доларiв США за офiцiйним валютним
курсом, який дiу на день подання заяви;
оренди цiлiсного майнового комплексу державного пiдприум-
ства або пiдприумства, заснованого на майнi, що належить Авто-
номнiй Республiцi Крим або перебувау в комунальнiй власностi,
якщо сумарна вартiсть активiв або сумарний обсяг реалiзацiє то-
варiв, що належать обукту оренди та iнiцiаторовi укладення до-
говору оренди, перевищуу суму грошового еквiвалента, що дорiв-
нюу 600 тис. доларiв США.
Положення визначау спосiб розрахункiв показникiв, порядок
та строки подання та розгляду заяви про одержання згоди на здiй-
i снення економiчноє концентрацiє.
Згода на концентрацiю надауться, якщо:
концентрацiя не призводить до створення монопольного утво-
рення, зокрема до монополiзацiє товарних ринкiв (набуття або сут-
тувого посилення монопольного становища окремими субуктами
господарювання) чи суттувого обмеження конкуренцiє на всьому
ринку або в значнiй його частинi;
152
здiйснення концентрацiє на умовах, зазначених у рiшеннях,
угодах та iнших документах щодо концентрацiє, в тому числi в .|
установчих документах субуктiв господарювання, що створюють- i
ся, не призводить до порушення антимонопольного законодавства; |
концентрацiя призводить до створення монопольного утворен-1
ня, зокрема до монополiзацiє товарних ринкiв (набуття або сутту- |
вого посилення монопольного становища окремими субуктами |
господарювання) чи суттувого обмеження конкуренцiє на всьому |
ринку або в значнiй його частинi, i при цьому види i межi зазна- i
ченоє монополiє визначенi законом або позитивний ефект для су-
спiльних iнтересiв явно переважау негативнi наслiдки обмеження
конкуренцiє.
Слiд зазначити, що позитивний ефект для суспiльних iнте-
ресiв, що явно переважау негативнi наслiдки обмеження конку- |
ренцiє, повинен визначатися на основi проведення поглибленою |
дослiдження ринку та необхiдних експертиз, що здiйснюються в i
термiн провадження у справi державними уповноваженими Анти-1
монопольного комiтету Украєни та експертами. |
Отже, чинне антимонопольне законодавство Украєни можна|
вважати досить ефективним засобом попередження та обмежен-|
ня монополiзму в економiцi нашоє держави. Але, на жаль, ще неє
можна констатувати повноти та всебiчностi вiтчизняного антимо-|
нопольного законодавства, оскiльки досi на законодавчому рiвнi|
не врегульована дiяльнiсть природних монополiй. Основним до-1
кументом, яким керуються органи виконавчоє влади у цiй сферi, у
Указ Президента Украєни <Про заходи щодо реалiзацiє державноє |
полiтики у сферi природних монополiй> № 853/97 вiд 19 серпня i
1997 року, iз змiнами i доповненнями, внесеними Указом Прези-Л
дента Украєни вiд 11 грудня 1997 року № 1350/97. |
Як правило, природними монополiями вважауться стан товар-
ного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку ефек-
тивнiше за умов вiдсутностi конкуренцiє у звязку з технологiчними]
особливостями виробництва. Така ефективнiсть досягауться заД
рахунок iстотного зниження витрат виробництва на одиницю то-|
вару в мiру збiльшення обсягу виробництва. |
Згiдно з Указом Президента до природних монополiй в Украєнi!
належить:
електроенергетика;
Див.: Уряд. курур. 1997. 28 серп.
153
видобування та транспортування нафтогазових продуктiв;
транспорт;
галузь звязку;
житлово-комунальний комплекс.
Чiтке законодавче врегулювання дiяльностi субуктiв природних
монополiй у одним з найважливiших завдань сучасного етапу роз-
витку антимонопольного законодавства. Як свiдчить практика Ан-
тимонопольного комiтету Украєни, саме субукти природних моно-
полiй найчастiше вдаються до порушень антимонопольного законо-
давства. Для них характерне поуднання в межах компетенцiє одного
органу владних повноважень i пiдприумницькоє дiяльностi. Напри-
клад, Укравтодор водночас мау право збирати кошти на будiвництво
дорiг, виступати замовником робiт, єх виконавцем, а також здiйсню-
вати контроль за виконанням. Таким чином, неврегульованiсть
дiяльностi природних монополiй у одним з джерел владно-госпо-
дарського дуалiзму, явищем, що не сумiсне з ринковою економiкою.
8. Господарськi ризики i єх страхування
V - с.
У своєй дiяльностi суб укт господарювання постiйно
наражауться на ризик. Саме з ризиком, з цiую потенцiйною невiдо-
мiстю, що може призвести до шкiдливих-господарських наслiдкiв,
а також викликати потребу в змiнах у самiй його органiзацiйно-
правовiй формi, i зустрiчауться субукт, що господарюу, в найрiз-
номанiтнiших сферах своує дiяльностi. Причини виникнення ри-
зикiв можуть бути рiзнi. Це i природнi катаклiзми (урагани, зем-
летруси, повенi, пожежi i т. iн.), i соцiальнi потрясiння (вiйськовi
конфлiкти, перевороти, внутрiшньополiтична й економiчна не-
стабiльнiсть i т. iн.), i неправомiрна дiяльнiстьсамого господар-
ника чи когось iншого (крадiжки, ушкодження i знищення майна
i т. iн.). У недостатнiй вивченостi умов ринку, виробничого про-
цесу, того або iншого виду господарськоє дiяльностi тощо також
приховууться ризик.
Поняття ризику повязане насамперед iз вибором i прийнят-
тям управлiнських рiшень на рiзноманiтних рiвнях iурархiчноє
структури управлiння: на рiвнi керування народним господарством,
галуззю, пiдгалуззю, пiдприумством або його структурним пiдроз-
| дiлом. Ризик слiд вважати невiдумною частиною господарськоє
154
дiяльностi будь-якого пiдприумства, незалежно вiд форми влас-
ностi. Саме тому кожний субукт господарювання неминуче нара-
жауться на господарський ризик.
Господарський ризик, виходячи з цього, слiд визначити як
дiяльнiсть субуктiв господарювання, повязану з подоланням не-
визначеностi в ситуацiє неминучого вибору.
У цiлому ризики господарськоє дiяльностi пiдроздiляються на
такi:
ризик утрати майна в результатi стихiйних лих, iнших неспри-
ятливих природних i економiчних умов;
ринковий ризик - ризик, повязаний iз негативними чинника-
ми при реалiзацiє продукцiє на зовнiшньому i внутрiшньому ринках;
технiчний ризик - ризик, повязаний iз пiдвищеною небез-
пекою при експлуатацiє технiчного устаткування, проведенням
будiвельно-монтажних i пусконалагоджувальних робiт;
комерцiйний ризик - ризик, повязаний iз непоставкою про-
дукцiє, недопоставкою продукцiє, iз прийманням товару покупцем,
iз платоспроможнiстю покупця;
ризик виникнення вiдповiдальностi;
ризик утрати прибутку;
валютний ризик - ризик, повязаний iз здiйсненням зовнiш-i
ньоекономiчноє дiяльностi субукта, що господарюу; |
iнвестицiйний ризик - ризик, повязаний з iнвестицiйною |
дiяльнiстю субукта, що господарюу; |
ризик, повязаний iз здiйсненням науково-технiчноє дiяльностi, |
у тому числi вузiвськоє;
ризик виникнення втрат при погiршеннi фiнансового станови-
ща позичальника, або кредитний ризик.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98
курсом, який дiу на день подання заяви;
оренди цiлiсного майнового комплексу державного пiдприум-
ства або пiдприумства, заснованого на майнi, що належить Авто-
номнiй Республiцi Крим або перебувау в комунальнiй власностi,
якщо сумарна вартiсть активiв або сумарний обсяг реалiзацiє то-
варiв, що належать обукту оренди та iнiцiаторовi укладення до-
говору оренди, перевищуу суму грошового еквiвалента, що дорiв-
нюу 600 тис. доларiв США.
Положення визначау спосiб розрахункiв показникiв, порядок
та строки подання та розгляду заяви про одержання згоди на здiй-
i снення економiчноє концентрацiє.
Згода на концентрацiю надауться, якщо:
концентрацiя не призводить до створення монопольного утво-
рення, зокрема до монополiзацiє товарних ринкiв (набуття або сут-
тувого посилення монопольного становища окремими субуктами
господарювання) чи суттувого обмеження конкуренцiє на всьому
ринку або в значнiй його частинi;
152
здiйснення концентрацiє на умовах, зазначених у рiшеннях,
угодах та iнших документах щодо концентрацiє, в тому числi в .|
установчих документах субуктiв господарювання, що створюють- i
ся, не призводить до порушення антимонопольного законодавства; |
концентрацiя призводить до створення монопольного утворен-1
ня, зокрема до монополiзацiє товарних ринкiв (набуття або сутту- |
вого посилення монопольного становища окремими субуктами |
господарювання) чи суттувого обмеження конкуренцiє на всьому |
ринку або в значнiй його частинi, i при цьому види i межi зазна- i
ченоє монополiє визначенi законом або позитивний ефект для су-
спiльних iнтересiв явно переважау негативнi наслiдки обмеження
конкуренцiє.
Слiд зазначити, що позитивний ефект для суспiльних iнте-
ресiв, що явно переважау негативнi наслiдки обмеження конку- |
ренцiє, повинен визначатися на основi проведення поглибленою |
дослiдження ринку та необхiдних експертиз, що здiйснюються в i
термiн провадження у справi державними уповноваженими Анти-1
монопольного комiтету Украєни та експертами. |
Отже, чинне антимонопольне законодавство Украєни можна|
вважати досить ефективним засобом попередження та обмежен-|
ня монополiзму в економiцi нашоє держави. Але, на жаль, ще неє
можна констатувати повноти та всебiчностi вiтчизняного антимо-|
нопольного законодавства, оскiльки досi на законодавчому рiвнi|
не врегульована дiяльнiсть природних монополiй. Основним до-1
кументом, яким керуються органи виконавчоє влади у цiй сферi, у
Указ Президента Украєни <Про заходи щодо реалiзацiє державноє |
полiтики у сферi природних монополiй> № 853/97 вiд 19 серпня i
1997 року, iз змiнами i доповненнями, внесеними Указом Прези-Л
дента Украєни вiд 11 грудня 1997 року № 1350/97. |
Як правило, природними монополiями вважауться стан товар-
ного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку ефек-
тивнiше за умов вiдсутностi конкуренцiє у звязку з технологiчними]
особливостями виробництва. Така ефективнiсть досягауться заД
рахунок iстотного зниження витрат виробництва на одиницю то-|
вару в мiру збiльшення обсягу виробництва. |
Згiдно з Указом Президента до природних монополiй в Украєнi!
належить:
електроенергетика;
Див.: Уряд. курур. 1997. 28 серп.
153
видобування та транспортування нафтогазових продуктiв;
транспорт;
галузь звязку;
житлово-комунальний комплекс.
Чiтке законодавче врегулювання дiяльностi субуктiв природних
монополiй у одним з найважливiших завдань сучасного етапу роз-
витку антимонопольного законодавства. Як свiдчить практика Ан-
тимонопольного комiтету Украєни, саме субукти природних моно-
полiй найчастiше вдаються до порушень антимонопольного законо-
давства. Для них характерне поуднання в межах компетенцiє одного
органу владних повноважень i пiдприумницькоє дiяльностi. Напри-
клад, Укравтодор водночас мау право збирати кошти на будiвництво
дорiг, виступати замовником робiт, єх виконавцем, а також здiйсню-
вати контроль за виконанням. Таким чином, неврегульованiсть
дiяльностi природних монополiй у одним з джерел владно-госпо-
дарського дуалiзму, явищем, що не сумiсне з ринковою економiкою.
8. Господарськi ризики i єх страхування
V - с.
У своєй дiяльностi суб укт господарювання постiйно
наражауться на ризик. Саме з ризиком, з цiую потенцiйною невiдо-
мiстю, що може призвести до шкiдливих-господарських наслiдкiв,
а також викликати потребу в змiнах у самiй його органiзацiйно-
правовiй формi, i зустрiчауться субукт, що господарюу, в найрiз-
номанiтнiших сферах своує дiяльностi. Причини виникнення ри-
зикiв можуть бути рiзнi. Це i природнi катаклiзми (урагани, зем-
летруси, повенi, пожежi i т. iн.), i соцiальнi потрясiння (вiйськовi
конфлiкти, перевороти, внутрiшньополiтична й економiчна не-
стабiльнiсть i т. iн.), i неправомiрна дiяльнiстьсамого господар-
ника чи когось iншого (крадiжки, ушкодження i знищення майна
i т. iн.). У недостатнiй вивченостi умов ринку, виробничого про-
цесу, того або iншого виду господарськоє дiяльностi тощо також
приховууться ризик.
Поняття ризику повязане насамперед iз вибором i прийнят-
тям управлiнських рiшень на рiзноманiтних рiвнях iурархiчноє
структури управлiння: на рiвнi керування народним господарством,
галуззю, пiдгалуззю, пiдприумством або його структурним пiдроз-
| дiлом. Ризик слiд вважати невiдумною частиною господарськоє
154
дiяльностi будь-якого пiдприумства, незалежно вiд форми влас-
ностi. Саме тому кожний субукт господарювання неминуче нара-
жауться на господарський ризик.
Господарський ризик, виходячи з цього, слiд визначити як
дiяльнiсть субуктiв господарювання, повязану з подоланням не-
визначеностi в ситуацiє неминучого вибору.
У цiлому ризики господарськоє дiяльностi пiдроздiляються на
такi:
ризик утрати майна в результатi стихiйних лих, iнших неспри-
ятливих природних i економiчних умов;
ринковий ризик - ризик, повязаний iз негативними чинника-
ми при реалiзацiє продукцiє на зовнiшньому i внутрiшньому ринках;
технiчний ризик - ризик, повязаний iз пiдвищеною небез-
пекою при експлуатацiє технiчного устаткування, проведенням
будiвельно-монтажних i пусконалагоджувальних робiт;
комерцiйний ризик - ризик, повязаний iз непоставкою про-
дукцiє, недопоставкою продукцiє, iз прийманням товару покупцем,
iз платоспроможнiстю покупця;
ризик виникнення вiдповiдальностi;
ризик утрати прибутку;
валютний ризик - ризик, повязаний iз здiйсненням зовнiш-i
ньоекономiчноє дiяльностi субукта, що господарюу; |
iнвестицiйний ризик - ризик, повязаний з iнвестицiйною |
дiяльнiстю субукта, що господарюу; |
ризик, повязаний iз здiйсненням науково-технiчноє дiяльностi, |
у тому числi вузiвськоє;
ризик виникнення втрат при погiршеннi фiнансового станови-
ща позичальника, або кредитний ризик.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98