ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

ма-
152 Роздiл V>:
терiальних ресурсiв, використання яких безпосередньо зале-,
жить вiд єхньоє дiяльностi. Взаумнi обовязки адмiнiстрацiє та
госпрозрахунковоє бригади, а також форми i розмiри єх заохо-
чення вiдображаються и договорi мiж ними.
3. У вiдносинах, що склпдiєютьсн мiж найманими працiв-
никами виробничоє бригади i працедавцем в особi органу (по-
садовоє особи), упопнопiiжспоiо iиi.iсником (-ами) субукта
пiдприемництв;!, сторони нссуiь пеннi обовязки.
Власник або уiiоiiiiоiiiiжсний ним орган зобовязанi ство-
рити належнi умови для високопродуктивноє працi: надати
роботу, забезпечити справнiсть сiльськогосподарських меха-
нiзмiв та обладнання, створити безпечнi умови працi. Колек-
тив бригади зобовязаний своучасно i якiсно виконати весь
комплекс робiт i виростити передбачену договором кiлькiсть
сiльськогосподарськоє продукцiє та забезпечити єє збережен-
ня; вiн несе вiдповiдальнiсть за невиконання зобовязання, за
непродуктивнi витрати та iншi види збиткiв.
Законодавством (ст. 2528 КЗпП) передбачено не тiльки
вiдповiдальнiсть колективу бригади, а й вiдповiдальнiсть ди-
рекцiє ДСП, ТОВ та правлiння КСГП, АТ у випадках, коли з
єхньоє вини були зриви в роботi бригади.
Працiвникам виробничих бригад надано широкi повнова-
ження у вирiшеннi питань виробничо-господарськоє дiяль-
ностi усерединi бригад. Колектив (рада) виробничоє бригади
мау право: брати участь у вирiшеннi питань єє комплектуван-
ня, в тому числi у висуненнi кандидатури бригадира та iнших
керiвникiв, плануваннi та органiзацiє єє роботи, оплати i сти-
мулювання працi, пiдвищення квалiфiкацiє працiвникiв, при-
тягнення до вiдповiдальностi порушникiв дисциплiни; роз-
глядати проекти виробничих планiв бригади i заходи, що за-
безпечують єх виконання; брати участь у роботi зi змiцнення
трудовоє дисциплiни, покращення використання робочого
часу, технiки, обладнання, палива; розглядати випадки пору-
шення трудовоє дисциплiни; рочглядаги i затверджувати про-
позицiє бригадира щодо встановлення членам бригади коефi-
цiунта трудовоє участi з урахуванням реального внеску >
спiльнi результати працi; визначати розмiри премiй i заробiт-
ноє плати кожного члена бригади; надавати (анулювати) над-
бавки й доплати за професiйну майстернiсть i сумiщення про-
фесiй; рекомендувати адмiнiстрацiє та профспiлковiй органi-
зацiє змiнювати в установленому порядку квалiфiкацiйний
Правове становище працiвникiв ДСГП 155
розряд працiвника; розглядати питання матерiального i мо-
рального заохочення членiв бригади, черговостi надання єм
вiдпусток; розглядати питання прийняття в бригаду нових
працiвникiв, звiльнення членiв бригади, а також виключення
з єє складу окремих працiвникiв; вимагати вiд адмiнiстрацiє
звiльнення бригадира, якого обрав колектив, якщо вiн не ви-
правдав довiря колективу, та iн.
При цьому працiвники бригади самi визначають, як будуть
реалiзовуватися єхнi повноваження: загальними зборами
(конференцiую) чи радою бригади.
3. Особливiсть правового становища
працiвникiв мiжгосподарських пiдприумств
в аграрному секторi
1. У процесi мiжгосподарськоє кооперацiє та агропромис-
ловоє iнтеграцiє сiльськогосподарськi пiдприумства рiзних
форм власностi добровiльно обуднують матерiальнi, фiнан-
совi й трудовi ресурси з метою збiльшення виробництва, по-
лiпшення зберiгання i переробки продовольства, продуктiв хар-
чування i сировини рослинного та тваринного походження.
Державнi й недержавнi (приватнi, кооперативного й кор-
поративного типiв) сiльськогосподарськi пiдприумства здiйс-
нюють свою виробничо-господарську дiяльнiсть на основi
рiзних форм власностi. Суттувi вiдмiнностi цих форм влас-
ностi обумовлюють як особливостi правового становища
сiльськогосподарських пiдприумств i створюваних ними мiж-
господарських формувань, так i правового статусу єх працiв-
никiв. Питання органiзацiє працi, тривалостi робочого часу i
часу вiдпочинку, надання вихiдних днiв i вiдпусток, застосу-
вання заходiв заохочення i дисциплiнарного впливу, а також
iншi питання органiзацiє працi працiвникiв вирiшуються вiд-
повiдно до чинного трудового законодавства. Однак щодо
працiвникiв мiжгосподарських пiдприумств (органiзацiй) пев-
ною мiрою застосовууться i законодавство, що регулюу дiяль-
нiсть субуктiв пiдприумництва корпоративного i, особливо,
кооперативного типу.
2. Трудовi ресурси в мiжгосподарських пiдприумствах (ор-
ганiзацiях) формуються за рахунок працiвникiв державних i
колективних сiльськогосподарських пiдприумств, якi працю-
154 Роздiл УИ
ють постiйно або сезонно, єх взаумовiдносини з пiдприум-
ствами оформляються трудовим договором. При цьому пра-
цiвники мiжгосподарських пiдприумств i органiзацiй не
мають вiдмiнностей у праних та обовязках незалежно вiд то-
го, чи працювали вони ранiше єє державному або колективно-
му сiльськогосподарському пiдприумствi. Це свiдчить про те,
що за своєм iiр.iкоиим спшонищим працiвники мiжгосподар-
ських утворенi, у просто прицiнникiєми i на них поширюуться
трудове законодавство. Одначе повною мiрою це стосууться
лише постiйних iiрiєпiiiникiв мiжгосподарських пiдприумств i
органiзацiй. Поряд ii ними н мiжгосподарських пiдприум-
ствах (органiзацiях) i виробничих обуднаннях у сiльському
господарствi у специфiчнi категорiє працiвникiв зi змiшаним
правовим статусом. До них належать члени колективних
сiльськогосподарських пiдприумств, направленi за рiшенням
правлiння на роботу в мiжгосподарськi формування. Своурiд-
нiсть єхнього правового становища полягау в тому, що за ни-
ми зберiгаються: членство в КСГП (СВК, СпС) i окремi права
та обовязки, передбаченi Статутом колективного господар-
ства. Зокрема, вони мають право брати участь в управлiннi
справами пiдприумства, членами якого вони у, вибирати та.
бути обраними в органи його управлiння, користуватися при-
садибною дiлянкою, пасовищами, сiножатями, транспортом,
культурно-побутовим обслуговуванням та iн. Але на мiжгос-
подарському пiдприумствi, куди направлено на роботу члена
колективного сiльськогосподарського пiдприумства, його за
наказом оформляють як звичайного найманого працiвника.
Мiжгосподарське кооперування сприяу унiфiкацiє право-
вих статусiв працiвникiв мiжгосподарських пiдприумств,
працiвникiв i членiв колективних сiльськогосподарських пiд-
приумств, При регулюваннi трудових вiдносин у мiжгос-
подарських пiдприсмстпах частосовуються мiжгалузевий, га-
лузевий, територiальний i локальний види правового регулю-
вання.
Роздiл VIII
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ СЕЛЯНСЬКОГО
(ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА
1. Поняття селянського (фермерського)
господарства та його правовi ознаки
1. Селянське (фермерське) господарство - це форма орга-
нiзацiє сiльськогосподарського виробництва громадян.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229