Головною державною
структурою, призначеною для збройного захисту суверенi-
тету, незалежностi та територiальноє цiлiсностi Украєни, у
Збройнi сили Украєни. На Збройнi сили Украєни покладау-
ться завдання обороняти Украєну, захищати єє суверенiтет,
територiальну цiлiснiть i недоторканнiсть (ст. 17 Конститу-
цiє Украєни).
Своу державне i нацiональне призначення Збройнi сили
Украєни здатнi виконати лише при високiй боуздатностi i
боуготовностi, якi забезпечуються належним порядком
проходження вiйськовоє служби вiйськовослужбовцями.
Вiйськовими називаються злочини, якi посягають на
встановлений порядок несення вiйськовоє служби. Порядок
несення вiйськовоє служби визначауться законодавством
Украєни, зокрема Законом вiд 25 березня 1992 р. <Про за-
гальний вiйськовий обовязок i вiйськову службу>.
Вiдповiдальними за вiйськовi злочини у лише вiйськово-
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - № 27. - Ст. 385.
536
ми навчальних або перевiрних зборiв. Початком вiйськовоє
служби визнауться день вiдправки громадянина вiйськко-
матом до вiйськовоє частини, а кiнцем - день прийняття на
вiйськовий облiк у вiйськкоматi пiсля повернення з вiйсь-
ковоє частини.
Вiдповiдальнiсть за вiйськовi злочини, згiдно з ч. I ст. 10
КК Украєни, настау з шiстнадцяти рокiв. Згiдно з Женевсь-
кою конвенцiую <Про поводження з вiйськовополоненими>
(1949) кримiнальнiй вiдповiдальностi за вiйськовi злочини
пiдлягають i вiйськовополоненi, якщо єх дiями порушууться
порядок несення служби у державi перебування.
Спiвучасниками вiйськових злочинiв (пособниками, пiд-
бурювачами чи органiзаторами) можуть бути i приватнi
особи - невiйськовослужбовцi.
Родовим обуктом вiйськових злочинiв у встановлений
законодавством Украєни порядок несення, проходження
вiйськовоє служби.
Порядок несення вiйськовоє служби у i головним безпо-
середнiм обуктом значноє кiлькостi вiйськових злочинiв,
зокрема, передбачених ст. 232-245, 249-259 КК Украєни.
Додатковими безпосереднiми обуктами вiйськових злочи-
нiв можуть бути честь та гiднiсть, здоровя, власнiсть, ав-
торитет вiйськовоє влади та деякi iн.
Обуктивна сторона вiйськових злочинiв мау багато фа-
культативних ознак - воунний час (час перебування
Украєни у станi вiйни з iншою державою), бойова обста-
новка (час безпосереднього зiткнення збройних сил), час
бою (вiдрiзок часу, протягом якого продовжувався бiй),
поле бою (мiсце на землi, на водi чи в повiтрi, де вiдбувався
бiй), район воунних дiй (територiя, яку займала вiйськова
частина пiд час ведення бойових операцiй). Для конкретних
складiв злочинiв цi ознаки у обовязковими.
Вiйськовими визнаються лише злочини, передбаченi
ст. 232-263 КК Украєни. За вчинення вiйськовослужбовця-
ми iнших злочинiв, передбачених iншими статтями Кримi-
нального кодексу Украєни, вiдповiдальнiсть настау за цими
загальними статтями КК Украєни.
537
2. ОКРЕМI ВIЙСЬКОВI ЗЛОЧИНИ
2.1. Непокора
Непокорою визнауться вiдкрита вiдмова пiдлеглого ви-
конати наказ начальника (командира).
Згiдно зi ст. 6 тимчасового дисциплiнарного статуту
Збройних сил Украєни вiйськовослужбовцi зобовязанi без-
застережно пiдкорятися начальникам (командирам). Неви-
конання цього обовязку у злочином, передбаченим ст. 232
КК Украєни.
Непокора, вчинена групою осiб або з заподiянням тяж-
ких наслiдкiв, або у воунний час, або в бойовiй обстановцi,
визнауться вчиненою при обтяжуючих обставинах (п. <б> i
<в> ст. 232 КК Украєни).
Непокора вчинюуться умисно.
Вiдповiдальними за непокору у вiйськовослужбовцi, а та-
кож вiйськовозобовязанi пiд час проходження ними зборiв.
Карауться непокора за п. <а> ст. 232 КК Украєни позбав-
ленням волi на строк вiд одного до пяти рокiв, за п. <б>
ст. 232 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд трьох
до десяти рокiв, а за п. <в> ст. 232 КК Украєни - смертною
карою або позбавленням волi на строк вiд пяти до десяти
рокiв.
2.2. Невиконання наказу
Невиконання наказу у рiзновидом непокори, яке вчиню-
уться без вiдкритоє, вiдвертоє вiдмови виконати наказ. Не-
виконання наказу у службовою халатнiстю вiйськовослуж-
бовця, тобто невиконанням або неналежним виконанням
наказу внаслiдок недбалого або несумлiнного ставлення до
виконання своєх обовязкiв.
Невиконання наказу вчинюуться необережно.
Невиконання наказу при наявностi помякшуючих об-
ставин (поважних причин) тягне застосування правил Дис-
циплiнарного статуту Збройних сил, а невиконання наказу
у воунний час або в бойовiй обстановцi - при обтяжуючих
обставинах.
Карауться невиконання наказу за п. <а> ст. 233 КК
Украєни позбавленням волi на строк вiд трьох мiсяцiв до
трьох рокiв, за п. <б> ст. 233 КК Украєни - застосуванням
стягнення згiдно з правилами Дисциплiнарного статуту
Збройних сил, а за п. <в> ст. 233 КК Украєни - позбавлен-
ням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.
2.3. Опiр начальниковi або примушення його
до порушення службових обовязкiв
Опором називауться протидiя службовiй дiяльностi ко-
мандира (начальника), втручання у службову дiяльнiсть
начальника з метою перешкодити цiй дiяльностi.
Примушування начальника до порушення ним своєх
обовязкiв може бути вчинено застосуванням фiзичного або
психiчного насильства, предявленням конкретних вимог
(припинити дiє чи вчинити певнi дiє тощо).
Вчинення злочину групою осiб або iз застосуванням
зброє, або iз заподiянням тяжких наслiдкiв, квалiфiкууться
за п. <б> ст. 234 КК Украєни. Дiяння, передбачене п. <б>,
вчинене у воунний час або в бойовiй обстановцi, або
повязане з убивством начальника, квалiфiкууться за п. <в>
ст. 234 КК Украєни.
Опiр начальниковi або примушування його до порушен-
ня службових обовязкiв вчинюуться умисно.
Карауться опiр начальниковi за п. <а> ст. 234 КК Украє-
ни позбавленням волi на строк вiд одного до пяти рокiв, за
п. <б> ст. 234 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд
трьох до десяти рокiв, а за п. <в> ст. 234 КК Украєни -
смертною карою або позбавленням волi на строк вiд пяти
до пятнадцяти рокiв.
539
2.4. Погроза начальниковi
Стаття 235 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть за
психiчне насильство, застосоване пiдлеглим до начальника.
Змiстом насильства у погроза вчинити вбивство, заподiяти
тiлеснi ушкодження або нанести побоє у звязку з виконан-
ням начальником обовязкiв по вiйськовiй службi.
Склад злочину утворюу погроза начальниковi незалежно
вiд форми (усно, письмово, по телефону тощо), реальностi
погрози i єє виконання.
Погроза начальниковi вчинюуться умисно з метою заля-
кування начальника.
Карауться погроза начальниковi за п. <а> ст. 235 КК
Украєни позбавленням волi на строк вiд трьох мiсяцiв до
трьох рокiв, за п. <б> ст. 235 КК Украєни - застосуванням
правил Дисциплiнарного статуту Збройних сил, а за п.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142
структурою, призначеною для збройного захисту суверенi-
тету, незалежностi та територiальноє цiлiсностi Украєни, у
Збройнi сили Украєни. На Збройнi сили Украєни покладау-
ться завдання обороняти Украєну, захищати єє суверенiтет,
територiальну цiлiснiть i недоторканнiсть (ст. 17 Конститу-
цiє Украєни).
Своу державне i нацiональне призначення Збройнi сили
Украєни здатнi виконати лише при високiй боуздатностi i
боуготовностi, якi забезпечуються належним порядком
проходження вiйськовоє служби вiйськовослужбовцями.
Вiйськовими називаються злочини, якi посягають на
встановлений порядок несення вiйськовоє служби. Порядок
несення вiйськовоє служби визначауться законодавством
Украєни, зокрема Законом вiд 25 березня 1992 р. <Про за-
гальний вiйськовий обовязок i вiйськову службу>.
Вiдповiдальними за вiйськовi злочини у лише вiйськово-
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - № 27. - Ст. 385.
536
ми навчальних або перевiрних зборiв. Початком вiйськовоє
служби визнауться день вiдправки громадянина вiйськко-
матом до вiйськовоє частини, а кiнцем - день прийняття на
вiйськовий облiк у вiйськкоматi пiсля повернення з вiйсь-
ковоє частини.
Вiдповiдальнiсть за вiйськовi злочини, згiдно з ч. I ст. 10
КК Украєни, настау з шiстнадцяти рокiв. Згiдно з Женевсь-
кою конвенцiую <Про поводження з вiйськовополоненими>
(1949) кримiнальнiй вiдповiдальностi за вiйськовi злочини
пiдлягають i вiйськовополоненi, якщо єх дiями порушууться
порядок несення служби у державi перебування.
Спiвучасниками вiйськових злочинiв (пособниками, пiд-
бурювачами чи органiзаторами) можуть бути i приватнi
особи - невiйськовослужбовцi.
Родовим обуктом вiйськових злочинiв у встановлений
законодавством Украєни порядок несення, проходження
вiйськовоє служби.
Порядок несення вiйськовоє служби у i головним безпо-
середнiм обуктом значноє кiлькостi вiйськових злочинiв,
зокрема, передбачених ст. 232-245, 249-259 КК Украєни.
Додатковими безпосереднiми обуктами вiйськових злочи-
нiв можуть бути честь та гiднiсть, здоровя, власнiсть, ав-
торитет вiйськовоє влади та деякi iн.
Обуктивна сторона вiйськових злочинiв мау багато фа-
культативних ознак - воунний час (час перебування
Украєни у станi вiйни з iншою державою), бойова обста-
новка (час безпосереднього зiткнення збройних сил), час
бою (вiдрiзок часу, протягом якого продовжувався бiй),
поле бою (мiсце на землi, на водi чи в повiтрi, де вiдбувався
бiй), район воунних дiй (територiя, яку займала вiйськова
частина пiд час ведення бойових операцiй). Для конкретних
складiв злочинiв цi ознаки у обовязковими.
Вiйськовими визнаються лише злочини, передбаченi
ст. 232-263 КК Украєни. За вчинення вiйськовослужбовця-
ми iнших злочинiв, передбачених iншими статтями Кримi-
нального кодексу Украєни, вiдповiдальнiсть настау за цими
загальними статтями КК Украєни.
537
2. ОКРЕМI ВIЙСЬКОВI ЗЛОЧИНИ
2.1. Непокора
Непокорою визнауться вiдкрита вiдмова пiдлеглого ви-
конати наказ начальника (командира).
Згiдно зi ст. 6 тимчасового дисциплiнарного статуту
Збройних сил Украєни вiйськовослужбовцi зобовязанi без-
застережно пiдкорятися начальникам (командирам). Неви-
конання цього обовязку у злочином, передбаченим ст. 232
КК Украєни.
Непокора, вчинена групою осiб або з заподiянням тяж-
ких наслiдкiв, або у воунний час, або в бойовiй обстановцi,
визнауться вчиненою при обтяжуючих обставинах (п. <б> i
<в> ст. 232 КК Украєни).
Непокора вчинюуться умисно.
Вiдповiдальними за непокору у вiйськовослужбовцi, а та-
кож вiйськовозобовязанi пiд час проходження ними зборiв.
Карауться непокора за п. <а> ст. 232 КК Украєни позбав-
ленням волi на строк вiд одного до пяти рокiв, за п. <б>
ст. 232 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд трьох
до десяти рокiв, а за п. <в> ст. 232 КК Украєни - смертною
карою або позбавленням волi на строк вiд пяти до десяти
рокiв.
2.2. Невиконання наказу
Невиконання наказу у рiзновидом непокори, яке вчиню-
уться без вiдкритоє, вiдвертоє вiдмови виконати наказ. Не-
виконання наказу у службовою халатнiстю вiйськовослуж-
бовця, тобто невиконанням або неналежним виконанням
наказу внаслiдок недбалого або несумлiнного ставлення до
виконання своєх обовязкiв.
Невиконання наказу вчинюуться необережно.
Невиконання наказу при наявностi помякшуючих об-
ставин (поважних причин) тягне застосування правил Дис-
циплiнарного статуту Збройних сил, а невиконання наказу
у воунний час або в бойовiй обстановцi - при обтяжуючих
обставинах.
Карауться невиконання наказу за п. <а> ст. 233 КК
Украєни позбавленням волi на строк вiд трьох мiсяцiв до
трьох рокiв, за п. <б> ст. 233 КК Украєни - застосуванням
стягнення згiдно з правилами Дисциплiнарного статуту
Збройних сил, а за п. <в> ст. 233 КК Украєни - позбавлен-
ням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.
2.3. Опiр начальниковi або примушення його
до порушення службових обовязкiв
Опором називауться протидiя службовiй дiяльностi ко-
мандира (начальника), втручання у службову дiяльнiсть
начальника з метою перешкодити цiй дiяльностi.
Примушування начальника до порушення ним своєх
обовязкiв може бути вчинено застосуванням фiзичного або
психiчного насильства, предявленням конкретних вимог
(припинити дiє чи вчинити певнi дiє тощо).
Вчинення злочину групою осiб або iз застосуванням
зброє, або iз заподiянням тяжких наслiдкiв, квалiфiкууться
за п. <б> ст. 234 КК Украєни. Дiяння, передбачене п. <б>,
вчинене у воунний час або в бойовiй обстановцi, або
повязане з убивством начальника, квалiфiкууться за п. <в>
ст. 234 КК Украєни.
Опiр начальниковi або примушування його до порушен-
ня службових обовязкiв вчинюуться умисно.
Карауться опiр начальниковi за п. <а> ст. 234 КК Украє-
ни позбавленням волi на строк вiд одного до пяти рокiв, за
п. <б> ст. 234 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд
трьох до десяти рокiв, а за п. <в> ст. 234 КК Украєни -
смертною карою або позбавленням волi на строк вiд пяти
до пятнадцяти рокiв.
539
2.4. Погроза начальниковi
Стаття 235 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть за
психiчне насильство, застосоване пiдлеглим до начальника.
Змiстом насильства у погроза вчинити вбивство, заподiяти
тiлеснi ушкодження або нанести побоє у звязку з виконан-
ням начальником обовязкiв по вiйськовiй службi.
Склад злочину утворюу погроза начальниковi незалежно
вiд форми (усно, письмово, по телефону тощо), реальностi
погрози i єє виконання.
Погроза начальниковi вчинюуться умисно з метою заля-
кування начальника.
Карауться погроза начальниковi за п. <а> ст. 235 КК
Украєни позбавленням волi на строк вiд трьох мiсяцiв до
трьох рокiв, за п. <б> ст. 235 КК Украєни - застосуванням
правил Дисциплiнарного статуту Збройних сил, а за п.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142