- 1997. -№41,43.
3. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни. - К., 1997.
4. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
5. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
6. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К., 1996.
7. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ГРОМДЦСЬКОЄ БЕЗПЕКИ,
ПЮМДЦСЬКОГО ПОРНЦКУ
ТА НАРОДНОГО ЗДОРОВЯ
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗЛОЧИНIВ, ЩО ОБтДНАЮ
ГЛАВОЮ Х КРИМIНАЛЬНОГО
КОДЕКСУ УКРАЄНИ
Глава Х Кримiнального кодексу Украєни мiстить статтi,
що передбачають вiдповiдальнiсть за посягання на громад-
ську безпеку, громадський порядок i народне здоровя. Цi
три групи суспiльних вiдносин у родовими обуктами зло-
чинiв глави X.
Обуктивна i субуктивна сторони посягань, вiдповi-
дальнiсть за якi передбачають статтi глави X, дуже рiзно-
манiтнi i характеризуються як дiую, так i бездiяльнiстю,
вчинюються як умисно, так i необережно.
Обуднуються дiяння у главi Х головним чином за озна-
ками родових обуктiв цих посягань.
2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО
ПОРЯДКУ
Громадським порядком називауться сукупнiсть су-
спiльних вiдносин, що створюються для забезпечення
охорони громадського спокою, громадськоє моральностi
як умови суспiльного життя людей.
443
На громадський порядок посягають дiяння, передбаченi
ст. 206-208, 210-213 КК Украєни.
2.1. Хулiганство
Загальне поняття хулiганства
Хулiганством у кримiнальному правi називауться грубе
порушення громадського порядку (громадського спокою,
громадськоє моральностi), що вчинюуться з хулiганських
мотивiв i виражау явну неповагу до суспiльства (ч. I ст. 206
КК Украєни).
Законодавче визначення хулiганства виражено невели-
кою кiлькiстю його загальних ознак. Ця обставина значно
ускладнюу квалiфiкацiю дiяння, передбаченого ст. 206 КК
Украєни, особливо при вiдмежуваннi його вiд злочинiв про-
ти особи. Пленум Верховного Суду Украєни у звязку з цим
вказав на необхiднiсть виясняти всi фактичнi обставини
справи, в тому числi направленiсть умислу, мотиви, цiль,
наслiдки i характер дiй кожного з учасникiв хулiганства, а
також чи супроводжувались цi дiє порушенням громадсько-
го порядку i явною неповагою до суспiльства. Це керiвне
розяснення Пленуму Верховного Суду мау важливе зна-
чення для квалiфiкацiє хулiганства, але воно не вирiшуу
всiх практичних проблем. I сьогоднi найбiльше помилок
припускауться при вiдмежуваннi хулiганства вiд iнших
злочинiв. Хоча у багатьох постановах судових органiв вiд-
значауться, що хулiганство вiдрiзняуться очевидним i яв-
ним грубим порушенням громадського порядку i непова-
гою до суспiльства, але цi вказiвки мають незначну практич-
ну цiннiсть, оскiльки майже всi навмиснi злочини (якщо не
всi) у грубим порушенням громадського порядку i виража-
ють явну неповагу до суспiльства (вбивство, розбiй, згвал-
тування, масовi безпорядки, групова бiйка i т. iн.). Практи-
ка свiдчить, що пiд законодавче визначення хулiганства
пiдпадау будь-який навмисний злочин. Зокрема, заподiяння
тiлесних ушкоджень у громадських мiсцях iз застосуванням
зброє або iнших предметiв завжди поуднане з грубим пору-
шенням громадського порядку i проявом явноє неповаги до
суспiльства, але такi дiє не в усiх випадках квалiфiкуються
за ст. 206 КК Украєни.
Неправильно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. I
ст. 102 КК Украєни дiє Б., який, зустрiвши вночi на вулицi
У. i, грубо порушуючи громадський порядок, нанiс У.
побоє, домагався вiд неє iнтимноє близькостi. Щоб по-
класти край таким дiям, потерпiла лезом порiзала собi ру-
ку. Розглянувши справу. Судова колегiя Верховного Суду
Украєни зазначила, що Б. був знайомий з У., зустрiчався з
нею i ночував у єє квартирi. Зустрiвши єє тiує ночi, Б. запро-
понував вступити з ним у близькi стосунки, а коли вона
вiдмовилась, ударив єє в обличчя. Тобто Судова колегiя
встановила, що Б. дiяв не з хулiганських, а з особистих
спонукань, а тому його дiє не можна квалiфiкувати за
ст. 206 КК Украєни.
У звязку з цим особливого практичного значення набу-
вау бiльш чiтке i конкретне визначення хулiганства як кри-
мiнально-караного дiяння, передбаченого ст. 206 КК Украє-
ни, на грунтi викриття бiльшоє кiлькостi його специфiчних
ознак.
Хулiганство як злочин дiйсно грубо порушуу громадсь-
кий порядок, i в ньому проявляуться вiдверта зневага до
суспiльства. Але цi його ознаки характеризують не головнi
Див.: п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах. - К., 1995. - С. 169.
Див.: ухвала Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 1 лютого
1990 р. у справi Б. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993. - С. 187-188; постанова президiє Закарпатського обласного
суду вiд 25 сiчня 1991 р. у справi Г. - Там само. - С. 188-189; ухвала
Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 березня 1985 р. у справi
К.-Там само.-С. 189-190.
445
його суспiльно-юридичнi особливостi, не те, що в ньому у
вiдмiнного, властивого лише йому.
Центральною, головною ознакою складу злочину, що
передбачений ст. 206 КК Украєни, у його мотив - хулiган-
ськi спонукання.
У лiтературi вже давно вiдзначалось, що хулiганство у
особливий, специфiчний мотив антигромадськоє поведiнки,
що <воно у не дiя, а лише властивiсть дiє>.
Хулiганський мотив - це прагнення до самостверджен-
ня, самовиразу особи людини низькоє культури, невихова-
ноє, з нестримним i вкрай розбещеним егоєзмом; це спосiб
самовиразу хама, варвара, дикуна. У грунтi хулiганських
спонукань лежить розгнузданий егоєзм, злобнiсть i незадо-
воленiсть, що сягають до беззвiтноє лютi i тупого вiдчаю,
викликаного розбiжнiстю мiж рiвнем домагань особи та
наявними можливостями єх здiйснення.
Прагнення особи до самовираження i самоствердження у
нормальною i природною потребою кожноє людини. Кож-
на людина прагне до самовираження, до самоствердження
своує особи, але рiзнi люди обирають для цього рiзнi засо-
би. Суспiльна оцiнка такого прагнення повнiстю залежить
вiд того, як, якими засобами i способами ця потреба задо-
вольняуться.
Однi задовольняють єє самовiдданою працею, науковими
чи спортивними досягненнями, сумлiнним служiнням гро-
мадським iнтересам, самопожертвою заради загальноє
справи, iншi - бiганиною за модою, <гарним життям>, за
престижними речами, третi - пияцтвом, жорстокiстю, глу-
мом над слабким, похилим чи хворим.
Грунтом хулiганських спонукань у безкультурнiсть, не-
вихованiсть, жорстокiсть. Дикi намiри i вчинки народжую-
ться дикими норовами i звичками. Але така характеристи-
ка хулiганських спонукань не викривау єх першопричини,
генезису, не дау вiдповiдi на запитання:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142
3. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни. - К., 1997.
4. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
5. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
6. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К., 1996.
7. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ГРОМДЦСЬКОЄ БЕЗПЕКИ,
ПЮМДЦСЬКОГО ПОРНЦКУ
ТА НАРОДНОГО ЗДОРОВЯ
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗЛОЧИНIВ, ЩО ОБтДНАЮ
ГЛАВОЮ Х КРИМIНАЛЬНОГО
КОДЕКСУ УКРАЄНИ
Глава Х Кримiнального кодексу Украєни мiстить статтi,
що передбачають вiдповiдальнiсть за посягання на громад-
ську безпеку, громадський порядок i народне здоровя. Цi
три групи суспiльних вiдносин у родовими обуктами зло-
чинiв глави X.
Обуктивна i субуктивна сторони посягань, вiдповi-
дальнiсть за якi передбачають статтi глави X, дуже рiзно-
манiтнi i характеризуються як дiую, так i бездiяльнiстю,
вчинюються як умисно, так i необережно.
Обуднуються дiяння у главi Х головним чином за озна-
ками родових обуктiв цих посягань.
2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО
ПОРЯДКУ
Громадським порядком називауться сукупнiсть су-
спiльних вiдносин, що створюються для забезпечення
охорони громадського спокою, громадськоє моральностi
як умови суспiльного життя людей.
443
На громадський порядок посягають дiяння, передбаченi
ст. 206-208, 210-213 КК Украєни.
2.1. Хулiганство
Загальне поняття хулiганства
Хулiганством у кримiнальному правi називауться грубе
порушення громадського порядку (громадського спокою,
громадськоє моральностi), що вчинюуться з хулiганських
мотивiв i виражау явну неповагу до суспiльства (ч. I ст. 206
КК Украєни).
Законодавче визначення хулiганства виражено невели-
кою кiлькiстю його загальних ознак. Ця обставина значно
ускладнюу квалiфiкацiю дiяння, передбаченого ст. 206 КК
Украєни, особливо при вiдмежуваннi його вiд злочинiв про-
ти особи. Пленум Верховного Суду Украєни у звязку з цим
вказав на необхiднiсть виясняти всi фактичнi обставини
справи, в тому числi направленiсть умислу, мотиви, цiль,
наслiдки i характер дiй кожного з учасникiв хулiганства, а
також чи супроводжувались цi дiє порушенням громадсько-
го порядку i явною неповагою до суспiльства. Це керiвне
розяснення Пленуму Верховного Суду мау важливе зна-
чення для квалiфiкацiє хулiганства, але воно не вирiшуу
всiх практичних проблем. I сьогоднi найбiльше помилок
припускауться при вiдмежуваннi хулiганства вiд iнших
злочинiв. Хоча у багатьох постановах судових органiв вiд-
значауться, що хулiганство вiдрiзняуться очевидним i яв-
ним грубим порушенням громадського порядку i непова-
гою до суспiльства, але цi вказiвки мають незначну практич-
ну цiннiсть, оскiльки майже всi навмиснi злочини (якщо не
всi) у грубим порушенням громадського порядку i виража-
ють явну неповагу до суспiльства (вбивство, розбiй, згвал-
тування, масовi безпорядки, групова бiйка i т. iн.). Практи-
ка свiдчить, що пiд законодавче визначення хулiганства
пiдпадау будь-який навмисний злочин. Зокрема, заподiяння
тiлесних ушкоджень у громадських мiсцях iз застосуванням
зброє або iнших предметiв завжди поуднане з грубим пору-
шенням громадського порядку i проявом явноє неповаги до
суспiльства, але такi дiє не в усiх випадках квалiфiкуються
за ст. 206 КК Украєни.
Неправильно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. I
ст. 102 КК Украєни дiє Б., який, зустрiвши вночi на вулицi
У. i, грубо порушуючи громадський порядок, нанiс У.
побоє, домагався вiд неє iнтимноє близькостi. Щоб по-
класти край таким дiям, потерпiла лезом порiзала собi ру-
ку. Розглянувши справу. Судова колегiя Верховного Суду
Украєни зазначила, що Б. був знайомий з У., зустрiчався з
нею i ночував у єє квартирi. Зустрiвши єє тiує ночi, Б. запро-
понував вступити з ним у близькi стосунки, а коли вона
вiдмовилась, ударив єє в обличчя. Тобто Судова колегiя
встановила, що Б. дiяв не з хулiганських, а з особистих
спонукань, а тому його дiє не можна квалiфiкувати за
ст. 206 КК Украєни.
У звязку з цим особливого практичного значення набу-
вау бiльш чiтке i конкретне визначення хулiганства як кри-
мiнально-караного дiяння, передбаченого ст. 206 КК Украє-
ни, на грунтi викриття бiльшоє кiлькостi його специфiчних
ознак.
Хулiганство як злочин дiйсно грубо порушуу громадсь-
кий порядок, i в ньому проявляуться вiдверта зневага до
суспiльства. Але цi його ознаки характеризують не головнi
Див.: п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах. - К., 1995. - С. 169.
Див.: ухвала Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 1 лютого
1990 р. у справi Б. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993. - С. 187-188; постанова президiє Закарпатського обласного
суду вiд 25 сiчня 1991 р. у справi Г. - Там само. - С. 188-189; ухвала
Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 березня 1985 р. у справi
К.-Там само.-С. 189-190.
445
його суспiльно-юридичнi особливостi, не те, що в ньому у
вiдмiнного, властивого лише йому.
Центральною, головною ознакою складу злочину, що
передбачений ст. 206 КК Украєни, у його мотив - хулiган-
ськi спонукання.
У лiтературi вже давно вiдзначалось, що хулiганство у
особливий, специфiчний мотив антигромадськоє поведiнки,
що <воно у не дiя, а лише властивiсть дiє>.
Хулiганський мотив - це прагнення до самостверджен-
ня, самовиразу особи людини низькоє культури, невихова-
ноє, з нестримним i вкрай розбещеним егоєзмом; це спосiб
самовиразу хама, варвара, дикуна. У грунтi хулiганських
спонукань лежить розгнузданий егоєзм, злобнiсть i незадо-
воленiсть, що сягають до беззвiтноє лютi i тупого вiдчаю,
викликаного розбiжнiстю мiж рiвнем домагань особи та
наявними можливостями єх здiйснення.
Прагнення особи до самовираження i самоствердження у
нормальною i природною потребою кожноє людини. Кож-
на людина прагне до самовираження, до самоствердження
своує особи, але рiзнi люди обирають для цього рiзнi засо-
би. Суспiльна оцiнка такого прагнення повнiстю залежить
вiд того, як, якими засобами i способами ця потреба задо-
вольняуться.
Однi задовольняють єє самовiдданою працею, науковими
чи спортивними досягненнями, сумлiнним служiнням гро-
мадським iнтересам, самопожертвою заради загальноє
справи, iншi - бiганиною за модою, <гарним життям>, за
престижними речами, третi - пияцтвом, жорстокiстю, глу-
мом над слабким, похилим чи хворим.
Грунтом хулiганських спонукань у безкультурнiсть, не-
вихованiсть, жорстокiсть. Дикi намiри i вчинки народжую-
ться дикими норовами i звичками. Але така характеристи-
ка хулiганських спонукань не викривау єх першопричини,
генезису, не дау вiдповiдi на запитання:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142