Даний iнститут спрямований на органiзацiю
виконання виробничих планiв, ефективноє фiнансовоє дiяль-
ностi та додержання фiнансовоє дисциплiни, пiдвищення
рентабельностi кожноє галузi господарювання, створення
умов для активноє участi пiдприумства в ринкових економiч-
них вiдносинах, облiку i звiтностi, а також вирiшення проб-
лем соцiального розвитку господарства та iн.
6. Вимоги успiшного здiйснення соцiально-економiчноє
реформи зумовлюють необхiднiсть вдосконалення внутрiшньо-
господарських трудових вiдносин у всiх субуктах аграрного пiд-
приумництва, що позначауться на вдосконаленнi вiдповiдних
правових iнститутiв, норми яких регулюють трудовi вiдносини в
сiльському господарствi. Таким у iнститут правового регулю-
вання робочого часу i часу вiдпочинку працiвникiв.
Аграрне право мiстить ряд правових норм, якi визначають
трудовi повноваження окремих категорiй працiвникiв, зокре-
ма спецiалiстiв, керiвникiв, механiзаторiв, тваринникiв, будi-
вельникiв, буряководiв та iн. Сукупнiсть цих повноважень
становить змiст трудовоє дисциплiни як правовоє категорiє та
соцiально-юридичного явища. А тому у пiдстави правову рег-
ламентацiю дисциплiни працi в сiльському господарствi
також вважати iнститутом аграрного права.
У сферi аграрних вiдносин iнститутами аграрного права у
iнститут правового регулювання оплати працi, iнститут пра-
вового регулювання соцiального забезпечення членiв держав-
них сiльськогосподарських пiдприумств кооперативного типу
(мауться на увазi доплата до державних пенсiй i соцiальне
страхування), iнститут дисциплiнарноє та матерiальноє вiдпо-
вiдальностi працiвникiв.
7. Здiйснення завдань соцiальноє переорiунтацiє економiки
краєни в цiлому зумовлюу активiзацiю соцiального розвитку
села, зокрема на рiвнi членiв, акцiонерiв АСГТ, фермерiв та
iнших селян. Цим зумовлюуться потреба обуднання таких
Предмет 1 система аграрного права
35
правових норм у спецiальному правовому iнститутi. За своєм
характером i змiстом соцiальнi питання у однаковими i спiль-
ними як для членiв сiльськогосподарських пiдприумств, так i
для працiвникiв господарських товариств, i для державних
сiльськогосподарських пiдприумств (органiзацiй, обуднань).
Взятi в сукупностi правовi норми в цьому планi становлять
iнститут правового забезпечення соцiального розвитку
субуктiв аграрного пiдприумництва.
8. За своєм суспiльним призначенням, вiдповiдною специ-
фiкою властивостей обукта i змiсту регулювання характери-
зуються вiдносини щодо додержання правил технiки безпеки,
вимог виробничоє санiтарiє та iнших умов працi у субуктах
аграрного пiдприумництва всiх форм власностi. Цi вiдносини
у аграрними, а правовi норми, що єх регулюють, становлять
iнститут правового забезпечення охорони здоровя працiвни-
кiв сiльськогосподарського виробництва.
9. У вирiшеннi завдань аграрноє полiтики сучасного сус-
пiльства зростау значущiсть аграрноє оренди як органiзацiй-
но-виробничоє форми сiльського господарства, вiдповiдно
розширюуться коло аграрно-орендних вiдносин, набувау но-
вого змiсту аграрне право. Зi створенням аграрно-орендних
вiдносин зявилася потреба в єхньому правовому забезпеченнi
через визначення правового становища орендодавця та орен-
даря, у правовому регулюваннi вiдносин щодо порядку та
умов надання земельноє дiлянки, призначеноє для виробни-
цтва сiльськогосподарськоє продукцiє, регулювання внутрi-
шньогосподарськоє оренди у тваринництвi.
10. Характеризуючи суспiльнi вiдносини з приводу рацiо-
нального використання земель i вод сiльськогосподарського
призначення як предмета аграрного права, належить керува-
тися принципом, згiдно з яким до правового iнституту аграр-
ного права належать тi правовi норми, якi регулюють вiдно-
сини, що у предметом аграрного права. А такими у лише тi
вiдносини щодо використання земель i водокористування,
якi безпосередньо стосуються органiзацiйно-управлiнськоє,
виробничо-господарськоє та агроекологiчноє дiяльностi сiль-
ськогосподарських пiдприумств.
11. Аграрно-договiрнi вiдносини, без яких практично
неможлива виробничо-господарська дiяльнiсть аграрних то-
варовиробникiв, дають пiдставу розглядати єх як правовий iн-
ститут аграрного права. Тi ж договори, якi не мають такого
2
36
значення для здiйснення субуктами аграрного пiдприум-
ництва всiх форм власностi своує виробничо-господарськоє
дiяльностi, слiд вiдносити до цивiльно-господарських дого-
ворiв.
5. Визначення аграрного права,
його завдання та функцiє
1. Аграрне право Украєни - це самостiйна галузь права. Воно
являу собою сукупнiсть правових норм, що визначають правове
становище працiвникiв сiльського господарства i сiльськогоспо-
дарських пiдприумств, єхнi основнi субуктивнi права та юри-
дичнi обовязки. Цi норми регулюють суспiльнi аграрнi органi-
зацiйно-правовi, членськi, майновi, управлiнськi, трудовi, со-
цiальнi та внутрiшньогосподарськi виробничi вiдносини та
вiдносини з приводу утворення i виробничо-господарськоє
дiяльностi селянських (фермерських) господарств.
Афарне право регулюу аграрнi вiдносини, обуднанi за
змiстом, суттю, цiлями та дiяльнiстю, якi складаються в про-
цесi пiдприумницькоє дiяльностi аграрних пiдприумцiв зi ста-
тусом юридичних осiб, заснованих на рiзних формах власнос-
тi й господарювання, що спрямована на виробництво, транс-
портування, зберiгання, а також реалiзацiю сiльськогосподар-
ськоє продукцiє, продовольства i сировини рослинного i
тваринного походження, в тому числi й у переробленому ви-
глядi, з метою одержання прибутку.
Аграрне право у самостiйною галуззю права завдяки сво-
уму субуктивному означенню, зумовленому властивостями
аграрного виробництва i особливо - аграрного пiдприум-
ництва. Цiую властивiстю пояснюуться спiльнiсть ознак
виробничо-господарськоє самостiйностi та правоздатностi
приватних, зокрема селянських (фермерських) господарств,
сiльськогосподарських пiдприумств - як юридичних осiб,
державних i спiльних пiдприумств, орендарiв земель сiльсько-
господарського призначення, а також рибних, мислив-
ськогосподарських пiдприумств, риболовних та мислив-
ських угiдь, звiроферм (ферм по розведенню диких хутрових
ссавцiв).
Аграрне право охоплюу собою зовнiшнi правовiдносини,
що основанi на ринкових товарно-грошових вiдносинах, за-
безпечують державно-правове регулювання сiльського госпо-
Предмвт 1 система аграрного права
37
дарства, соцiальний розвиток села i агропромислового ком-
плексу, регулюють систему господарсько-договiрних вiдно-
син, в тому числi економiчнi вiдносини з аграрними товаро-
виробниками зарубiжних краєн. Реалiзацiя норм аграрного
права шляхом виконання i застосування провадиться завдяки
його iнтегруванню з iншими галузями права - конституцiй-
ним, земельним, цивiльним, адмiнiстративним, фiнансовим,
цивiльним процесуальним правом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229