ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

виробни-
цтва i переробки сiльськогосподарськоє продукцiє; громадського
харчування та побутового обслуговування населення i в деяких
iнших випадках.
Певнi особливостi, якi вiдрiзняють холдинговi компанiє вiд
iнших обуднань, мають промислово-фiнансовi групи. Вони ство-
рюються вiдповiдно до Закону Украєни вiд 21 листопада 1995 року
<Про промислово-фiнансовi групи в Украєнi>2. Згiдно з ним про-
\ Контрольний пакет акцiй - кiлькiсть акцiй, якi дають право холдинговiй
компанiє здiйснювати фактичний контроль над субуктом господарювання.
2 Див.: Голос Украєни. 1996. 21 трав.
2 i
36
мислово-фiнансова група - це обуднання, до якого можуть вхо-
дити промисловi та сiльськогосподарськi пiдприумства, банки, нау-
ковi i проектнi установи, iншi органiзацiє всiх форм власностi, що
мають на метi отримання прибутку, i яке створюуться за рiшенням
уряду Украєни на певний термiн з метою реалiзацiє державних про-
грам розвитку прiоритетних галузей виробництва i структурноє пе-
ребудови економiки Украєни, включаючи програми, розробленi за
мiждержавними договорами, а також виробництва кiнцевоє продукцiє.
Промислово-фiнансова група складауться з головного пiдпри-
умства цiує групи, яке виготовляу кiнцеву продукцiю, здiйснюу єє
збут, сплачуу податки в Украєнi i офiцiйно представляу iнтереси
промислово-фiнансовоє групи в Украєнi та за єє межами, а також
iнших учасникiв групи.
iншi учасники промислово-фiнансовоє групи - це пiдприумства,
банки або iншi науковi i проектнi установи, органiзацiє чи iноземнi юри-
дичнi особи, що входять до складу цього обуднання, виробляють про-
мiжну продукцiю1 або надають банкiвськi та iншi послуги учасникам
i головному пiдприумству i мають на метi одержання прибутку.
Промислово-фiнансова група, до складу учасникiв якоє входять
украєнськi та iноземнi юридичнi особи, у транснацiональною.
Увiходячи до складу промислово-фiнансовоє групи, головне
пiдприумство, iншi єє учасники зберiгають статус юридичноє особи,
а промислово-фiнансова група в цiлому цим статусом не надiляуть-
ся. Право дiяти вiд єє iменi мау винятково головне пiдприумство.
Головне пiдприумство та iншi учасники промислово-фiнансо-
воє групи укладають Генеральну угоду про сумiсну дiяльнiсть щодо
виробництва кiнцевоє продукцiє, за якою всi учасники зберiгають
незалежнiсть у здiйсненнi виробничоє, господарськоє i фiнансовоє
дiяльностi. Генеральна угода пiдлягау затвердженню постановою
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.
Згiдно з зазначеним Законом пiдприумство, установа, органi-
зацiя можуть бути головним пiдприумством чи учасником тiльки
Кiнцева продукцiя промислово-фiнансовоє групи - це вся продукцiя, вклю-
чаючи науково-технiчну документацiю та iншi обукти права iнтелектуальноє влас-
ностi, з метою виробництва якоє створюуться ця група.
2 Промiжна продукцiя промислово-фiнансовоє групи - продукцiя, включаю-
чи науково-технiчну документацiю та iншi обукти права iнтелектуальноє власностi,
яка виробляуться учасниками групи, використовууться для виробництва нею кiнце-
воє продукцiє i реалiзууться тiльки iншим учасникам або головному пiдприумству
(при реалiзацiє цiує продукцiє за межами промислово-фiнансовоє групи вона про-
мiжною не вважауться).
37
однiує промислово-фiнансовоє групи1. В єє складi може бути тiльки
один банк.
Головним пiдприумством промислово-фiнансовоє групи не
може бути торговельне пiдприумство, транспортне, пiдприумство
у сферi громадського харчування, побутового обслуговування на-
селення, матерiально-технiчного постачання, банк, фiнансово-кре-
дитна установа.
Порядок створення, реорганiзацiє та лiквiдацiє промислово-
фiнансових груп визначауться Положенням, затвердженим поста-
новою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 20 липня 1996 року2.
Створення промислово-фiнансових груп забороняуться у сферi
торгiвлi, громадського харчування, побутового обслуговування на-
селення, матерiально-технiчного постачання, транспортних послуг.
Визначенi сучасним господарським законодавством обуднан-
ня пiдприумств у обуднаннями нового типу, що виникають у звяз-
ку зi змiнами способiв управлiння господарською дiяльнiстю в
нових економiчних умовах. Єм властива подвiйнiсть статусу: з од-
ного боку звичайна правосубуктнiсть, яка дозволяу брати участь
у господарських вiдносинах, виступати в них субуктами права, з
другого - спецiальна господарська компетенцiя з координацiє
i управлiння дiяльнiстю пiдприумств, що входять до єх складу3.
Законодавець лише в загальних рисах визначив правову рег-
ламентацiю створення та дiяльностi обуднань пiдприумств. Таке
недбале ставлення до цього може дорого коштувати державi, бо в
сучасному свiтi велетенськi корпорацiє посiдають ключове мiсце
в економiцi4.
На думку деяких авторiв, у звязку з тим, що господарськi
обуднання, так само, як i господарськi товариства, створюються
на пiдставi угоди мiж юридичними особами, вони повиннi наби-
рати органiзацiйно-правовоє форми господарських товариств5.
Така структура промислово-фiнансових груп нагадуу промисловi обуднан-
ня, якi iснували свого часу в Радянському Союзi (див., напр.: Пропекая Г. В. Право-
вые вопросы организации и деятельности промышленных объединений. К., 1971).
2 Див.: Уряд. курур. 1996. 1 серп.
3 Див.: Грудницька С. М. Правовий статус обуднань пiдприумств у промисло-
востi // Автореферат дисертацiє на здобуття наукового ступеня кандидата юридич-
них наук. Донецьк, 1997. С. 6.
4 Див.: Нiколаув В. Про iнститут юридичноє особи // Право Украєни. 1997. № 7.
С. 18; Березюк 0. Господарськi обуднання: стан законодавства та перспективи роз-
витку // Право Украєни. 1998. № 3. С. 28.
5 Див.: Слов В. Засновницькi документи про створення господарських обуд-
нань, єх змiст // Право Украєни. 1998. № 1. С. 93.
38
Гадаумо, що для ототожнювання обуднань пiдприумств з гос-
подарськими товариствами (хоча в них iснуу багато спiльного) не-
мау достатнiх пiдстав, оскiльки Законом <Про внесення змiн до
Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> господарськi това-
риства вiднесенi до одного з видiв пiдприумств. Щоправда, у звяз-
ку з цим втрачауться чiткий критерiй щодо розмежування обуд-
нань i пiдприумств. Тепер ми не можемо сказати, що пiдприумство
вiдрiзняуться вiд обуднання тим, що не мау у своєм складi iнших
юридичних осiб.
Залежно вiд характеру взаумовiдносин мiж обуднанням та його
учасником можна вирiзнити обуднання координацiйного i субор-
динацiйного типу. Першi (асоцiацiє, корпорацiє тощо) здiйснюють
координацiю основноє господарськоє дiяльностi i можуть виконувати
одну або кiлька виробничо-господарських i управлiнських функцiй,
покладених на них учасниками договору. Другi (холдiнги, концер-
ни тощо) спецiалiзуються на управлiннi дiяльностi пiдприумств-
учасникiв завдяки субординацiйному характеру звязкiв в обуд-
наннi на пiдставi фiнансовоє залежностi або договору про центра-
лiзацiю значноє частини управлiнських функцiй.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98