Це, по-перше. А по-друге,
багато що ринок робить погано. Зокрема, вiн погано розвязуу соцi-
альнi проблеми (скрiзь у свiтi держава вирiшуу питання перероз-
подiлу багатства i зменшення ступеня нерiвностi), а також пробле-
ми розвитку невиробничоє сфери. Тому скрiзь застосовують вмон-
тованi регулятори, що коригують дiю ринку. Нiде у свiтi не iснуу
ринковоє саморегуляцiє в чистому виглядi, навiть у такiй лiбералi-
зованiй краєнi, як США.
Нехтування цим зарубiжним досвiдом як владними структу-
рами, так i деякими юристами-цивiлiстами, якi висунули <приват-
но-правову> концепцiю i обстоюють впровадження єє в економiку
в <чистому виглядi>, вже призвело до певних негативних наслiдкiв.
Про це з тривогою неодноразово попереджали прихильники гос-
подарсько-правового напрямку трансформацiє нашоє економiки в
соцiально-орiунтовану ринкову економiку. Для одержання позитив-
них наслiдкiв у справi нормалiзацiє господарських вiдносин необ-
хiдно прийняття вiдповiдних нормативних актiв типу господарсь-
кого кодексу2.
Конкретнi форми регулятивноє дiяльностi держави повязанi
з правовими формами, тобто з правотворчою, правоохоронною,
правозастосовною дiяльнiстю. Використання тих чи iнших форм
обумовлено характером завдань, конкретною ситуацiую, а також
iншими обставинами, що складаються в промисловому вироб-
ництвi i повязаних з ним галузях та сферах господарства.
Правотворча форма регулятивноє дiяльностi знаходить свiй ви-
яв у виданнi органами законодавчоє та виконавчоє влади вiдповiд-
них правових актiв. У законодавствi передбачауться повноважен-
ня органiв державноє виконавчоє влади щодо видання ними юри-
дичних актiв. Так, перелiк основних питань, що вирiшуються
Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни, визначено безпосередньо в Консти-
туцiє (статтi 113-117).
Див.: Черняк В. Як здолати перехiдний перiод // Голос Украєни. 1995. 22 бер.
2 Див.: Мамутов В., Васильув, Г. Потрiбен конституцiйний Закон про власнiсть
// Голос Украєни. 1998. 21 лип.
96
Зокрема Кабiнет Мiнiстрiв Украєни забезпечуу проведення
фiнансовоє, цiновоє, iнвестицiйноє та податковоє полiтики, розроб-
ляу i здiйснюу загальнодержавнi програми економiчного, науково-
технiчного, соцiального i культурного розвитку Украєни; спрямо-
вуу i координуу роботу мiнiстерств, iнших органiв виконавчоє вла-
ди; виконуу iншi функцiє, визначенi Конституцiую та законами
Украєни, актами Президента. Кабiнет Мiнiстрiв у межах своує ком-
петенцiє видау постанови i розпорядження, якi у обовязковими для
виконання. Повноваження мiнiстерств установленi Указом Прези-
дента Украєни вiд 12 березня 1996 року, яким затверджено За-
гальне положення про мiнiстерство, iнший центральний орган
державноє виконавчоє влади Украєни. Це положення визначау, що
мiнiстерство у центральним органом виконавчоє влади, пiдпоряд-
кованим Кабiнету Мiнiстрiв, i реалiзуу державну полiтику у вiд-
повiднiй галузi. .
Мiнiстерство, за Указом, прогнозуу розвиток економiки у ви-
робничiй, науковiй, мiнерально-сировиннiй, паливно-енергетич-
нiй, трудовiй, демографiчнiй, соцiальнiй, фiнансовiй та iнших сфе-
рах, бере участь у розробцi проектiв Державноє програми еконо-
мiчного та соцiального розвитку Украєни, Державного бюджету,
готуу пропозицiє та бере участь у формуваннi та реалiзацiє полiтики
у сферi виконання робiт i поставок продукцiє для державних по-
треб, розробляу цiльовi перспективнi програми, опрацьовуу ком-
плекс заходiв, спрямованих на поглиблення економiчноє реформи,
реалiзуу державну стратегiю розвитку вiдповiдноє галузi або гру-
пи сумiжних галузей, розробляу вiдповiднi фiнансово-економiчнi
та iншi нормативи, механiзм єх впровадження, затверджуу галузевi
стандарти i виступау державним замовником наукових дослiджень
комплексного характеру, здiйснюу в межах повноважень, визначе-
них законодавством, функцiє управлiння майном пiдприумств, що
належать до сфери управлiння мiнiстерства, видау в передбачених
законодавством випадках спецiальнi дозволи (лiцензiє) на прове-
дення окремих видiв пiдприумницькоє дiяльностi, здiйснюу iншi
функцiє, що випливають з покладених на нього завдань.
Мiнiстерство видау нормативно-правовi акти, а в разi потре-
би разом з iншими центральними та мiсцевими органами держав-
ноє виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядування --
спiльнi акти. Таким чином в Украєнi, хоч i в значно реформовано-
Див.: Указ Президента Украєни <Про Загальне положення про мiнiстерство,
iнший центральний орган державноє виконавчоє влади> // Уряд. курурi 1996. 28 бер.
97
му виглядi, зберiгауться галузевий принцип системи управлiння на-
родного господарства.
Щодо вдосконалення моделi украєнськоє економiки, то, як
свiдчить преса, йдуть активнi пошуки ефективноє економiчноє си-
стеми. З одного боку, знаходить визнання позицiя про вiдмову вiд
галузевого i перехiд до функцiонального, територiального управ-
лiння, а з другого, вiдстоюуться принцип галузевого i чiтко цент-
ралiзованого державного управлiння народним господарством.
Пропонууться i перехiд до корпоративноє системи.
Головна причина багатства високорозвинутих краєн свiту, на
думку деяких авторiв, полягау в способi органiзацiє єхньоє промис-
ловостi, становим хребтом якоє у потужнi корпорацiє. В межах
корпорацiє обуднуються пiдприумства рiзних галузей промисло-
востi та сiльського господарства, якi виробляють усе необхiдне для
виготовлення основноє товарноє продукцiє2.
Дiяльнiсть держави (єє органiв) як власника забезпечууться
вiдповiдним законодавством про управлiння обуктами державноє
власностi. Президент Украєни видав Указ <Про врегулювання де-
яких питань, повязаних з процесом управлiння обуктами держав-
ноє власностi> вiд 4 липня 1998 року. Указом установлено, що
управлiння обуктами державноє власностi здiйснюють Кабiнет
Мiнiстрiв та уповноваженi ним органи. Фонд державного майна,
Нацiональна академiя наук, Украєнська академiя аграрних наук,
iншi аналогiчнi самовряднi органiзацiє, юридичнi та фiзичнi осо-
би. Вони управляють акцiями (паями, частками), що належать
державi в майнi господарських товариств, єм наданi повноважен-
ня щодо реалiзацiє прав держави як власника цих обуктiв, повя-
заних з ефективним єх використанням та розпорядженням у межах,
визначених законодавством Украєни, з метою задоволення держав-
них та суспiльних потреб.
До обуктiв державноє власностi, управлiння якими здiй-
снюуться вiдповiдно до цього Указу, належать: майно державних
пiдприумств, установ i органiзацiй, закрiплене за ним на правi по-
вного господарського вiдання або оперативного управлiння; акцiє
(пає, частки), що належать державi в майнi господарських това-
риств; майно пiдприумств, якi перебувають у процесi приватизацiє,
майно, передане в користування самоврядним органiзацiям;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98
багато що ринок робить погано. Зокрема, вiн погано розвязуу соцi-
альнi проблеми (скрiзь у свiтi держава вирiшуу питання перероз-
подiлу багатства i зменшення ступеня нерiвностi), а також пробле-
ми розвитку невиробничоє сфери. Тому скрiзь застосовують вмон-
тованi регулятори, що коригують дiю ринку. Нiде у свiтi не iснуу
ринковоє саморегуляцiє в чистому виглядi, навiть у такiй лiбералi-
зованiй краєнi, як США.
Нехтування цим зарубiжним досвiдом як владними структу-
рами, так i деякими юристами-цивiлiстами, якi висунули <приват-
но-правову> концепцiю i обстоюють впровадження єє в економiку
в <чистому виглядi>, вже призвело до певних негативних наслiдкiв.
Про це з тривогою неодноразово попереджали прихильники гос-
подарсько-правового напрямку трансформацiє нашоє економiки в
соцiально-орiунтовану ринкову економiку. Для одержання позитив-
них наслiдкiв у справi нормалiзацiє господарських вiдносин необ-
хiдно прийняття вiдповiдних нормативних актiв типу господарсь-
кого кодексу2.
Конкретнi форми регулятивноє дiяльностi держави повязанi
з правовими формами, тобто з правотворчою, правоохоронною,
правозастосовною дiяльнiстю. Використання тих чи iнших форм
обумовлено характером завдань, конкретною ситуацiую, а також
iншими обставинами, що складаються в промисловому вироб-
ництвi i повязаних з ним галузях та сферах господарства.
Правотворча форма регулятивноє дiяльностi знаходить свiй ви-
яв у виданнi органами законодавчоє та виконавчоє влади вiдповiд-
них правових актiв. У законодавствi передбачауться повноважен-
ня органiв державноє виконавчоє влади щодо видання ними юри-
дичних актiв. Так, перелiк основних питань, що вирiшуються
Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни, визначено безпосередньо в Консти-
туцiє (статтi 113-117).
Див.: Черняк В. Як здолати перехiдний перiод // Голос Украєни. 1995. 22 бер.
2 Див.: Мамутов В., Васильув, Г. Потрiбен конституцiйний Закон про власнiсть
// Голос Украєни. 1998. 21 лип.
96
Зокрема Кабiнет Мiнiстрiв Украєни забезпечуу проведення
фiнансовоє, цiновоє, iнвестицiйноє та податковоє полiтики, розроб-
ляу i здiйснюу загальнодержавнi програми економiчного, науково-
технiчного, соцiального i культурного розвитку Украєни; спрямо-
вуу i координуу роботу мiнiстерств, iнших органiв виконавчоє вла-
ди; виконуу iншi функцiє, визначенi Конституцiую та законами
Украєни, актами Президента. Кабiнет Мiнiстрiв у межах своує ком-
петенцiє видау постанови i розпорядження, якi у обовязковими для
виконання. Повноваження мiнiстерств установленi Указом Прези-
дента Украєни вiд 12 березня 1996 року, яким затверджено За-
гальне положення про мiнiстерство, iнший центральний орган
державноє виконавчоє влади Украєни. Це положення визначау, що
мiнiстерство у центральним органом виконавчоє влади, пiдпоряд-
кованим Кабiнету Мiнiстрiв, i реалiзуу державну полiтику у вiд-
повiднiй галузi. .
Мiнiстерство, за Указом, прогнозуу розвиток економiки у ви-
робничiй, науковiй, мiнерально-сировиннiй, паливно-енергетич-
нiй, трудовiй, демографiчнiй, соцiальнiй, фiнансовiй та iнших сфе-
рах, бере участь у розробцi проектiв Державноє програми еконо-
мiчного та соцiального розвитку Украєни, Державного бюджету,
готуу пропозицiє та бере участь у формуваннi та реалiзацiє полiтики
у сферi виконання робiт i поставок продукцiє для державних по-
треб, розробляу цiльовi перспективнi програми, опрацьовуу ком-
плекс заходiв, спрямованих на поглиблення економiчноє реформи,
реалiзуу державну стратегiю розвитку вiдповiдноє галузi або гру-
пи сумiжних галузей, розробляу вiдповiднi фiнансово-економiчнi
та iншi нормативи, механiзм єх впровадження, затверджуу галузевi
стандарти i виступау державним замовником наукових дослiджень
комплексного характеру, здiйснюу в межах повноважень, визначе-
них законодавством, функцiє управлiння майном пiдприумств, що
належать до сфери управлiння мiнiстерства, видау в передбачених
законодавством випадках спецiальнi дозволи (лiцензiє) на прове-
дення окремих видiв пiдприумницькоє дiяльностi, здiйснюу iншi
функцiє, що випливають з покладених на нього завдань.
Мiнiстерство видау нормативно-правовi акти, а в разi потре-
би разом з iншими центральними та мiсцевими органами держав-
ноє виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядування --
спiльнi акти. Таким чином в Украєнi, хоч i в значно реформовано-
Див.: Указ Президента Украєни <Про Загальне положення про мiнiстерство,
iнший центральний орган державноє виконавчоє влади> // Уряд. курурi 1996. 28 бер.
97
му виглядi, зберiгауться галузевий принцип системи управлiння на-
родного господарства.
Щодо вдосконалення моделi украєнськоє економiки, то, як
свiдчить преса, йдуть активнi пошуки ефективноє економiчноє си-
стеми. З одного боку, знаходить визнання позицiя про вiдмову вiд
галузевого i перехiд до функцiонального, територiального управ-
лiння, а з другого, вiдстоюуться принцип галузевого i чiтко цент-
ралiзованого державного управлiння народним господарством.
Пропонууться i перехiд до корпоративноє системи.
Головна причина багатства високорозвинутих краєн свiту, на
думку деяких авторiв, полягау в способi органiзацiє єхньоє промис-
ловостi, становим хребтом якоє у потужнi корпорацiє. В межах
корпорацiє обуднуються пiдприумства рiзних галузей промисло-
востi та сiльського господарства, якi виробляють усе необхiдне для
виготовлення основноє товарноє продукцiє2.
Дiяльнiсть держави (єє органiв) як власника забезпечууться
вiдповiдним законодавством про управлiння обуктами державноє
власностi. Президент Украєни видав Указ <Про врегулювання де-
яких питань, повязаних з процесом управлiння обуктами держав-
ноє власностi> вiд 4 липня 1998 року. Указом установлено, що
управлiння обуктами державноє власностi здiйснюють Кабiнет
Мiнiстрiв та уповноваженi ним органи. Фонд державного майна,
Нацiональна академiя наук, Украєнська академiя аграрних наук,
iншi аналогiчнi самовряднi органiзацiє, юридичнi та фiзичнi осо-
би. Вони управляють акцiями (паями, частками), що належать
державi в майнi господарських товариств, єм наданi повноважен-
ня щодо реалiзацiє прав держави як власника цих обуктiв, повя-
заних з ефективним єх використанням та розпорядженням у межах,
визначених законодавством Украєни, з метою задоволення держав-
них та суспiльних потреб.
До обуктiв державноє власностi, управлiння якими здiй-
снюуться вiдповiдно до цього Указу, належать: майно державних
пiдприумств, установ i органiзацiй, закрiплене за ним на правi по-
вного господарського вiдання або оперативного управлiння; акцiє
(пає, частки), що належать державi в майнi господарських това-
риств; майно пiдприумств, якi перебувають у процесi приватизацiє,
майно, передане в користування самоврядним органiзацiям;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98