Щодо цього ЦК партiє повинен провадити твер
ду, певну лiнiю, що усуне зривання партiйноє лiнiє, прийнятоє партiую, чужими елементами, що свою лiнiю на практицi гадають провадити, працюючи в наших радянських апаратах. Саме про що йде мова? Мова йде про те, чи дати змогу змiняти лiнiю, намiчену
партiую на практицi чужими нам елементами, що працюють
у радянськiм апаратi. т таке чи нема? Я б хотiв почути заяву товаришiв, якi говорять, що цього нема. Це, на жаль, у, i нам треба в данiм випадку сказати, щоб теперiшня резолюцiя ЦК нашоє партiє не була подiбна до тих декретiв, що про них говорив тов.
Ле-нiн, i що єх ми приймали часто для того, щоб показати, чого ми не бажали б. Ми приймали для цього резолюцiє. Це були деклярацiє. Але резолюцiє нашоє партiє, партiйних зєздiв i конференцiй ми приймаумо не як деклярацiє, а як ту директиву, що зобо
вязуу й кожну партiйну органiзацiю й кожного члена партiє i ЦК суворо йти за цiую директивою, серйозно й надовго. Ось чому на заяву т. Пятакова: а ви повiрили чи не повiрили резолюцiє ЦК? - я говорю: резолюцiя ЦК тодi мала значiння й єй треба було
няти вiри, але вона втратила значiння через пiвгодини. Ми повиннi вимагати вiд ЦК, вiд кожного члена нашоє партiє i члена ЦК, щоб директиви виконувались.
Революцiйна законнiсть у обуднання принципiв революцiє
з принципами законностi. В буржуазному суспiльствi законнiсть у одним iз знарядь для пригноблення працюючих мас. Дух законностi, пiдлеглостi буржуазним законам у найбiльш шкiдливим для революцiйного руху; дух легальностi витравлюу революцiйний дух.
I на початку революцiє ми намагалися замiнити законнiсть поняттям революцiйноє доцiльностi; пiсля закiнчення громадянськоє вiйни, пiсля переходу до нових економiчних форм життя ми замiняумо законну революцiйнiсть революцiйною законнiстю; револю-цiйна
законнiсть у пiдпорядкованiсть iснуючим формам революцiйного життя, уведення життя в певнi рамки законiв, утворених революцiую. В першi роки революцiє, роки вiйськового комунiзму ми не рахувалися з формальними моментами, - ми здiйснювали свою диктат
уру, i до формальностi нам тодi дiла не було.
В першi роки революцiє, особливо на селi, нам доводилося мати справу з багатьма ворогами, i тодi власна iнiцiатива була одним з факторiв дiяльностi рад, влади на мiсцях; але зараз така iнiцiатива може перейти у свавiлля.я:
Нашим основним завданням у знищення цього свавiлля, за-провадження революцiйноє законностi на мiсцях, бо вiд цього залежить значною мiрою здiйснення змички селянства i робiтницт-ва. За часiв революцiє багато було стягнуто на мiсцях незаконних податкi
в, добровiльних i напiвдобровiльних збирань i т. д.
Дух революцiйноє законностi у втiлення у свiдомiсть кожного радянського робiтника на мiсцях, що вiн у агент Радянськоє влади, захищау iнтереси робiтничого класу i селянства й повинен пiдлягати законам влади робiтникiв i селян. Отже, революцiйна закон
нiсть у одна з основних пiдвалин радянського будiвництва.
Разом з тим такий агент Радянськоє влади не може тiльки формально, бюрократично пiдходити до роботи; такий урядовець-бюрократ викликау з боку селянства велике обурення й незадоволення i такий бюрократ легко може вiдiйти вiд принципiв революцiйноє зак
онностi.
Особливо нинi, коли ми широко залучаумо робiтничi й селянськi маси до органiв влади, представники Радвлади на мiсцях мусять якнайуважнiше стежити за тим, щоб виконувати волю всього класу, а не тiльки задовольняти окремi груповi або мiсцевi особистi i
нтереси. Тов. Ленiн в той час, коли утворювалась прокуратура, говорив, що немау законностi Тульськоє, Калузькоє й т. п., а у удина революцiйна законнiсть робiтничо-селянськоє влади.
Часто окремi робiтники на мiсцях кажуть, що закони Радвла-
ди - це одне, але й <ми самi з розумом>. I такi робiтники ведуть свою лiнiю, яка часто суперечить законам Радянськоє влади. Ми мусимо розпеченим залiзом випалювати всi випадки свавiлля, хабарництва, злочинств i т. д. на мiсцях. Органи прокуратури, Ро
б.-сел. iнспекцiє, райвиконкоми та всi iншi органи Радянськоє влади на селi повиннi наглядати за тим, як виконууться закон на мiсцях, наскiльки правильно здiйснюються принципи революцiйноє законностi.
Мiсцевi виконкоми повиннi допомогти прокуратурi в єє роботi в справi боротьби з незаконними вчинками або розпорядженнями органiв Радвлади на мiсцях. Протести прокурорiв на цi вчинки й розпорядження повиннi розглядатись не пiзнiше двох тижнiв пiсля од
ержання протесту прокуратури.
В 1923 р. прокуратурою було подано 642 протести на дiяль-нiсть мiсцевих органiв влади, в 1924 р. - по окремих губернiях цифри протестiв змiнювалися вiд 150 до 400, що свiдчить про велику роботу прокуратури в цьому напрямку.
Звязок прокуратури з населенням здiйснювався ранiше шля-хом доповiдей про завдання прокуратури, а потiм - шляхом звiтiв прокурорiв перед робiтниками й селянами. Скарг до прокуратури Республiки подано 882 селянами й 382 робiтниками. Значна кiлькiсть
справ порушена прокуратурою Республiки за дописами робiтничих i селянських кореспондентiв.
Народнi суддi в значнiй своєй кiлькостi - робiтники й селяни. В 1923 р. ми мали 23 % народних суддiв з лав робiтникiв
i селян, нинi ми маумо 73 % нарсуддiв - робiтникiв i селян. Робiтники й селяни повиннi допомагати органам прокуратури
в боротьбi iз злочинствами й незаконними вчинками.
Прокуратурою за рiк розглянуто 36 тис. справ; дописiв робкорiв i сiлькорiв розглянуто мало не 10 тис.; слiд вiдкинути ту думку, що подача заяв на свавiльнi вчинки агентiв Радвлади шкодить авторитетовi влади; навпаки, рiшуча боротьба з цими явищами тi
льки зможе цей авторитет пiднести.
Нам треба здiйснити й змiцнити тiсний звязок органiв прокуратури з широкими масами трудящих, слiд встановити певний контроль над дiяльнiстю керiвникiв мiсцевих органiв влади, треба розвинути дiяльнiсть робiтничих i селянських кореспондентiв, i в так
ий спосiб ми змiцнимо диктатуру робiтникiв i селян.
Вiстi. № 36.
14 лютого 1925 р.
:Область права для широких кругов рабочих и крестьян была мало знакома и даже чужда. Право было средством подавления трудящихся. Октябрьская революция сделала его средством борьбы рабочих и крестьян за свое освобождение, средством защиты интересов тр
удящихся.я:
I. Уголовная политика Советской власти
:Уголовное право Советской республики развивалось, вырабатывалось и оформлялось постепенно.
Вначале: после Октябрьского переворота революционное правотворчество трудящихся масс в области уголовного права находило свое выражение многочисленными путями приговоров и постановлений различных судебных учреждений, постановлений отдельных Советов,
многочисленных отдельных законодательных новел. В этот период советские суды руководствовались революционным правосознанием, не имея письменных кодексов.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373
ду, певну лiнiю, що усуне зривання партiйноє лiнiє, прийнятоє партiую, чужими елементами, що свою лiнiю на практицi гадають провадити, працюючи в наших радянських апаратах. Саме про що йде мова? Мова йде про те, чи дати змогу змiняти лiнiю, намiчену
партiую на практицi чужими нам елементами, що працюють
у радянськiм апаратi. т таке чи нема? Я б хотiв почути заяву товаришiв, якi говорять, що цього нема. Це, на жаль, у, i нам треба в данiм випадку сказати, щоб теперiшня резолюцiя ЦК нашоє партiє не була подiбна до тих декретiв, що про них говорив тов.
Ле-нiн, i що єх ми приймали часто для того, щоб показати, чого ми не бажали б. Ми приймали для цього резолюцiє. Це були деклярацiє. Але резолюцiє нашоє партiє, партiйних зєздiв i конференцiй ми приймаумо не як деклярацiє, а як ту директиву, що зобо
вязуу й кожну партiйну органiзацiю й кожного члена партiє i ЦК суворо йти за цiую директивою, серйозно й надовго. Ось чому на заяву т. Пятакова: а ви повiрили чи не повiрили резолюцiє ЦК? - я говорю: резолюцiя ЦК тодi мала значiння й єй треба було
няти вiри, але вона втратила значiння через пiвгодини. Ми повиннi вимагати вiд ЦК, вiд кожного члена нашоє партiє i члена ЦК, щоб директиви виконувались.
Революцiйна законнiсть у обуднання принципiв революцiє
з принципами законностi. В буржуазному суспiльствi законнiсть у одним iз знарядь для пригноблення працюючих мас. Дух законностi, пiдлеглостi буржуазним законам у найбiльш шкiдливим для революцiйного руху; дух легальностi витравлюу революцiйний дух.
I на початку революцiє ми намагалися замiнити законнiсть поняттям революцiйноє доцiльностi; пiсля закiнчення громадянськоє вiйни, пiсля переходу до нових економiчних форм життя ми замiняумо законну революцiйнiсть революцiйною законнiстю; револю-цiйна
законнiсть у пiдпорядкованiсть iснуючим формам революцiйного життя, уведення життя в певнi рамки законiв, утворених революцiую. В першi роки революцiє, роки вiйськового комунiзму ми не рахувалися з формальними моментами, - ми здiйснювали свою диктат
уру, i до формальностi нам тодi дiла не було.
В першi роки революцiє, особливо на селi, нам доводилося мати справу з багатьма ворогами, i тодi власна iнiцiатива була одним з факторiв дiяльностi рад, влади на мiсцях; але зараз така iнiцiатива може перейти у свавiлля.я:
Нашим основним завданням у знищення цього свавiлля, за-провадження революцiйноє законностi на мiсцях, бо вiд цього залежить значною мiрою здiйснення змички селянства i робiтницт-ва. За часiв революцiє багато було стягнуто на мiсцях незаконних податкi
в, добровiльних i напiвдобровiльних збирань i т. д.
Дух революцiйноє законностi у втiлення у свiдомiсть кожного радянського робiтника на мiсцях, що вiн у агент Радянськоє влади, захищау iнтереси робiтничого класу i селянства й повинен пiдлягати законам влади робiтникiв i селян. Отже, революцiйна закон
нiсть у одна з основних пiдвалин радянського будiвництва.
Разом з тим такий агент Радянськоє влади не може тiльки формально, бюрократично пiдходити до роботи; такий урядовець-бюрократ викликау з боку селянства велике обурення й незадоволення i такий бюрократ легко може вiдiйти вiд принципiв революцiйноє зак
онностi.
Особливо нинi, коли ми широко залучаумо робiтничi й селянськi маси до органiв влади, представники Радвлади на мiсцях мусять якнайуважнiше стежити за тим, щоб виконувати волю всього класу, а не тiльки задовольняти окремi груповi або мiсцевi особистi i
нтереси. Тов. Ленiн в той час, коли утворювалась прокуратура, говорив, що немау законностi Тульськоє, Калузькоє й т. п., а у удина революцiйна законнiсть робiтничо-селянськоє влади.
Часто окремi робiтники на мiсцях кажуть, що закони Радвла-
ди - це одне, але й <ми самi з розумом>. I такi робiтники ведуть свою лiнiю, яка часто суперечить законам Радянськоє влади. Ми мусимо розпеченим залiзом випалювати всi випадки свавiлля, хабарництва, злочинств i т. д. на мiсцях. Органи прокуратури, Ро
б.-сел. iнспекцiє, райвиконкоми та всi iншi органи Радянськоє влади на селi повиннi наглядати за тим, як виконууться закон на мiсцях, наскiльки правильно здiйснюються принципи революцiйноє законностi.
Мiсцевi виконкоми повиннi допомогти прокуратурi в єє роботi в справi боротьби з незаконними вчинками або розпорядженнями органiв Радвлади на мiсцях. Протести прокурорiв на цi вчинки й розпорядження повиннi розглядатись не пiзнiше двох тижнiв пiсля од
ержання протесту прокуратури.
В 1923 р. прокуратурою було подано 642 протести на дiяль-нiсть мiсцевих органiв влади, в 1924 р. - по окремих губернiях цифри протестiв змiнювалися вiд 150 до 400, що свiдчить про велику роботу прокуратури в цьому напрямку.
Звязок прокуратури з населенням здiйснювався ранiше шля-хом доповiдей про завдання прокуратури, а потiм - шляхом звiтiв прокурорiв перед робiтниками й селянами. Скарг до прокуратури Республiки подано 882 селянами й 382 робiтниками. Значна кiлькiсть
справ порушена прокуратурою Республiки за дописами робiтничих i селянських кореспондентiв.
Народнi суддi в значнiй своєй кiлькостi - робiтники й селяни. В 1923 р. ми мали 23 % народних суддiв з лав робiтникiв
i селян, нинi ми маумо 73 % нарсуддiв - робiтникiв i селян. Робiтники й селяни повиннi допомагати органам прокуратури
в боротьбi iз злочинствами й незаконними вчинками.
Прокуратурою за рiк розглянуто 36 тис. справ; дописiв робкорiв i сiлькорiв розглянуто мало не 10 тис.; слiд вiдкинути ту думку, що подача заяв на свавiльнi вчинки агентiв Радвлади шкодить авторитетовi влади; навпаки, рiшуча боротьба з цими явищами тi
льки зможе цей авторитет пiднести.
Нам треба здiйснити й змiцнити тiсний звязок органiв прокуратури з широкими масами трудящих, слiд встановити певний контроль над дiяльнiстю керiвникiв мiсцевих органiв влади, треба розвинути дiяльнiсть робiтничих i селянських кореспондентiв, i в так
ий спосiб ми змiцнимо диктатуру робiтникiв i селян.
Вiстi. № 36.
14 лютого 1925 р.
:Область права для широких кругов рабочих и крестьян была мало знакома и даже чужда. Право было средством подавления трудящихся. Октябрьская революция сделала его средством борьбы рабочих и крестьян за свое освобождение, средством защиты интересов тр
удящихся.я:
I. Уголовная политика Советской власти
:Уголовное право Советской республики развивалось, вырабатывалось и оформлялось постепенно.
Вначале: после Октябрьского переворота революционное правотворчество трудящихся масс в области уголовного права находило свое выражение многочисленными путями приговоров и постановлений различных судебных учреждений, постановлений отдельных Советов,
многочисленных отдельных законодательных новел. В этот период советские суды руководствовались революционным правосознанием, не имея письменных кодексов.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373