середньострокова оренда
(хайринг) - на строк пiд одного року до трьох рокiв; довго-
строкова оренди (;iпиш) - пiд 3 до 20 рокiв i бiльше.
Основоположною властивiстю застосування лiзингу у за-
рубiжнiй практицi с його фiнинсона сутнiсть. Лiзингодавець
надау користувачевi майна (орендарю) вiдповiдну фiнансову
послугу, тобто вiн придбау майно у власнiсть за повну вар-
тiсть i за рахунок перiодичних внескiв вiдшкодовуу цю вар-
тiсть. За цих умов лiзинг розглядауться як одна iз форм кре-
дитування, що використовууться для придбання машин i об-
ладнання у тимчасове користування.
Правова норма щодо лiзингу вперше у законодавствi
Украєни наведена в Законi "Про банки i банкiвську дiяль-
нiсть", прийнятому Верховною Радою Украєни 20 березня
1991 р. У п. 9 ст. З цього Закону зазначено, що серед здiйсню-
ваних банком операцiй у право банку придбавати за власнi
коштi засоби виробництва для передачi єх в оренду (лiзинг).
Виходячи iз зростаючоє значущостi лiзингових фiнансово-
економiчних операцiй для народного господарства, Верховна
Рада Украєни 16 грудня 1997 р. прийняла Закон "Про лiзинг".
Цей Закон визначау поняття лiзингу, а також загальнi правовi
та економiчнi засади його здiйснення. Згiдно зi ст. 1 цього За-
кону лiзинг становить собою рiзновид пiдприумницькоє дi-
яльностi, спрямованоє на iнвестування власних чи залучених
фiнансових коштiв i полягау в наданнi лiзингодавцем у ви
ключне користування на визначений строк лiзингоодержува-
чу майна, що с власнiстю лiчингодавця або набувауться ним у
власнiсть за дорученням i погодженням з лiзингоодержувачем
у вiдповiдного продавця майна за умови сплати лiзингоодер-
жувачем перiодичних лiзингових платежiв.
Названим законом циєначено коло субуктiв лiзингових
правовiдносин. Ними у: лiзингодавць - це субукт пiдприум-
ницькоє дiяльностi, в тому числi банкiвська або небанкiвська
фiнансова установа, яка передау в користування обукти лi-
зингу за договором лiзингу; лiзингоодержувач - це субукт
пiдприумницькоє дiяльностi, який одержуу в користування
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 389
обукти лiзингу за договором лiзингу; продавець лiзингового
майна - це субукт пiдприумницькоє дiяльностi, який виго-
товляу майно (машини, устаткування тощо) та/або продау
власне майно, яке у обуктом лiзингу. Субуктом лiзингових
правовiдносин може бути кожне окремо взяте сiльськогоспо-
дарське пiдприумство як товаровиробник-пiдприумець. Змiс-
товi лiзингових правовiдносин з участю сiльськогосподар-
ських пiдприумств придiлена увага в роздiлi XXVII цього
пiдручника.
За умов ринкових економiчних вiдносин кожний сiльсько-
господарський товаровиробник бере участь у зовнiшнiх фi-
нансових правовiдносинах, без чого у неможливою його
внутрiшньогосподарська фiнансова дiяльнiсть. Такою у дiяль-
нiсть, повязана з процедурою iнвестування сiльськогоспо-
диi< i.коiо нироГжицтнi), порядком одержання, витрачання i
роєрiєхунками аа iнвестицiє та кредити. За своую економiко-
праiижою природою зовнiшнiми у вiдносини з приводу спла-
ти кожним сiльськогосподарським пiдприумцем-товарови-
робником податкiв i зборiв (обовязкових платежiв) до загаль-
нодержавного i мiсцевого бюджетiв. Зовнiшнiми у також
фiнансовi правомочностi щодо страхування майна сiльсько-
господарських пiдприумств i селянських (фермерських) гос-
подарств. Зокрема, згiдно зi ст. 23 Закону "Про сiльськогос-
подарську кооперацiю" кооператив може застрахувати своу
майно i майновi права. Страхування здiйснюуться добровiль-
но за рiшенням загальних зборiв кооперативу. Подiбну фi-
нансову правомочнiсть мау сiльськогосподарське пiдприум-
ство. Зокрема, п. З ст. 17 Закону "Про сiльськогосподарське
пiдприумство" передбачау його право самостiйно вибирати
страхову органiзацiю для страхування свого майна. Названи-
ми законами визначено фiнансово-кредитну правомочнiсть
сiльськогосподарського товаровиробника (п. 2 ст. 17). Це
його право визначено також статутом кожного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства i акцiонерного товариства.
4. Оподаткування сiльськогосподарського
товаровиробника
1. Оподаткування сiльськогосподарського товаровиробни-
ка у засобом поповнення державного бюджету. Внаслiдок
оподаткування мiж державою i конкретним товаровиробни-
ком на основi закону виникають вiдповiднi грошовi вiдноси-
390 Роздiл XV>
ни. Вони для сiльськогосподарського товаровиробника поля-
гають у вiдчуженнi певноє частки коштiв у виглядi податкiв та
зборiв, а для держави - у присвоуннi (набуттi) права власнос-
тi на частину вартостi нацiонального продукту. В результатi
цих державно-правових дiй створюуться державний фонд фi-
нансових ресурсiв.
Основоположнi правовi нормативи та- обовязки щодо
оподаткування закрiпленi в ст. 67 Конституцiє Украєни. Згiд-
но з цiую нормою кожен юбоцячаний сплачувати податки i
збори в порядку i розмiрах, нсгшюнлених законами. Податки
i збори сплачуються державi щорiчно вiдповiдно до поданих
iнспекцiям за мiсцем проживання громадян декларацiй про
єхнiй майновий стан та доходи за минулий рiк у порядку,
встановленому законом. Доходи громадян становлять суми,
одержуванi за єхню працю в державних установах, на пiдпри-
умствах або в органiзацiях, винагороди внаслiдок iнтелекту-
альноє або творчоє дiяльностi. Стосовно громадян, якi працю-
ють у сферi сiльського господарства як члени колективних i
кооперативних сiльськогосподарських пiдприумств або акцiо-
нерних товариств, колишнiх державних приватизованих пе-
реробних пiдприумств та iнших. Субуктами податкового пра-
ва у юридичнi особи, єхня правосубуктнiсть щодо оплати
податкiв i зборiв, визначауться законом про обукт опо-
даткування.
2. Безперечно умовою функцiонування будь-якоє держави
у наявнiсть у неє державного бюджету, цiлоє системи законо-
давчих i пiдзаконних актiв, спрямованих на утворення подат-
кового законодавства, регулювання податкових вiдносин, ви-
значення обуктiв оподаткування, кола платникiв податкiв i
зборiв - юридичних i фiзичних осiб як субуктiв оподатку-
вання. Усi правовi норми, якi регулюють податковi вiдноси-
ни, взятi у сукупностi, становлять податкове право - складо-
ву частину фiнансовою права.
Податкове прано Украєни охоплюу собою цiлий ряд зако-
нiв, що визначають правовий режим конкретних податкiв i
зборiв (обовязкових платежiв) бюджету. Розмежовують бюд-
жет на загальнодержавний i мiсцевий. Серед цих законодав-
чих актiв особливе значення мау Закон "Про систему оподат-
кування", прийнятий Верховною Радою Украєни 25 червня
1991 р. з цiлим рядом змiн i доповнень. Останнiми з них у
змiни i доповнення вiд 5 березня 1998 р. Цей Закон визначау
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 391
принципи побудови системи оподаткування Украєни, подат-
ки i збори (обовязковi платежi) до бюджету та до державних
цiльових фондiв, а також права, обовязки i вiдповiдальнiсть
платникiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229
(хайринг) - на строк пiд одного року до трьох рокiв; довго-
строкова оренди (;iпиш) - пiд 3 до 20 рокiв i бiльше.
Основоположною властивiстю застосування лiзингу у за-
рубiжнiй практицi с його фiнинсона сутнiсть. Лiзингодавець
надау користувачевi майна (орендарю) вiдповiдну фiнансову
послугу, тобто вiн придбау майно у власнiсть за повну вар-
тiсть i за рахунок перiодичних внескiв вiдшкодовуу цю вар-
тiсть. За цих умов лiзинг розглядауться як одна iз форм кре-
дитування, що використовууться для придбання машин i об-
ладнання у тимчасове користування.
Правова норма щодо лiзингу вперше у законодавствi
Украєни наведена в Законi "Про банки i банкiвську дiяль-
нiсть", прийнятому Верховною Радою Украєни 20 березня
1991 р. У п. 9 ст. З цього Закону зазначено, що серед здiйсню-
ваних банком операцiй у право банку придбавати за власнi
коштi засоби виробництва для передачi єх в оренду (лiзинг).
Виходячи iз зростаючоє значущостi лiзингових фiнансово-
економiчних операцiй для народного господарства, Верховна
Рада Украєни 16 грудня 1997 р. прийняла Закон "Про лiзинг".
Цей Закон визначау поняття лiзингу, а також загальнi правовi
та економiчнi засади його здiйснення. Згiдно зi ст. 1 цього За-
кону лiзинг становить собою рiзновид пiдприумницькоє дi-
яльностi, спрямованоє на iнвестування власних чи залучених
фiнансових коштiв i полягау в наданнi лiзингодавцем у ви
ключне користування на визначений строк лiзингоодержува-
чу майна, що с власнiстю лiчингодавця або набувауться ним у
власнiсть за дорученням i погодженням з лiзингоодержувачем
у вiдповiдного продавця майна за умови сплати лiзингоодер-
жувачем перiодичних лiзингових платежiв.
Названим законом циєначено коло субуктiв лiзингових
правовiдносин. Ними у: лiзингодавць - це субукт пiдприум-
ницькоє дiяльностi, в тому числi банкiвська або небанкiвська
фiнансова установа, яка передау в користування обукти лi-
зингу за договором лiзингу; лiзингоодержувач - це субукт
пiдприумницькоє дiяльностi, який одержуу в користування
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 389
обукти лiзингу за договором лiзингу; продавець лiзингового
майна - це субукт пiдприумницькоє дiяльностi, який виго-
товляу майно (машини, устаткування тощо) та/або продау
власне майно, яке у обуктом лiзингу. Субуктом лiзингових
правовiдносин може бути кожне окремо взяте сiльськогоспо-
дарське пiдприумство як товаровиробник-пiдприумець. Змiс-
товi лiзингових правовiдносин з участю сiльськогосподар-
ських пiдприумств придiлена увага в роздiлi XXVII цього
пiдручника.
За умов ринкових економiчних вiдносин кожний сiльсько-
господарський товаровиробник бере участь у зовнiшнiх фi-
нансових правовiдносинах, без чого у неможливою його
внутрiшньогосподарська фiнансова дiяльнiсть. Такою у дiяль-
нiсть, повязана з процедурою iнвестування сiльськогоспо-
диi< i.коiо нироГжицтнi), порядком одержання, витрачання i
роєрiєхунками аа iнвестицiє та кредити. За своую економiко-
праiижою природою зовнiшнiми у вiдносини з приводу спла-
ти кожним сiльськогосподарським пiдприумцем-товарови-
робником податкiв i зборiв (обовязкових платежiв) до загаль-
нодержавного i мiсцевого бюджетiв. Зовнiшнiми у також
фiнансовi правомочностi щодо страхування майна сiльсько-
господарських пiдприумств i селянських (фермерських) гос-
подарств. Зокрема, згiдно зi ст. 23 Закону "Про сiльськогос-
подарську кооперацiю" кооператив може застрахувати своу
майно i майновi права. Страхування здiйснюуться добровiль-
но за рiшенням загальних зборiв кооперативу. Подiбну фi-
нансову правомочнiсть мау сiльськогосподарське пiдприум-
ство. Зокрема, п. З ст. 17 Закону "Про сiльськогосподарське
пiдприумство" передбачау його право самостiйно вибирати
страхову органiзацiю для страхування свого майна. Названи-
ми законами визначено фiнансово-кредитну правомочнiсть
сiльськогосподарського товаровиробника (п. 2 ст. 17). Це
його право визначено також статутом кожного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства i акцiонерного товариства.
4. Оподаткування сiльськогосподарського
товаровиробника
1. Оподаткування сiльськогосподарського товаровиробни-
ка у засобом поповнення державного бюджету. Внаслiдок
оподаткування мiж державою i конкретним товаровиробни-
ком на основi закону виникають вiдповiднi грошовi вiдноси-
390 Роздiл XV>
ни. Вони для сiльськогосподарського товаровиробника поля-
гають у вiдчуженнi певноє частки коштiв у виглядi податкiв та
зборiв, а для держави - у присвоуннi (набуттi) права власнос-
тi на частину вартостi нацiонального продукту. В результатi
цих державно-правових дiй створюуться державний фонд фi-
нансових ресурсiв.
Основоположнi правовi нормативи та- обовязки щодо
оподаткування закрiпленi в ст. 67 Конституцiє Украєни. Згiд-
но з цiую нормою кожен юбоцячаний сплачувати податки i
збори в порядку i розмiрах, нсгшюнлених законами. Податки
i збори сплачуються державi щорiчно вiдповiдно до поданих
iнспекцiям за мiсцем проживання громадян декларацiй про
єхнiй майновий стан та доходи за минулий рiк у порядку,
встановленому законом. Доходи громадян становлять суми,
одержуванi за єхню працю в державних установах, на пiдпри-
умствах або в органiзацiях, винагороди внаслiдок iнтелекту-
альноє або творчоє дiяльностi. Стосовно громадян, якi працю-
ють у сферi сiльського господарства як члени колективних i
кооперативних сiльськогосподарських пiдприумств або акцiо-
нерних товариств, колишнiх державних приватизованих пе-
реробних пiдприумств та iнших. Субуктами податкового пра-
ва у юридичнi особи, єхня правосубуктнiсть щодо оплати
податкiв i зборiв, визначауться законом про обукт опо-
даткування.
2. Безперечно умовою функцiонування будь-якоє держави
у наявнiсть у неє державного бюджету, цiлоє системи законо-
давчих i пiдзаконних актiв, спрямованих на утворення подат-
кового законодавства, регулювання податкових вiдносин, ви-
значення обуктiв оподаткування, кола платникiв податкiв i
зборiв - юридичних i фiзичних осiб як субуктiв оподатку-
вання. Усi правовi норми, якi регулюють податковi вiдноси-
ни, взятi у сукупностi, становлять податкове право - складо-
ву частину фiнансовою права.
Податкове прано Украєни охоплюу собою цiлий ряд зако-
нiв, що визначають правовий режим конкретних податкiв i
зборiв (обовязкових платежiв) бюджету. Розмежовують бюд-
жет на загальнодержавний i мiсцевий. Серед цих законодав-
чих актiв особливе значення мау Закон "Про систему оподат-
кування", прийнятий Верховною Радою Украєни 25 червня
1991 р. з цiлим рядом змiн i доповнень. Останнiми з них у
змiни i доповнення вiд 5 березня 1998 р. Цей Закон визначау
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 391
принципи побудови системи оподаткування Украєни, подат-
ки i збори (обовязковi платежi) до бюджету та до державних
цiльових фондiв, а також права, обовязки i вiдповiдальнiсть
платникiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229