Верховна Рада Украєни;
Президент Украєни;
Кабiнет Мiнiстрiв Украєни, Фонд державного майна Ук-
раєни;
Мiнiстерство агропромислового комплексу Украєни;
обласне управлiння сiльського господарства, обласна рада;
районне управлiння сiльського господарства, районна
рада;
державне сiльськогосподарське пiдприумство.
Можна зробити декiлька модифiкацiй цих схем, виходячи
з того, що окремi пiдприумства пiдпорядкованi безпосередньо
районнiй радi, iншi - обласнiй радi, а деякi з них - Мiн-
агропрому.
Таким чином, директор ДСГП вiд iменi органу державного
управлiння уповноважений управляти державним майном,
i загальнодержавною чи комунальною власнiстю, а також ви-
робництвом. Призначення заступникiв керiвника пiдприум-
ства, спецiалiстiв i керiвникiв пiдроздiлiв здiйснюуться керiв-
ником пiдприумства вiдповiдно до Закону "Про пiдприумства
в Украєнi" i КЗпП Украєни.
3. За умов ринку державнi сiльськогосподарськi пiдприум-
ства мають пристосовуватись до нових взаумовiдносин iз спо-
I живачами сiльськогосподарськоє продукцiє, постачальниками
| технiки, мiнеральних добрив, iнших матерiально-технiчних
ресурсiв, з пiдприумствами та органiзацiями, а також iз гро"
i мадянами. Якщо принциповi планово-регулювальноє еконо-
мiки вiдповiдали командно-адмiнiстративнi методи управлiн-
ня, жорсткий централiзм, то принциповi товарно-грошових
вiдносин притаманнi економiчнi методи управлiння, госпо-
дарська самостiйнiсть пiдприумства та його керiвника, свобо-
да маневру, пiдвищення ролi власника майна i трудових ко-
лективiв у розвязаннi виробничих i соцiальних питань пiд-
приумства.
Звуження сфери вертикальних i розширення горизонталь-
них звязкiв ДСГП, перехiд на повний госпрозрахунок i само-
фiнансування створюють передумови для забезпечення поуд-
нання прав власника щодо господарського використання
свого майна i самоврядування трудового колективу, розши-
рення господарськоє самостiйностi пiдприумства у вирiшеннi
330 Роздiл XV
внутрiшньогосподарських i зовнiшнiх питань, для зменшен-
ня, а згодом i усунення впливу мiнiстерств i вiдомств, терито-
рiальних державних органiв.
Згiдно з законодавством сiльськогосподарськi пiдприум-
ства незалежно вiд форми власностi, на базi якоє вони функ-
цiонують, користуються рiвними правами у вирiшеннi своєх
виробничих i соцiальних питань. Вони мають рiвнi можли-
востi для органiзацiє сiльськогосподарського виробництва,
створення умов для задоволення економiчних i соцiальних iн-
тересiв пiдприумства i членiв трудового колективу.
4. Основнi принципи управлiнськоє дiяльностi на пiдпри-
умствах незалежно вiд форм власностi закрiплено в Законi
"Про пiдприумства в Украєнi", єх слiд вважати вiдправними
при розглядi спецiальних принципiв управлiнськоє дiяльностi
на державних сiльськогосподарських пiдприумствах, якi вип-
ливають iз специфiки органiзацiє аграрного виробництва,
повязаного з рiльництвом.
До основних принципiв управлiння ДСГП, якi виплива-
ють iз законодавчих актiв про пiдприумства, належать:
а) поуднання прав власника щодо використання свого
майна i самоврядування трудового колективу;
б) розмежування форм i методiв участi в управлiннi влас-
ника майна, уповноважених ним органiв i колективу. Для
державного сiльськогосподарського пiдприумства субуктом
власностi буде адмiнiстративно-територiальна одиниця. Авто-
номна Республiка Крим або держава Украєна в цiлому залеж-
но вiд пiдпорядкування пiдприумства. Уповноваженими влас-
ником органами будуть директор (керiвник пiдприумства),
вищестоящi органи державного управлiння. Компетенцiя ке-
рiвника та уповноважених органiв визначауться вiдповiдними
органами, якi виступають вiд iменi держави, а компетенцiя
трудового колективу - законодавчими актами та статутами;
в) поуднання i розмежування в управлiннi iнтересiв влас-
ника i колективу. Узгодження таких iнтересiв забезпечууться
трудовими i колективними договорами, створенням умов для
участi колективу в управлiннi пiдприумством;
г) контрактна форма призначення мiнiстерством чи iншим
органом керiвника пiдприумства, який виступау в ролi упов-
новаженого власником органу;
д) пiдзвiтнiсть керiвника власниковi та трудовому колективу,
Управлiння ДСГП
заi
у) законнiсть в управлiннi та вiдповiдальнiсть органiв уп-
равлiння i посадових осiб за результатами управлiння i госпо-
дарськоє дiяльностi, а також вiдповiдальнiсть власника за за-
коннiсть прийнятих ним рiшень i створення умов для належ-
ноє органiзацiє виробництва.
Поуднання прав власника щодо господарського викорис-
тання свого майна i самоврядування трудового колективу пiд-
приумства - основний принцип управлiнськоє дiяльностi
власника, уповноважених ним органiв i колективу, поклика-
ний забезпечити у процесi сiльськогосподарського вироб-
ництва рацiональне використання майна, землi та iнших при-
родних ресурсiв, майнових прав власника, майнових i трудо- -
вих прав колективу та його членiв. Надiляючи ДСГП землею
в постiйне користування, закрiплюючи за ними засоби ви-
робництва, iнше майно з правом повного господарського вi-
дання, вносячи в розвиток господарства капiтальнi вкладен-
ня, iншi форми iнвестицiй, власник (у даному разi держава)
може розраховувати на певну вiддачу вiд господарськоє дiяль-
i постi, досягнення закрiплених у Статутi пiдприумства цiлей i
завдань, на одержання запрограмованоє кiлькостi сiльсько-
господарськоє продукцiє вiдповiдноє якостi, прибуткове гос-
подарювання i розвязання соцiальних завдань.
5. Розмежування форм i методiв управлiння пiдприум-
ством - один iз важливих принципiв управлiння.
Управлiння сiльським господарством за дорученням дер-
[ жави-власника здiйснюють Мiнагропром Украєни, вiдповiднi
органи на обласному i районному рiвнях. Уповноваженим
i представником власника на рiвнi пiдприумства буде дирек-
тор, який призначауться тим державним органом районного,
обласного чи республiканського i загальнодержавного рiвня,
котрому пiдпорядковане господарство. Той орган, що при-
значау директора, встановлюу i його компетенцiю. Залежно
i вiд економiчноє ситуацiє в краєнi держава може замiнити один
орган, який виконуу функцiє управлiння державним майном,
iншим. У першi днi становлення економiки незалежноє Ук-
раєни державним майном на всiх рiвнях розпоряджались мi-
нiстерства i вiдомства, певнi права надавались державним
пiдприумствам.
332 Роздiл XV
6. Кожний з учасникiв господарських вiдносин (власник i
трудовий колектив) повинен знати, яка частка майнових i со-
цiальних благ, одержаних унаслiдок аграрного виробництва,
мау належати державi як власниковi землi та майна, а котра
- колективовi, завдяки працi якого досягнуто кiнцевих ре-
зультатiв, певного економiчного ефекту.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229