Продукцiя, що поставляуться, мау вiдповiдати за якiстю стан-
дартам, технiчним умовам, зразкам, затвердженим у встановлено-
му порядку. Таким чином, на кожний товар повинен бути документ,
який засвiдчуу його якiсть - сертифiкат якостi.
Сертифiкацiя - це один з ефективних методiв, що широко
застосовуються у свiтовiй практицi i дають змогу на пiдставi ви-
пробування продукцiє в спецiальних лабораторiях забезпечити за-
Пiд якiстю продукцiє мають на увазi сукупнiсть властивостей продукцiє, що
обумовлюють єє придатнiсть задовольняти певнi потреби згiдно з єє призначенням.
204
хист прав споживачiв шляхом одержання ними достовiрноє та об-
уктивноє iнформацiє про якiсть продукцiє, єє характеристику i вiд-
повiднiсть стандартам.
Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 10 травня 1993 року <Про
стандартизацiю i сертифiкацiю> чiтко визначау мету сертифiкацiє:
а) запобiгання реалiзацiє продукцiє, небезпечноє для життя, здо-
ровя, майна громадян i навколишнього природного середовища;
б) сприяння споживачу в компетентному виборi продукцiє;
в) створення умов для участi субуктiв господарювання в мiж-
народному економiчному, науково-технiчному спiвробiтництвi,
мiжнароднiй торгiвлi.
Названий декрет передбачау два види сертифiкацiє - обоу яз-
кову та добровiльну.
Продукцiя, яка iмпортууться i пiдлягау обовязковiй сертифi-
кацiє на територiє Украєни, мусить супроводжуватися сертифiка-
том, що пiдтверджуу єє вiдповiднiсть обовязковим вимогам нор-
мативних документiв, чинних в Украєнi. Зазначений сертифiкат
(сертифiкат вiдповiдностi) мау бути виданий або визнаний упов-
новаженим на те органом з сертифiкацiє Украєни.
Однiую з iстотних умов договору поставки у також порядок
приймання товарiв за кiлькiстю i якiстю.
Цiна також у iстотною умовою договору поставки. В ринковiй
системi господарства пiдприумства поставляють товари за цiною,
що визначауться угодою сторiн, а в передбачених законодавством
випадках застосовууться державне регулювання цiн. Сторони по-
виннi визначати в договорi конкретну цiну. Якщо на товар встанов-
люуться фiксована цiна, то вона зазначауться в договорi з вказiв-
кою на акт, яким вона затверджена.
Укладаючи договiр, сторони мають право вибирати будь-яку
форму розрахункiв згiдно з вимогами законодавства, вказавши про
це в договорi.
До iстотних умов договору поставки слiд вiднести й усi тi умо-
ви, якi сторони визнали такими. Це й ризик випадковоє загибелi май-
на, i момент переходу права власностi, i вiдповiдальнiсть за порушен-
ня договору поставки, i порядок змiни й розiрвання договору та iн.
Див.: iнструкцiє "Про порядок прийомки продукцiє виробничо-технiчного
призначення та товарiв народного споживання за кiлькiстю" (№ П- 6); "Про поря-
док прийомки продукцiє виробничо-технiчного призначення та товарiв народного
споживання за якiстю" (П-7), якi затвердженi постановою Держарбiтражу при Радi
Мiнiстрiв СРСР вiд 15 червня 1965 р.
205
Договiр оптовоє купiвлi-продажу. На вiдмiну вiд звичайно-
го договору купiвлi-продажу цей договiр укладауться в процесi
здiйснення господарськоє дiяльностi.
На нього поширюються загальнi правила про договiр купiвлi-
продажу, але вiн мау i ряд особливостей. Договiр укладауться, як
правило, на значнi партiє товару. В процесi руху товару вiд продав-
ця до покупця (як i при поставцi товару) беруть участь один або
декiлька перевiзникiв.
Сторонами в договорi оптовоє купiвлi-продажу виступають
пiдприумства рiзних органiзацiйно-правових форм i пiдприумцi.
Некомерцiйнi органiзацiє можуть укладати цi договори, якщо це
вiдповiдау цiлям єхньоє дiяльностi i не суперечить статуту чи по-
ложенню про них.
В умовах ринковоє економiки господарськi договори постав-
ки, оптовоє купiвлi-продажу, мiни та iншi укладаються i на товар-
них бiржах.
За командно-адмiнiстративноє системи необхiдностi в такiй
iнфраструктурi економiки не було. В Радянському Союзi пiсля
лiквiдацiє бiрж торговельно-посередницькi та постачальницькi
функцiє виконували Державний комiтет з постачання з мережею
постачальницьких установ.
А у всьому свiтi товарнi i фондовi бiржi продовжували iсну-
вати. Першi бiржi виникли у ХУ-ХУi столiттях в iталiє, Голландiє,
Англiє.
Щодо походження самоє назви <бiржа> iснуу кiлька версiй.
Згiдно з однiую з них ця назва мау своєм початком новолатинське
слово Ьигва - шкiряний гаманець. i у французькiй мовi слово Ьоигзе-
також означау гаманець, але i одночасно <студентська стипендiя>.
За iншою версiую назва <бiржа> повязууться з iмям голландсь-
кого купця ван дер Буреу, який проживав у бельгiйському мiстi
Брюгге i мав на своуму гербi зображення трьох голландцiв. Мiсце-
знаходження його будинку було зручною площею для зiбрання тор-
говцiв. Таким чином цей будинок i став першою бiржовою будiвлею.
Однак елементи бiржовоє торгiвлi розвивалися повiльно. Бiльш
звичними були караванна, а згодом ярмаркова торгiвля. Ярмарко-
ва торгiвля особливого поширення набула в Росiє. На вiдмiну вiд
захiдноувропейських краєн, де бiржа народилась як наслiдок вiль-
ноє iнiцiативи самоорганiзованого купецтва, в Росiє вона була за-
снована <по высочайшему повелению> Петра i в 1703 роцi. Ство-
рена на зразок <Нiдерландського стандарту> Санкт-Петербурзька
206
товарна бiржа розташувалась у спецiально побудованому для неє
будинку на Васильувському островi. У Харковi були заснованi камя-
новугiльна та залiзо-торговельна бiржi, у Москвi - скотопромис-
лова i мясна, у Мiнську - лiсова, на пiвночi Украєни - хлiбнi.
Як свiдчать лiтературнi джерела, в пiсляреволюцiйний перi-
од (в 1920-1930 рр.) бiржi були органами державного регулюван-
ня ринками в умовах багатоукладноє економiки. Учасниками бiрж
в основному були державнi пiдприумства. В подальшому бiржi пе-
ретворилися на громадськi установи, утворенi за типом асоцiацiй.
В умовах згортання НЕПу, визначення курсу на жорстку цен-
тралiзацiю в управлiннi народним господарством послiдовно про-
водилася лiнiя на лiквiдацiю бiрж. Завершена вона була в 1927
роцi. Бiржi були повнiстю лiквiдованi.
Вiдроджуватися в Украєнi бiржi почали з прийняттям Закону
Украєни вiд 10 грудня 1991 року <Про товарну бiржу>2.
Згiдно з ч. 1 цього закону товарна бiржа у органiзацiую, що
обуднуу юридичних та фiзичних осiб, якi здiйснюють виробни-
чу та комерцiйну дiяльнiсть, i мау за мету надання послуг в укла-
деннi бiржових угод, виявлення товарних цiн, попиту i пропозицiй
товарiв, вивчення, упорядкування i полегшення товарообiгу i по-
вязаних з ним торговельних операцiй. З цього визначення можна
зробити висновок, що товарна бiржа - це автономна органiза-
цiйно-правова форма дiяльностi некомерцiйноє органiзацiє. Про це
свiдчить ч. З ст. 1 Закону <Про товарну бiржу>, яка визначау, що
товарна бiржа не займауться комерцiйним посередництвом i не мау
на метi одержання прибутку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98