: Кучерявенко Н. П. Згадувана праця. С. 290.
2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1997. № 21. Ст. 156.
3 Вiдмiннiсть єх полягау ще й у тому, що до товарних оборотiв належали тiльки
обороти з продажу товарiв. Обороти з виконання робiт i надання послуг оподатко-
вувались як нетоварнi операцiє.
118
Найважливiшим податком з фiзичних осiб, характерним для
будь-якоє податковоє системи, у прибутковий податок. Примiтивною,
початковою формою таких податкiв були повинностi у виглядi без-
коштовних послуг, якi населення надавало державi. Грошовi податки
з громадян починаються з майнового та подушного оподаткування.
У сучасних умовах в Украєнi у чинним також податок на про-
мисел, законодавче закрiплений Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Укра-
єни вiд 17 березня 1993 року. Але найбiльшу питому вагу мау при-
бутковий податок з громадян, встановлений Декретом Кабiнету
Мiнiстрiв 26 грудня 1992 року. Вiн бере початок з прибутково-май-
нового податку, який набрав чинностi в СРСР у 1922 роцi, а потiм
(у 1924 роцi) був перетворений на прибутковий податок. В умовах
Радянського Союзу завжди дiяв диференцiйований пiдхiд щодо
прибуткового податку, який продовжуу дiяти i в Украєнi.
Першим принципом, який було покладено в його основу, став
подiл платникiв залежно вiд постiйного мiсця проживання на гро-
мадян Украєни, iноземних громадян, осiб без громадянства (рези-
дентiв, нерезидентiв); другим - подiл платникiв на окремi категорiє
залежно вiд джерел доходу: за мiсцем основноє роботи, не за мiсцем
основноє роботи, вiд пiдприумницькоє дiяльностi2; третiм-декла-
рування доходiв.
Висловлюючи думку, що в Украєнi зберiгся дискримiнацiйний
характер оподаткування для фiзичних осiб - субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi, В. Невмержицький i Т. Мараховська обгрун-
товують свiй висновок тим, що обуктом оподаткування даноє кате-
горiє платникiв у валовий дохiд3. Вiн визначауться як рiзниця мiж
отриманою виручкою i документально пiдтвердженими витрата-
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1993. № 19. Ст. 208.
2 Для порiвняння: в СРСР за новою шкалою оподаткування, розробленою в
1990 р., платники прибуткового податку були подiленi залежно вiд джерела доходу
на такi групи: робiтники та службовцi, якi мали доходи за основним мiсцем роботи
та не за основним мiсцем роботи; працiвники лiтератури та мистецтва, якi сплачу-
вали податок за доходами за рiк; особи, якi займалися iндивiдуальною трудовою
дiяльнiстю у сферi кустарно-ремiсницьких промислiв, побутового обслуговування,
яародно-художнiх промислiв та соцiально-культурнiй сферi, якi теж сплачували
податок за рiк; громадяни, що отримували доходи вiд ведення сiльського господар-
ства. Як випливау з цього порiвняння, особи, якi займалися iндивiдуальною трудо-
вою дiяльнiстю, перетворилися на пiдприумцiв. Таке перетворення викликау сумнiв
(детальнiше про це див.: Гайворонський В. Н" Жушман В. Тi. Предприниматель-
ство, хозяйственная и трудовая деятельность: законодательное урегулирование //
Предпринимательство, хозяйство и право. 1998. № 9).
3 Див.: Невмержицький В., Мараховська Т. Механiзм становлення прибутко-
вого податку в Украєнi // Вiсник податковоє служби Украєни. 1998. № 16. С. 34.
119
ми, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. Першою
проблемою у занадто великий розмiр вiдрахувань. Друга пробле-
ма полягау у визначеннi обукта оподаткування та порядку опла-
ти. Пiдприумство оподатковуу фактичнi витрати на виплату основ-
ноє i додатковоє заробiтноє плати i включау нарахованi суми у
валовi витрати, тодi як у пiдприумця оподаткуванню пiдлягау весь
доход (його зарплата та прибуток). У такому разi не можна гово-
рити про накопичення фiнансових коштiв для подальшого розвит-
ку пiдприумницькоє дiяльностi. Так система оподаткування фiзич-
них осiб - пiдприумцiв негативно впливау на єхню дiяльнiсть i
змушуу ухилятися вiд оподаткування та переходити в <тiнь>.
Тому в умовах, що склалися, оптимальним варiантом було б
встановлення фiксованого податку (придбання патенту) не лише
для торговельноє дiяльностi, що здiйснюуться на ринку, а й для
iнших видiв пiдприумницькоє дiяльностi2.
З цим не можна не погодитись. i перший крок у цьому напрям-
ку вже зроблений у Законi Украєни вiд 13 лютого 1998 року <Про
внесення змiн до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про при-
бутковий податок з громадян>3. Згiдно з ним громадяни, якi здiй-
снюють пiдприумницьку дiяльнiсть без створення юридичноє осо-
би, мають право самостiйно обрати спосiб оподаткування доходiв,
одержаних вiд цiує дiяльностi, за фiксованим розмiром податку
шляхом придбання патенту за умови, якщо кiлькiсть осiб, якi бе-
руть участь у пiдприумницькiй дiяльностi, не перевищуу пяти, а
його валовий доход вiд самостiйного здiйснення пiдприумницькоє
дiяльностi або з використанням найманоє працi за останнi 12 ка-
лендарних мiсяцiв, що передують мiсяцю придбання патенту, не
перевищуу семи тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро-
мадян, - тобто це стосууться лише малого пiдприумництва.
Для вдосконалення податкового законодавства передусiм слiд
провести його кодифiкацiю. В 1998 роцi Кабiнет Мiнiстрiв прий-
няв концепцiю i структуру Податкового Кодексу. Розроблений i
його проект. У ньому визначенi 23 види загальнодержавних i мiс-
цевих податкiв i зборiв замiсть 33, передбачених чинним на цей
час законом про систему оподаткування.
Див.: Закон Украєни вiд 26 березня 1996 року "Про патентування деяких видiв
пiдприумницькоє дiяльностi" // Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 20.
3 Див.: Невмержицький В., Мараховська Т. Згадувана праця.
3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1998. № 30-31.
120
Вiдповiдно до положень цього документа формування доход-
ноє частини держбюджету буде забезпечуватися переважно за ра-
хунок оподаткування доходiв фiзичних осiб, прибуткiв юридичних
осiб, землi i майна. Рiвень стягування податкiв, зборiв та iнших
обовязкових платежiв становитиме до ЗО вiдсоткiв валового внут-
рiшнього продукту. Замiсть чотирьох ставок оподаткування фiзич-
них осiб (10, 20, ЗО i 40 вiдсоткiв) передбачено ввести три - 10,
20 i ЗО вiдсоткiв.
Що стосууться податку на додану вартiсть (ПДВ), то проектом
Податкового Кодексу передбачено зниження податковоє ставки до
18 вiдсоткiв, з вiдмiною, проте, положень про звiльнення товарiв
критичного iмпорту i нульову ставку при продажу iмпортноє
електроенергiє, газу, вугiльних i торфяних брикетiв. У проектi По-
даткового Кодексу передбачено також скоротити список пiдак-
цизних товарiв до семи груп - спирт i алкогольнi напоє, тютюновi
вироби, пиво, бензин i дизпальне, транспортнi засоби i шини до
них, ювелiрнi вироби, послуги мобiльного звязку. До Податково-
го Кодексу запропоновано включити збiр до Державного соцiаль-
ного фонду, розмiр якого передбачено встановити на рiвнi 25 вiд-
соткiв вiд фонду оплати працi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98
2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1997. № 21. Ст. 156.
3 Вiдмiннiсть єх полягау ще й у тому, що до товарних оборотiв належали тiльки
обороти з продажу товарiв. Обороти з виконання робiт i надання послуг оподатко-
вувались як нетоварнi операцiє.
118
Найважливiшим податком з фiзичних осiб, характерним для
будь-якоє податковоє системи, у прибутковий податок. Примiтивною,
початковою формою таких податкiв були повинностi у виглядi без-
коштовних послуг, якi населення надавало державi. Грошовi податки
з громадян починаються з майнового та подушного оподаткування.
У сучасних умовах в Украєнi у чинним також податок на про-
мисел, законодавче закрiплений Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Укра-
єни вiд 17 березня 1993 року. Але найбiльшу питому вагу мау при-
бутковий податок з громадян, встановлений Декретом Кабiнету
Мiнiстрiв 26 грудня 1992 року. Вiн бере початок з прибутково-май-
нового податку, який набрав чинностi в СРСР у 1922 роцi, а потiм
(у 1924 роцi) був перетворений на прибутковий податок. В умовах
Радянського Союзу завжди дiяв диференцiйований пiдхiд щодо
прибуткового податку, який продовжуу дiяти i в Украєнi.
Першим принципом, який було покладено в його основу, став
подiл платникiв залежно вiд постiйного мiсця проживання на гро-
мадян Украєни, iноземних громадян, осiб без громадянства (рези-
дентiв, нерезидентiв); другим - подiл платникiв на окремi категорiє
залежно вiд джерел доходу: за мiсцем основноє роботи, не за мiсцем
основноє роботи, вiд пiдприумницькоє дiяльностi2; третiм-декла-
рування доходiв.
Висловлюючи думку, що в Украєнi зберiгся дискримiнацiйний
характер оподаткування для фiзичних осiб - субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi, В. Невмержицький i Т. Мараховська обгрун-
товують свiй висновок тим, що обуктом оподаткування даноє кате-
горiє платникiв у валовий дохiд3. Вiн визначауться як рiзниця мiж
отриманою виручкою i документально пiдтвердженими витрата-
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1993. № 19. Ст. 208.
2 Для порiвняння: в СРСР за новою шкалою оподаткування, розробленою в
1990 р., платники прибуткового податку були подiленi залежно вiд джерела доходу
на такi групи: робiтники та службовцi, якi мали доходи за основним мiсцем роботи
та не за основним мiсцем роботи; працiвники лiтератури та мистецтва, якi сплачу-
вали податок за доходами за рiк; особи, якi займалися iндивiдуальною трудовою
дiяльнiстю у сферi кустарно-ремiсницьких промислiв, побутового обслуговування,
яародно-художнiх промислiв та соцiально-культурнiй сферi, якi теж сплачували
податок за рiк; громадяни, що отримували доходи вiд ведення сiльського господар-
ства. Як випливау з цього порiвняння, особи, якi займалися iндивiдуальною трудо-
вою дiяльнiстю, перетворилися на пiдприумцiв. Таке перетворення викликау сумнiв
(детальнiше про це див.: Гайворонський В. Н" Жушман В. Тi. Предприниматель-
ство, хозяйственная и трудовая деятельность: законодательное урегулирование //
Предпринимательство, хозяйство и право. 1998. № 9).
3 Див.: Невмержицький В., Мараховська Т. Механiзм становлення прибутко-
вого податку в Украєнi // Вiсник податковоє служби Украєни. 1998. № 16. С. 34.
119
ми, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. Першою
проблемою у занадто великий розмiр вiдрахувань. Друга пробле-
ма полягау у визначеннi обукта оподаткування та порядку опла-
ти. Пiдприумство оподатковуу фактичнi витрати на виплату основ-
ноє i додатковоє заробiтноє плати i включау нарахованi суми у
валовi витрати, тодi як у пiдприумця оподаткуванню пiдлягау весь
доход (його зарплата та прибуток). У такому разi не можна гово-
рити про накопичення фiнансових коштiв для подальшого розвит-
ку пiдприумницькоє дiяльностi. Так система оподаткування фiзич-
них осiб - пiдприумцiв негативно впливау на єхню дiяльнiсть i
змушуу ухилятися вiд оподаткування та переходити в <тiнь>.
Тому в умовах, що склалися, оптимальним варiантом було б
встановлення фiксованого податку (придбання патенту) не лише
для торговельноє дiяльностi, що здiйснюуться на ринку, а й для
iнших видiв пiдприумницькоє дiяльностi2.
З цим не можна не погодитись. i перший крок у цьому напрям-
ку вже зроблений у Законi Украєни вiд 13 лютого 1998 року <Про
внесення змiн до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про при-
бутковий податок з громадян>3. Згiдно з ним громадяни, якi здiй-
снюють пiдприумницьку дiяльнiсть без створення юридичноє осо-
би, мають право самостiйно обрати спосiб оподаткування доходiв,
одержаних вiд цiує дiяльностi, за фiксованим розмiром податку
шляхом придбання патенту за умови, якщо кiлькiсть осiб, якi бе-
руть участь у пiдприумницькiй дiяльностi, не перевищуу пяти, а
його валовий доход вiд самостiйного здiйснення пiдприумницькоє
дiяльностi або з використанням найманоє працi за останнi 12 ка-
лендарних мiсяцiв, що передують мiсяцю придбання патенту, не
перевищуу семи тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро-
мадян, - тобто це стосууться лише малого пiдприумництва.
Для вдосконалення податкового законодавства передусiм слiд
провести його кодифiкацiю. В 1998 роцi Кабiнет Мiнiстрiв прий-
няв концепцiю i структуру Податкового Кодексу. Розроблений i
його проект. У ньому визначенi 23 види загальнодержавних i мiс-
цевих податкiв i зборiв замiсть 33, передбачених чинним на цей
час законом про систему оподаткування.
Див.: Закон Украєни вiд 26 березня 1996 року "Про патентування деяких видiв
пiдприумницькоє дiяльностi" // Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 20.
3 Див.: Невмержицький В., Мараховська Т. Згадувана праця.
3 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1998. № 30-31.
120
Вiдповiдно до положень цього документа формування доход-
ноє частини держбюджету буде забезпечуватися переважно за ра-
хунок оподаткування доходiв фiзичних осiб, прибуткiв юридичних
осiб, землi i майна. Рiвень стягування податкiв, зборiв та iнших
обовязкових платежiв становитиме до ЗО вiдсоткiв валового внут-
рiшнього продукту. Замiсть чотирьох ставок оподаткування фiзич-
них осiб (10, 20, ЗО i 40 вiдсоткiв) передбачено ввести три - 10,
20 i ЗО вiдсоткiв.
Що стосууться податку на додану вартiсть (ПДВ), то проектом
Податкового Кодексу передбачено зниження податковоє ставки до
18 вiдсоткiв, з вiдмiною, проте, положень про звiльнення товарiв
критичного iмпорту i нульову ставку при продажу iмпортноє
електроенергiє, газу, вугiльних i торфяних брикетiв. У проектi По-
даткового Кодексу передбачено також скоротити список пiдак-
цизних товарiв до семи груп - спирт i алкогольнi напоє, тютюновi
вироби, пиво, бензин i дизпальне, транспортнi засоби i шини до
них, ювелiрнi вироби, послуги мобiльного звязку. До Податково-
го Кодексу запропоновано включити збiр до Державного соцiаль-
ного фонду, розмiр якого передбачено встановити на рiвнi 25 вiд-
соткiв вiд фонду оплати працi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98