Створити науково обгрунтовану систему кримiнального
законодавства - дуже важливе завдання.
Удосконалена система кримiнального закону дау мож-
ливiсть:
1) легко знайти певну норму;
2) зрозумiти єє суспiльно-полiтичний та юридичний змiст,
єє призначення;
3) правильно оцiнити небезпечнiсть цього злочину;
4) правильно застосувати кримiнальний закон (квалiфi-
кувати злочин).
3. ЗАГАЛЬНI ПРАВИЛА
КВАЛIФIКАЦIЄ ЗЛОЧИНIВ
Головним у змiстi i призначеннi Особливоє частини
кримiнального права е квалiфiкацiя злочинiв.
Квалiфiкацiую злочинiв називауться юридична оцiнка
злочину i встановлення (застосування) тiує кримiналь-
но-правовоє норми закону, яка найбiльш повно описуу
ознаки цього злочину. Квалiфiкувати злочин - означау
встановити повну вiдповiднiсть його ознак ознакам норми,
яка передбачау вiдповiдальнiсть саме за вчинення цього
злочину. Термiн <квалiфiкацiя> походить вiд латинського
<иаII8> - якiсть. Взагалi квалiфiкацiя позначау вiднесення
певного явища, речi за єх властивостями (якiстю) до певно-
го класу, виду чи категорiє. Правова квалiфiкацiя у пошук,
вибiр i застосування до певноє подiє, випадку конкретноє
правовоє норми.
В кримiнальному правi квалiфiкацiя злочину - у дiя,
реалiзацiя кримiнального закону, застосування до вчинено-
го дiяння конкретноє кримiнально-правовоє норми, або
iнакше- це означау пiдвести певний злочин пiд ознаки
конкретноє норми.
Теорiя квалiфiкацiє злочинiв почала розвиватися не так
давно; першi працi на цю тему були надрукованi лише
пiсля другоє свiтовоє вiйни. Першою з них була праця
проф. О.А.Герцензона <Квалификация преступлений> (М.,
1947). Квалiфiкацiю злочинiв О.А.Герцензон визначав як
встановлення вiдповiдностi конкретного дiяння ознакам
того чи iншого складу злочину, передбаченого кримiналь-
ним законом. Таке визначення поняття квалiфiкацiє злочи-
нiв взагалi може бути визнане правильним: воно вiдобра-
жау головну сутнiсть квалiфiкацiє - встановлення вiдповiд-
ностi ознак вчиненого дiяння ознакам складу злочину, опи-
саних у законi. Але воно правильне лише взагалi i лише як
Див.: А.А.Герцензон. Квалификация преступлений. - М., 1947. - С. 4.
орiунтовне. Його головний недолiк у тому, що воно не ви-
значау, не вказуу на ту кримiнально-правову норму, яка у
удиною, що повинна бути застосована у цьому випадку, до
цього саме дiяння. Кримiнально-правова квалiфiкацiя у
застосування не будь-якоє норми закону, а лише певноє,
конкретноє. Кримiнальну вiдповiдальнiсть за певний, кон-
кретний злочин передбачау декiлька кримiнально-правових
норм, iнодi цiла низка норм. Вiдповiдальнiсть за вбивство,
наприклад, передбачають норми ст. 93, 94, 95, 96, 97, 98 КК
Украєни. Крiм того, у багато iнших кримiнально-правових
норм, якi теж передбачають вiдповiдальнiсть за позбавлен-
ня iншоє особи життя - ст. 58, 59, 190, ч. 2 i ч. З ст. 215,
ч. З ст. 217 ст. 226 КК Украєни. Яка з них пiдлягау засто-
суванню у конкретному випадку? Правильною може бути
квалiфiкацiя лише тодi, коли буде застосована саме та нор-
ма, яка передбачау це .дiяння, тобто правильним буде засто-
сування лише однiує i лише певноє, конкретноє норми.
Тому вказiвка у визначеннi поняття квалiфiкацiє злочинiв
О.А.Герцензоном на вiдповiднiсть конкретного дiяння
ознакам того чи iншого складу злочину (пiдкреслено
мною - М.К.), передбаченого кримiнальним законом, не
визначау цiує однiує, удино правильноє для цього випадку
норми. Цей недолiк поняття квалiфiкацiє злочинiв робить
його малопридатним для практики. Наступнi дослiдники
теорiє квалiфiкацiє злочинiв намагались подолати його не-
долiки. Найбiльшим внеском у розвиток теорiє квалiфiкацiє
злочинiв у доробок академiка В.М.Кудрявцева. Квалiфiкацiя
злочинiв, на думку В.М.Кудрявцева, у встановлення i юри-
дичне закрiплення точноє вiдповiдностi мiж ознаками вчине-
ного дiяння i ознаками складу злочину, передбаченого кримi-
нальним законом. На вiдмiну вiд проф. О.А.Герцензона
академiк уточнюу ту норму, яка пiдлягау застосуванню,
вказуючи на те, що квалiфiкацiя у <встановлення i закрiп-
лення точноє вiдповiдностi мiж ознаками вчиненого дiяння
Див.: В.Н.Кудрявцев. Общая теория квалификации преступлений. - М.,
972.-С. 8.
ознаками складу злочину, передбаченого кримiнальним
законом>. Але i таке визначення тiує норми, яка пiдлягау
застосуванню у конкретному випадку, не задовiльне, оскiльки
i воно не конкретне, не категоричне, не виключау застосу-
вання не належноє норми, тобто не виключау помилки.
Подiбно до В.М.Кудрявцева визначають поняття квалi-
фiкацiє злочинiв проф. А.Ф.Зелiнський, проф. Б.О.Курi-
нов, доцент С.А.Тарарухiн. Таке поняття квалiфiкацiє зло-
чинiв не враховуу детальноє конкретизацiє i диференцiацiє
кримiнально-правових норм, що вiдображають прагнення
Законодавця до диференцiацiє кримiнальноє вiдповiдально-
стi. Сучасна диференцiацiя кримiнально-правових норм
настiльки деталiзована, що багато окремих, самостiйних
Iскладiв злочинiв, передбачених законом, вiдрiзняються
юдин вiд одного лише однiую ознакою. Так, наприклад,
рикрадання державного чи колективного майна (ст. 81, 82,
183, 84, 86, 86 КК Украєни) мають склади злочинiв, якi вiд-
рiзняються лише однiую ознакою - способом вчинення
Iдiяння - таумно (ст. 81 КК Украєни), вiдкрито (ст. 82 КК
Украєни), iз застосуванням обману (ст. 83 КК Украєни)
i i т. iн. Всi ж iншi ознаки цих складiв злочинiв тотожнi, од-
i.наковiсiнькi. Крiм того, i в межах однiує статтi мiститься
Iдекiлька окремих складiв злочинiв, якi теж вiдрiзняються,
iаприклад ч. 2 ст. 81 вiд ч. I цiує ж статтi, лише однiую
iнакою (повторнiстю вчинення цього злочину чи вчинен-
iм його за попереднiм зговором групою осiб).
Для квалiфiкацiє дiяння важливо встановити i застосува-
п саме ту норму, що мiстить певний, конкретний склад
точину. Але який? Як видно iз наведеного, такi сумiжнi
єклади злочинiв вiдрiзняються один вiд iншого лише однiую
яп.: А.Ф.Зелинский. Квалификация повторньiх преступлений. - Волго-
IЛ. 1976.-С. 5.
Ий.: К.А.Куринов. Научньiе основи квалификации преступлений - М.,
Є4.С.5.
Ий.: С.А. Тарарухин. Квалификация преступлений в судебной й следст-
iиiшй практико. -К., 1995.-С. 8.
тє
ознакою (рiдше двома). За таких умов правильну квалiфi-
кацiю можна викласти у виглядi формули: п+I, де п - всi
спiльнi, тотожнi ознаки складiв цих злочинiв, а 1-це та
додаткова ознака, яка вiдрiзняу цей склад злочину вiд iн-
ших, сумiжних, подiбних.
Отже, осередком, глибинною сутнiстю квалiфiкацiє зло-
чинiв у встановлення всiх ознак певних злочинiв плюс, до-
датково, ще одиницi - однiує додатковоє ознаки цього пев-
ного, конкретного дiяння i складу злочину, що його перед-
бачау. З цього випливау, що необхiдна i удина для квалiфiкацiє
злочину норма вiд iнших (сумiжних, подiбних) вiдрiзняуться
бiльшiстю ознак, вона бiльш повно описуу ознаки певного
злочину i складу злочину за формулою;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142