80 КК
Украєни, утворюють:
- незаконне вiдкриття за межами Украєни валютних ра-
хункiв пiдприумств, установ та органiзацiй;
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд 19 жовтня 1995 р. - Практика судiв Украєни у кримiнальних
справах. 1993-I 995.- К.: Юрiнком, 1996.-С. 54-68.
- використання без дозволу Нацiонального банку Украєни
валютних рахункiв за межами Украєни службовими
особами пiдприумств, установ та органiзацiй;
- приховування цими пiдприумствами, установами та
органiзацiями або єх службовими особами валютноє
виручки вiд пiдприумницькоє дiяльностi.
Субуктами вiдповiдальностi за вчинення цього злочину
можуть бути лише громадяни Украєни, яким до вчинення
злочину виповнилося шiстнадцять рокiв.
Субуктивна сторона цього злочину характеризууться
умисною виною, умисел прямий, оскiльки субукт дiу з
метою приховати виручку i цим заподiюу шкоду фiнансам
держави.
Карауться приховування валютноє виручки позбавлен-
ням волi на строк до двох рокiв, або виправними роботами
на такий же строк, або штрафом до пятисот офiцiйно вста-
новлених мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати з конфiс-
кацiую вкладу i валютноє виручки.
Лiтература до теми
1. КоржанськгiйМ.Й. Популярний коментар Кримiнально-
го кодексу. - К.: Наукова думка, 1997.
Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни.-К.: Юрiнком, 1997.
Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних справах. - К.: Юрiнком, 1995.
Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995. - К.: Юрiнком, 1996.
Проект Кримiнального кодексу Украєни (пiдготовле-
ний робочою групою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни). -
К.:ТасI8,1997, березень.
6. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К.: Вища
школа, 1989.
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ДЕРЖАВНОЄ
I КОЛЕКТИВНОЄ
ВЛАСНОСТI
I. КОРИСЛИВI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ДЕРЖАВНОЄ АБО КОЛЕКТИВНОЄ
ВЛАСНОСТI
Глава II Кримiнального кодексу Украєни передбачау
вiдповiдальнiсть за всi види посягань на державну або ко-
лективну власнiсть:
1. Розкрадання державного або колективного майна -
ст. 81-86КК Украєни.
II. Заподiяння майновоє шкоди державнiй або колективнiй
органiзацiє чи установi - ст. 87-88 КК Украєни.
III. Знищення або пошкодження державного або колектив-
ного майна -ст. 89 i 90 КК Украєни та недбале ставлення до
охорони державного або колективного майна - ст. 91 КК
Украєни.
Суспiльна сутнiсть злочинiв проти власностi полягау в
тому, що вони руйнують, пошкоджують або навiть зовсiм
знищують економiчнi вiдносини власностi, позбавляють
власника можливостей володiти, користуватися i розпоря-
джатися майном (грiшми, цiнними паперами). Головне в
економiчних вiдносинах власностi - це належнiсть певного
фонду майна (або певноє речi) конкретнiй особi. Належ-
нiсть майна закрiплюу володiння власника рiччю (речами),
що вимагау вiд усiх iнших осiб дотримання i не порушу-
вання цього володiння, не заподiювання йому шкоди у во-
лодiннi, користуваннi його майном. Право власностi лише
юридичне закрiплюу цю суспiльну належнiсть речей i охо-
роняу (захищау) єє. Тому право власностi як державно-
правова форма закрiплення економiчних вiдносин власностi
злочином не пошкоджууться. Злочини проти власностi пра-
ва власностi не порушують i не руйнують, не знищують.
Право власностi не може бути нi викраденим, нi знищеним.
Власник завжди мау право вимагати повернення йому ви-
краденого в нього майна. Власник завжди мау право на
викрадене майно, тобто право власностi завжди залишауть-
ся у власника цiлим i неушкодженим. Пленум Верховного
Суду Украєни в Постановi вiд 22 грудня 1995 р. <Про судо-
ву практику у справах за позовами про захист права приват-
ноє власностi> розяснив, що згiдно зi ст. 50 Закону <Про
власнiсть> i ч. З ст. 145 ЦК Украєни власник у будь-якому
випадку мау право вимагати повернення (вiндикацiя) свого
майна з чужого незаконного володiння, а також належного
йому майна, безоплатно набутого володарем вiд особи, яка
не мала права його вiдчужувати.
Отже, право власностi злочином не руйнууться i не зни-
щууться, не анулюуться, тобто воно вiд злочину не страж-
дау i шкода йому не заподiюуться, а тому право власностi
не у обуктом посягання. Злочини проти власностi руйну-
ють, пошкоджують на час чи назавжди економiчнi вiдноси-
ни власностi, якi i у родовим обуктом розкрадань чужого
майна, грошей, цiнних паперiв, а також усiх iнших посягань
на державну i колективну власнiсть.
Переважну бiльшiсть злочинiв проти державноє i колек-
тивноє власностi складають розкрадання державного або
колективного майна.
IЛ. Загальна характеристика розкрадань
державного або колективного майна
Розкраданням в кримiнальному правi називауться
корисливе, протиправне i неоплатне заволодiння чужим
Див.: п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 22 грудня
1995 р. // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. - № 10.
майвом або iншими предметами власностi з метою звер-
нути єх у свою власнiсть.
Суспiльна сутнiсть розкрадання полягау в тому, що зло-
чинець ставить себе на мiсце власника. I якщо злочин не
буде викрито, то злочинець буде володiти i використовува-
ти чуже майно як своу власне. Вiн може ним також i розпо-
ряджатися як власним. При вдалому для злочинця випадку
вiн стау фактичним володарем майна i його фактичним
власником, а право власностi залишауться у законного його
власника. Останнiй не позбавляуться права на своу майно, i
тому вiн завжди може примусово (за судом) вимагати повер-
нення йому його речi, а коли це вже стало неможливим, -
вiдшкодування йому збиткiв. У цьому i полягау суспiльна
небезпечнiсть розкрадань - вони позбавляють власника
можливостi володiти, користуватися i розпоряджатися
своєм майном. Так порушууться одна iз головних суспiль-
них вiдносин: власнiсть. Безпосереднiм обуктом розкра-
дання у власнiсть окремоє певноє особи (фiзичноє чи юри-
дичноє). Для квалiфiкацiє розкрадання треба визначити без-
посереднiй обукт, оскiльки дiє особи, яка, звертаючи на
свою користь майно, допускала, що воно може належати як
громадянину, так i державнiй чи колективнiй органiзацiє,
квалiфiкууться як злочин проти приватноє чи державноє або
колективноє власностi в залежностi вiд фактичноє належно-
стi майна. Якщо ж, помиляючись вiдносно фактичноє на-
лежностi майна, винний звернув на свою користь приватне
майно, маючи намiр викрасти державне чи колективне
майно, або звернув на свою користь державне чи колектив-
не майно, маючи намiр викрасти приватне майно, його дiє
Немау нiяких пiдстав вважати ознакою розкрадання вилучення майна iз
фондiв власника, оскiльки така його властивiсть визначауться оволодiн-
ням майном, яке без вилучення неможливе.
Див.: п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни № 12 вiд
25 грудня 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142
Украєни, утворюють:
- незаконне вiдкриття за межами Украєни валютних ра-
хункiв пiдприумств, установ та органiзацiй;
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд 19 жовтня 1995 р. - Практика судiв Украєни у кримiнальних
справах. 1993-I 995.- К.: Юрiнком, 1996.-С. 54-68.
- використання без дозволу Нацiонального банку Украєни
валютних рахункiв за межами Украєни службовими
особами пiдприумств, установ та органiзацiй;
- приховування цими пiдприумствами, установами та
органiзацiями або єх службовими особами валютноє
виручки вiд пiдприумницькоє дiяльностi.
Субуктами вiдповiдальностi за вчинення цього злочину
можуть бути лише громадяни Украєни, яким до вчинення
злочину виповнилося шiстнадцять рокiв.
Субуктивна сторона цього злочину характеризууться
умисною виною, умисел прямий, оскiльки субукт дiу з
метою приховати виручку i цим заподiюу шкоду фiнансам
держави.
Карауться приховування валютноє виручки позбавлен-
ням волi на строк до двох рокiв, або виправними роботами
на такий же строк, або штрафом до пятисот офiцiйно вста-
новлених мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати з конфiс-
кацiую вкладу i валютноє виручки.
Лiтература до теми
1. КоржанськгiйМ.Й. Популярний коментар Кримiнально-
го кодексу. - К.: Наукова думка, 1997.
Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни.-К.: Юрiнком, 1997.
Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних справах. - К.: Юрiнком, 1995.
Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995. - К.: Юрiнком, 1996.
Проект Кримiнального кодексу Украєни (пiдготовле-
ний робочою групою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни). -
К.:ТасI8,1997, березень.
6. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К.: Вища
школа, 1989.
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ДЕРЖАВНОЄ
I КОЛЕКТИВНОЄ
ВЛАСНОСТI
I. КОРИСЛИВI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ДЕРЖАВНОЄ АБО КОЛЕКТИВНОЄ
ВЛАСНОСТI
Глава II Кримiнального кодексу Украєни передбачау
вiдповiдальнiсть за всi види посягань на державну або ко-
лективну власнiсть:
1. Розкрадання державного або колективного майна -
ст. 81-86КК Украєни.
II. Заподiяння майновоє шкоди державнiй або колективнiй
органiзацiє чи установi - ст. 87-88 КК Украєни.
III. Знищення або пошкодження державного або колектив-
ного майна -ст. 89 i 90 КК Украєни та недбале ставлення до
охорони державного або колективного майна - ст. 91 КК
Украєни.
Суспiльна сутнiсть злочинiв проти власностi полягау в
тому, що вони руйнують, пошкоджують або навiть зовсiм
знищують економiчнi вiдносини власностi, позбавляють
власника можливостей володiти, користуватися i розпоря-
джатися майном (грiшми, цiнними паперами). Головне в
економiчних вiдносинах власностi - це належнiсть певного
фонду майна (або певноє речi) конкретнiй особi. Належ-
нiсть майна закрiплюу володiння власника рiччю (речами),
що вимагау вiд усiх iнших осiб дотримання i не порушу-
вання цього володiння, не заподiювання йому шкоди у во-
лодiннi, користуваннi його майном. Право власностi лише
юридичне закрiплюу цю суспiльну належнiсть речей i охо-
роняу (захищау) єє. Тому право власностi як державно-
правова форма закрiплення економiчних вiдносин власностi
злочином не пошкоджууться. Злочини проти власностi пра-
ва власностi не порушують i не руйнують, не знищують.
Право власностi не може бути нi викраденим, нi знищеним.
Власник завжди мау право вимагати повернення йому ви-
краденого в нього майна. Власник завжди мау право на
викрадене майно, тобто право власностi завжди залишауть-
ся у власника цiлим i неушкодженим. Пленум Верховного
Суду Украєни в Постановi вiд 22 грудня 1995 р. <Про судо-
ву практику у справах за позовами про захист права приват-
ноє власностi> розяснив, що згiдно зi ст. 50 Закону <Про
власнiсть> i ч. З ст. 145 ЦК Украєни власник у будь-якому
випадку мау право вимагати повернення (вiндикацiя) свого
майна з чужого незаконного володiння, а також належного
йому майна, безоплатно набутого володарем вiд особи, яка
не мала права його вiдчужувати.
Отже, право власностi злочином не руйнууться i не зни-
щууться, не анулюуться, тобто воно вiд злочину не страж-
дау i шкода йому не заподiюуться, а тому право власностi
не у обуктом посягання. Злочини проти власностi руйну-
ють, пошкоджують на час чи назавжди економiчнi вiдноси-
ни власностi, якi i у родовим обуктом розкрадань чужого
майна, грошей, цiнних паперiв, а також усiх iнших посягань
на державну i колективну власнiсть.
Переважну бiльшiсть злочинiв проти державноє i колек-
тивноє власностi складають розкрадання державного або
колективного майна.
IЛ. Загальна характеристика розкрадань
державного або колективного майна
Розкраданням в кримiнальному правi називауться
корисливе, протиправне i неоплатне заволодiння чужим
Див.: п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 22 грудня
1995 р. // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. - № 10.
майвом або iншими предметами власностi з метою звер-
нути єх у свою власнiсть.
Суспiльна сутнiсть розкрадання полягау в тому, що зло-
чинець ставить себе на мiсце власника. I якщо злочин не
буде викрито, то злочинець буде володiти i використовува-
ти чуже майно як своу власне. Вiн може ним також i розпо-
ряджатися як власним. При вдалому для злочинця випадку
вiн стау фактичним володарем майна i його фактичним
власником, а право власностi залишауться у законного його
власника. Останнiй не позбавляуться права на своу майно, i
тому вiн завжди може примусово (за судом) вимагати повер-
нення йому його речi, а коли це вже стало неможливим, -
вiдшкодування йому збиткiв. У цьому i полягау суспiльна
небезпечнiсть розкрадань - вони позбавляють власника
можливостi володiти, користуватися i розпоряджатися
своєм майном. Так порушууться одна iз головних суспiль-
них вiдносин: власнiсть. Безпосереднiм обуктом розкра-
дання у власнiсть окремоє певноє особи (фiзичноє чи юри-
дичноє). Для квалiфiкацiє розкрадання треба визначити без-
посереднiй обукт, оскiльки дiє особи, яка, звертаючи на
свою користь майно, допускала, що воно може належати як
громадянину, так i державнiй чи колективнiй органiзацiє,
квалiфiкууться як злочин проти приватноє чи державноє або
колективноє власностi в залежностi вiд фактичноє належно-
стi майна. Якщо ж, помиляючись вiдносно фактичноє на-
лежностi майна, винний звернув на свою користь приватне
майно, маючи намiр викрасти державне чи колективне
майно, або звернув на свою користь державне чи колектив-
не майно, маючи намiр викрасти приватне майно, його дiє
Немау нiяких пiдстав вважати ознакою розкрадання вилучення майна iз
фондiв власника, оскiльки така його властивiсть визначауться оволодiн-
ням майном, яке без вилучення неможливе.
Див.: п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни № 12 вiд
25 грудня 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142