як
галузь права, як галузь законодавства, як науку i як навчальну дис-
циплiну. i якщо з приводу визначення господарського законодав-
ства, а також науки господарського права i вiдповiдноє навчальноє
дисциплiни особливих розбiжностей серед вчених до останнього
часу не було, то питання про господарське право як окремоє галузi
права було i залишауться до цього часу спiрним.
Однi вченi визначали господарське право, виходячи з розумi-
ння його предмета2 як господарських вiдносин, що виникають у
звязку зi здiйсненням господарськоє дiяльностi (вiдносини за го-
ризонталлю) та керiвництвом нею (вiдносини за вертикаллю -
господарсько-управлiнськi вiдносини) мiж органiзацiями, а також
мiж єхнiми пiдроздiлами i органiзацiую в цiлому (внутрiшньо-гос-
подарськi вiдносини); це точка зору прихильникiв розумiння гос-
подарського права як самостiйноє галузi права3.
Другi вченi висунули концепцiю господарського права як ком-
плексноє галузi права4.
Див.: Пшипенко А. Я., Щербина В. С. Згадувана праця. С. 16.
2 Предметом певноє галузi права у та сукупнiсть суспiльних вiдносин, яка ре-
гулюуться нормами цiує галузi права.
ив.: Теоретические проблемы хозяйственного права. М., 1975. С. 5-31; Мар-
темьянов В. С. Хозяйственное право: история и современность // Правоведение.
1992. №2. С. 102-103.
4 Див.: Толстой Ю. К. Проблемы совершенствования хозяйственного законо-
дательства: Правовое регулирование хозяйственных отношений. М., 1978. С. 31-50.
11
i Дехто з вчених, не визначаючи господарське право як комплек-
сну галузь права, вважав, що нормативнi акти, якi регулюють гос-
подарськi вiдносини, складають комплексну галузь законодавства.
З переходом економiки краєни до ринку концепцiя господарсь-
кого права змiнюуться. Деякi вченi визначають предмет господарсь-
кого права як вiдносини господарювання, тобто вiдносини, що ви-
никають при органiзацiє та здiйсненнi господарськоє дiяльностi2.
Заперечення проти такого пiдходу до визначення предмета гос-
подарського права висувались як за iснування командно-адмiнiст-
ративноє системи, так i тепер.
Розглянемо коротко, в чому вони полягають. На думку В. А. Рах-
миловича, всi правовiдносини в областi органiзацiє господарюван-
ня можуть бути подiленi на двi великi групи. Першу групу ста-
новлять правовiдносини: 1) вертикальнi, тобто вiдносини влади
i пiдкорення, в яких один з учасникiв надiлений компетенцiую з
владного управлiння iншим учасником цих вiдносин, i 2) горизон-
тальнi, тобто такi, в яких взаумнi права i обовязки, здебiльшого
майнового характеру, виникають iз договорiв, правопорушень та
iнших юридичних фактiв. Друга група - це або безпосередньо
самi товарно-грошовi вiдносини, або похiднi вiд них i ними обу-
мовленi вiдносини3.
За умов, коли товарно-грошовi вiдносини не мали всеохоплю-
ючого характеру, притаманного ринковiй економiцi, ще якось мож-
на було зрозумiти такий хiд думок, та чи слiд повторювати цi <по-
стулати> в умовах переходу до ринковоє економiки4, коли товарно-
грошовий характер поширюуться i на вертикальнi вiдносини, коли
i фахiвцi адмiнiстративного права ведуть мову про адмiнiстративнi
договори, тобто договори вертикального типу, що набувають все
бiльшого поширення на практицi як форма управлiнськоє дiяль-
ностi5. Однак викликау сумнiв адмiнiстративно-правовий характер
цих договорiв, скорiше це господарсько-правовi договори.
Див.: Яковлев В. Ф., Якушев В. С. Правовые основы регулирования хозяй-
ственной деятельности. Свердловск, 1979. С. 15.
2 Див.: Пилипенко А. Я., Щербина В. С. Згадувана праця. С. 16.
3 Див.: Рахмилович В. А. О хозяйственном праве и путях развития хозяйствен-
ного законодательства // Советское государство и право. 1989. № 10. С. 4849.
4 Див.: Матвеев Т. К. Экономическая реформа и кодификация гражданского
законодательства: К истории многолетней дискуссии // Государство и право. 1992.
№5. С. 51.
5 Див.: БахрахД. П. Важные вопросы науки административного права/УГосу-
дарство и право. 1993. № 2. С. 37.
12
. 3 iншого боку, важко погодитися з твердженням, що при пе-
реходi вiд планово-адмiнiстративноє до ринковоє економiки госпо-
дарська дiяльнiсть стау дiяльнiстю пiдприумницькою, що й виз|
начау новий змiст господарського права, яке стау правом пiдприу
мницькоє дiяльностi.
Серед економiстiв, так само як i серед юристiв, нинi спостерi-
гауться надто спрощене розумiння економiчноє сутi пiдприумниц-
тва, яке ототожнюу пiдприумництво практично з будь-якими фор-
мами господарськоє дiяльностi i бiзнесу, тобто в теорiє i на практицi
мау мiсце пiдмiна i змiшування понять <пiдприумницька дiяльнiсть>
i <господарська дiяльнiсть>2.
Вже сам законодавець, визначивши, що пiдприумництво - це
самостiйна, iнiцiативна, систематична, на власний ризик дiяльнiсть
по виробництву продукцiє, виконанню робiт, наданню послуг i за-
няття торгiвлею з метою одержання прибутку (ст. 1 Закону Украє-.
ни вiд 7 лютого 1991 року <Про пiдприумництво>3), тут же установ-
люу, що пiдприумцi мають право без обмежень приймати рiшення
i здiйснювати самостiйно будь-яку дiяльнiсть, що не суперечить
чинному законодавству (ст. 3).
Отже на практицi пiдприумницька дiяльнiсть - це будь-яка
дiяльнiсть, спрямована на одержання прибутку.
Проте слiд наголосити, що пiдприумницька дiяльнiсть - це
особлива господарська дiяльнiсть, творчо-пошукова, новаторська,
повязана з виробленням нових iдей i заходiв для досягнення мети.
Вона не схожа на звичайну репродуктивну дiяльнiсть, що очiкуу
на певнi результати, досягнутi певними заходами.
Пiдприумцями, зазначав вiдомий нiмецький економiст Й. Шум-
петер, ми називаумо субуктiв господарювання, функцiую яких у
здiйснення нових комбiнацiй факторiв виробництва, реалiзацiя но-
вовведень, а отже забезпечення економiчного росту4. Єх характе-
ризують за допомогою таких понять, як iнiцiатива, авторитет, хист
передбачення i т. iн. Тому термiни <просто господарi> i <пiдпри-
умцi> ми можемо уявити собi у виглядi антитези двох таких субук-
тiв господарювання5.
Див.: Лаптев В. В. Хозяйственное право - право предпринимательской де-
ятельности // Государство и право. 1993. № 1. С. 36
, 2 Див.: Господарськi i пiдприумницькi вiдносини в економiцi Украєни та єх
правове забезпечення // Право Украєни. 1996. № 12. С. 38.
3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 14. Ст. 168.
4 Див.: Шумпетер Й. Теория экономического развития. М., 1982. С. 169-170.
5 Див.: Там само. С. 178.
\ 13
Отож поняття <господарська дiяльнiсть> вбирау в себе i понят-
тя <пiдприумницька дiяльнiсть>. Деякi автори далекого зарубiж-
жя теж вважають, що пiдприумницьке право - це важлива час-
туна (але лише частина) господарського права.
. Вiдтак важко на погодитися з думкою, що й на сьогоднi однiую
з важливих методологiчних проблем лишауться розмежування гос-
подарських i пiдприумницьких вiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98
галузь права, як галузь законодавства, як науку i як навчальну дис-
циплiну. i якщо з приводу визначення господарського законодав-
ства, а також науки господарського права i вiдповiдноє навчальноє
дисциплiни особливих розбiжностей серед вчених до останнього
часу не було, то питання про господарське право як окремоє галузi
права було i залишауться до цього часу спiрним.
Однi вченi визначали господарське право, виходячи з розумi-
ння його предмета2 як господарських вiдносин, що виникають у
звязку зi здiйсненням господарськоє дiяльностi (вiдносини за го-
ризонталлю) та керiвництвом нею (вiдносини за вертикаллю -
господарсько-управлiнськi вiдносини) мiж органiзацiями, а також
мiж єхнiми пiдроздiлами i органiзацiую в цiлому (внутрiшньо-гос-
подарськi вiдносини); це точка зору прихильникiв розумiння гос-
подарського права як самостiйноє галузi права3.
Другi вченi висунули концепцiю господарського права як ком-
плексноє галузi права4.
Див.: Пшипенко А. Я., Щербина В. С. Згадувана праця. С. 16.
2 Предметом певноє галузi права у та сукупнiсть суспiльних вiдносин, яка ре-
гулюуться нормами цiує галузi права.
ив.: Теоретические проблемы хозяйственного права. М., 1975. С. 5-31; Мар-
темьянов В. С. Хозяйственное право: история и современность // Правоведение.
1992. №2. С. 102-103.
4 Див.: Толстой Ю. К. Проблемы совершенствования хозяйственного законо-
дательства: Правовое регулирование хозяйственных отношений. М., 1978. С. 31-50.
11
i Дехто з вчених, не визначаючи господарське право як комплек-
сну галузь права, вважав, що нормативнi акти, якi регулюють гос-
подарськi вiдносини, складають комплексну галузь законодавства.
З переходом економiки краєни до ринку концепцiя господарсь-
кого права змiнюуться. Деякi вченi визначають предмет господарсь-
кого права як вiдносини господарювання, тобто вiдносини, що ви-
никають при органiзацiє та здiйсненнi господарськоє дiяльностi2.
Заперечення проти такого пiдходу до визначення предмета гос-
подарського права висувались як за iснування командно-адмiнiст-
ративноє системи, так i тепер.
Розглянемо коротко, в чому вони полягають. На думку В. А. Рах-
миловича, всi правовiдносини в областi органiзацiє господарюван-
ня можуть бути подiленi на двi великi групи. Першу групу ста-
новлять правовiдносини: 1) вертикальнi, тобто вiдносини влади
i пiдкорення, в яких один з учасникiв надiлений компетенцiую з
владного управлiння iншим учасником цих вiдносин, i 2) горизон-
тальнi, тобто такi, в яких взаумнi права i обовязки, здебiльшого
майнового характеру, виникають iз договорiв, правопорушень та
iнших юридичних фактiв. Друга група - це або безпосередньо
самi товарно-грошовi вiдносини, або похiднi вiд них i ними обу-
мовленi вiдносини3.
За умов, коли товарно-грошовi вiдносини не мали всеохоплю-
ючого характеру, притаманного ринковiй економiцi, ще якось мож-
на було зрозумiти такий хiд думок, та чи слiд повторювати цi <по-
стулати> в умовах переходу до ринковоє економiки4, коли товарно-
грошовий характер поширюуться i на вертикальнi вiдносини, коли
i фахiвцi адмiнiстративного права ведуть мову про адмiнiстративнi
договори, тобто договори вертикального типу, що набувають все
бiльшого поширення на практицi як форма управлiнськоє дiяль-
ностi5. Однак викликау сумнiв адмiнiстративно-правовий характер
цих договорiв, скорiше це господарсько-правовi договори.
Див.: Яковлев В. Ф., Якушев В. С. Правовые основы регулирования хозяй-
ственной деятельности. Свердловск, 1979. С. 15.
2 Див.: Пилипенко А. Я., Щербина В. С. Згадувана праця. С. 16.
3 Див.: Рахмилович В. А. О хозяйственном праве и путях развития хозяйствен-
ного законодательства // Советское государство и право. 1989. № 10. С. 4849.
4 Див.: Матвеев Т. К. Экономическая реформа и кодификация гражданского
законодательства: К истории многолетней дискуссии // Государство и право. 1992.
№5. С. 51.
5 Див.: БахрахД. П. Важные вопросы науки административного права/УГосу-
дарство и право. 1993. № 2. С. 37.
12
. 3 iншого боку, важко погодитися з твердженням, що при пе-
реходi вiд планово-адмiнiстративноє до ринковоє економiки госпо-
дарська дiяльнiсть стау дiяльнiстю пiдприумницькою, що й виз|
начау новий змiст господарського права, яке стау правом пiдприу
мницькоє дiяльностi.
Серед економiстiв, так само як i серед юристiв, нинi спостерi-
гауться надто спрощене розумiння економiчноє сутi пiдприумниц-
тва, яке ототожнюу пiдприумництво практично з будь-якими фор-
мами господарськоє дiяльностi i бiзнесу, тобто в теорiє i на практицi
мау мiсце пiдмiна i змiшування понять <пiдприумницька дiяльнiсть>
i <господарська дiяльнiсть>2.
Вже сам законодавець, визначивши, що пiдприумництво - це
самостiйна, iнiцiативна, систематична, на власний ризик дiяльнiсть
по виробництву продукцiє, виконанню робiт, наданню послуг i за-
няття торгiвлею з метою одержання прибутку (ст. 1 Закону Украє-.
ни вiд 7 лютого 1991 року <Про пiдприумництво>3), тут же установ-
люу, що пiдприумцi мають право без обмежень приймати рiшення
i здiйснювати самостiйно будь-яку дiяльнiсть, що не суперечить
чинному законодавству (ст. 3).
Отже на практицi пiдприумницька дiяльнiсть - це будь-яка
дiяльнiсть, спрямована на одержання прибутку.
Проте слiд наголосити, що пiдприумницька дiяльнiсть - це
особлива господарська дiяльнiсть, творчо-пошукова, новаторська,
повязана з виробленням нових iдей i заходiв для досягнення мети.
Вона не схожа на звичайну репродуктивну дiяльнiсть, що очiкуу
на певнi результати, досягнутi певними заходами.
Пiдприумцями, зазначав вiдомий нiмецький економiст Й. Шум-
петер, ми називаумо субуктiв господарювання, функцiую яких у
здiйснення нових комбiнацiй факторiв виробництва, реалiзацiя но-
вовведень, а отже забезпечення економiчного росту4. Єх характе-
ризують за допомогою таких понять, як iнiцiатива, авторитет, хист
передбачення i т. iн. Тому термiни <просто господарi> i <пiдпри-
умцi> ми можемо уявити собi у виглядi антитези двох таких субук-
тiв господарювання5.
Див.: Лаптев В. В. Хозяйственное право - право предпринимательской де-
ятельности // Государство и право. 1993. № 1. С. 36
, 2 Див.: Господарськi i пiдприумницькi вiдносини в економiцi Украєни та єх
правове забезпечення // Право Украєни. 1996. № 12. С. 38.
3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 14. Ст. 168.
4 Див.: Шумпетер Й. Теория экономического развития. М., 1982. С. 169-170.
5 Див.: Там само. С. 178.
\ 13
Отож поняття <господарська дiяльнiсть> вбирау в себе i понят-
тя <пiдприумницька дiяльнiсть>. Деякi автори далекого зарубiж-
жя теж вважають, що пiдприумницьке право - це важлива час-
туна (але лише частина) господарського права.
. Вiдтак важко на погодитися з думкою, що й на сьогоднi однiую
з важливих методологiчних проблем лишауться розмежування гос-
подарських i пiдприумницьких вiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98