Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
15
Об'уктивно iснуючi вiдмiнностi в змiстi працi знаходять своу вiдображення в нормах трудового права, що регламентують тарифiкацiю робiт i професiй робiтникiв, посадовi обов'язки вiдповiдних категорiй службовцiв та квалiфiкацiйнi вимоги, що до них ставляться. Цим право певною мiрою консервуу iснуючий змiст працi, яка ще довго залишатиметься фiзичною або розумовою.
Тому слiд визнати передчасною вiдмову законодавця вiд термiнiв <робiтник> i <службовець> та замiною єх на термiн <працiвник>, що здiйснено Законом Украєни вiд 20 березня 1991 р. <Про внесення змiн i доповнень до Кодексу законiв про працю Украєни при переходi республiки до ринковоє економiки>. Термiни <робiтник> i <службовець> бiльш повно визначають змiст працi цiує категорiє працюючих.
Разом з тим цi термiни не охоплюють змiст розумовоє працi тих, хто працюу в установах державноє влади i управлiння. Це державнi службовцi, правове становище яких визначено Законом Украєни вiд 16 грудня 1993 р. <Про державну службу>. Вiдповiдно до ст. 1 цього Закону державною службою визнауться професiйна дiяльнiсть осiб, якi займають посади в державних органах та єх апаратi щодо практичного виконання завдань та функцiй держави.
Для державних службовцiв Законом встановлено 7 категорiй посад i 15 рангiв вiдповiдно до посади, рiвня квалiфiкацiє тощо, тобто фактично визначено чини. Тому це - чиновники, i саме цей термiн повинен застосовуватись при визначеннi працi цiує категорiє працюючих. Саме характер працi цих категорiй працiвникiв визначау соцiально-економiчний аспект мiсця i ролi працiвника в суспiльствi.
Трудове право тiсно пов'язане з iншими галузями права. Як трудовi вiдносини, що становлять частину життя суспiльства, не можуть бути вiдiрванi вiд цього суспiльства, так i трудове право, що регулюу цi вiдносини, не може бути вiдiрване вiд тiує системи галузей права, що регулюють iншi вiдносини суспiльства.
 3. Суспiльнi вiдносини, що становлять предмет регулювання трудового права Украєни
Для того щоб з'ясувати предмет певноє галузi права, необхiдно встановити, що у об'уктом його регулювання, коло яких питань вiн охоплюу, яке мiсце, значення та роль цiує галузi в загальнiй системi права.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
16
Проблема предмета трудового права Украєни - проблема не абстрактна. В предметi проявляються тi сторони суспiльного життя, якi повиннi знайти вiдображення в правi, мають бути урегульованими в правовому порядку.
В основi життя людей завжди лежать потреби матерiального характеру. З метою досягнення того чи iншого результату люди вступають у вiдносини мiж собою. Це створюу в суспiльствi рiзноманiтнi соцiально-економiчнi вiдносини - майновi, особистi немайновi, адмiнiстративнi, трудовi, шлюбно-сiмейнi, фiнансовi та iн.
До предмета права входить не вся система суспiльних вiдносин. Оскiльки право пов'язане з волею, то до предмета права входять лише тi суспiльнi вiдносини, що носять вольовий характер. Цей характер предмета права обумовлений тим, що природа, взята поза зв'язком з людиною, не може самостiйно стати предметом уваги законодавця.
Характерною особливiстю права у те, що воно вiдображау тiльки сучаснi суспiльнi вiдносини. Не може регулюватись минуле, бо воно у незворотним. Те ж саме можна сказати й про майбутну. Його можна передбачити, уявити, але не урегулювати.
Реалiзуючи конституцiйне право на працю, громадяни Украєни мають можливiсть вступати в рiзнi суспiльнi вiдносини щодо застосування своує здатностi до працi. Обгрунтованiсть такоє системи правового регулювання рiзними галузями права вiдносин по участi в працi була в свiй час пiддана сумнiву деякими вченими, якi висловились за розширення предмета трудового права шляхом включення до нього вiдносин по участi в працi колгоспникiв. Була зроблена пропозицiя про вiднесення до предмета трудового права всiх правовiдносин, основним змiстом яких у суспiльнi вiдносини по працi.
Багато представникiв науки трудового права пiдтримували концепцiю <вузькоє сфери> дiє трудового права, стверджували, що ця галузь права регулюу працю лише робiтникiв та службовцiв. Праця в колгоспi у невiд'умною i при цьому важливою частиною правовiдносин по членству в колгоспi. Ця точка зору пiзнiше пiдкрiплювалась посиланням на Основи законодавства Союзу РСР i союзних республiк про працю, в ст. 1 яких вказувалось на те, що трудове право регулюу трудовi вiдносини <всiх робiтникiв i службовцiв>, а ст. З закрiплювала положення, що праця членiв колгоспiв регулюуться статутами колгоспiв, прий-
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
17
нятими на основi i вiдповiдно до Примiрного статуту колгоспiв, а також законодавством Союзу РСР i союзних республiк, що вiдноситься до колгоспiв.
Громадянам надауться реальна можливiсть займатися працею в рiзних формах: робота на державних пiдприумствах, в установах, органiзацiях; робота в кооперативних промислових i сiльськогосподарських пiдприумствах; iндивiдуальна трудова дiяльнiсть; робота на пiдставi цивiльно-правових договорiв тощо.
Поуднання з працею у такою загальною особливiстю бiльшостi вiдносин, що не дау ще можливостi визначити межi впливу норм трудового права на суспiльнi вiдносини по застосуванню працi. Ще в 50-х роках А.Пашерстник вiдзначав, що трудове право регулюу вiдносини по застосуванню працi громадян незалежно вiд форм власностi, з якою вона пов'язана, i галузi господарського управлiння або соцiально-культурного будiвництва, в якiй вона застосовууться.
У застосуваннi працi при кооперативних формах власностi, в тому числi й в колгоспах, у певнi особливостi, якi знайшли своу вiдображення в окремих законодавчих актах, що можуть i не вiдноситись до галузi трудового права. Так виникло колгоспне право, яке поряд з управлiнськими вiдносинами охоплювало регулювання вiдносин по застосуванню працi тiльки в колгоспах, але не в iнших кооперативних органiзацiях i навiть не в мiжколгоспних органiзацiях, хоч працiвник залишався членом колгоспу, що входив в мiжколгоспну органiзацiю.
З уведенням термiна <сiльськогосподарське право> для регулювання працi в сiльськогосподарському виробництвi до регулювання цiує галузi штучно стали вiдносити працю не тiльки колгоспникiв, а й iнших працiвникiв сiльськогосподарського виробництва, наприклад державних сiльськогосподарських пiдприумств, хоч праця в цих господарствах створюу саме трудовi вiдносини робiтникiв i службовцiв.
Праця громадян в державних сiльськогосподарських пiдприумствах регулюуться трудовим правом. Статутом колгоспу, як i статутами iнших кооперативних органiзацiй, можуть встановлюватись в межах, визначених законом, особливостi регулювання трудових вiдносин працюючих. Але це зовсiм не означау, що цi особливостi в правовому регулюваннi створюють окрему галузь права: колгоспне або сiльськогосподарське.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155