Законом Украєни вiд 20 березня 1991 р. ст. 21 КЗпП була доповнена ч. З, в якiй уводилось поняття <контракт> як особлива форма трудового договору. Цей термiн, новий для трудового законодавства, з'явився разом з прийняттям Закону колишнього Союзу РСР вiд 4 червня 1990 р. <Про пiдприумства в СРСР>.
За законодавством Украєни в контрактi строк його дiє, права, обов'язки та вiдповiдальнiсть сторiн (в тому числi матерiальнi), умови матерiального забезпечення i органiзацiє працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть встановлюватись угодою сторiн. Але при цьому було зроблено застереження, що сфера застосування контракту визначауться законодавством.
З цього доповнення ст. 21 КЗпП випливау низка висновкiв. По-перше, в трудовому законодавствi Украєни вжито новий термiн <контракт>. Цей термiн не несе в собi вiдмiнного вiд договору змiсту, бо, виходячи з етимологiчного його значення, контракт - це договiр.
По-друге, закон наголушуу, що контракт становить собою особливу форму трудового договору. В фiлософському розумiннi формою визнауться зовнiшня оболонка явища. Трудовi договори можуть мати усну або письмову оболонку. Але й ранiше трудовi договори в деяких випадках укладалися у письмовiй формi, наприклад при органiзованому наборi працiвникiв, про роботу з особливими природними географiчними i геологiчними умовами, умовами пiдвищеного ризику для здоров'я тощо. Цi договори не становлять собою особливоє форми трудового договору, а у його окремим видом. Зазначення в ст. 21 КЗпП, що контракт становить собою особливу форму трудового договору, на нашу думку, у помилковим. На те, що контракт - вид
i Див.: Прокопенко В. Власник i уповноважений ним орган як суб'укт трудово го права // Право Украєни. 1994. № 10. С. 24. 2 Див.: Россииская газета. 1994. 26 окт.
Роздiл VIII. Трудовий договiр
трудового договору, а не його особлива форма, звертали увагу й окремi науковцi".
В. Никитинський визначау контракт як письмовий договiр, укладений мiж двома сторонами iз взаумними зобов'язаними2.
По-трету, контракт у строковим трудовим договором. Вiн укладауться на виконання як роботи, що носить строковий характер, так i роботи, що носить постiйний або у будь-якому випадку тривалий характер. Але, будучи строковим трудовим договором, контракт не створюу особливоє форми трудового договору. Нi строк договору, нi його письмова форма не створюють контракту. Цей висновок пiдтверджууться постановою Кабiнету Мiнiнстрiв Украєни вiд 16 листопада 1994 р. № 779, якою встановлено, що трудовi договори з працiвниками, дiльнiсть яких пов'язнана з державною таумницею, укладаються у письмовiй формi. Постанова не вимагау, щоб такi договори укладались на певний строк, тому вони не названi i не у контрактами у розумiннi ст. 21 КЗпП.
Виходячи з принципу добровiльностi оформлення трудових вiдносин, сторони при укладеннi трудового договору можуть досягти угоди про рiзнi види оформлення трудових вiдносин:
як трудовий договiр, так i контракт, навiть у випадку, коли сфера застосування контракту на дану категорiю працiвникiв не поширюуться. Тому ми пiдтримуумо думку, що контракт може застосовуватись на пiдприумствах з новими формами органiзацiє та оплати працi - на орендних, акцiонерних, кооперативних i спiльних пiдприумствах, в господарських товариствах, на приватних пiдприумствах, тобто там, де суб'укти мають бiльшу самостiйнiсть в питаннях органiзацiє та стимулювання працi3.
Трудовий договiр впливау на динамiку трудових вiдносин, породжуючи єх, змiнюючи чи припиняючи. Вiн визначау i обсяг кореспондуючих прав та обов'язкiв сторiн (виконувати роботу, виплачувати заробiтну плату), регулюу поведiнку сторiн при здiйсненнi трудових вiдносин (дотримуватися правил внут-
' Див.: Дрчжчана С. Аспекти правовоє природи контракту // Право Украєни. 1992. № 8-Ст.ii.
2 Див.: Никитчнскчй В. Контракт в трудовом праве // Советское государство й право. 1991. № 8. С. 52.
3 Там же.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
рєiпнього трудового розпорядку, забезпечувати належнi умови працi).
За допомогою погодженого з власником або уповноваженим ним органом волевиявлення i самозобов'язання працiвника абстрактнi права i обов'язки, що випливають з права на працю, перетворюються у конкретнi права i обов'язки з трудових вiдносин мiж працiвником i власником пiдприумства або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою.
 2. Змiст трудового договору
Сукупнiсть умов, якi визначають взаумнi права i обов'язки сторiн, становлять змiст трудового договору. Такi умови можуть визначатись законодавчими або- iншими нормативними актами i встановлювати, наприклад, мiнiмальний розмiр заробiтноє плати, мiнiмальну тривалiсть трудовоє вiдпустки, максимальну тривалiсть робочого часу тощо. Одночасно значна кiлькiсть умов трудового договору визначауться сторонами трудового договору при його укладеннi.
Умови трудового договору можуть бути обов'язковими, (єх ще називають необхiдними) i факультативними (додатковими). Обов'язковими (необхiдними) умовами вважаються такi, безяких трудовий договiр не може бути визнано укладеним. До них слiд вiднести взаумне волевиявлення сторiн про прийняття - влаштування працiвника на роботу, визначення трудовоє функцiє працiвника, встановлення моменту початку виконання роботи.
Громадяни добровiльно обирають види дiяльностi, якi не забороненi законодавством, у тому числi й не пов'язанi з виконанням оплачуваноє роботи, а також професiю, мiсце роботи вiдповiдно до своєх здiбностей. Примушення до працi в будь-якiй формi не допускауться. Добровiльна незайнятiсть громадян не у пiдставою для притягнення єх до адмiнiстративноє чи кримiнальноє вiдповiдальностi.
Угода про прийняття - влаштування на роботу у проявом вольового характеру трудового договору. Без волевиявлення працiвника, бажаючого влаштуватися на роботу, i роботодавця, якому необхiдний працiвник для виконання певноє роботи, трудовi правовiдносини виникнути не можуть.
Робота, яку виконуватиме працiвник, коло його трудових повноважень i обов'язкiв, прийнято називати трудовою функцiую. Єє встановлення у виключною компетенцiю сторiн. При
Роздiл VIII. Трудовий договiр
укладеннi трудового договору вони визначають професiю, спецiальнiсть, квалiфiкацiю або посаду.
Професiя у широкою сферою трудовоє дiяльностi, що вiдображау галузевий або родовий подiл працi, в якiй працiвник може застосовувати своє трудовi здiбностi вiдповiдно до наявних у нього знаннь, навичок та вмiння. Виконання роботи певноє професiє вимагау спецiалiзацiє професiйних навичок або знань за якимось визначеним профiлем. Тому виконувана робота однiує професiє може мати рiзнi спецiальностi.
Саецiальнiсть у частиною трудовоє дiяльностi в межах певноє професiє, що найбiльш глибоко та всебiчно опанована працiвником. Спецiальнiсть у основною ознакою, що характеризуу трудову функцiю працiвника, оскiльки вона мiстить у собi спецiалiзацiю працюючих за професiями iз специфiкою роботи в умовах певного виду дiяльностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155