Це
представництво не мау статусу юридичноє о<;оби, дiу вiд iменi i за
дорученням того субукта зовнiшньоекономiчноє дiяльностi який
вiдкрив представництво.
Субукти зовнiшньоекономiчноє дiяльностi можуть самi без-
посередньо виходити на iноземнi ринки, а в разi недостатньоє ква-
лiфiкацiє спiвпрацiвникiв - залучати до виконання окремих дiй
посередникiв, якi себе зарекомендували серед украєнських та iно-
земних субуктiв.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 29. Ст. 377.
256
Правовою формою вираження згоди сторiн вступити в зовнi-
шньоекономiчнi звязки у договiр (контракт, угода). При цьому до-
говiр у матерiально оформленою угодою двох або бiльше субуктiв
зовнiшньоекономiчноє дiяльностi i єх iноземних контрагентiв i
спрямована вона на встановлення, змiну або припинення єх взаум-
них прав та обовязкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.
Законодавство Украєни мiстить цiлий ряд вимог до зовнiшньо-
економiчних договорiв. З метою однакового тлумачення особли-
востей цього договору Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних звяз-
кiв та торгiвлi Украєни затвердило своєм наказом Положення про
форму економiчних договорiв (контрактiв).
До умов зовнiшньоекономiчних договорiв, якi визначаються на-
цiональним законодавством, мiжнародними звичаями, слiд вiднести:
назву, номер договору, дату та мiсце його укладання;
преамбулу (повну i скорочену назву сторiн, перелiк документiв,
якими вони керуються);
предмет договору (вид товару або роботи);
кiлькiсть та якiсть товару;
базовi умови поставки товарiв (мiжнароднi правила iнтерпре-
тацiє комерцiйних правил, 1990р.);
цiну та загальну вартiсть контракту;
умови платежiв;
умови здачi (прийомки) товарiв (робiт, послуг);
пакування i маркування товарiв;
форсмажорнi обставини (тi умови, при настаннi яких не буде
виконаний договiр - стихiйнi лиха, воуннi дiє, втручання з боку
властей);
санкцiє i рекламацiє (порядок єх застосування);
порядок розгляду, вид права i випадки, коли сторони можуть
звернутися до компетентних органiв для розгляду господарських
спорiв;
юридичнi адреси, поштовi та платiжнi реквiзити сторiн.
Додатково договори можуть мiстити за згодою сторiн умови
щодо страхування, перевезення, сплати податкiв, кiлькостi при-
мiрникiв договору тощо.
Зовнiшньоекономiчнi договори потребують реустрацiє, поря-
док якоє визначений Положенням про порядок реустрацiє окремих
видiв зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), затверджених
Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних звязкiв. Таким чином дер-
жава захищау своу право контролю за вичерпанням природних
257
ресурсiв; забезпечуу виконання зобовязань за мiжурядовими то-
варними угодами; перерозподiляу товари, якi у критичними для
Украєни; забезпечуу недопущення антидемпiнгових проваджень з
боку iнших держав або мiжнародних органiзацiй.
У сферi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi можуть укладатися
рiзноманiтнi договори, спрямованi на передачу майна, виконання
робiт, надання послуг.
Серед них:
договiр виробничоє кооперацiє, що мiстить умови, повязанi
з поставкою сировини, матерiалiв, вузлiв, деталей, запасних ча-
стин i т. iн., якi технологiчно взаумоповязанi i необхiднi для
спiльного виготовлення кiнцевоє продукцiє, а також умови по
наданню послуг з проектних i ремонтних робiт, технiчного об-
слуговування i здiйснення технологiчних операцiй;
договiр консигнацiє, що мiстить умови щодо реалiзацiє то-
варiв, вiдповiдно до яких одна iз сторiн (консигнатор) зобовя-
зууться за дорученням iншоє сторони (консигнанта) протягом
певного часу (строку угоди консигнацiє) за обумовлену винаго-
роду продати з консигнацiйного складу вiд свого iменi товар,
який належить консигнанту;
договiр з комплексного будiвництва, що мiстить умови щодо
здiйснення проекту i проектнопошукових робiт, передачi <ноу-хау>
в областi будiвництва i виробництва будiвельних матерiалiв, кон-
струкцiй, виконання будiвельних, спецiальних i будiвельно-мон-
тажних робiт, здiйснення шефмонтажу i авторського нагляду в
будiвництвi, виконання пусконалагоджувальних робiт;
договiр поставки складних технiчних виробiв мiстить умови
щодо здiйснення операцiй з постачання обладнання частинами або
постачання складних технiчних виробiв, якi потребують встановлен-
ня, монтажу, налагодження i введення в дiю на мiсцi експлуатацiє.
Сторони можуть також укладати такi договори: купiвлi-про-
дажу, пiдряду, лiцензiйнi, агентськi, перевезення.
Умови договору (контракту) можуть не мiстити детального
опису прав та обовязкiв сторiн за договором. Сторони можуть
обмежитися вказiвкою на правила. З метою недо-
пущення рiзного тлумачення термiнiв деякi контрагенти розпи-
сують змiст зобовязань.
Мiжнароднi правила iнтерпретацiє комерцiйних термiнiв, пiдготовленi Мiжна-
родною торговою палатою у 1953 р. (у редакцiє 1990 р.).
9 о-iоо
258
У процесi виконання умов договору виникають господарськi
спори, якi сторони не завжди можуть вирiшити самостiйно. Тому
в договорi зазначауться, який конкретно суд i за яким матерiаль-
ним правом розглядатиме спiр.
Для забезпечення виконання договору в ньому встановлюуть-
ся порядок застосування штрафних санкцiй, єх розмiр, строки ви-
плат тощо. Сторони передбачають i обставини, якi звiльнюють сто-
рони вiд вiдповiдальностi. До форсмажорних обставин вiдносять:
стихiйнi лиха, вiйськовi дiє, введення ембарго, втручання властей
у господарську дiяльнiсть та iншi. Термiн дiє форсмажорних об-
ставин пiдтверджууться Мiжнародною товарною палатою вiдпо-
вiдноє краєни.
Пiд час укладення, виконання договорiв держава певною мi-
рою впливау на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть з метою захисту
нацiональних iнтересiв шляхом прямих i непрямих методiв. На-
прямки такого впливу рiзноманiтнi i мають на метi:
забезпечення розвитку економiки, єє стабiльностi, недопущен-
ня вiдтоку капiталу з краєни;
забезпечення безпеки здоровя громадян i захист довкiлля;
забезпечення можливостi доступу вiтчизняних субуктiв гос-
подарювання до закордонних ринкiв та до iнформацiє про рiзно-
манiтнi обмеження, прийнятi в окремих краєнах;
забезпечення державних потреб у стратегiчних товарах, сировинi;
забезпечення конкурентоздатностi вiтчизняних пiдприумцiв.
2. Правове регулювання експортних
та iмпортних операцiй
До методу державного впливу на зовнiшньоекономiч-
ну дiяльнiсть належить лiцензування i квотування зовнiшньоеко-
номiчних операцiй.
Лiцензiє на експорт (iмпорт) товарiв видаються Мiнiстерством
зовнiшньоекономiчних звязкiв з кожного виду товару на пiдставi
поданоє заявки, яка повинна мiстити необхiдну iнформацiю про
зовнiшньоекономiчну операцiю. Квотування здiйснюуться шляхом
встановлення режиму видачi iндивiдуальних лiцензiй, при цьому
встановлюються обсяги експорту (iмпорту) товарiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98
представництво не мау статусу юридичноє о<;оби, дiу вiд iменi i за
дорученням того субукта зовнiшньоекономiчноє дiяльностi який
вiдкрив представництво.
Субукти зовнiшньоекономiчноє дiяльностi можуть самi без-
посередньо виходити на iноземнi ринки, а в разi недостатньоє ква-
лiфiкацiє спiвпрацiвникiв - залучати до виконання окремих дiй
посередникiв, якi себе зарекомендували серед украєнських та iно-
земних субуктiв.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 29. Ст. 377.
256
Правовою формою вираження згоди сторiн вступити в зовнi-
шньоекономiчнi звязки у договiр (контракт, угода). При цьому до-
говiр у матерiально оформленою угодою двох або бiльше субуктiв
зовнiшньоекономiчноє дiяльностi i єх iноземних контрагентiв i
спрямована вона на встановлення, змiну або припинення єх взаум-
них прав та обовязкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.
Законодавство Украєни мiстить цiлий ряд вимог до зовнiшньо-
економiчних договорiв. З метою однакового тлумачення особли-
востей цього договору Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних звяз-
кiв та торгiвлi Украєни затвердило своєм наказом Положення про
форму економiчних договорiв (контрактiв).
До умов зовнiшньоекономiчних договорiв, якi визначаються на-
цiональним законодавством, мiжнародними звичаями, слiд вiднести:
назву, номер договору, дату та мiсце його укладання;
преамбулу (повну i скорочену назву сторiн, перелiк документiв,
якими вони керуються);
предмет договору (вид товару або роботи);
кiлькiсть та якiсть товару;
базовi умови поставки товарiв (мiжнароднi правила iнтерпре-
тацiє комерцiйних правил, 1990р.);
цiну та загальну вартiсть контракту;
умови платежiв;
умови здачi (прийомки) товарiв (робiт, послуг);
пакування i маркування товарiв;
форсмажорнi обставини (тi умови, при настаннi яких не буде
виконаний договiр - стихiйнi лиха, воуннi дiє, втручання з боку
властей);
санкцiє i рекламацiє (порядок єх застосування);
порядок розгляду, вид права i випадки, коли сторони можуть
звернутися до компетентних органiв для розгляду господарських
спорiв;
юридичнi адреси, поштовi та платiжнi реквiзити сторiн.
Додатково договори можуть мiстити за згодою сторiн умови
щодо страхування, перевезення, сплати податкiв, кiлькостi при-
мiрникiв договору тощо.
Зовнiшньоекономiчнi договори потребують реустрацiє, поря-
док якоє визначений Положенням про порядок реустрацiє окремих
видiв зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), затверджених
Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних звязкiв. Таким чином дер-
жава захищау своу право контролю за вичерпанням природних
257
ресурсiв; забезпечуу виконання зобовязань за мiжурядовими то-
варними угодами; перерозподiляу товари, якi у критичними для
Украєни; забезпечуу недопущення антидемпiнгових проваджень з
боку iнших держав або мiжнародних органiзацiй.
У сферi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi можуть укладатися
рiзноманiтнi договори, спрямованi на передачу майна, виконання
робiт, надання послуг.
Серед них:
договiр виробничоє кооперацiє, що мiстить умови, повязанi
з поставкою сировини, матерiалiв, вузлiв, деталей, запасних ча-
стин i т. iн., якi технологiчно взаумоповязанi i необхiднi для
спiльного виготовлення кiнцевоє продукцiє, а також умови по
наданню послуг з проектних i ремонтних робiт, технiчного об-
слуговування i здiйснення технологiчних операцiй;
договiр консигнацiє, що мiстить умови щодо реалiзацiє то-
варiв, вiдповiдно до яких одна iз сторiн (консигнатор) зобовя-
зууться за дорученням iншоє сторони (консигнанта) протягом
певного часу (строку угоди консигнацiє) за обумовлену винаго-
роду продати з консигнацiйного складу вiд свого iменi товар,
який належить консигнанту;
договiр з комплексного будiвництва, що мiстить умови щодо
здiйснення проекту i проектнопошукових робiт, передачi <ноу-хау>
в областi будiвництва i виробництва будiвельних матерiалiв, кон-
струкцiй, виконання будiвельних, спецiальних i будiвельно-мон-
тажних робiт, здiйснення шефмонтажу i авторського нагляду в
будiвництвi, виконання пусконалагоджувальних робiт;
договiр поставки складних технiчних виробiв мiстить умови
щодо здiйснення операцiй з постачання обладнання частинами або
постачання складних технiчних виробiв, якi потребують встановлен-
ня, монтажу, налагодження i введення в дiю на мiсцi експлуатацiє.
Сторони можуть також укладати такi договори: купiвлi-про-
дажу, пiдряду, лiцензiйнi, агентськi, перевезення.
Умови договору (контракту) можуть не мiстити детального
опису прав та обовязкiв сторiн за договором. Сторони можуть
обмежитися вказiвкою на правила
пущення рiзного тлумачення термiнiв деякi контрагенти розпи-
сують змiст зобовязань.
Мiжнароднi правила iнтерпретацiє комерцiйних термiнiв, пiдготовленi Мiжна-
родною торговою палатою у 1953 р. (у редакцiє 1990 р.).
9 о-iоо
258
У процесi виконання умов договору виникають господарськi
спори, якi сторони не завжди можуть вирiшити самостiйно. Тому
в договорi зазначауться, який конкретно суд i за яким матерiаль-
ним правом розглядатиме спiр.
Для забезпечення виконання договору в ньому встановлюуть-
ся порядок застосування штрафних санкцiй, єх розмiр, строки ви-
плат тощо. Сторони передбачають i обставини, якi звiльнюють сто-
рони вiд вiдповiдальностi. До форсмажорних обставин вiдносять:
стихiйнi лиха, вiйськовi дiє, введення ембарго, втручання властей
у господарську дiяльнiсть та iншi. Термiн дiє форсмажорних об-
ставин пiдтверджууться Мiжнародною товарною палатою вiдпо-
вiдноє краєни.
Пiд час укладення, виконання договорiв держава певною мi-
рою впливау на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть з метою захисту
нацiональних iнтересiв шляхом прямих i непрямих методiв. На-
прямки такого впливу рiзноманiтнi i мають на метi:
забезпечення розвитку економiки, єє стабiльностi, недопущен-
ня вiдтоку капiталу з краєни;
забезпечення безпеки здоровя громадян i захист довкiлля;
забезпечення можливостi доступу вiтчизняних субуктiв гос-
подарювання до закордонних ринкiв та до iнформацiє про рiзно-
манiтнi обмеження, прийнятi в окремих краєнах;
забезпечення державних потреб у стратегiчних товарах, сировинi;
забезпечення конкурентоздатностi вiтчизняних пiдприумцiв.
2. Правове регулювання експортних
та iмпортних операцiй
До методу державного впливу на зовнiшньоекономiч-
ну дiяльнiсть належить лiцензування i квотування зовнiшньоеко-
номiчних операцiй.
Лiцензiє на експорт (iмпорт) товарiв видаються Мiнiстерством
зовнiшньоекономiчних звязкiв з кожного виду товару на пiдставi
поданоє заявки, яка повинна мiстити необхiдну iнформацiю про
зовнiшньоекономiчну операцiю. Квотування здiйснюуться шляхом
встановлення режиму видачi iндивiдуальних лiцензiй, при цьому
встановлюються обсяги експорту (iмпорту) товарiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98