Право приватноє власностi може бути передано у спадщи-
ну громадянам, юридичним особам, державi.
6. При подiлi майна, видiлi його зi спiльного майна, звер-
неннi стягнення на майно учасника спiльноє власностi за йо-
го боргами, вiдкриттi пiсля нього спадщини визначауться
частка учасника спiльноє сумiсноє власностi.
Оскiльки праця у основою створення i примноження влас-
ностi громадян, розмiр частки учасника спiльноє сумiсноє
власностi визначауться ступенем його трудовоє участi, якщо
iнше не випливау з законодавства Украєни. Розмiр часток у
спiльнiй сумiснiй власностi подружжя на майно ППГГ визна-
чауться нормами Кодексу про шлюб та сiмю Украєни. За вад-
сутностi доказiв про те, що участь когось iз учасникiв спiльноє
сумiсноє власностi (крiм сумiсноє власностi подружжя)у
надбаннi майна була бiльшою або меншою, частки визнача-
ються рiвними.
Згiдно з законодавством положення статей 17 та 18 Закону
"Про власнiсть" щодо спiльноє сумiсноє власностi поширю-
ються на правовiдносини, що виникли пiсля введення в дiю
цього Закону (тобто з 15 квiтня 1991 р.). Воднораз Пленум
Верховного Суду Украєни у постановi вiд 22 грудня 1995 р.
"Про судову практику у справах за позовами про захист права
приватноє власностi" спецiально зазначау, що до правовiдно-
син, якi виникли ранiше, застосовууться чинне на той час за-
конодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього кол-
Д|зааоае становище приватного пiдсобного господарства 183
госпного двору, яке було придбане до 15 квiтня 1991 р., мають
вирiшуватися за нормами, що регулювали власнiсть цього
двору, а саме:
а) право власностi на майно, яке належало колгоспному
двору та збереглося пiсля припинення його iснування, мають
тi члени двору, котрi до 15 квiтня 1991 р. не втратили права
На частку в його майнi. Такими, що втратили це право, вва-
жаються працездатнi члени двору, якi не менше трьох рокiв
пiдряд до цiує дати не брали участi своую працею i коштами у
веденнi спiльного господарства двору (в цей строк не включа-
уться час перебування на дiйснiй строковiй вiйськовiй службi,
6 навчальному закладi, хвороби);
б) розмiр частки члена двору визначауться виходячи з рiв-
ностi часток усiх його членiв включно з неповнолiтнiми та
непрацездатними. Частку працездатного члена двору може
бути зменшено або вiдмовлено у ЄЄ видiленнi в разi недовго-
часного його перебування у складi двору або незначноє участi
працею чи коштами в господарствi двору.
Особам, якi вибули з членiв двору, але не втратили права
ца частку в його майнi, вона визначауться виходячи з того
майна двору, яке було на час єх вибуття i яке збереглося;
в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору
було внесено вклад у кредитну установу на iмя члена двору>
його частка мау бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад
перевищуу належну цьому членовi частку, з нього стягуються
вiдповiднi грошовi суми на користь iнших членiв колгоспного
Двору;
г) згiдно зi ст. 4 постанови Верховноє Ради Украєни "Про
введення в дiю Закону "Про власнiсть" загальнi правила
спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майнi
двору застосовуються з 1 липня 1990 р. При спадкуваннi пiсля
смертi останнього члена колгоспного двору, що мала мiсце до
цiує дати, частка в майнi двору, належна особi, яка вибула з
членiв двору, але не втратила на неє права на час смертi ос-
таннього члена двору, не входить до спадкового майна.
На витребування частки з майна колишнього колгоспного
двору, що збереглося на 15 квiтня 1991 р., поширюуться за-
гальний трирiчний строк позовноє давностi. Розгляд позову
про право на майно колишнього колгоспного двору залежить
вiд вирiшення питань землекористування. >
184 Розд<я ОС
7. Вiдповiдно до от. 55 Закону "Про власнiсть" громадянин
не може бути позбавлений права власностi на своу майно,
крiм випадкiв, передбачених цим Законом та iншими законо-
давчими актами Украєни.
Оскiльки за чинним законодавством суд вирiшуу спори
учасникiв спiльноє власностi щодо розпорядження чи корис-
тування майном, то не слiд розглядати як неправомiрне по-
збавлення права власностi присудження грошовоє компенса-
цiє за частку у спiльнiй пласкостi, якщо єє не можливо виок-
ремити або подiлити майно в натурi чи спiльно користуватися
ним.
8. Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд
22 грудня 1995 р. зазначау, що передбаченi Законом "Про
власнiсть" положення щодо спiльноє власностi громадян на
майно, надбане внаслiдок єхньоє спiльноє працi, поширюють-
ся на придбання його як при веденнi особистого пiдсобного
господарства, в тому числi членами колишнього колгоспного
двору, так i в iнших випадках.
Згiдно з цими положеннями право на майно може бути
визнане не лише за громадянами, якi у родичами, а й за iн-
шими особами, коли буде встановлено, що вони входили до
складу сiмє та брали трудову участь у його придбаннi.
Вiдповiдно до чинного законодавства власником вкладу,
внесеного у кредитну установу (крiм нажитого подружжям), е
особа, на iмя якоє його внесено, тому iншi члени сiмє не мо-
жуть вимагати визнання за ними права на цей вклад з мотивiв
внесення його за рахунок спiльноє працi. В цьому разi частка
коштiв, належна iншим членам сiмє, може бути стягнена з
вкладника за єхнiм позовом.
4. Договiрнi зобовязання
приватного пiдсобного господарства
1. Приватнi пiдсобнi господарства громадян беруть участь
у сучасних товарно-грошових вiдносинах через укладання до-
говорiв як правовоє форми регулювання цивiльно-майнових
вiдносин. Змiстом цих вiдносин у придбання матерiалiв для
iндивiдуального будiвництва житлового будинку i господар-
ських будiвель, придбання речей домашнього вжитку, транс-
портних засобiв тощо. Серед таких договорiв у й такi, що без-
посередньо повязанi iз здiйсненням господарювання грома-
Правове становище приватного пiдсобного господарства 185
дян у своєх приватних пiдсобних господарствах. За останнi
10-15 рокiв визначився не тiльки субуктний склад договiр-
них зобовязань, а й єх предмет та змiст зобовязань. Основою
таких договiрних зобовязань у взаумини з приводу реалiзацiє
вирощених у ППГГ на присадибнiй дiлянцi продуктiв харчу-
вання та продовольства рослинного i тваринного походжен-
ня. Так, нинi iснують три основнi рiзновиди предметiв дого-
ворiв, а саме: закупiвля в ППГГ великоє рогатоє худоби i сви-
ней, фруктiв, ягiд, картоплi, часнику, цибулi тощо; дорощу-
вання i вiдгодiвля в цих господарствах молодняка великоє
рогатоє худоби, свиней, птицi; здача (продаж-закупiвля) ко-
ровячого молока.
Цi договори укладаються на взаумовигiдних умовах. Од-
нiую з сторiн у них виступау ППГГ в особi власника, iншою
стороною можуть бути як заготiвельнi органiзацiє споживчоє
кооперацiє, так i безпосередньо самi субукти аграрного пiд-
приумництва усiх форм власностi та органiзацiйно-правових
форм (КСГП, СпС, АСГТ, ДСГП).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229