реалiзацiє)
вироблених продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження; наукового забезпечення аграрних
пiдприумцiв (запровадження наукових розробок, сортового
насiння, ноєих порiд худоби, птицi та риби тощо)1.
у. 2. Договори кредитування
1. Довго- й короткострокове кредитування аграрних пiд-
приумцiв усiх форм власностi та органiзацiйио-прiєєювих
форм господарювання - важлива та обуктивно нсоОхiдна
форма фiнансовоє допомоги виробникам товарних продуктiв
харчування i сировини у здiйсненнi ними виробничо-госпо-
дарськоє та пiдприумницькоє дiяльностi. Воно вiдiграу важли-
ву роль у розвитку аграрного пiдприумництва, якщо врахову-
вати, по-перше, сезонний розрив мiж поточними виробни-
чими затратами i надходженням ресурсiв включно з коштами
на оплату працi, по-друге, iнфляцiйнi процеси, що призво-
дять до знецiнення коштiв, що єх мають одержати аграрнi
товаровиробники пiсля продажу вироблених ними продуктiв
1 Для ознайомлення з науково-практичними проблемами игрирно-дого-
вiрних зобовязань рекомендууться монографiя Статшка А. М. Договори а
агропромьпшiенном комплексе в условиях рьiнка. - Харьков: Право, 1997.
Аграрно-договiрнi зобовязання
харчування та сировини, до пiдвищення цiн на мнтсрiально-
"гехнiчнi засоби ведення аграрного виробництва, i, по-трету;
необхiднiсть розвитку матерiально-технiчноє бази свмого аг-
рарного виробництва незалежно вiд очiкуваних прибуткiв вiд
реалiзацiє продуктiв харчування й сировини рослинного i тва-
ринного походження.
Вiдповiдно до ст. 382 Цивiльного кодексу кредитування
аграрних пiдприумцiв мау прямий (здiйснюуться саме для
аграрного товаровиробника), цiльовий (позичка використо-
вууться тiльки за призначенням, скажiмо, на оплату працi),
строковий (отриманi кошти мають бути повернутi в строки,
встановленi договором позички) i зворотний (за користуван-
ня коштами банк списуу вiдповiднi вiдсотки) характер.
Залежно вiд банкiвськоє установи кредитнi дотиiрнi вiд-
носини аграрних пiдприумцiв виникають на рiєних правових
пiдставах. Так, на виконання рiшень Верховноє Ради про вiд-
криття кредитних лiнiй аграрним товаровиробникам здiйсню-
уться єх цiльове кредитування. Кредитнi вiдносини аграрних
пiдприумцiв iз Нацiональним банком Украєни, установами
АКБ "Украєна" виникають на пiдставi заяви-зобовязання,
без укладення спецiального письмового договору. З iншими
комерцiйними банкiвськими установами аграрнi пiдприумцi
укладають договiр на одержання кредиту.
2. Виникнення кредитних вiдносин мiж аграрними пiд-
приумцями i АКБ "Украєна" по урядових кредитних лiнiях -
це результат подання цими субуктами аєробiчнссу днини-за-
мовлення на позичку, яка складауться на пiдстниi ниробничо-
фiнансового плану або бiзнес плану (для юридичних осiб усiх
форм власностi) та подання клопотання про надання позички
на певний термiн i для певних цiлей. Умови такого кредиту-
вання частково передбаченi Законом "Про прiоритетнiсть со-
цiального розвитку села i агропромислового комплексу в на-
родному господарствi", постановою Верховноє Ради Украєни
"Про порядок введення в дiю Закону "Про селянське (фер-
мерське) господарство", iншими законодавчими актами та
Правилами довгострокового i короткострокового кредитуван-
ня. Повiдомлення вiддiлення АКБ "Украєна" про суму видi-
леноє позички (кредиту) у не тiльки виявом згоди укласти до-
говiр позички (кредитування), а й констатацiую факту його
укладення. V
536
У разi укладення договорiв позички (кредитування) з ко-
мерцiйними банками аграрнi пiдприумцi беруть на себе зо-
бовязання повернути позичку в установлений термiн i спла-
тити визначенi договором вiдсотки рiчних. Одержання цих
коштiв мау бути забезпечено власними основними та обiгови-
ми засобами для розширеного вiдтворення, а також для по-
вернення одержаноє позички через заставу цього майна вiд-
повiдно до вимог Закону "Про заставу". Згiдно з нормами Зе-
мельного кодексу Украєни селянськi (фермерськi) господар-
ства i громадяни вже надiленi правом закладати своє земельнi
дiлянки для одержання позички за умови, що цi дiлянки пе-
редано єм у приватну власнiсть (що пiдтверджено вiдповiдним
Державним актом). У постановi Верховноє Ради вiд 27 червня
1995 р. "Про затвердження Правил застосування Закону
Украєни "Про оподаткування прибутку пiдприумств" (зi змi-
нами, внесеними постановою Верховноє Ради Украєни вщ
14 липня 1995 р. пiдкреслено, що застава у засобом забезпе-
чення зобовязань. У разi невиконання боржником (застав-
одавцем) забезпеченого заставою зобовязання, заставотри-
мач мау переважне перед iншими кредиторами право одержа-
ти задоволення з вартостi заставленого майва. iпотекою ви-
знауться застава землi, нерухомого майна, за якоє земля
та/або майно, що у предметом застави, залишаються у застав-
одавця чи третьоє особи.
3. За умов становлення ринкових економiчних засад сiль-
ськогосподарськi пiдприумства з метою одержання кредитiв
укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зобовя-
зань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при цьому
провадиться вiдповiдно до норм Закону "Про лiзинг", що
прийнятий Верховною Радою Украєни 16 грудня 1997 р. Цей
Закон визначау поняття лiзингу, як рiзновиду цивiльно-пра-
вового договору, його економiчнi i правовi засади, правомоч-
ностi сторiн та єхню вiдповiдальнiсть в разi порушення умов;
договору. Лiзингове зобовязання покликане регулювати вiд-
носини з приводу пiдприумницькоє дiяльностi, яка спрямова-
на на iнвестування власних чи залучених фiнансових коштiв.
Вона полягау в наданнi лiзингодавцем у виключне користу-
вання на визначений строк лiзингоодержувачу нерухомого
або рухомого майна (сiльськогосподарських машин, устатку-
вання, обладнання, транспортних засобiв).
Аграрно-договiрнi зобовязання 537
., .Сiльськогосподарське пiдприумство правомочне укладати
здiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, єє результа-
тi укладення якого лiзингоодержувач на своу замовлення от-
римуу в платне користування вiд лiзингодавця обукт лiзингу
на строк, не менший строку, за який амортизууться 60 вiд-
соткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день уклiiдсинн
договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обукту
лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiє договору
фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв
вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладення дого-
вору.
При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який
обукт лiзингу (майно) передауться в тимчасове користуван-
ня, передбачау виплату лiзингових платежiв, якi покривають
повну вартiсть амортизацiє обладнання або бiльшу частину,
додатковi витрати i прибуток лiзингодавця.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229
вироблених продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження; наукового забезпечення аграрних
пiдприумцiв (запровадження наукових розробок, сортового
насiння, ноєих порiд худоби, птицi та риби тощо)1.
у. 2. Договори кредитування
1. Довго- й короткострокове кредитування аграрних пiд-
приумцiв усiх форм власностi та органiзацiйио-прiєєювих
форм господарювання - важлива та обуктивно нсоОхiдна
форма фiнансовоє допомоги виробникам товарних продуктiв
харчування i сировини у здiйсненнi ними виробничо-госпо-
дарськоє та пiдприумницькоє дiяльностi. Воно вiдiграу важли-
ву роль у розвитку аграрного пiдприумництва, якщо врахову-
вати, по-перше, сезонний розрив мiж поточними виробни-
чими затратами i надходженням ресурсiв включно з коштами
на оплату працi, по-друге, iнфляцiйнi процеси, що призво-
дять до знецiнення коштiв, що єх мають одержати аграрнi
товаровиробники пiсля продажу вироблених ними продуктiв
1 Для ознайомлення з науково-практичними проблемами игрирно-дого-
вiрних зобовязань рекомендууться монографiя Статшка А. М. Договори а
агропромьпшiенном комплексе в условиях рьiнка. - Харьков: Право, 1997.
Аграрно-договiрнi зобовязання
харчування та сировини, до пiдвищення цiн на мнтсрiально-
"гехнiчнi засоби ведення аграрного виробництва, i, по-трету;
необхiднiсть розвитку матерiально-технiчноє бази свмого аг-
рарного виробництва незалежно вiд очiкуваних прибуткiв вiд
реалiзацiє продуктiв харчування й сировини рослинного i тва-
ринного походження.
Вiдповiдно до ст. 382 Цивiльного кодексу кредитування
аграрних пiдприумцiв мау прямий (здiйснюуться саме для
аграрного товаровиробника), цiльовий (позичка використо-
вууться тiльки за призначенням, скажiмо, на оплату працi),
строковий (отриманi кошти мають бути повернутi в строки,
встановленi договором позички) i зворотний (за користуван-
ня коштами банк списуу вiдповiднi вiдсотки) характер.
Залежно вiд банкiвськоє установи кредитнi дотиiрнi вiд-
носини аграрних пiдприумцiв виникають на рiєних правових
пiдставах. Так, на виконання рiшень Верховноє Ради про вiд-
криття кредитних лiнiй аграрним товаровиробникам здiйсню-
уться єх цiльове кредитування. Кредитнi вiдносини аграрних
пiдприумцiв iз Нацiональним банком Украєни, установами
АКБ "Украєна" виникають на пiдставi заяви-зобовязання,
без укладення спецiального письмового договору. З iншими
комерцiйними банкiвськими установами аграрнi пiдприумцi
укладають договiр на одержання кредиту.
2. Виникнення кредитних вiдносин мiж аграрними пiд-
приумцями i АКБ "Украєна" по урядових кредитних лiнiях -
це результат подання цими субуктами аєробiчнссу днини-за-
мовлення на позичку, яка складауться на пiдстниi ниробничо-
фiнансового плану або бiзнес плану (для юридичних осiб усiх
форм власностi) та подання клопотання про надання позички
на певний термiн i для певних цiлей. Умови такого кредиту-
вання частково передбаченi Законом "Про прiоритетнiсть со-
цiального розвитку села i агропромислового комплексу в на-
родному господарствi", постановою Верховноє Ради Украєни
"Про порядок введення в дiю Закону "Про селянське (фер-
мерське) господарство", iншими законодавчими актами та
Правилами довгострокового i короткострокового кредитуван-
ня. Повiдомлення вiддiлення АКБ "Украєна" про суму видi-
леноє позички (кредиту) у не тiльки виявом згоди укласти до-
говiр позички (кредитування), а й констатацiую факту його
укладення. V
536
У разi укладення договорiв позички (кредитування) з ко-
мерцiйними банками аграрнi пiдприумцi беруть на себе зо-
бовязання повернути позичку в установлений термiн i спла-
тити визначенi договором вiдсотки рiчних. Одержання цих
коштiв мау бути забезпечено власними основними та обiгови-
ми засобами для розширеного вiдтворення, а також для по-
вернення одержаноє позички через заставу цього майна вiд-
повiдно до вимог Закону "Про заставу". Згiдно з нормами Зе-
мельного кодексу Украєни селянськi (фермерськi) господар-
ства i громадяни вже надiленi правом закладати своє земельнi
дiлянки для одержання позички за умови, що цi дiлянки пе-
редано єм у приватну власнiсть (що пiдтверджено вiдповiдним
Державним актом). У постановi Верховноє Ради вiд 27 червня
1995 р. "Про затвердження Правил застосування Закону
Украєни "Про оподаткування прибутку пiдприумств" (зi змi-
нами, внесеними постановою Верховноє Ради Украєни вщ
14 липня 1995 р. пiдкреслено, що застава у засобом забезпе-
чення зобовязань. У разi невиконання боржником (застав-
одавцем) забезпеченого заставою зобовязання, заставотри-
мач мау переважне перед iншими кредиторами право одержа-
ти задоволення з вартостi заставленого майва. iпотекою ви-
знауться застава землi, нерухомого майна, за якоє земля
та/або майно, що у предметом застави, залишаються у застав-
одавця чи третьоє особи.
3. За умов становлення ринкових економiчних засад сiль-
ськогосподарськi пiдприумства з метою одержання кредитiв
укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зобовя-
зань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при цьому
провадиться вiдповiдно до норм Закону "Про лiзинг", що
прийнятий Верховною Радою Украєни 16 грудня 1997 р. Цей
Закон визначау поняття лiзингу, як рiзновиду цивiльно-пра-
вового договору, його економiчнi i правовi засади, правомоч-
ностi сторiн та єхню вiдповiдальнiсть в разi порушення умов;
договору. Лiзингове зобовязання покликане регулювати вiд-
носини з приводу пiдприумницькоє дiяльностi, яка спрямова-
на на iнвестування власних чи залучених фiнансових коштiв.
Вона полягау в наданнi лiзингодавцем у виключне користу-
вання на визначений строк лiзингоодержувачу нерухомого
або рухомого майна (сiльськогосподарських машин, устатку-
вання, обладнання, транспортних засобiв).
Аграрно-договiрнi зобовязання 537
., .Сiльськогосподарське пiдприумство правомочне укладати
здiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, єє результа-
тi укладення якого лiзингоодержувач на своу замовлення от-
римуу в платне користування вiд лiзингодавця обукт лiзингу
на строк, не менший строку, за який амортизууться 60 вiд-
соткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день уклiiдсинн
договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обукту
лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiє договору
фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв
вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладення дого-
вору.
При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який
обукт лiзингу (майно) передауться в тимчасове користуван-
ня, передбачау виплату лiзингових платежiв, якi покривають
повну вартiсть амортизацiє обладнання або бiльшу частину,
додатковi витрати i прибуток лiзингодавця.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229