ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Однак, якщо
одна iз сторiн заперечуу факт укладення договору, посилаючись на
вiдсутнiсть в ньому умови, узгодження якоє вона вимагала, то,
оскiльки така умова за своую обуктивною природою випадкова, до-
говiр може бути визнано не укладеним лише тодi, коли буде дове-
дено висунення стороною вимоги про узгодження даноє умови.
В усiх випадках, хоч ким би укладався договiр, його змiст по-
винен бути законним, тiльки тодi будуть законними зобовязання,
якi з нього випливають.
Необхiдною умовою законностi договору у укладення його у
формi, що установлена чинним законодавством для даного виду
договорiв.
Щодо господарського договору дiу загальне правило, встанов-
лене ст. 44 ЦК, за яким вiн повинен бути укладений у письмовiй
формi i пiдписаний уповноваженими особами. Якщо договiр укла-
дауться в письмовiй формi, то згiдно зi ст. 154 ЦК Украєни сторо-
ни повиннi обрати певну письмову форму, а саме: шляхом пiдпису
одного письмового документа (це так звана повна письмова форма),
шляхом обмiну листами, телетайпограмами, радiограмами i т. iн.
(скорочена письмова форма). У звязку з розвитком i застосуванням
у господарських вiдносинах компютерноє технiки зявляуться мож- ]
ливiсть оформлення договорiв i в iнших формах, але безспiрнм
187
правилом в усiх випадках у те, що договiр мау бути виражений в
обуктивнiй формi, доступнiй для сприйняття його умов (змiсту) як
самими сторонами, так i третiми особами.
Поставка продукцiє, яка не розподiляуться в централiзовано-
му порядку, може здiйснюватися на замовлення покупцiв, прийня-
тими постачальниками до виконання, тобто якщо цi замовлення
не вiдхиленi виконавцями протягом 20 днiв пiсля єх одержання. Ця
договiрна форма у письмовою.
Деякi договiрнi вiдносини, наприклад, у сферi капiтального бу-
дiвництва, виробництва i поставки сiльськогосподарськоє продук-
цiє, формуються на основi Типових i Примiрник договорiв.
Укладення договорiв i договiрнi вiдносини у сферi перевезен-
ня вантажiв залiзничним i iншим транспортом потребують вiдповiд-
ного оформлення не одного, а цiлого комплекту перевiзних доку-
ментiв: квитанцiє на прийняття вантажу, залiзничноє чи товарно-
транспортноє накладноє, а у вiдповiдних випадках дорожньоє
вiдомостi чи дорожнього листа, якi в сукупностi i у письмовим гос-
подарським договором. При перевезеннях морським транспортом
формою договорiв у накладнi, коносаменти та iншi документи.
Повiтрянi перевезення, форма i порядок єх оформлення здiйс-
нюються вiдповiдно до правил, затверджених Мiнiстерством
транспорту Украєни.
Зобовязання встановлюуться для того, щоб воно було вико-
нане. До тих пiр, поки зобовязання не порушене нi однiую iз сто>
рiн, воно повинне виконуватися в точнiй вiдповiдностi до усiх еле-
ментiв, що створюють у своєй сукупностi його змiст (щодо пред-
мета, термiну, способу i т. iн.).
Однак положення суттуво змiнюуться, як тiльки боржник або
ж кредитор порушують яке-небудь iз своєх зобовязань. У цих ви-
падках застосовуються заходи примусового характеру, спрямованi
на забезпечення його виконання. Вони рiзноманiтнi. Деякi з них
можуть застосовуватись вiдносно будь-якого зобовязання. Вони
називаються загальними, бо можуть застосовуватися в усiх випад-
ках, крiм тих, якi виключенi законом, договором або ж самим ха-
рактером встановлених вiдносин. Серед них особливо суттувими
у примус до виконання зобовязання i вiдшкодування викликаних
його порушенням збиткiв.
Однак, цi заходи, незважаючи на те що вони у загальними для
всiх зобовязань, не завжди досягають необхiдного практичного
ефекту. Бувають випадки, коли боржник не виконуу зобовязань, але
188
кредитор при цьому збиткiв не мау, а якщо й мау, то з тих чи iнших |
причин не в змозi довести єх розмiр. Тодi вимог про стягнення збит-i
кiв зовсiм не ставлять, бо вiдшкодувати єх практично неможливо. |
Вiдповiдно до цього закон дозволяу самим учасникам зобовя-1
зання обумовити єх певними додатковими забезпечувальними за-1
ходами, якi мають спецiальний характер i можуть забезпечити ви-1
конання зобовязань незалежно вiд того, заподiянi збитки креди-|
тору чи нi. i
Якщо ж у належному i своучасному виконаннi зацiкавлена дер-|
жава, то в зобовязаннi вказуються спецiальнi забезпечувальнi за-1
соби за прямою вказiвкою закону або ж за домовленiстю сторiн. |
Пiд способами забезпечення зобовязань слiд розумiти перед-1
баченi законом чи договором спецiальнi заходи, покликанi додат-1
ково стимулювати боржника до належного виконання ним СВОЕО |
зобовязання за головним (основним) зобовязанням, а в разi не-|
виконання ним свого зобовязання бути засобом задоволення за-|
конних вимог кредитора. |
Згiдно зi ст. 178 ЦК Украєни систему способiв забезпечення ви-|
конання господарських зобовязань становлять: неустойка (штраф;|
пеня), застава, порука, гарантiя. |
Пiдставою встановлення будь-якого iз способiв забезпечення!
виконання зобовязань може бути домовленiсть сторiн (договiр).|
i тiльки щодо неустойки i застави передбачено, що вони можуть|
встановлюватись i безпосередньо законом. Угода про будь-який!
спосiб забезпечення зобовязання повинна укладатися в письмовiй)
формi, iнакше може бути поставлене питання про єє недiйснiсть;!
Неустойкою (штрафом, пенею) (ст. 179 ЦК Украєни) вважають |
визначену законом або договором грошову суму, яку боржник по-|
винен сплатити кредиторовi в разi невиконання або неналежного |
виконання зобовязання, зокрема в разi прострочення виконання. |
Найчастiше неустойка встановлюуться за простою домовле-
нiстю сторiн або ж вiдповiдно до обовязкiв приписiв закону. Тому i
неустойку в першому випадку називають договiрно-добровiльною, i
а в другому договiрно-обов язковою.
У деяких випадках неустойка передбачауться нормативним ак-
том i може бути стягнена ще до укладення договору. Наприклад,
згiдно зi ст. 385 ЦК Украєни перевiзник i вiдправник вiдповiдають |
майном за неподання перевiзних засобiв, непредявлення до пере-
везення вантажу та за iншi порушення обовязкiв, що випливають |
з плану перевезень i у випадках, не передбачених таким планом,!
189
але встановлених транспортним статутом. У подiбних випадках
йдеться про нормативну неустойку.
Залежно вiд особливостей визначення розмiрiв неустойки i ха-
рактеру порушень, за якi вона встановлюуться, говорять про штраф
або ж пеню.
Штраф - це неустойка, яка. визначауться в твердiй грошовiй
сумi за кожне порушення зобовязання, в тому числi i за простро-
чення, або ж стягууться одноразово у виглядi визначеного вiдсотку
вiд суми невиконаного або ж неналежне виконаного зобовязання.
Пеня - це неустойка, яка нараховууться, як правило, у вiдсот-
ковому вiдношеннi до суми простроченого платежу за кожний день
прострочення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98