в особi останнiх КСГП реалiзуу своє права власника.
Мiж КСГП, з одного боку, i його пiдроздiлами, з iншого, в
даному випадку виникають органiзацiйно-управлiнськi пра-
вовiдносини з приводу переданого майна: знарядь, насiння,
кормiв тощо. Норми права, якi визначають правовий режим
74 роздiлт
окремих обуктiв права колективноє власностi, також за сво-
ую природою у правоустановчими. Таким чином, i в даному
випадку правовiдносини виникнуть лише внаслiдок пору-
шення права власностi пiдприумства. Проте правовiдносини,
якi при цьому виникають, залежно вiд складу правопорушен-
ня регламентуються нормами iншого правового iнституту.
Пiдприумство, як субукт права власностi, може вступати
в правовi вiдносини з юридичними особами i громадянами,
одначе цi правовiдносини вiдповiдно регулюються нормами
цивiльного i фiнансового права i як такi не у аграрно-пра-
вовими.
5. Важливу галузь суспiльних вiдносин, що виникають усе-
рединi сiльськогосподарських пiдприумств становлять, поряд
iз вiдносинами колективноє власностi i самоврядування, тру-
довi вiдносини. Останнi являють собою колективнi вiдноси-
ни, що базуються на колективнiй власностi та принципах ко-
лективноє органiзацiє суспiльноє працi. Всi трудовi вiдносини
розвиваються i вдосконалюються у тiсному взаумозвязку i
взаумозалежностi. Такими ж рисами характеризууться систе-
ма правових норм, що регулюють суспiльнi трудовi вiдноси-
ни. Як зазначалося вище, внутрiшнi трудовi вiдносини регла-
ментуються з допомогою аграрно-правових iнститутiв, визна-
чених статутом та iншими локальними нормативно-правови-
ми актами.
Учасниками утворюваних при цьому правовiдносин у
КСГП i кожний окремий його член. Правовою передумовою
єх виникнення у членство в КСГП. З наявнiстю членства цi
вiдносини можуть виникнути; з його припиненням - зника-
ють або змiнюються на суто трудовi вiдносини, що нiяк не
повязанi з внутрiшнiми аграрно-правовими.
Субуктивнi права i юридичнi обовязки учасникiв внут-
рiшнiх трудових правовiдносин, єє також єх обукти визнача-
ються характером i особливостями конкретних трудових вiд-
носин i правовими нормами, безпосередньо з ними повяза-
ними. Органiзацiя працi н КСГП, що вiдповiдау сучасним ви-
могам, передбачау планомiрний розподiл робочоє сили за
галузями i виробничими пiдрочiдiлами, рацiональне єє вико-
ристання протягом року. Формування особового складу бри-
гад, ферм i пiдсобних пiдпригмств, закрiплення за ними не-
обхiдних виробничих примiщень, устаткування, машин, iн-
вентаря та iншого майна, призначення керiвника i спецiалiс-
Аграриє правовiдносини 75
тiв - усе це у органiзацiйно-правовими заходами пiдприум-
ства, якi випливають з його правоздатностi як КСГП, ВСГК
тощо. Здiйснення цих заходiв у органiзацiйною передумовою
виникнення трудових правовiдносин мiж пiдприумством та
його членами.
Для членiв КСГП (ВСГК, СпС) юридичним фактом, що
спричинюу внутрiшнi трудовi правовiдносини, у правовий
акт (рiшення) правлiння КСГП, ВСГК, АСГТ про направлен-
ня кожного з них на роботу для виконання певних трудових
функцiй в конкретнiй бригадi, на фермi, в майстернi тощо; а
для осiб, обраних на посаду, - також акт вiдповiдних органiв
управлiння (загальних зборiв членiв або зборiв уповноваже-
них, бригадних зборiв iз подальшим затвердженням правлiн-
ням пiдприумства). Органи управлiння пiдприумства, таким
чином, реалiзують своє управлiнськi правомочностi i щодо ор-
ганiзацiє суспiльноє працi в КСГП, управлiння членами
КСГП 1 всiую виробничо-господарською, фiнансовою, куль-
турно-побутовою дiяльнiстю пiдприумства.
6. В аграрних трудових правовiдносинах виявляуться уд-
нiсть i спiльнiсть правових принципiв суспiльноє працi. Серед
них основне мiсце займають правовiдносини, що складають-
ся при реалiзацiє субуктивних прав i юридичних обовязкiв,
трудовоє дисциплiни. Взаумнi права i обовязки пiдприумства
та його членiв iз виконання групових функцiй визначаються
особливостями кожного виду роботи залежно вiд сфери
прикладання працi, єх суворе додержання сприяу досягнен-
ню певного результату, заради якого цi правовiдносини i
виникли.
З трудовими правовiдносинами нерозривно повязанi пра-
вовiдносини з оплати працi членiв КСГП (ВСГК), спецiалiс-
тiв, керiвникiв та найманих працiвникiв. Матерiальна винаго-
рода трудiвникiв за єх працю в громадському господарствi у
результатом, метою, до яко прагне одна зi сторiн трудових
правовiдносин. Цей матерiальний iнтерес трудiвника стано-
вить обукт внутрiшнiх трудових вiдносин.
Правовi норми регулюють вiдносини щодо тривалостi ро-
бочого часу та часу вiдпочинку з урахуванням специфiки
сiльськогосподарського виробництва. Будучи урегульованими
правом, вони також становлять iнститут трудовоє дисциплiни
як правовiдносин iз властивим єм обуктом i змiстом.
76 Роздiл iН
7. iз трудовими тiсно повязанi правовiдносини, що утво-
рюються в процесi реалiзацiє правових норм про охорону пра-
цi. Цими правовими нормами визначаються умови виконан-
ня робiт, поводження з технiкою, отрутохiмiкатами, тварина-
ми тощо. Частина цих норм регламентуу питання дисциплiни.
працi, визначаючи конкретнi обовязки посадових осiб КСГП
та єх членiв щодо додержання вимог закону про охорону здо-
ровя. Порушення цих норм тягне рiзнi види юридичних на-
слiдкiв передбачених законом.
Трудовi правовiдносини в пiдприумствi у своурiдною соцi-
ально-економiчною i правовою передумовою виникнення
правовiдносин мiж державою i членом КСГП з приводу соцi-
ального забезпечення останнього, правовiдносин мiж його
членом i пiдприумством про доплату за рахунок пiдприум-
ства, а також соцiального страхування працiвникiв. Цi два
останнi види вiдносин за своую природою у аграрно-право-
вими.
8. Рiзновидом внутрiшнiх правовiдносин у вiдносини, що
виникають при застосуваннi правових норм про дисциплiнар-
ну i матерiальну вiдповiдальнiсть.
4. Структура внутрiшнiх правовiдносин
у державних сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Реформи управлiння та економiки, що здiйснюються в
державному секторi сiльськогосподарського виробництва, на-
повнюють новим характером i змiстом поуднання внутрiшнiх
у ДСГП органiзацiйно-правових управлiнських, майнових,
земельних, фiнансово-кредитних, трудових, соцiальних та iн-
ших вiдносин, у тому числi в тiй частинi, що регулюуться аг-
рарним правом, i визнаються аграрними правовiдносинами.
Характер i змiст аграрних правовiдносин, що виникають у
ДСГП, визначаються правоздатнiстю, якою надiленi цi дер-
жавнi господарськi утворення. Кожний з наведених вище ви-
дiв аграрних правовiдносин виникне, змiнюуться або припи-
няуться залежно вiд чинностi вiдповiдних юридичних фактiв,
властивих дiяльностi ДСГП як субукта цих правовiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229