ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

у справi П. - Там само - С. 65-66.
1.; п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня
I р. № 1 <Про судову практику в справах про злочини проти життя i
мя людини>. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в
iнялi>них та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 93-94.
19
Верховного Суду Украєни вказала судам на допущенi ними
помилки, наголошуючи кожного разу - замах на вбивство
можливий лише з прямим умислом.
Рiвним чином i умисне вбивство, вiдповiдальнiсть за яке
передбачають ст. 94 i 95 КК Украєни, вiдрiзняуться одне вiд
одного лише однiую ознакою - наявнiстю чи вiдсутнiстю
сильного душевного хвилювання, що раптово виникло вна-
слiдок протизаконного насильства або тяжкоє образи з боку
потерпiлого. Неналежне дослiдження цiує ознаки призво-
дить до того, що вбивство в станi сильного душевного хви-
лювання квалiфiкууться за ст. 94 КК Украєни, а дiяння, пе-
редбачене ст. 95 КК Украєни, квалiфiкууться за ст. 94 КК
Украєни. Судова колегiя Верховного Суду, виправляючи
такi помилки, звертау увагу судiв на необхiднiсть бiльш
ретельного дослiдження цiує ознаки злочину. Подiбнi по-
милки трапляються при вiдмежуваннi вбивства, вчиненого
в станi сильного душевного хвилювання (ст. 95 КК Украє-
ни), вiд вбивства, вчиненого при перевищеннi меж необ-
хiдноє оборони (ст. 97 КК Украєни), а також при вiдмежу-
ваннi вбивства (ст. 93, 94, 95, 97 i 98 КК Украєни) вiд запо-
дiяння тяжких тiлесних ушкоджень, вiд яких настала
смерть потерпiлого (ч. З ст. 101 КК Украєни).
Аналiз практики квалiфiкацiє злочинiв свiдчить, що чим
бiльш непевно визначенi окремi ознаки злочину, чим бiльш
важко єх конкретизувати, тим бiльше помилок припуска-
уться при виявленнi, оцiнцi i використаннi цих ознак.
Так, наприклад, кримiнально-каране хулiганство у частинi I
ст. 206 КК Украєни визначено занадто загальними, зде-
бiльшого оцiнковими i тому не досить певними ознаками:
<умиснi дiє>, що <грубо порушують> <громадський поря-
док> i виражають <явну неповагу> до суспiльства. У лiтера-
турi вже зазначалося, що таке визначення ознак конкретно-
го злочину невдале, оскiльки майже всi навмиснi злочини
мають такi ознаки. Принаймнi, явну неповагу до суспiльст-
ва виражають i масовi безпорядки (ст. 71 КК Украєни), i
груповий розбiй (ч. 2 ст. 86 i ч. 2 ст. 142 КК Украєни), i гру-
пове згвалтування (ч. З ст. 117 КК Украєни) та багато iн.
Тому вiдмежувати хулiганство вiд злочинiв проти особи
Збувау занадто складно. У надрукованiй судовiй практицi
iйбiльше число помилок викрито саме при розмежуваннi
пiганства i злочинiв проти особи.
Пленум Верховного Суду Украєни у Постановi вiд
В червня 1991 р. № 3 <Про судову практику в справах про
лiганство> зазначив, що дiє, якi супроводжувались погро-
ми вбивством, образою, нанесенням побоєв, заподiянням
десних ушкоджень, вчиненi в сiмє, квартирi вiдносно
Здичiв, знайомих i викликанi особистими неприязними
цносинами, неправильними дiями потерпiлих та iнше,
виннi квалiфiкуватися як злочини проти особи.
Все це так, але як єх вiдрiзнити, за якими ознаками,
)iльки i хулiганськi дiє, що передбаченi ст. 206 КК Украє-
Iможуть бути вчиненi в квартирi вiдносно родичiв, зна-
них? У п. 15 наведеноє постанови Пленум Верховного
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 грудня
1989 р. у справi Т. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 99-100.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1990 р. у справi Р. - Там само, - С. 105-106; ухвала судовоє колегiє
Верховного Суду Украєни вiд 21 липня 1992 р. у справi К. - Там само. -
С. 108-109.
Див.: Постанова президiє Києвського обласного суду вiд 3 жовтня
1991 р. у справi К.-Там само. - С. 128-129.
),; Н.И.Коржанский. Квалификация хулиганства. - Волгоград, 1989. -
I,"! ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 12 грудня
р. у справi Л. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
93. - С. 138-139; ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни
I жовтня 1990 р. у справi К. - Там само. - С. 136-137; постанова
ВЄТ Харкiвського обласного суду вiд 14 вересня 1990 р. у справi П. -
><о.-С. 139-140.
п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
- Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
iьних справах. - К., 1995. - С. 173.
Суду Украєни вказав на те, що суди повиннi розрiзняти
хулiганство, вчинене групою осiб, i злочини, передбаченi
ст. 71 (масовi безпорядки) та ст. 187 КК Украєни (органiза-
цiя або активна участь у групових дiях, що порушують
громадський порядок). Для такого вiдмежування Пленум
Верховного Суду Украєни вказав, що дiє, передбаченi
ст. 187 КК Украєни, не супроводжуються явною неповагою
до суспiльства, а лише порушують громадський порядок,
нормальну дiяльнiсть установ, пiдприумств i органiзацiй,
роботу транспорту або повязанi з явною непокорою закон-
ним вимогам представникiв влади- Можна зрозумiти спробу
Пленуму Верховного Суду Украєни розмежувати цi злочини,
але дуже сумнiвно, що порушення громадського порядку,
нормальноє дiяльностi установ, пiдприумств i органiзацiй,
роботи транспорту або непокора законним вимогам представ-
никiв влади може чинитися без явноє неповаги до суспiльства.
Тому занадто важко провести таке вiдмежування мiж цими
злочинами, якi мають переважну бiльшiсть подiбних ознак.
Взагалi весь процес квалiфiкацiє злочинiв, - пiдсумовуу
академiк В.М.Кудрявцев, - за своую сутнiстю полягау у
послiдовному вiдмежуваннi кожноє ознаки вчиненого дiян-
. 2 ",.
ня вiд ознак iнших, сумiжних злочинiв. Усi ознаки складу
злочину виконують вiдмежувальну роль i призначаються
головним чином для цього. Кожна ознака злочину, описа-
ного законом, видiляу, вiдокремлюу певний злочин вiд iн-
ших або вiдмежовуу злочин вiд iнших правопорушень.
Найбiльш складними для вiдмежування єх вiд сумiжних,
подiбних злочинiв при квалiфiкацiє у саме тi, якi вiдрiзняю-
ться один вiд одного лише однiую ознакою. Цi вiдмежу-
вальнi ознаки належать у рiзних складах злочинiв до рiзних
єх елементiв. Це можуть бути ознаки обукта (наприклад,
склади злочинiв уст. 81 i 140 КК Украєни вiдрiзняються
лише ознаками обукта посягання), ознаки субуктивноє
сторони (наприклад, у складах злочинiв ст. 94 i 98 КК
Украєни), або ознаки субукта злочину (наприклад, у злочи-
нах, передбачених ст. 56I57 КК Украєни).
Найбiльшу складнiсть мау квалiфiкацiя дiянь, якi спря-
мованi на один i той же безпосереднiй обукт посягання i
якi утворюють низку послiдовних, але дещо рiзних пося-
. гань. Так, наприклад, вiдносно працiвника мiлiцiє, народно-
го дружинника або вiйськовослужбовця при виконаннi ни-
Iми обовязкiв по охоронi громадського порядку може бути
I вчинена образа (ст. 198 КК Украєни), опiр (ст. 188 КК
Украєни), погроза вбивством чи знищенням майна (ст. 189
\К Украєни) або посягання на єхну життя (ст. 190 КК
/краєни). Пленум Верховного Суду Украєни у Постановi
д 26 червня 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142