ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

На селянськi (фермерськi) господарства поши-
рюються пiльги та прiоритети щодо державних iнвестицiй,
передбаченi Законом "Про прiоритетнiсть соцiального роз-
витку села та агропромислового комплексу в народному гос-
подарствi".
Селянське (фермерське) господарство може одержувати
кредит пiд заставу майна, поруку та iншi види забезпечення
зобовязань. За договором iпотеки пiд заставу можуть здава-
тись землi та нерухоме майно. При цьому земля та/або май-
но, що у предметом застави, залишауться у заставодавця або
у третьоє особи. Вiдносини застави як спосiб забезпечення зо-
бовязань, у тому числi й iпотеки, регулюються Законом "Про
заставу".
Для пiдтримки селянських (фермерських) господарств i
створення стабiльних фiнансових умов при одержаннi ними
банкiвського кредиту створено Украєнський державний фонд
пiдтримки селянських (фермерських) господарств, розмiр
якого щорiчно визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
Вiн, а також мiсцевi ради народних депутатiв можуть надавати
допомогу чи вiдшкодовувати господарству повнiстю або част-
ково витрати, повязанi з виплатою вiдсоткiв за користування
позичками банкiв.
3. З метою зменшення втрат вiд стихiйного лиха, iнших
страхових випадкiв селянське (фермерське) господарство мо-
168 РоадiЯУiii
же страхувати своу майно: будiвлi, споруди, технiку, тварин,
посiви, насадження тощо. Страхування всiх видiв майна може
здiйснюватись на добровiльних засадах вiдповiдно до законо-
давства Украєни.
Члени селянського (фермерського) господарства, почи-
наючи з 16-рiчного вiку, ти особи, якi працюють у ньому за
трудовим договором (коєiтриктом, угодою), пiдлягають дер-
жавному соцiальному стрихунiєшiю 1 пенсiйному забезпечен-
ню нарiвнi з працiвникими сiльсiєкоiо господарства. Для
цього господарстно рсгстру>"п,ся як платник внескiв на дер-
жавне соцiальне сгрнхуиаiiнн єє органах Пенсiйного фонду i
Фонду соцiального страхування Украєни за своєм мiсцезнахо-
дженням. У встановленому порядку воно сплачуу внески ввд
усiх видiв заробiтку за своєх членiв та осiб, якi працюють у
ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Час ро-
боти в господарствi членiв останнього та осiб, якi працюють
у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), зарахо-
вууться до єх загального та безперервного стажу роботи на
пiдставi записiв у трудовiй книжцi та документiв, що пiд-
тверджують сплату внескiв на соцiальне страхування. Селян-
ське (фермерське) господарство вiдповiдно до чинного зако-
нодавства несе матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, запо-
дiяну його членам i особам, якi працюють у ньому за трудо-
вим договором (контрактом, угодою), за калiцтво або iншi
ушкодження здоровя, повязанi з виконанням ними своєх
трудових обовязкiв,
7. Припинення дiяльностi
селянського (фермерського) господарства
1. Вiдповiдно до Закону "Про селянське (фермерське) гос-
подарство" (ст. 29) дiяльнiсть господарства припиняуться у
таких випадках:
1) добровiльноє вiдмови голови господарства вiд земельноє
дiлянки, наданоє йому в користування, в тому числi вiд єє
оренди, а також при вiдчуженнi земельноє дiлянки, що нале-
жить йому за правом приватноє власностi;
2) прийняття членами господарства рiшення про припи-
нення його дiяльностi;
3) ведення господарства переважно за рахунок працi най-
маних працiвникiв;
Правове становище селянського (фермерського) господарства 169
4) використання землi не за єє цiльовим призначенням або
способами, що призводять до зниження родючостi грунтiв, єх
хiмiчного i радiоактивного забруднення, погiршення еколо-
гiчноє ситуацiє;
5) несплати земельного податку, а також орендноє плати у
встановленi строки;
6) невикористання земельноє дiлянки для сiльськогосподар-
ського виробництва протягом року вiд дня єє надання;
7) вилучення земельноє дiлянки у встановленому законом
порядку для державних i громадських потреб;
8) визнання господарства неплатоспроможним (банкрутом);
9) якщо немау жодного члена господарства або спадкоум-
ця, який бажау продовжити його дiяльнiсть.
1. Рiшення про припинення дiяльностi селянського (фер-
мерi моiо) господарства приймауться районною (мiською)
ряднi> ii.iiюдних депутатiв, а в разi його неплатоспроможностi
(б.i 11 крук тiш) - судом. Спори про припинення дiяльностi
господарства вирiшуються судом.
Вилучення або примусовий викуп у господарства землi у
встановленому порядку для державних i громадських потреб
провадиться за його згодою пiсля видiлення йому вiдповiд-
ною радою народних депутатiв рiвноцiнноє земельноє дiлян-
ки, будiвництва на новому мiсцi органiзацiями, для яких вiд-
водиться дiлянка, житлових, виробничих та iнших будiвель
замiсть вилучених i вiдшкодування в повному обсязi збиткiв
включно з упущеною вигодою.
3. Майно господарства, яке припиняу свою дiяльнiсть, ви-
користовууться насамперед для розрахункiв з оплати працi
найманих осiб, виконання зобовязань перед бюджетом, бан-
ком та iншими кредиторами. Решта майна залишауться у
спiльнiй власностi членiв господарства або розподiляуться
мiж ними за домовленiстю.
4. В разi припинення дiяльностi господарства до закiнчен-
ня строку надання йому податкових пiльг воно сплачуу до
мiсцевого бюджету за весь перiод його дiяльностi суму подат-
ку, обчислену в повному розмiрi, встановленому для госпо-
дарства, за винятком тих випадкiв, коли земельна дiлянка ви-
лучауться у встановленому порядку для державних i громад-
ських потреб; господарство визнауться неплатоспроможним
(банкрутом); немау жодного члена господарства або спадко-
умця, який бажав би продовжити його дiяльнiсть.
ж Роздiл ЄХ
ПРАВОВЕ СТАНОВИ ЩЕ ПРИВАТНОГО
ПiДСОБНОГО ГОСПОДАРСТВА
{ 1. Поняття приватного пiдсобного господарства
1. За сучасних умов важливим джерелом забезпечення
функцiонування робочоє сили в аграрному секторi економiки,
в насиченнi ринку Украєни продуктами харчування рослин-
ного i тваринного походження у праця у приватних пiдсобних
господарствах найманих працiвникiв i членiв КСГП (СпС,
ВСГК). учасникiв АСГТ, ТОВ, а також трудiвникiв ДСГП та
iнших громадян, що проживають у сiльськiй мiсцевостi. В
умовах неплатоспроможностi сiльськогосподарських пiдпри-
умств, вiдсутностi у них коштiв на оплату працi своєх членiв
(учасникiв) та найманих працiвникiв приватнi пiдсобнi гос-
подарства залишаються практично удиним джерелом нату-
рального самозабезпечення селян продуктами харчування,
постачальниками цих продуктiв на ринки мiст.
За своую соцiально-економiчною i правовою сутнiстю
приватне пiдсобне господарство громадян (ППГГ) у, насам-
перед, сукупнiстю певного нерухомого i рухомого майна, що
мау вартiсну оцiнку (цiну), яке призначено для задоволення
єх матерiальних i побутових потреб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229