє служби зайнятостi пiдпорядковуються Мiнiстерству працi Украєни та вiдповiдним органам мiсцевоє державноє адмiнiстрацiє.
Громадяни мають право на безплатне сприяння державноє служби зайнятостi. За сприянням у працевлаштуваннi можуть звертатися усi незайнятi громадяни, якi бажають змiнити мiсце роботи, працевлаштуватися за сумiсництвом чи у вiльний вiд навчання час.
Порядок реустрацiє, перереустрацiє та ведення облiку громадян, якi шукають роботу, i безробiтних, виплата допомоги по безробiттю, а також умови надання матерiальноє допомоги в перiод професiйноє пiдготовки та перепiдготовки визначенi Положенням, що затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 27 квiтня 1998 р. № 578.
Правовi норми про зайнятiсть населення поширюються на громадян Украєни, iноземних громадян i осiб без громадянства, що постiйно проживають в Украєнi, якщо iнше не передбачено законодавством. Якщо мiжнародним договором або угодою, укладеною Украєною, встановленi iншi правила, нiж тi, що передбаченi законодавством про зайнятiсть, то застосовуються правила мiжнародних договорiв i угод.
Зайнятiсть населення у проблемою не тiльки нацiональною, а й мiжнародною.
2. Мiжнароднi правовi акти про зайнятiсть
З самого початку створення МОП, вже на першiй Мiжнароднiй конференцiє працi, що вiдбулася у Вашингтонi з 29 жовтня 1919 по 27 сiчня 1920 р., розглядалися питання зайнятостi. Цiую конференцiую було прийнято шiсть конвенцiй, серед яких слiд видiлити Конвенцiю № 2 про безробiття, в якiй були розглянутi питання органiзацiє бiрж працi, облiку робочих мiсць i вiльноє робочоє сили, надання матерiальноє допомоги безробiтним тощо. iншi конвенцiє першоє сесiє Мiжнародноє конференцiє працi були присвяченi тривалостi робочого часу, працi жiнок, дiтей, неповнолiтнiх. Конвенцiя № 2 була доповнена
Роздiл VII. Правова органiзацiя працевлаштування громадян
183
Рекомендацiую № 1 про безробiття. Конвенцiя № 2 про безробiття ратифiкована постановою Верховноє Ради Украєни вiд 4 лютого 1994 р.
На другiй сесiє Мiжнародноє конференцiє працi, що вiдбулася в Генує з 15 червня по 10 липня 1920 р., було прийнято конвенцiє № 8 про допомогу по безробiттю у разi корабельноє аварiє та № 9 про працевлаштування морякiв. Цi конвенцiє були доповненi Рекомендацiую № 10 про страхування по безробiттю
для морякiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155