Якщо ж зрадницькi намiри були поуднанi з утворенням
умов для єх здiйснення або з пiдмовою iнших осiб вчинити
зрадництво, то дiє такоє особи квалiфiкуються як готування
до державноє зради (ст. 17 i ч. I ст. 56 КК Украєни) або як
пiдбурювання до державноє зради (ст. 19 i ст. 56 КК
Украєни).
Вiдповiдальностi за державну зраду пiдлягають лише
громадяни Украєни.
Суспiльний стан особи, фах, посада i нiякi iншi єє влас-
тивостi не впливають на квалiфiкацiю зрадницьких дiй,
Державна зрада вчинюуться тiльки з прямим умислом;
винна особа:
а) усвiдомлюу суспiльну небезпечнiсть своєх дiй;
б) передбачау шкоду вiд своєх дiй iнтересам Украєни;
в) бажау настання таких наслiдкiв своєх дiй, оскiльки дiу
з метою завдати такоє шкоди Украєнi.
Мотивами державноє зради можуть бути:
1) ворожiсть до Украєни;
2) помста Украєнськiй державi;
3) корисливiсть;
4) боягузтво та iн.
Визначення ознак субуктивноє сторони складу злочину
мау важливе значення для:
1) встановлення в дiях особи складу злочину (ч. I ст. 56
КК Украєни);
2) вiдмежування державноє зради вiд сумiжних зло-
чинiв.
Частина 2 ст. 56 КК Украєни передбачау звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi громадянина Украєни, якщо
вiн на виконання злочинного завдання iноземноє держави,
iноземноє органiзацiє або єхнiх представникiв:
а) не вчинив нiяких дiй;
б) добровiльно заявив органам влади Украєни про свiй
звязок iз ними.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть виключауться лише за су-
купнiстю цих обох умов. За вiдсутностi однiує з них вiдпо-
пiдальнiсть не виключауться.
Норма ч. 2 ст. 56 КК Украєни у спецiальна форма дiяль-
ного каяття, яка повнiстю звiльняу вiд вiдповiдальностi за
скоуне.
Застосовууться ця норма лише до громадян Украєни.
Карауться державна зрада позбавленням волi на строк
вiд десяти до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Шпигунство
Шпигунство - поширений засiб пiдривноє дiяльностi i
досить ефективний.
За допомогою шпигунства держави отримують важливу
iнформацiю про своєх ворогiв, єх сили, економiчний стан,
озброуння вiйськ та iн.
Ефективнiсть шпигунства влучно визначив Наполеон:
<В ямочки на лицi гарноє жiнки провалювались цiлi армiє, а
iнодi й цiлi держави>.
У Законi шпигунство визначауться (ст. 57 КК Украєни) як -
<Передача або збирання з метою передачi iноземнiй дер-
жавi, iноземнiй органiзацiє або єх представникам вiдомостей,
що становлять державну чи вiйськову таумницю, вчиненi
iноземним громадянином або особою без громадянства на
шкоду iнтересам Украєни> (ч. I ст. 57 КК Украєни);
<Передача або збирання за завданням iноземноє розвiдки
вiдомостей, що не становлять державноє чи вiйськовоє таум-
ницi, для використання єх на шкоду iнтересам Украєни,
вчиненi iноземним громадянином або особою без грома-
дянства> (ч.2 ст. 57 КК Украєни).
Отже, предметом шпигунства у вiдомостi, якi:
1) становлять державну чи вiйськову таумницю;
2) iншi вiдомостi - адреси, форми документiв, порядок
роботи установ, органiзацiй та iнше, якi можуть бути
використанi на шкоду Украєнi.
Залежно вiд предмета видiляють двi форми шпигунства:
1) вiдносно таумниць;
2) вiдносно iнших вiдомостей, якi цiкавлять iноземну
розвiдку.
Обуктивну сторону шпигунства утворюють:
1) передача - усно чи письмово, особисто чи через iн-
ших осiб, тобто повiдомлення будь-яким способом
адресатовi;
2) збирання - це придбання необхiдних певних вiдомо-
стей будь-яким способом - за грошi, вимаганням,
викраденням, фотографуванням, спостереженнями,
записом на плiвки i т. iн.
Збирання певних вiдомостей охоплюу i єхну зберiгання.
Для наявностi в дiях закiнченого складу злочину досить
встановити вчинення хоча б однiує iз цих дiй: передачi чи
збирання.
Обовязковою ознакою обуктивноє сторони другого ви-
ду шпигунства у завдання iноземноє держави або iноземноє
органiзацiє - збирати для неє замовленi нею вiдомостi.
Вiдповiдальностi за шпигунство, передбаченiй ст. 57 КК
Украєни, пiдлягають iноземнi громадяни та особи без гро-
мадянства.
Питання про вiдповiдальнiсть за ст. 57 КК Украєни iно-
земцiв, якi користуються дипломатичною недоторканнiстю,
згiдно зi ст. 4 КК Украєни вирiшууться дипломатичне.
Субуктивна сторона шпигунства характеризууться на-
вмисною виною; умисел переважно прямий, але побiчний
умисел цього злочину не може виключатися.
Мотивами шпигунства можуть бути рiзнi спонукання:
- полiтичнi переконання,
- корисливiсть,
- каруризм,
- помста та iн.
Незаконне порушення кордону, спроби викрасти доку-
менти, сфотографувати певний обукт можуть бути замахом
на шпигунство i квалiфiкуватися за ст. 17 та ст. 57 КК
Украєни.
Карауться шпигунство за ч. I ст. 57 КК Украєни позба-
вленням волi на строк вiд десяти до пятнадцяти рокiв з
конфiскацiую майна, а за ч. 2 ст. 57 КК Украєни - позбав-
ленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв з конфiскацiую
майна.
яке призвело до загибелi людей або до iнших тяжких на-
слiдкiв.
Iншими тяжкими наслiдками цього злочину може бути
лише досягнення мети злочинцями - вiдрив частини укра-
єнськоє землi.
Карауться посягання на територiальну цiлiснiсть Украє-
ни за ч .1 ст. 62 КК Украєни - позбавленням волi на строк
до пяти рокiв, а за ч. 2 ст. 62 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.
1.4. Посягання на полiтичнi засади Украєни
На полiтичнi засади Украєни посягають злочини, перед-
баченi:
а) ст. 58 КК Украєни - посягання на життя державного
дiяча;
б) ст. 56 КК Украєни - дiє, спрямованi на насильницьку
змiну чи повалення конституцiйного ладу або захоп-
лення державноє влади.
Посягання на життя державного дiяча
Посягання на життя державного дiяча у звязку з його
державною дiяльнiстю - це у терористичний акт.
ницьких засобiв впливу на полiтичного супротивника з
метою придушити його волю або знищити.
Терор - дуже поширений спосiб полiтичноє боротьби.
Чемпiоном цiує боротьби, мабуть, у Сталiн - за кiлькiстю
знищених ним своєх полiтичних супротивникiв, а заодно i
нi в чому не винних.
Радянський уряд зробив терор своую полiтикою, видавши
5 вересня 1918 р. Постанову РНК <О красном терроре>.
Про поняття терору див.: М. Коржанський, В. Щупаковський. Що пере-
слiдуу терор // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -№11-12.
44
На пiдставi цього злочинного акту були знищенi десятки
мiльйонiв людей, у тому числi старi та малi: селянськi ви-
ступи проти грабування та комун, кронштадтське повстан-
ня, а далi знищення мiльйонiв селян на Украєнi голодомо-
ром 1932-1933 рр.-до знищення цiлих народiв.
У кримiнальному правi використовууться бiльш обмежене
поняття терористичного акту - це окремий факт насильства
над полiтичним дiячем з метою усунення його вiд полiтич-
ноє дiяльностi фiзичним знищенням.
Терористичний акт посягау на полiтичнi засади Украє-
ни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142
умов для єх здiйснення або з пiдмовою iнших осiб вчинити
зрадництво, то дiє такоє особи квалiфiкуються як готування
до державноє зради (ст. 17 i ч. I ст. 56 КК Украєни) або як
пiдбурювання до державноє зради (ст. 19 i ст. 56 КК
Украєни).
Вiдповiдальностi за державну зраду пiдлягають лише
громадяни Украєни.
Суспiльний стан особи, фах, посада i нiякi iншi єє влас-
тивостi не впливають на квалiфiкацiю зрадницьких дiй,
Державна зрада вчинюуться тiльки з прямим умислом;
винна особа:
а) усвiдомлюу суспiльну небезпечнiсть своєх дiй;
б) передбачау шкоду вiд своєх дiй iнтересам Украєни;
в) бажау настання таких наслiдкiв своєх дiй, оскiльки дiу
з метою завдати такоє шкоди Украєнi.
Мотивами державноє зради можуть бути:
1) ворожiсть до Украєни;
2) помста Украєнськiй державi;
3) корисливiсть;
4) боягузтво та iн.
Визначення ознак субуктивноє сторони складу злочину
мау важливе значення для:
1) встановлення в дiях особи складу злочину (ч. I ст. 56
КК Украєни);
2) вiдмежування державноє зради вiд сумiжних зло-
чинiв.
Частина 2 ст. 56 КК Украєни передбачау звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi громадянина Украєни, якщо
вiн на виконання злочинного завдання iноземноє держави,
iноземноє органiзацiє або єхнiх представникiв:
а) не вчинив нiяких дiй;
б) добровiльно заявив органам влади Украєни про свiй
звязок iз ними.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть виключауться лише за су-
купнiстю цих обох умов. За вiдсутностi однiує з них вiдпо-
пiдальнiсть не виключауться.
Норма ч. 2 ст. 56 КК Украєни у спецiальна форма дiяль-
ного каяття, яка повнiстю звiльняу вiд вiдповiдальностi за
скоуне.
Застосовууться ця норма лише до громадян Украєни.
Карауться державна зрада позбавленням волi на строк
вiд десяти до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Шпигунство
Шпигунство - поширений засiб пiдривноє дiяльностi i
досить ефективний.
За допомогою шпигунства держави отримують важливу
iнформацiю про своєх ворогiв, єх сили, економiчний стан,
озброуння вiйськ та iн.
Ефективнiсть шпигунства влучно визначив Наполеон:
<В ямочки на лицi гарноє жiнки провалювались цiлi армiє, а
iнодi й цiлi держави>.
У Законi шпигунство визначауться (ст. 57 КК Украєни) як -
<Передача або збирання з метою передачi iноземнiй дер-
жавi, iноземнiй органiзацiє або єх представникам вiдомостей,
що становлять державну чи вiйськову таумницю, вчиненi
iноземним громадянином або особою без громадянства на
шкоду iнтересам Украєни> (ч. I ст. 57 КК Украєни);
<Передача або збирання за завданням iноземноє розвiдки
вiдомостей, що не становлять державноє чи вiйськовоє таум-
ницi, для використання єх на шкоду iнтересам Украєни,
вчиненi iноземним громадянином або особою без грома-
дянства> (ч.2 ст. 57 КК Украєни).
Отже, предметом шпигунства у вiдомостi, якi:
1) становлять державну чи вiйськову таумницю;
2) iншi вiдомостi - адреси, форми документiв, порядок
роботи установ, органiзацiй та iнше, якi можуть бути
використанi на шкоду Украєнi.
Залежно вiд предмета видiляють двi форми шпигунства:
1) вiдносно таумниць;
2) вiдносно iнших вiдомостей, якi цiкавлять iноземну
розвiдку.
Обуктивну сторону шпигунства утворюють:
1) передача - усно чи письмово, особисто чи через iн-
ших осiб, тобто повiдомлення будь-яким способом
адресатовi;
2) збирання - це придбання необхiдних певних вiдомо-
стей будь-яким способом - за грошi, вимаганням,
викраденням, фотографуванням, спостереженнями,
записом на плiвки i т. iн.
Збирання певних вiдомостей охоплюу i єхну зберiгання.
Для наявностi в дiях закiнченого складу злочину досить
встановити вчинення хоча б однiує iз цих дiй: передачi чи
збирання.
Обовязковою ознакою обуктивноє сторони другого ви-
ду шпигунства у завдання iноземноє держави або iноземноє
органiзацiє - збирати для неє замовленi нею вiдомостi.
Вiдповiдальностi за шпигунство, передбаченiй ст. 57 КК
Украєни, пiдлягають iноземнi громадяни та особи без гро-
мадянства.
Питання про вiдповiдальнiсть за ст. 57 КК Украєни iно-
земцiв, якi користуються дипломатичною недоторканнiстю,
згiдно зi ст. 4 КК Украєни вирiшууться дипломатичне.
Субуктивна сторона шпигунства характеризууться на-
вмисною виною; умисел переважно прямий, але побiчний
умисел цього злочину не може виключатися.
Мотивами шпигунства можуть бути рiзнi спонукання:
- полiтичнi переконання,
- корисливiсть,
- каруризм,
- помста та iн.
Незаконне порушення кордону, спроби викрасти доку-
менти, сфотографувати певний обукт можуть бути замахом
на шпигунство i квалiфiкуватися за ст. 17 та ст. 57 КК
Украєни.
Карауться шпигунство за ч. I ст. 57 КК Украєни позба-
вленням волi на строк вiд десяти до пятнадцяти рокiв з
конфiскацiую майна, а за ч. 2 ст. 57 КК Украєни - позбав-
ленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв з конфiскацiую
майна.
яке призвело до загибелi людей або до iнших тяжких на-
слiдкiв.
Iншими тяжкими наслiдками цього злочину може бути
лише досягнення мети злочинцями - вiдрив частини укра-
єнськоє землi.
Карауться посягання на територiальну цiлiснiсть Украє-
ни за ч .1 ст. 62 КК Украєни - позбавленням волi на строк
до пяти рокiв, а за ч. 2 ст. 62 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.
1.4. Посягання на полiтичнi засади Украєни
На полiтичнi засади Украєни посягають злочини, перед-
баченi:
а) ст. 58 КК Украєни - посягання на життя державного
дiяча;
б) ст. 56 КК Украєни - дiє, спрямованi на насильницьку
змiну чи повалення конституцiйного ладу або захоп-
лення державноє влади.
Посягання на життя державного дiяча
Посягання на життя державного дiяча у звязку з його
державною дiяльнiстю - це у терористичний акт.
ницьких засобiв впливу на полiтичного супротивника з
метою придушити його волю або знищити.
Терор - дуже поширений спосiб полiтичноє боротьби.
Чемпiоном цiує боротьби, мабуть, у Сталiн - за кiлькiстю
знищених ним своєх полiтичних супротивникiв, а заодно i
нi в чому не винних.
Радянський уряд зробив терор своую полiтикою, видавши
5 вересня 1918 р. Постанову РНК <О красном терроре>.
Про поняття терору див.: М. Коржанський, В. Щупаковський. Що пере-
слiдуу терор // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -№11-12.
44
На пiдставi цього злочинного акту були знищенi десятки
мiльйонiв людей, у тому числi старi та малi: селянськi ви-
ступи проти грабування та комун, кронштадтське повстан-
ня, а далi знищення мiльйонiв селян на Украєнi голодомо-
ром 1932-1933 рр.-до знищення цiлих народiв.
У кримiнальному правi використовууться бiльш обмежене
поняття терористичного акту - це окремий факт насильства
над полiтичним дiячем з метою усунення його вiд полiтич-
ноє дiяльностi фiзичним знищенням.
Терористичний акт посягау на полiтичнi засади Украє-
ни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142