Суспiльна небезпечнiсть цього злочину полягау в
тому, що вiн позбавляу потерпiлого спокою, небезпека його
вчинення постiйно переслiдуу потерпiлого, не дау йому
можливостi нi працювати, нi вiдпочивати.
Погроза вбити може бути доведена до потерпiлого будь-
яким чином: усно (вiч-на-вiч), письмово (листом, телегра-
мою), рiзними дiями, якi переконливо вказують на намiр
винного, або передана через третiх осiб.
Стаття 100 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть ли-
ше за погрозу вбивством. Погроза вчинити якусь iншу
шкоду пiд ознаки цiує статтi не пiдпадау, наприклад, погро-
Див.: постанова Пленуму Верховного Суду СРСР в справi Карасьова. -
Iiiоллетень Верховного Суда СССР-1967.-№ 4.-С. 19.
Детальнiше про безпосереднiй обукт погрози вчинити вбивство див.:
Коржанскш Н.И. Обьект й предмет уголовно-правовой охраньi. - М.,
1980.-С. 53-54.
за знищити майно, заподiяти тiлеснi ушкодження, розпо-
всюдити ганебнi вигадки тощо.
Обовязковою ознакою складу злочину е реальнiсть по-
грози, якою вона бувау в усiх випадках, коли потерпiлий
мау пiдстави боятися єє виконання. Якщо сам потерпiлий не
вiрить у реальнiсть погрози, то вона складу злочину не мау.
Наприклад, Ш. погрожував потерпiлiй, яку згвалтував, щоб
вона про це не розповiдала мамi. Обласний суд визнав за-
судження Ш. за ст. 100 КК Украєни безпiдставним, оскiль-
ки потерпiла не вiрила в реальнiсть його погрози, та i сам
винний нiчим не пiдтверджував намiр здiйснити погрозу.
Погроза визнауться реальною, якщо винний:
а) вчинив такi дiє, якi давали потерпiлому пiдстави вва-
жати, що ця погроза буде здiйснена;
б) своую поведiнкою, взаумостосунками з потерпiлим
переконував - погроза не марна, вона буде здiйснена.
Вiдповiдальнiсть за погрозу настау незалежно вiд єє мо-
тивiв. Закiнченою погроза визнауться з моменту доведення
єє до потерпiлого.
Погроза вбивством за багатьма ознаками нагадуу замах
на вбивство. Вiдрiзняються цi злочини лише метою:
1. При погрозi вбивством винний не мау мети негайно
заподiяти смерть. Його мета - налякати потерпiлого,
лишити його спокою, змусити його весь час нервува-
ти, страждати вiд страху за своу життя.
2. При замаху на вбивство винний мау мету зараз, не-
гайно заподiяти смерть потерпiлому i робить усе за-
лежне вiд нього, щоб досягти цього наслiдку.
Наприклад, мiський народний суд помилково квалiфiку-
вав за ст. 17 та ст. 94 КК Украєни дiє Д., який, перебуваючи
у станi спянiння, почав бити свою дружину i, погрожуючи
скинути єє з балкона другого поверху, вимагав, щоб вона
сама стрибнула звiдти. Коли Д. заявив, що вiзьме нiж, по-
терпiла не витримала напруження, стрибнула з балкона i
отримала тяжкi тiлеснi ушкодження.
Квалiфiкуючи дiє Д. як замах на вбивство, суд не вказав
у вироку, якi саме дiє Д. були безпосередньо спрямованi на
умисне вбивство дружини. У справi взагалi немау даних
про те, що вiн такi дiє вчинив. З показань потерпiлоє вбача-
уться, що чоловiк постiйно знущався над нею, неодноразо-
во погрожував вбивством i що в неє були всi пiдстави вва-
жати, що вiн виконау свою погрозу. Цього разу, маючи на
метi покiнчити з життям, вона стрибнула з балкона, та свiй
умисел на самогубство до кiнця не довела з незалежних вiд
неє причин. За таких обставин Д. мау нести вiдповiдаль-
нiсть за погрозу вбивством i доведення до спроби самогуб-
ства, тобто заст. 100 i ч. I ст. 99 КК Украєни.
При вчиненнi багатьох злочинiв погроза вбивством бувау
складовою частиною такого злочину, наприклад, у ст. 86,
117, 118, 142, 144, 180, 190 КК Украєни. Оскiльки у цих
статтях передбаченi спецiальнi випадки погрози, то застосо-
вуються тут лише норми цих спецiальних статей. Квалiфi-
кувати такi дiє додатково за ст. 100 КК Украєни не потрiбно.
Вiдповiдальнiсть за погрозу вбивством настау з шiстна-
дцяти рокiв.
Карауться погроза вчинити вбивство позбавленням волi
на строк до одного року.
5.2. Незаконне позбавлення волi
Незаконне позбавлення волi посягау на свободу особи,
як одне iз важливих конституцiйних прав.
Обуктивно незаконне позбавлення волi може проявлятися
у рiзних способах i засобах - запертя у примiщеннi з позба-
вленням можливостi вийти з нього, звязування, помiщення
у спецiальне сховище тощо. Позбавлення волi, передбачене
ст. 123 КК Украєни, припускау застосування до потерпiлого
примусу, насильства, iнших дiй проти його волi.
Див.: Радянське право. - 1970. -№9.-С. 106.
218
Див.: постанова президiє Донецького обласного суду у справi Д. -
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах.-К., 1993 - С. 135-136.
219
Тривалiсть та умови незаконного позбавлення волi на
вiдповiдальнiсть не впливають, якщо при цьому потерпiло-
му не було заподiяно шкоди здоровю.
Незаконне позбавлення волi, поуднане iз заподiянням
потерпiлому фiзичних страждань або вчинене способом,
небезпечним для його життя чи здоровя, утворюу квалiфi-
кований склад цього злочину.
Не утворюу складу злочину, передбаченого ст. 123 КК
Украєни, затримання i позбавлення волi на пiдставi закону,
наприклад, затримання злочинця з метою доставлення його
вiдповiдним органам влади (ч. 5 ст. 15 КК Украєни) або у
станi крайньоє необхiдностi (ст. 16 КК Украєни).
Вiдповiдальними за незаконне позбавлення волi у лише
приватнi особи. Посадовi особи за незаконне позбавлення
волi пiдлягають вiдповiдальностi за перевищення влади
(ст. 166 КК Украєни) або за незаконний арешт (ст. 173 КК
Украєни).
Вiдповiдальнiсть за незаконне позбавлення волi настау з
шiстнадцяти рокiв.
Карауться незаконне позбавлення волi за ч. I ст. 123 КК
Украєни виправними роботами на строк до двох рокiв, а за
ч.2 ст. 123 КК Украєни - позбавленням волi на строк до
трьох рокiв.
ня єм тiлесних ушкоджень з метою спонукання держави,
мiжнародноє органiзацiє, фiзичноє чи юридичноє особи чи
групи осiб вчинити або утриматися вiд вчинення якоє-
небудь дiє як умови звiльнення заручника.
Частина 5 ст. 123 КК Украєни передбачау пiдвищену
вiдповiдальнiсть за захоплення заручниками працiвникiв
правоохоронних органiв (мiлiцiє, суду, прокуратури) чи
представникiв влади або єх близьких родичiв, або за попе-
реднiм зговором групою осiб, або особливо небезпечним
рецидивiстом чи вчинення таких дiй, поуднаних iз заподi-
янням потерпiлому середньоє тяжкостi чи тяжкого тiлесного
ушкодження.
Вiдповiдальнiсть за захоплення заручникiв настау з шiс-
тнадцяти рокiв.
Карауться захоплення заручникiв за ч. I ст. 123 КК
Украєни позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти
рокiв, за ч. 2 123 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна
або без такоє, за ч. З 123 КК Украєни - позбавленням волi
на строк вiд трьох до семи рокiв, а за ч. 4 ст. 123 КК
Украєни - позбавленням волi на строк вiд пяти до пятнад-
цяти рокiв.
5.3. Захоплення заручникiв
Дiяння, передбачене ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142
тому, що вiн позбавляу потерпiлого спокою, небезпека його
вчинення постiйно переслiдуу потерпiлого, не дау йому
можливостi нi працювати, нi вiдпочивати.
Погроза вбити може бути доведена до потерпiлого будь-
яким чином: усно (вiч-на-вiч), письмово (листом, телегра-
мою), рiзними дiями, якi переконливо вказують на намiр
винного, або передана через третiх осiб.
Стаття 100 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть ли-
ше за погрозу вбивством. Погроза вчинити якусь iншу
шкоду пiд ознаки цiує статтi не пiдпадау, наприклад, погро-
Див.: постанова Пленуму Верховного Суду СРСР в справi Карасьова. -
Iiiоллетень Верховного Суда СССР-1967.-№ 4.-С. 19.
Детальнiше про безпосереднiй обукт погрози вчинити вбивство див.:
Коржанскш Н.И. Обьект й предмет уголовно-правовой охраньi. - М.,
1980.-С. 53-54.
за знищити майно, заподiяти тiлеснi ушкодження, розпо-
всюдити ганебнi вигадки тощо.
Обовязковою ознакою складу злочину е реальнiсть по-
грози, якою вона бувау в усiх випадках, коли потерпiлий
мау пiдстави боятися єє виконання. Якщо сам потерпiлий не
вiрить у реальнiсть погрози, то вона складу злочину не мау.
Наприклад, Ш. погрожував потерпiлiй, яку згвалтував, щоб
вона про це не розповiдала мамi. Обласний суд визнав за-
судження Ш. за ст. 100 КК Украєни безпiдставним, оскiль-
ки потерпiла не вiрила в реальнiсть його погрози, та i сам
винний нiчим не пiдтверджував намiр здiйснити погрозу.
Погроза визнауться реальною, якщо винний:
а) вчинив такi дiє, якi давали потерпiлому пiдстави вва-
жати, що ця погроза буде здiйснена;
б) своую поведiнкою, взаумостосунками з потерпiлим
переконував - погроза не марна, вона буде здiйснена.
Вiдповiдальнiсть за погрозу настау незалежно вiд єє мо-
тивiв. Закiнченою погроза визнауться з моменту доведення
єє до потерпiлого.
Погроза вбивством за багатьма ознаками нагадуу замах
на вбивство. Вiдрiзняються цi злочини лише метою:
1. При погрозi вбивством винний не мау мети негайно
заподiяти смерть. Його мета - налякати потерпiлого,
лишити його спокою, змусити його весь час нервува-
ти, страждати вiд страху за своу життя.
2. При замаху на вбивство винний мау мету зараз, не-
гайно заподiяти смерть потерпiлому i робить усе за-
лежне вiд нього, щоб досягти цього наслiдку.
Наприклад, мiський народний суд помилково квалiфiку-
вав за ст. 17 та ст. 94 КК Украєни дiє Д., який, перебуваючи
у станi спянiння, почав бити свою дружину i, погрожуючи
скинути єє з балкона другого поверху, вимагав, щоб вона
сама стрибнула звiдти. Коли Д. заявив, що вiзьме нiж, по-
терпiла не витримала напруження, стрибнула з балкона i
отримала тяжкi тiлеснi ушкодження.
Квалiфiкуючи дiє Д. як замах на вбивство, суд не вказав
у вироку, якi саме дiє Д. були безпосередньо спрямованi на
умисне вбивство дружини. У справi взагалi немау даних
про те, що вiн такi дiє вчинив. З показань потерпiлоє вбача-
уться, що чоловiк постiйно знущався над нею, неодноразо-
во погрожував вбивством i що в неє були всi пiдстави вва-
жати, що вiн виконау свою погрозу. Цього разу, маючи на
метi покiнчити з життям, вона стрибнула з балкона, та свiй
умисел на самогубство до кiнця не довела з незалежних вiд
неє причин. За таких обставин Д. мау нести вiдповiдаль-
нiсть за погрозу вбивством i доведення до спроби самогуб-
ства, тобто заст. 100 i ч. I ст. 99 КК Украєни.
При вчиненнi багатьох злочинiв погроза вбивством бувау
складовою частиною такого злочину, наприклад, у ст. 86,
117, 118, 142, 144, 180, 190 КК Украєни. Оскiльки у цих
статтях передбаченi спецiальнi випадки погрози, то застосо-
вуються тут лише норми цих спецiальних статей. Квалiфi-
кувати такi дiє додатково за ст. 100 КК Украєни не потрiбно.
Вiдповiдальнiсть за погрозу вбивством настау з шiстна-
дцяти рокiв.
Карауться погроза вчинити вбивство позбавленням волi
на строк до одного року.
5.2. Незаконне позбавлення волi
Незаконне позбавлення волi посягау на свободу особи,
як одне iз важливих конституцiйних прав.
Обуктивно незаконне позбавлення волi може проявлятися
у рiзних способах i засобах - запертя у примiщеннi з позба-
вленням можливостi вийти з нього, звязування, помiщення
у спецiальне сховище тощо. Позбавлення волi, передбачене
ст. 123 КК Украєни, припускау застосування до потерпiлого
примусу, насильства, iнших дiй проти його волi.
Див.: Радянське право. - 1970. -№9.-С. 106.
218
Див.: постанова президiє Донецького обласного суду у справi Д. -
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах.-К., 1993 - С. 135-136.
219
Тривалiсть та умови незаконного позбавлення волi на
вiдповiдальнiсть не впливають, якщо при цьому потерпiло-
му не було заподiяно шкоди здоровю.
Незаконне позбавлення волi, поуднане iз заподiянням
потерпiлому фiзичних страждань або вчинене способом,
небезпечним для його життя чи здоровя, утворюу квалiфi-
кований склад цього злочину.
Не утворюу складу злочину, передбаченого ст. 123 КК
Украєни, затримання i позбавлення волi на пiдставi закону,
наприклад, затримання злочинця з метою доставлення його
вiдповiдним органам влади (ч. 5 ст. 15 КК Украєни) або у
станi крайньоє необхiдностi (ст. 16 КК Украєни).
Вiдповiдальними за незаконне позбавлення волi у лише
приватнi особи. Посадовi особи за незаконне позбавлення
волi пiдлягають вiдповiдальностi за перевищення влади
(ст. 166 КК Украєни) або за незаконний арешт (ст. 173 КК
Украєни).
Вiдповiдальнiсть за незаконне позбавлення волi настау з
шiстнадцяти рокiв.
Карауться незаконне позбавлення волi за ч. I ст. 123 КК
Украєни виправними роботами на строк до двох рокiв, а за
ч.2 ст. 123 КК Украєни - позбавленням волi на строк до
трьох рокiв.
ня єм тiлесних ушкоджень з метою спонукання держави,
мiжнародноє органiзацiє, фiзичноє чи юридичноє особи чи
групи осiб вчинити або утриматися вiд вчинення якоє-
небудь дiє як умови звiльнення заручника.
Частина 5 ст. 123 КК Украєни передбачау пiдвищену
вiдповiдальнiсть за захоплення заручниками працiвникiв
правоохоронних органiв (мiлiцiє, суду, прокуратури) чи
представникiв влади або єх близьких родичiв, або за попе-
реднiм зговором групою осiб, або особливо небезпечним
рецидивiстом чи вчинення таких дiй, поуднаних iз заподi-
янням потерпiлому середньоє тяжкостi чи тяжкого тiлесного
ушкодження.
Вiдповiдальнiсть за захоплення заручникiв настау з шiс-
тнадцяти рокiв.
Карауться захоплення заручникiв за ч. I ст. 123 КК
Украєни позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти
рокiв, за ч. 2 123 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна
або без такоє, за ч. З 123 КК Украєни - позбавленням волi
на строк вiд трьох до семи рокiв, а за ч. 4 ст. 123 КК
Украєни - позбавленням волi на строк вiд пяти до пятнад-
цяти рокiв.
5.3. Захоплення заручникiв
Дiяння, передбачене ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142