ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Згiдно з Законом вiд 4 лютого 1988 року <Про внесення змiн до
Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> майно, що у в дер-
жавнiй власностi i закрiплене за казенним пiдприумством, належить
йому на правi оперативного управлiння. Здiйснюючи це право, ка-
зенне пiдприумство володiу i користууться зазначеним майном. Роз-
поряджатися ж майном, що належить до основних фондiв, воно мау
право лише з дозволу органу, уповноваженого управляти вiдповiд-
ним державним майном. Особливостi розпорядження iншим май-
ном казенного пiдприумства визначаються в його статутi.
Казенне пiдприумство, як i державна установа, вiдповiдау за
своєми зобовязаннями коштами та iншим майном, що у в його роз1
порядженнi, крiм основних фондiв. При недостатностi в казенно-
го пiдприумства таких коштiв та майна вiдповiдальнiсть за його
зобовязаннями несе власник.
Вiдповiдно до Закону Украєни вiд 26 березня 1993 року <Про
власнiсть> право оперативного управлiння на державне майно ма-
ють i державнi установи (органiзацiє), якi знаходяться на держав-
ному бюджетi (ст. 39). Однак правомочностi зазначених субуктiв
на вiдмiну вiд субуктiв повного господарського вiдання в цьому
законi не оговоренi. В лiтературi з цього приводу робиться висно-
вок, що субукт права оперативного управлiння також володiу, ко-
ристууться i розпоряджауться майном, що йому належить, але тiльки
за призначенням i цiлями фiнансування. Найбiльше обмеженi його
правомочностi в розпорядженнi таким майном - у нього нема права
нi продавати, нi обмiнювати, нi здiйснювати iншi дiє без згоди влас-
ника - держави в особi уповноважених нею органiв2.
В юридичнiй лiтературi висловлена думка, що ст. 38 Закону Украєни "Про
власнiсть" не узгоджууться зi ст. 18 Закону Украєни "Про пiдприумства в Украєнi",
в якiй зазначено, що у випадках, передбачених статутом пiдприумства, частина чи-
стого прибутку може передаватись у власнiсть членiв або всього трудового колек-
тиву пiдприумства. Якщо у першому випадку закон закрiплюу обовязок державно-
го пiдприумства передавати частину прибутку у власнiсть членiв трудового колек-
тиву, то у другому вона передау лише право (можливiсть) такоє передачi (див.: Спра-
вочник предпринимателя. К., 1992. Ст. 72-73). З таким твердженням не можна по-
годитись. Адже в ст. 38 Закону Украєни "Про власнiсть" йдеться про державнi
пiдприумства, а в законi "Про пiдприумства в Украєнi" - про будь-якi пiдприумства.
2 Див.: Спасибо И. Научно-практический комментарий Закона Украины "О
собственности". X., 1996. С. 70.
55
З прийняттям Закону <Про внесення змiн до Закону Украєни
<Про пiдприумства в Украєнi> стау очевидним, що передбачена
законом необхiднiсть одержання дозволу на розпорядження май-
ном - це не обмеження цiує правомочностi, а вiдсутнiсть єє. Даю-
чи дозвiл на вiдчуження державного майна, орган, що здiйснюу
управлiння ним, делегуу в кожному конкретному випадку свою
правомочнiсть на розпорядження цим майном казенному пiдприум-
ству чи державнiй установi.
Пiд визначення правового режиму державноє i комунальноє
власностi пiдпадау i порядок передачi обуктiв права державноє
власностi в комунальну власнiсть i навпаки. Основнi його засади
передбаченi Законом Украєни вiд 3 березня 1998 року <Про пере-
дачу обуктiв права державноє та комунальноє власностi>2.
Вiн регулюу вiдносини, повязанi з передачею обуктiв права дер-
жавноє власностi в комунальну власнiсть територiальних громад, сiл,
селищ, мiст або в єхню спiльну власнiсть, а також обуктiв права ко-
мунальноє власностi в державну. Така передача здiйснюуться без-
оплатно щодо цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств, установ,
органiзацiй, єхнiх структурних пiдроздiлiв; нерухомого майна (будi-
вель, споруд, в тому числi обуктiв незавершеного будiвництва, при-
мiщень); iншого окремого iндивiдуально визначеного майна пiдпри-
умств; акцiй (часток, паєв), що належать державi або субуктам пра-
ва комунальноє власностi в майнi господарських товариств.
Пiд передачею цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств ма-
ють на увазi передачу всiх активiв i пасивiв пiдприумств, єхнiх
лiмiтiв, фондiв, планiв фiнансово-господарськоє дiяльностi тощо,
а обуктiв незавершеного будiвництва- з проектно-кошторисною
документацiую.
Обукти житлового фонду та соцiально-культурного призна-
чення передаються разом з майном пiдприумств, що обслуговува-
ли цi обукти, в тому числi основними фондами, ремонтно-будi-
вельними базами, майстернями, транспортними засобами, приби-
ральною технiкою, в частинi, що визначауться комiсiую з питань
передачi обуктiв.
До складу комiсiє входять представники органiв, уповноваже-
них управляти державним майном, мiсцевих органiв виконавчоє
Делегування прав - передача юридичне правомочним субуктом права ви-
рiшення окремих питань своує компетенцiє iншому субукту на певний чи обмеже-
ний строк (див.: Юридический справочник предпринимателя. К., 1992. С. 565).
2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1998. № 34. Ст. 228.
56
влади, самоврядних органiзацiй, фiнансових органiв, пiдприумств,
трудових колективiв пiдприумств, майно яких пiдлягау передачi.
У разi передачi обуктiв, закрiплених за самоврядною органi-
зацiую, або обуктiв, щодо яких прийнято рiшення про привати-
зацiю орендованого майна, акцiй (часток, паєв), якi належать дер-
жавi або субуктам права комунальноє власностi в майнi госпо-
дарських товариств, до складу комiсiє з питань передачi обуктiв
включаються представники, вiдповiдно, самоврядноє органiзацiє
або державного органу приватизацiє.
Передача обуктiв з державноє в комунальну власнiсть здiй-
снюуться за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв - щодо пiдприумств,
нерухомого майна, акцiй (часток, паєв), якi належать державi в
майнi господарських товариств; органiв, уповноважених управляти
державним майном, самоврядних органiзацiй за погодженням з
Мiнiстерством економiки. Мiнiстерством фiнансiв та Фондом дер-
жавного майна - щодо окремого iндивiдуально визначеного май-
на пiдприумств (крiм нерухомого).
Передача обуктiв з державноє в комунальну власнiсть територi-
альних громад сiл, селищ, мiст здiйснюуться за наявностi згоди вiдпо-
вiдних рад, якщо iнше не передбачене законом, а в спiльну власнiсть
територiальних громад зазначених населених пунктiв - за наявностi
згоди районних i обласних рад, якщо iнше не передбачене законом.
З комунальноє в державну власнiсть передача об уктiв здiйсню-
уться за рiшенням сiльських, селищних, мiських рад - щодо обук-
тiв права комунальноє власностi вiдповiдних територiальних громад,
а щодо обуктiв права спiльноє власностi цих громад - за рiшен-
ням районних, обласних рад, в управлiннi яких вони перебувають.
Як уже було зазначено, передачу обуктiв здiйснюу комiсiя, яка
утворюуться виконавчим комiтетом вiдповiдноє сiльськоє, селищ-
ноє, мiськоє ради - у разi передачi обуктiв у комунальну власнiсть
територiальних громад цих населених пунктiв;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98