ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Караються статевi зносини з особою, яка не досягла ста-
тевоє зрiлостi, позбавленням волi на строк до восьми рокiв.
4.6. Розбещення неповнолiтнiх
Стаття 121 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть за
розпутнi дiє щодо особи (жiночоє або чоловiчоє статi), яка
не досягла 16-рiчного вiку.
Сутнiстю розпутних дiй у рiзнi способи задоволення
винним статевоє потреби чи пристрастi або збудження у
неповнолiтньоє особи статевого iнстинкту без вчинення
статевого акту. Це можуть бути: дратування статевих орга-
нiв потерпiлих, торкання єх чи своєх статевих органiв, ого-
213
лення власних статевих органiв, вiдверто сексуальнi розмо-
ви чи дiє, поради тощо.
Розпутнi дiє, вчиненi безпосередньо перед згвалтуван-
ням потерпiлоє, яка не досягла 16-рiчного вiку, повнiстю
охоплюються частиною 3 або 4 ст. 117 КК Украєни i додат-
ковоє квалiфiкацiє заст. 121 КК Украєни не потребують.
Вiдповiдальнiсть за вчинення розпутних дiй настау з шi-
стнадцяти рокiв.
Карауться розбещення неповнолiтнiх позбавленням во-
лi на строк до двох рокiв.
4.7. Мужолозтво
Мужолозтвом, чи педерастiую в медицинi i в кримi-
нальному правi називають статеве приваблення до особи
своує статi i статевий звязок чоловiка з чоловiком.
Мужолозтво - один iз видiв гомосексуалiзму. Другий -
лесбiянство, <лесбiйське кохання> - тобто статеве приваб-
лення жiнки до жiнки.
Про мужолозтво як статеве приваблення чоловiка до чоло-
вiка свiдчать найдавнiшi iсторичнi памятки. Ця вада була
вiдома у давнiх сирiйцiв i фiнiкiйцiв за 2000 рокiв до н. е.
Незважаючи на надзвичайно суворi кари за мужолозтво
(смертна кара спаленням у Римi, державi давнiх iудеєв), воно
було поширеним, особливо в Стародавньому Римi.
<Лесбiйське кохання> походить вiд назви грецького ост-
рова Лесбос, де в давнину виникли цi статевi збочення.
У кримiнальнiй практицi мужолозтво проявляуться у
двох формах: рег 08 i рег апигп, вчинене iз застосуванням до
потерпiлого фiзичного насильства, погрози або викорис-
танням безпорадного стану потерпiлого.
Добровiльнi статевi зносини чоловiка з чоловiком зако-
ном не визнаються злочинними.
Не утворюють складу злочину також:
а) добровiльний статевий звязок у спотворених формах
мiж дорослими чоловiком та жiнкою. Фахiвцi в галузi
статевоє етики вважають, що будь-якi статевi добровi-
льнi дiє дорослих чоловiка з жiнкою у етичними;
б) добровiльний статевий звязок мiж дорослими жiнка-
ми (лесбiянство).
Якщо при мужолозтвi потерпiлому були заподiянi тяжкi
тiлеснi ушкодження або смерть, то все скоуне квалiфiкууть-
ся за сукупнiстю злочинiв за ч. I ст. 122 та ч. I ст. 101 чи
ст. 94, або п. <ж> ст. 93 КК Украєни.
Частина 2 ст. 122 КК Украєни передбачау вiдповiдаль-
нiсть за мужолозтво, яке було вчинене:
а) групою осiб;
б) щодо неповнолiтнього потерпшого;
в) особою, яка ранiше уже вчинила такий злочин (повто-
рно).
Вiдповiдальнiсть за мужолозтво настау з шiстнадцяти
рокiв.
Карауться мужолозтво за ч. I ст. 122 КК Украєни по-
збавленням волi на строк вiд двох до пяти рокiв, а за ч. 2
ст. 122 КК Украєни - позбавленням волi на строк до восьми
рокiв.
5. ПОСЯГАННЯ НА ВОЛЮ ОСОБИ
5.1. Погрози вчинити вбивство
Обукт посягання злочину, передбаченого ст. 100 КК
Украєни, у лiтературi визначауться дуже рiзно, як i його
Див.: п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах. - К., 1995.-С. 104.
214
Квалiфiкуючi ознаки ч. 2 ст. 122 тотожнi аналогiчним ознакам ст. 117 КК
Украєни (Див.: п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
27 березня 1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кри-
мiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 103-104).
215
мiсце в класифiкацiє злочинiв глави 111 Кримiнального ко-
дексу Украєни. Однi автори визнають його злочином проти
громадського порядку, другi - злочином проти життя,
третi - злочином проти особистоє волi . Автор коментарю
ст. 100 КК Украєни зовсiм не визначау обукта погрози вчи-
нити вбивство. Але без визначення обукту певного злочи-
ну чи неправильне його визначення не дау можливостi на-
лежним чином i правильно визначити суспiльну сутнiсть
злочину, його юридичну природу i квалiфiкацiю.
Якщо пiд громадським порядком розумiти сукупнiсть
суспiльних вiдносин, якi забезпечують громадський спокiй,
а пiд громадською безпекою - умови безпеки невизначено-
го кола осiб, то стане очевидним, що погроза вчинити вбив-
ство порушуу, головним чином, не громадський спокiй,
не громадську безпеку. Винний субукт при цьому спрямовуу
своу посягання не на громадський спокiй чи на громадсь-
ку безпеку i такого намiру не мау. Погроза - дiяння зав-
жди персонiфiковане, звернене до якоєсь певноє i конкре-
тноє людини, чи до двох-трьох людей. Психiчний вплив
винний спрямовуу на конкретну певну особу. Нiкому i
нiчому це посягання у бiльшостi випадкiв не загрожуу i
безпеки не створюу. Тому необхiдно дiйти висновку, що
погроза вчинити вбивство - це злочин проти особи. Але
видовим i безпосереднiм обуктом посягання при погрозi
вчинити вбивство у не життя. Реальноє безпосередньоє
загрози для життя потерпiлого в момент i пiд час погрози
вчинити вбивство не виникау. Винний не мау намiру в мо-
мент погрози позбавити потерпiлого життя або заподiяти
Див.: Даньшин Й.Н. Уголовно-правоваяохранаобщественного порядка. -
М., 1973.-С. 192-193.
Див.: Курс советского уголовного права. Часть Особенная. - К.,1968. -
С. 208; Уголовное право УССР. Особенная часть. -К., 1989.-С. 162.
Див.: Курс советского уголовного права. Часть Особенная. - М.,1971. -
Т. 5.-С. 187.
4
Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу Украєни. - К.:
Юрiнком, 1997. - С. 359-360.
216
шкоду здоровю. У конкретнiй справi Пленум Верховного
Суду СРСР зазначив, що погроза вчинити вбивство - це
такi дiє винного, якi не спрямованi безпосередньо на позба-
влення життя.
Якщо ж винний, висловлюючи погрозу вбити, мау намiр
позбавити потерпiлого життя негайно i вчинюу дiє, якi
створюють безпосередню загрозу для життя потерпiлого, то
це вже буде не погроза вбивством, а замах на вбивство.
Отже, при погрозi вчинити вбивство винний посягау не на
життя потерпiлого.
Суспiльна сутнiсть погрози вчинити вбивство полягау в
тому, що заявлена винним при обставинах, якi дають пiдстави
боятися єє реалiзацiє, вона викликау почуття страху, порушуу
спокiй потерпiлого, народжуу невпевненiсть у своєй безпецi.
Погроза вчинити вбивство, таким чином, спрямована проти
особистоє безпеки потерпiлого, яка i у безпосереднiм обуктом
цього злочину. Поряд iз цим погроза вчинити вбивство пев-
ною мiрою обмежуу, руйнуу i особисту волю особи, обмежуу
можливостi вiльно користуватися благами життя.
Погроза вчинити вбивство у психiчне насильство над
особою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142