ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

) реалiзовууться бiзнес-план, буду-
ються господарськi примiщення.
Для здiйснення правомочностей власника в сферi зовнiш-
нiх позагосподарських вiдносин колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство надiлено правом юридичноє особи.
Зокрема, в ст. 7 п. 2 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство" записано, що останну визнауться
субуктом права власностi як юридична особа. Згiдно з Зако-
Право власностi КСГП_________________________227
ном "Про сiльськогосподарську кооперацiю" кооператив ви-
знауться субуктом права власностi на майно кооперативу. У
цьому законi вiдсутня правова норма однозначна п. 2 ст. 7 За-
кону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство".
Це право належить також i акцiонерному товариству, що ви-
значено Законом "Про господарськi товариства" вiд 19 верес-
ня 1991 р.
Колективна (кооперативна) власнiсть становить економiч-
ну основу дiяльностi КСГП, ВСГК i акцiонерного сiльсько-
господарського товариства. Ця дiяльнiсть охоплюу собою як
внутрiшню господарську, так i зовнiшню, головним чином,
пiдприумницьку дiяльнiсть. Вiдносини колективноє (коопера-
тивноє) власностi у цих двох сферах характеризуються певним
складом обуктiв i змiстом, майновим наповненням. Право-
субскт КСГП, ВСГК, АСГТ як субукт права власностi ви-
значауться через категорiю юридичноє особи. Застосування
категорiє (правового феномена) юридичноє особи у правовим
засобом забезпечення єхньоє участi у зовнiшнiх, в тому числi,
ринкових економiчних вiдносинах, у визначеннi його право-
здатностi, укладання виробничо-пiдприумницьких договорiв,
юридичноє вiдповiдальностi у взауминах з iншими субуктами
права власностi або ж права повного господарського вiдання
у державному пiдприумствi.
Наявнiсть у колективного сiльськогосподарського пiдпри-
умства права юридичноє особи у неодмiнною умовою реалiза-
цiє його правоздатностi. Однак для здiйснення права власнос-
тi в системi внутрiшньогосподарських правовiдносин КСГП,
ВСГК, АСГТ єхня ознака юридичноє особи не у необхiдною.
Кожне iз названих сiльськогосподарських пiдприумств мау
свого господаря в особi загальних зборiв членiв утворення
(зборiв уповноважених). Кожне таке пiдприумство мау систе-
му самоврядування. Виходячи iз засад права самоврядування
кожне колективне сiльськогосподарське пiдприумство мау
властиву йому систему органiв управлiння, якi в межах своує
компетенцiє забезпечують реалiзацiю права власностi, органi-
зовують належне здiйснення права володiння, права користу-
вання, права розпорядження обуктами права власностi, роз-
поряджаються коштами, продукцiую сiльськогосподарського
виробництва, беруть участь у ринкових економiчних право-
вiдносинах. Субуктом права власностi у виключно саме ко-
лективне сiльськогосподарське пiдприумство, а право юри-
228 Роздiл XI
дичноє особи, яке йому належить, у засобом реалiзацiє права
власностi, правовим методом, що забезпечуу КСГП, ВСГК,
АСГТ у суспiльному спiвжиттi виробникiв сiльськогосподар-
ськоє продукцiє.
Правом колективноє власностi юридичне закрiплюються,
зокрема, правомочностi колективного пiдприумства як влас-
ника. Виходячи > його мсiи i iавл;iпь, визначауться коло зна-
рядь i засобi>, необхiдних дли ведення громадського госпо-
дарства, здатнiсть никористовувати i розпоряджатися ними в
iнтересах КСГП, забезпечувати його пiдприумництво. В нор-
мах права визначено, що засоби виробництва i вироблена
продукцiя належать виключно пiдприумству. На кожне пiд-
приумство як субукт права власностi повною мiрою поши-
рюються положення ст. 4 Закону "Про власнiсть", згiдно з
яким власник на свiй розсуд мау право вчиняти щодо свого
майна будь-якi дiє, що не суперечать законовi. Вiн може ви-
користовувати це майно для здiйснення господарськоє чи iн-
шоє не забороненоє законом дiяльностi.
5. Економiчна сутнiсть i природа права колективноє влас-
ностi визначають характер i змiст правоздатностi колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств. Однак, здiйснюючи
свою виробничо-господарську дiяльнiсть, користуючись i
розпоряджаючись єє окремими обуктами, цi пiдприумства ви-
ходять iз своує статутноє правоздатностi. Змiст єхнiх правомоч-
ностей зумовлено економiчним змiстом власностi: володiнню
в економiчному розумiннi вiдповiдау право володiння; корис-
туванню - право користування; розпорядженню - право
розпорядження знаряддями, засобами i продуктами колек-
тивного виробництва. Зазначенi правомочностi пiдприумство
здiйснюу на свiй розсуд, як у власних iнтересах, так i в iнте-
ресах членiв КСГП, не протиставляючи своє пiдприумницькi
iнтереси iнтересам усього суспiльства.
Результативне господарювання i примноження власностi
КСГП забезпечууться завдяки досконалому застосуванню
економiчних методiв господарювання та професiонального
пiдприумництва, участi в ринкових iнфраструктурах.
Колективне сiльськогосподарське пiдприумство, ВСГК,
АСГТ користууться своєми правами власника для оптималь-
ного в межах цих прав задоволення матерiально-побутових i
соцiальних потреб своєх членiв, акцiонерiв та iнших найманих
працiвникiв.
Право власностi КСГП 229
У визначеннi правового режиму обуктiв права власностi
КСГП значне мiсце належить правовим нормам, покликаним
охороняти майновi права пiдприумств.
6. Колективне пiдприумство як субукт права власностi бе-
ре участь у майнових правовiдносинах з державними i коопе-
ративними органiзацiями, iншими пiдприумствами, фiнансо-
во-кредитними установами i громадянами. В основi цих пра-
вовiдносин лежить iнститут права власностi колективного
пiдприумства. При цьому залежно вiд характеру цi правовiд-
носини регулюються нормами аграрного права в поуднаннi з
нормами нацiонального цивiльного, фiнансового, земельного,
адмiнiстративного та iншого законодавства. Цим самим вiдно-
сини власностi КСГП та єх правова регламентацiя стають пов-
нiшими i змiстовнiшими.
Отже. право власностi КСГП, ВСГК, АСГТ - це сукуп-
нiсть правових норм, покликаних регулювати майновi вiдно-
сини кожного конкретного пiдприумства як юридичноє особи
щодо володiння, користування i розпорядження засобами i
продукцiую виробництва та iншим майном на свiй розсуд, у
власних iнтересах, забезпечення оптимальноє прибутковостi
пiдприумства, задоволення матерiальних i соцiально-побуто-
вих потреб його членiв, примноження i схоронностi його
майна.
2. Субукти права власностi
колективного сiльськогосподарського пiдприумства
1. Закономiрностi функцiонування суспiльно-економiчних
вiдносин власностi зумовлюють потребу в правовому визна-
ченнi й закрiпленнi кола єхнiх учасникiв, тобто кола субуктiв
права власностi. Визначенню кола субуктiв права власностi
присвячено ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229