iтаторiв. Оцей буржуазний парламентарiзм руйнуу навiть висококультурнi нацiє, а у нас вiн напевно довiв би до панування олi?архiв, найнятих чужими капiталами, та чужими державами. Другими словами, ми б повторили вдруге iсторi
ю нашоє козацькоє Руєни, пiд час котроє якийсь час так само Украєною правили рiжнi козацькi дема?о?и, за спиною котрих стояли Московська, або Польська держави. I як тодi народ наш скинув оту республiкансько-дема?о?iчну форму прав-лiння, так само скин
е єє i тепер, коли б навiть вона на якийсь час
у нас появитись змогла. Крiм того необхiдну для дальшого нормального громадського життя нашоє землi нацiональну консолiдацiю не може дати парламент, вибраний на пiдставi загального голосування виборцями, з котрих бiльшiсть активноє i позитивноє нацiо
нальноє свiдомости не мау. Отже крiм партiйноє ми
б мали в такому парламентi ще й дема?о?iчну боротьбу рiжних чужих нацiональних iдеоло?iй внутрi одноє i удиноє етно?рафiчно-однородноє маси. Тому ми думаумо, що для консолiдацiє нашоє здеморалiзованоє бюрократичною Росiую нацiє i для сотворення Держа
ви потрiбна сильна власть, яка б спочивала в руках одноє особи, що репрезентувала би iдею суверенности i незалежности украєнськоє нацiє, стояла би на чолi державноє оборони i через кабiнет мiнiстрiв на чолi державноє адмiнiстрацiє, i власть котроє бу
ла б обмежена двома законодавчими палатами, опертими на принцiпi не полiтичноє дема?о?iє, а на сталiм i незмiннiм прин-цiпi iнтересiв територiє i працi. Iнтереси територiє репрезентувала би палата нища - <Зєзд Рад> поодиноких земель, в котрому брали
б участь представники мiсцевих земельних Рад, по 3-4 од кожноє землi. Сi Ради вибiрались би в кожнiй землi на пiдставi загального, рiвного, безпосереднього, тайного i пропорцiонального виборчого права. А що поодинокi землi мусiли б бути меньшi чим н
ашi давнi ?убернiє, то така децентралiзацiя забезпечувала би од дема?о?iє, яка не може широко розвинутись там, де люди себе знають i де праця вибраних та єє наслiдки тут же на мiстi
у всiх перед очима.
Iнтереси працi репрезентувала б палата вища - <Трудова Рада Державна>, яка б була представництвом ор?анiзацiй пра-цьовникiв, отже перш за все професiональних спiлок - селянсько-хлiборобських, робiтничих, та кооперативних, i представництвом ор?анiзацi
й фахових, отже признаних Державою культiв, науки, штуки, освiти, юстiцiє, гi?iени i народнього здоровя, публiчних робiт, промислу, торговлi i фiнансiв. Тiльки отака форма державна, котра виростау з сучасного свiтового перевороту, може на нашу думку
дати Батькiвщинi нашiй трiвкий спокiй, мiцний державний порядок, а нацiє нашiй уднiсть, консолiдацiю i сильну нацiональну культуру.
12. Не вдаючись одначе в передчаснi подробицi полiтичноє програми, кiнчаумо тим, з чого почали: вiд нашого хлiборобського, економiчно i чисельно найсильнiшого на Украєнi класу, залежить в великiй мiрi наш будучий лад i порядок i залежить у всякому ра
зi, при всякiм державнiм ладу, наша власна доля i будучнiсть. Тому нижче пiдписанi, вважаючи, що настав вже час знищити нашу власну внутрикласову анархiю i перейти до позитивноє творчоє громадськоє працi, звертаються отсим до всiх украєнських хлiборо
бiв i громадян, почуваючих себе звязаними культурою i свiтоглядом з хлiборобським класом, до всiх украєнських хлiборобських, як професiйних, так полiтичних ор?анiзацiй - без огляду на єх дотеперiшнi полiтичнi, чи нацiональнi форми - з про-позiцiую об
уднатися всiм в один <Украєнський Союз Хлiборобiв Державникiв>, в якому кожна партiя, чи органiзацiя мала б повну автономiю при однiм обуднуючiм нас всiх гаслi: лад i порядок
в правовiй, сувереннiй, незалежнiй, нацiональнiй Украєнськiй Державi, збудованiй на пiдставi мiжкласового компромiсу на украєнськiй етно?рафiчнiй територiє.
Дорошенко Дмитро, б. Мiнiстр Закордонних справ Украєнськоє Держави; Липинський Вячеслав, член Головноє Управи Пар-тiє хлiборобiв-демократiв i б. Посол Украєнськоє Держави у Вiд-нi; Скоропис-Йолтуховський Олександер, колишнiй представник Союза Визвол
ення Украєни в Нiмеччинi, б. краувий комiсар i губер-нiяльний староста Холмщини й Пiдляшша; Шемет Сергiй - Голова Головноє Управи партiє хлiборобiв-демократiв.
До украєнських хлiборобiв. Вiдень, 1920
Передмова до третього видання
<Нацiоналiзм>, який вийшов першим виданням: в 1926 роцi, виступив з iдеологiую, яка рвала з цiлим свiтоглядом драгома-нiвського <демократизму> i соцiалiзму Маркса-Ленiна, просякнутого отрутою москвофiльства.я:
Основнi iдеє <Нацiоналiзму> були: передусiм антитези драгоманiвському <малоросiянству>. Трактуванню Украєни як про-вiнцiє Росiє, що претендувала лише на деякi <полегшi> культурного i соцiального характеру, <Нацiоналiзм> противоставляв iдею полiтичноє
нацiє: нацiє,
iдеалом i метою якоє був полiтичний державницький сепаратизм, повний розрив з усякою Росiую, а культурно - повне протиставлення цiлому духовному комплексовi Московщини; пiд оглядом соцiальним - негацiя соцiалiзму. Це була повна антитеза <гермафродитс
ькому> свiтоглядовi тодiшнього демо-соцiалiстичного украєнського провiдництва.
На питання <ЩО?> <Нацiоналiзм> вiд-повiдав: незалежнiсть i повний сепаратизм, пiдкреслення останнього в антиципацiє майбутнiх гасел <федерацiє>, <самостiйностi>, але: в рамках <общего отечества> Росiє. На питання <Як здобувати свою мету?> <Нацiоналiз
м> вiдповiдав: боротьбою, нацiональною революцiую проти Московщини; не шляхом <порозумiння> чи <еволюцiє>.
Цi тези були цiлковитою антитезою драгоманiвства i соцiалiз-му, бо iдеологiя Драгоманова уймалася, ним же самим, в його <гiмнi>: <Гей, украєнець просить не много:> Iдея <Нацiоналiзму> замiсть <немного> - ставляла <все!> Замiсть <просить> - жа-дау i з
добувау. Також дальшу драгоманiвську мудрiсть (з того ж гiмну): постулат <любови> <ко всiм словянам>, а в першу мiру до москалiв, як до <старшого брата>, що мав вести iнших, <Нацiоналiзм> вiдкидав як наєвне i шкiдливе капiтулянство. За питанням <ЩО?>
, <Яка мета нацiє?>, i за питанням <ЯК осягти єє?>, на трету питання - <ХТО мау це довершити?> - <Нацiоналiзм> вiдповiв: людина нового духу. Якого? Духа протилежного западницькому духовi речникiв украєнськоє iнтелiгенцiє ХХ-го вiку
з <рабським мозком> i <рабським серцем> (слова I. Франка): протиставив <Нацiоналiзм> безкомпромiсовий войовничий дух, примат його сили над силою матерiє: Крiм того, в окремiм роздiлi <Нацiоналiзму> протиставлено увнуховському <реалiзмовi> ту мiстику,
без якоє всяка полiтика мертва; мiстику, яка
у джерелом життя нацiє та єє сили.я:
Виносячи свою iдеологiю нацiоналiзму проти банкрутуючих iдей нашоє епохи, проти <модерноє демократiє> (приязноє i до СССР i до комунiзму), проти комунiзму i соцiалiзму, проти надна-цiонального iнтернацiоналiзму, <Нацiоналiзм>, проти єх <розуму без вi
ри основ>, видвигнув вiру; проти єх духа iдеалiзму, вигiдницт-ва i матерiального <щастя> - iдеалiзм, проти духа крутiйства
i <мирноє еволюцiє> - прапор боротьби.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373
ю нашоє козацькоє Руєни, пiд час котроє якийсь час так само Украєною правили рiжнi козацькi дема?о?и, за спиною котрих стояли Московська, або Польська держави. I як тодi народ наш скинув оту республiкансько-дема?о?iчну форму прав-лiння, так само скин
е єє i тепер, коли б навiть вона на якийсь час
у нас появитись змогла. Крiм того необхiдну для дальшого нормального громадського життя нашоє землi нацiональну консолiдацiю не може дати парламент, вибраний на пiдставi загального голосування виборцями, з котрих бiльшiсть активноє i позитивноє нацiо
нальноє свiдомости не мау. Отже крiм партiйноє ми
б мали в такому парламентi ще й дема?о?iчну боротьбу рiжних чужих нацiональних iдеоло?iй внутрi одноє i удиноє етно?рафiчно-однородноє маси. Тому ми думаумо, що для консолiдацiє нашоє здеморалiзованоє бюрократичною Росiую нацiє i для сотворення Держа
ви потрiбна сильна власть, яка б спочивала в руках одноє особи, що репрезентувала би iдею суверенности i незалежности украєнськоє нацiє, стояла би на чолi державноє оборони i через кабiнет мiнiстрiв на чолi державноє адмiнiстрацiє, i власть котроє бу
ла б обмежена двома законодавчими палатами, опертими на принцiпi не полiтичноє дема?о?iє, а на сталiм i незмiннiм прин-цiпi iнтересiв територiє i працi. Iнтереси територiє репрезентувала би палата нища - <Зєзд Рад> поодиноких земель, в котрому брали
б участь представники мiсцевих земельних Рад, по 3-4 од кожноє землi. Сi Ради вибiрались би в кожнiй землi на пiдставi загального, рiвного, безпосереднього, тайного i пропорцiонального виборчого права. А що поодинокi землi мусiли б бути меньшi чим н
ашi давнi ?убернiє, то така децентралiзацiя забезпечувала би од дема?о?iє, яка не може широко розвинутись там, де люди себе знають i де праця вибраних та єє наслiдки тут же на мiстi
у всiх перед очима.
Iнтереси працi репрезентувала б палата вища - <Трудова Рада Державна>, яка б була представництвом ор?анiзацiй пра-цьовникiв, отже перш за все професiональних спiлок - селянсько-хлiборобських, робiтничих, та кооперативних, i представництвом ор?анiзацi
й фахових, отже признаних Державою культiв, науки, штуки, освiти, юстiцiє, гi?iени i народнього здоровя, публiчних робiт, промислу, торговлi i фiнансiв. Тiльки отака форма державна, котра виростау з сучасного свiтового перевороту, може на нашу думку
дати Батькiвщинi нашiй трiвкий спокiй, мiцний державний порядок, а нацiє нашiй уднiсть, консолiдацiю i сильну нацiональну культуру.
12. Не вдаючись одначе в передчаснi подробицi полiтичноє програми, кiнчаумо тим, з чого почали: вiд нашого хлiборобського, економiчно i чисельно найсильнiшого на Украєнi класу, залежить в великiй мiрi наш будучий лад i порядок i залежить у всякому ра
зi, при всякiм державнiм ладу, наша власна доля i будучнiсть. Тому нижче пiдписанi, вважаючи, що настав вже час знищити нашу власну внутрикласову анархiю i перейти до позитивноє творчоє громадськоє працi, звертаються отсим до всiх украєнських хлiборо
бiв i громадян, почуваючих себе звязаними культурою i свiтоглядом з хлiборобським класом, до всiх украєнських хлiборобських, як професiйних, так полiтичних ор?анiзацiй - без огляду на єх дотеперiшнi полiтичнi, чи нацiональнi форми - з про-позiцiую об
уднатися всiм в один <Украєнський Союз Хлiборобiв Державникiв>, в якому кожна партiя, чи органiзацiя мала б повну автономiю при однiм обуднуючiм нас всiх гаслi: лад i порядок
в правовiй, сувереннiй, незалежнiй, нацiональнiй Украєнськiй Державi, збудованiй на пiдставi мiжкласового компромiсу на украєнськiй етно?рафiчнiй територiє.
Дорошенко Дмитро, б. Мiнiстр Закордонних справ Украєнськоє Держави; Липинський Вячеслав, член Головноє Управи Пар-тiє хлiборобiв-демократiв i б. Посол Украєнськоє Держави у Вiд-нi; Скоропис-Йолтуховський Олександер, колишнiй представник Союза Визвол
ення Украєни в Нiмеччинi, б. краувий комiсар i губер-нiяльний староста Холмщини й Пiдляшша; Шемет Сергiй - Голова Головноє Управи партiє хлiборобiв-демократiв.
До украєнських хлiборобiв. Вiдень, 1920
Передмова до третього видання
<Нацiоналiзм>, який вийшов першим виданням: в 1926 роцi, виступив з iдеологiую, яка рвала з цiлим свiтоглядом драгома-нiвського <демократизму> i соцiалiзму Маркса-Ленiна, просякнутого отрутою москвофiльства.я:
Основнi iдеє <Нацiоналiзму> були: передусiм антитези драгоманiвському <малоросiянству>. Трактуванню Украєни як про-вiнцiє Росiє, що претендувала лише на деякi <полегшi> культурного i соцiального характеру, <Нацiоналiзм> противоставляв iдею полiтичноє
нацiє: нацiє,
iдеалом i метою якоє був полiтичний державницький сепаратизм, повний розрив з усякою Росiую, а культурно - повне протиставлення цiлому духовному комплексовi Московщини; пiд оглядом соцiальним - негацiя соцiалiзму. Це була повна антитеза <гермафродитс
ькому> свiтоглядовi тодiшнього демо-соцiалiстичного украєнського провiдництва.
На питання <ЩО?> <Нацiоналiзм> вiд-повiдав: незалежнiсть i повний сепаратизм, пiдкреслення останнього в антиципацiє майбутнiх гасел <федерацiє>, <самостiйностi>, але: в рамках <общего отечества> Росiє. На питання <Як здобувати свою мету?> <Нацiоналiз
м> вiдповiдав: боротьбою, нацiональною революцiую проти Московщини; не шляхом <порозумiння> чи <еволюцiє>.
Цi тези були цiлковитою антитезою драгоманiвства i соцiалiз-му, бо iдеологiя Драгоманова уймалася, ним же самим, в його <гiмнi>: <Гей, украєнець просить не много:> Iдея <Нацiоналiзму> замiсть <немного> - ставляла <все!> Замiсть <просить> - жа-дау i з
добувау. Також дальшу драгоманiвську мудрiсть (з того ж гiмну): постулат <любови> <ко всiм словянам>, а в першу мiру до москалiв, як до <старшого брата>, що мав вести iнших, <Нацiоналiзм> вiдкидав як наєвне i шкiдливе капiтулянство. За питанням <ЩО?>
, <Яка мета нацiє?>, i за питанням <ЯК осягти єє?>, на трету питання - <ХТО мау це довершити?> - <Нацiоналiзм> вiдповiв: людина нового духу. Якого? Духа протилежного западницькому духовi речникiв украєнськоє iнтелiгенцiє ХХ-го вiку
з <рабським мозком> i <рабським серцем> (слова I. Франка): протиставив <Нацiоналiзм> безкомпромiсовий войовничий дух, примат його сили над силою матерiє: Крiм того, в окремiм роздiлi <Нацiоналiзму> протиставлено увнуховському <реалiзмовi> ту мiстику,
без якоє всяка полiтика мертва; мiстику, яка
у джерелом життя нацiє та єє сили.я:
Виносячи свою iдеологiю нацiоналiзму проти банкрутуючих iдей нашоє епохи, проти <модерноє демократiє> (приязноє i до СССР i до комунiзму), проти комунiзму i соцiалiзму, проти надна-цiонального iнтернацiоналiзму, <Нацiоналiзм>, проти єх <розуму без вi
ри основ>, видвигнув вiру; проти єх духа iдеалiзму, вигiдницт-ва i матерiального <щастя> - iдеалiзм, проти духа крутiйства
i <мирноє еволюцiє> - прапор боротьби.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373