ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


233
2. Правовi основи кредитування
Правовi основи кредитування визначенi Положенням
Нацiонального банку вiд 28 вересня 1995 року <Про кредитуван-
ня>. Цей нормативний акт~встановив порядок надання, викорис-
тання i повернення кредитiв та регулювання вiдносин мiж суб-
уктами, що виникають у процесi кредитування.
Головними ланками кредитноє системи у банки та кредитнi уста-
нови, що мають лiцензiю Нацiонального банку, якi одночасно ви-
ступають у ролi покупця i продавця тимчасово вiльних коштiв, що
iснують у суспiльствi.
Субуктигосподарськоє дiяльностi, згiдно з зазначеним нор-
мативним актом, мають можливiсть використовувати такi форми
кредиту: банкiвський, комерцiйний, лiзинговий, iпотечний, блан-
ковий, консорцiумний.
Кредити, якi надаються банком, подiляються на такi:
1) за строками користування: короткостроковi (до 1 року); се-
редньостроковi (до 3 рокiв); довгостроковi (понад 3 рокiв). Корот-
костроковi кредити можуть надаватися банками в разi тимчасових
фiнансових труднощiв, що виникають у звязку з витратами вироб-
ництва та обiгу, не забезпечених надходженням коштiв у вiдповiд-
ний перiод; середньостроковi - на оплату обладнання, поточнi
витрати, на фiнансування капiтальних вкладень; довгостроковi --
для формування основних фондiв. Обуктами довгострокового кре-
дитування можуть бути капiтальнi витрати на реконструкцiю, мо-
дернiзацiю та розширення дiючих основних фондiв на нове будiв-
ництво, приватизацiю та iн.;
2) за забезпеченням: забезпеченi заставою (майном, майнови-
ми правами, цiнними паперами); гарантованi (банками, фiнансами
чи майном третьоє особи); з iншим забезпеченням (поручительство,
свiдоцтво страховоє органiзацiє); не забезпеченi (бланковi);
3) за ступенем ризику: стандартнi кредити; кредити з пiдви-
щеним ризиком;
4) за методами надання: у разовому порядку; вiдповiдно до вiд-
критоє кредитноє лiнiє; гарантiйнi (iз заздалегiдь обумовленою датою
надання, за потребою, зi стягненням комiсiє за зобовязаннями);
Див.: Дiло. 1995, Груд. (№ 101).
234
5) за строками погашення: воднораз; з розстроченням; достро-
ково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника); з регресiую
платежiв; пiсля закiнчення обумовленого перiоду (мiсяця, кварталу).
Зрозумiло, що в банкiвському кредитуваннi беруть участь насам-
перед два субукти - банк i позичальник. Для банку кредитування -
рiзновид банкiвськоє дiяльностi, основне джерело формування прибут-
ку. В цiй своєй якостi банкiвське кредитування розглядауться як озна-
ка банку, що квалiфiкуу i припускау лiцензування з боку Нацiонально-
го банку Украєни. Саме ж кредитування у постiйно здiйснюваною дiяль-
нiстю, тобто сукупнiстю послiдовних i, як правило, стандартно
здiйснюваних дiй, обуднаних однiую метою - одержати прибуток.
Для позичальника, в якостi якого можуть виступати юридичнi
особи i єхнi структурнi пiдроздiли, громадяни, кредит - це найча-
стiше засiб вирiшення фiнансових проблем, засiб забезпечення ви-
робничоє дiяльностi, невiдкладних потреб.
Крiм цих двох субуктiв iз протилежними, на перший погляд,
iнтересами, у банкiвському кредитуваннi, на вiдмiну вiд iнших
видiв кредитування, стикаються iнтереси ще двох субуктiв. По-
перше, це учасники забезпечення виконання кредитних зобовя-
зань, якщо таким не у сам позичальник. Йдеться про гаранта, по-
ручителя, страховика, засновника. Цi особи зацiкавленi насампе-
ред у тому, щоб кредитнi зобовязання були виконанi, а в разi
невиконання кредитного договору вони набувають самостiйних прав
у звязку з реалiзацiую вiдповiдальностi. Другий субукт - той, що
володiу правами, що безпосередньо не бере участi в кредитному до-
говорi, проте виявляуться при глибокому аналiзi природи кредитного
правовiдношення. Рiч у тiм, що банкiвське кредитування на вiдмiну
вiд iнших видiв здiйснюуться не стiльки за рахунок коштiв банку,
скiльки за рахунок так званих залучених коштiв. З приводу цих за-
собiв iснують додатковi зобовязання банку i права його вкладникiв,
що передали йому грошi у виглядi внескiв або рахункiв.
Надання кредиту банками припускау унiфiкацiю правил i прин-
ципiв здiйснення цього виду дiяльностi, а отже, органiзацiє єє на
засадах, що забезпечують, з одного боку, захист iнтересiв всiх учас-
никiв кредитування, а з другого боку - порiвняннiсть ефектив-
ностi кредитування, здiйснюваного рiзними банками. Функцiю
унiфiкацiє i порiвнянностi повиннi виконувати загальнi принципи
банкiвського кредиту, в якостi яких можна розглядати виробленi
практикою i зафiксованi в правових вимогах загальнi правила
здiйснення кредитноє дiяльностi. Цi загальнi правила створюють
вимоги i принципи банкiвського кредитування, якi названi в По-

235
ложеннi Нацiонального банку Украєни <Про кредитування> допов-
неними вимогами резервного забезпечення, встановленого поста-
новою Правлiння Нацiонального банку Украєни вiд 27 березня
1998 року № 122 <Про затвердження новоє редакцiє Положення про
порядок формування i використання резерву для вiдшкодування
можливих втратна позиками комерцiйних банкiв>. Ними, як уже
зазначалося, можна вважати винагороду, термiновiсть, повернен-
ня, цiльове призначення кредитiв, що надаються, i наявнiсть забез-
печення пiд виданi кредити. Винагорода банкiвського кредитуван-
ня означау сплату вiдсоткiв за користування коштами. У практицi
банкiвського кредитування прийнято видiляти два види вiдсоткiв -
вiдсотки за користування кредитом i штрафнi вiдсотки, тобто вiд-
сотки, стягнутi у разi невчасного повернення кредиту. Останнi не
у реалiзацiую нагороди в кредитуваннi, а у видом неустойки на
випадок невчасного виконання кредитного договору.
Термiн кредиту - строк, за який необхiдно сплачувати вiдсот-
кову ставку, втiлюу в собi вимогу термiновостi банкiвського креди-
тування. Це означау, що кредит надауться на визначений час, пiсля
закiнчення якого вiн мау бути повернутий. Час у банкiвському креди-
туваннi обчислюуться днями, або так званими операцiйними днями.
Повернення кредиту обовязкове. У разi невчасного повернен-
ня кредиту кредитна органiзацiя зобовязана розпочати всi перед-
баченi законодавством Украєни заходи для стягнення заборгова-
ностi. Кредитна органiзацiя мау право звернутися в арбiтражний
суд iз заявою про порушення справи про банкрутство у вiдношеннi
до боржникiв, що не виконують своє зобовязання щодо погашен-
ня заборгованостi у встановленому законом порядку.
Додатковим принципом банкiвського кредитування у його цiльо-
вий характер. За вимогою однiує зi сторiн, а частiше за все це банк,
кредит може бути виданий на визначенi договором цiлi. При пiльго-
вому кредитуваннi цiлi визначаються законом, яким встановлюуться
i вiдповiдальнiсть за нецiльове використання наданого кредиту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98