Кожний працiвник мау лише трудовi вiдно-
i i8. i сини з адмiнiстрацiую. Повне господарське вiдання майном i
!- i- коштами здiйснюу тiльки директор. Рiшення зборiв або ради
| трудового колективу мають лише дорадчий характер. Метод
я колективноє демократiє передбачау використання методу пiд-
я леглостi. При здiйсненнi колективних органiзацiйних, управ-
| пiнських, трудових та iнших правовiдносин члени КСГП та
е ВСГК пiдкоряються розпорядженням (вказiвкам) голови
|| |i правлiння, спецiалiстам, бригадирам, завiдуючому фермою та
i 11 8. iншим посадовим особам.
Ц. .а Метод колективноє демократiє реалiзууться шляхом вибор-
3 -5 є а ностi представникiв колективних сiльськогосподарських пiд-
"i приумств до виборних представницьких органiв - Всеукраєн-
i я Е ського зєзду, обласноє та районноє рад представникiв. Дiяль-
I. >- i нiсть цих виборних органiв регулюуться згiдно з прийнятими
" ними корпоративними актами (положеннями, статутами).
Юридичноє сили правового акта вони набудуть лише пiсля
затвердження єх органом державного управлiння.
СГ
Демократiя i гласнiсть у своурiдним державно-правовим
засобом правового забезпечення самоврядування. Завдяки
цьому створюуться можливiсть для активноє участi членiв ко-
" лективних пiдприумств та акцiонерiв у вирiшеннi виробничо-
господарських, соцiально-економiчних та iнших проблем
дiяльностi цих субуктiв господарювання. Активнiсть членiв у
роботi органiв управлiння вiд загальних зборiв до зборiв ви-
робничих пiдроздiлiв аграрних субуктiв пiдприумництва коо-
перативного типу, забезпечення порядку голосування таум-
ного чи вiдкритого, наявностi кворуму, свободи критики дау
пiдстави вважати, що широка демократiя i гласнiсть у мето-
дом правового регулювання управлiнських взаумин у цих пiд-
приумствах.
11. Наведенi вище методи правового регулювання голов-
ним чином застосовуються в системi внутрiшнiх аграрних
правовiдносин. Зовнiшнi аграрнi правовiдносини перебува-
ють одночасно у тiсному звязку з цивiльними, земельними,
26 Роздiл i
фiнансовими правовiдносинами. Регулювання цих вiдносин
проводиться методами вiдповiдних галузей права, де вони i
визначаються.
Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприум-
цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх та
зовнiшнiх правовiдносин цих субуктiв виступають як загаль-
нi, так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi.
3. Принципи аграрного права
1. Поняття аграрного права охоплюу його принципи. В за-
гальнiй теорiє права пiд принципами розумiють основополож-
нi засади, iдеє, науковi положення, що визначають загальну
спрямованiсть i найбiльш суттувi риси правового регулюван-
ня; принципи визначають характер права в цiлому або окре-
мих груп правових норм, iнститутiв галузей права. Аналiз
принципiв права дау вiдповiдь на запитання: на яких засадах,
яким чином здiйснюуться правове регулювання, якi полiтичнi
та науковi iдеє лежать в його основi.
Принципи права проявляються при визначеннi структури
системи права, механiзму правового регулювання, визнача-
ють нормотворчу i правозастосувальну дiяльнiсть, впливають
на формування правового мислення i правову культуру, за-
безпечують логiчнiсть системи права. Принципи права вiдiг-
рають певну роль при розробцi правових теорiй i концепцiй,
як правовоє орiунтацiє субуктiв права, змiсту правових норм
чи єхнiх груп, забезпечення ефективного правового регулю-
вання суспiльних вiдносин i законностi1.
Як загальноправовi, так i принципи аграрного права
мають своую основою положення Конституцiє Украєни.
Полiтична, соцiально-економiчна i правова значущiсть ви-
значення i послiдовного додержання принципiв права взагалi,
принципiв аграрного права Украєни зокрема, набувау особли-
воє ваги в умовах становлення i змiцнення засад правовоє дер-
жави. Повсюдна реалiзацiя цього принципу i першорядноє
вимоги сучасного суспiльства i державовладдя безпосередньо
1 Див.: Загальна теорiя держави i права: Пiдручник / За ред. академiка
АПрН Украєни, доктора юрид. наук, проф. Копубчшима В. В.. - К.: Юрiнком. -
1997.-С. 109.
Предмет i система аграрного права 27
стосууться всiх субуктiв - учасникiв аграрно-правових вiд-
носин.
2. Основними принципами права, закрiпленими у чинно-
му нацiональному законодавствi, у: прiоритетнiсть права
власностi, захист прав власника, рiвноправнiсть, нерозрив-
ний звязок прав i обовязкiв, захист соцiальне не захищених
верств населення, законнiсть, вiдповiдальнiсть за вину, а та-
кож загальносвiтовi принципи дiяльностi аграрних пiдпри-
умств кооперативного типу (членство, демократичнi iдеали,
суспiльна свiдомiсть тощо). Цi правовi принципи визнача-
ються i закрiплюються правом власностi на знаряддя i засоби
виробництва, правом власностi на неру хомiсть, державною
пiдтримкою та захистом прав власникiв, державною владою
(з додержанням вимоги "держава для людини"), необхiднiстю
чiткоє органiзованостi i дисциплiни працi.
Кожний з даних загальних принципiв дiстау своу втiлення
в аграрних вiдносинах, так би мовити, на двох рiвнях - на
рiвнi сукупностi правових норм та на рiвнi єх ефективного
правозастосування.
При визначеннi принципiв аграрного права головним чи-
ном придiляуться увага засадам внутрiшньогосподарських
правовiдносин, що виникають, функцiонують i припиняють-
ся в дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств як основного товаровиробника в сiльському господар-
ствi. Принципи дiяльностi субуктiв аграрного права в сферi
зовнiшнiх аграрних правовiдносин, а це головним чином сис-
тема ринкових економiчних вiдносин у тотожними з принци-
пами дiяльностi субуктiв господарського права; вони обгрун-
тованi в науцi цiує галузi права i враховуючи це в цьому пiд-
ручнику не висвiтлюються.
3. Аграрне право у галуззю, з допомогою норм якоє реалi-
зовууться ст. 36 Конституцiє Украєни про правоздатнiсть гро-
мадян Украєни на свободу обуднуватися для здiйснення i за-
хисту своєх прав i свобод, для задоволення своєх економiчних,
соцiальних та iнших iнтересiв. В нормах аграрного права ця
конституцiйна норма конкретизууться, зокрема у законах
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про
сiльськогосподарську кооперацiю", "Про господарськi това-
риства". У конституцiйному положеннi закрiплено принцип
права членства у колективному сiльськогосподарському пiд-
приумствi, що грунтууться на правi вiльного вступу i безпе-
28
Роздiл i
решкодного виходу з його складу . За цими ж засадами регу-
люються вiдносини членства Законом "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю".
4. Приватна (єє, по сутi, рiзновид, прояв - колективна) i
державна власнiсть становлять економiчну основу утворення
та дiяльностi приватних, колективних i державних сiльсько-
господарських пiдприумств, селянських (фермерських) гос-
подарств та господарювання орендарiв землi як виробникiв
товарноє сiльськогосподарськоє продукцiє та учасникiв ринко-
вих економiчних вiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229
i i8. i сини з адмiнiстрацiую. Повне господарське вiдання майном i
!- i- коштами здiйснюу тiльки директор. Рiшення зборiв або ради
| трудового колективу мають лише дорадчий характер. Метод
я колективноє демократiє передбачау використання методу пiд-
я леглостi. При здiйсненнi колективних органiзацiйних, управ-
| пiнських, трудових та iнших правовiдносин члени КСГП та
е ВСГК пiдкоряються розпорядженням (вказiвкам) голови
|| |i правлiння, спецiалiстам, бригадирам, завiдуючому фермою та
i 11 8. iншим посадовим особам.
Ц. .а Метод колективноє демократiє реалiзууться шляхом вибор-
3 -5 є а ностi представникiв колективних сiльськогосподарських пiд-
"i приумств до виборних представницьких органiв - Всеукраєн-
i я Е ського зєзду, обласноє та районноє рад представникiв. Дiяль-
I. >- i нiсть цих виборних органiв регулюуться згiдно з прийнятими
" ними корпоративними актами (положеннями, статутами).
Юридичноє сили правового акта вони набудуть лише пiсля
затвердження єх органом державного управлiння.
СГ
Демократiя i гласнiсть у своурiдним державно-правовим
засобом правового забезпечення самоврядування. Завдяки
цьому створюуться можливiсть для активноє участi членiв ко-
" лективних пiдприумств та акцiонерiв у вирiшеннi виробничо-
господарських, соцiально-економiчних та iнших проблем
дiяльностi цих субуктiв господарювання. Активнiсть членiв у
роботi органiв управлiння вiд загальних зборiв до зборiв ви-
робничих пiдроздiлiв аграрних субуктiв пiдприумництва коо-
перативного типу, забезпечення порядку голосування таум-
ного чи вiдкритого, наявностi кворуму, свободи критики дау
пiдстави вважати, що широка демократiя i гласнiсть у мето-
дом правового регулювання управлiнських взаумин у цих пiд-
приумствах.
11. Наведенi вище методи правового регулювання голов-
ним чином застосовуються в системi внутрiшнiх аграрних
правовiдносин. Зовнiшнi аграрнi правовiдносини перебува-
ють одночасно у тiсному звязку з цивiльними, земельними,
26 Роздiл i
фiнансовими правовiдносинами. Регулювання цих вiдносин
проводиться методами вiдповiдних галузей права, де вони i
визначаються.
Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприум-
цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх та
зовнiшнiх правовiдносин цих субуктiв виступають як загаль-
нi, так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi.
3. Принципи аграрного права
1. Поняття аграрного права охоплюу його принципи. В за-
гальнiй теорiє права пiд принципами розумiють основополож-
нi засади, iдеє, науковi положення, що визначають загальну
спрямованiсть i найбiльш суттувi риси правового регулюван-
ня; принципи визначають характер права в цiлому або окре-
мих груп правових норм, iнститутiв галузей права. Аналiз
принципiв права дау вiдповiдь на запитання: на яких засадах,
яким чином здiйснюуться правове регулювання, якi полiтичнi
та науковi iдеє лежать в його основi.
Принципи права проявляються при визначеннi структури
системи права, механiзму правового регулювання, визнача-
ють нормотворчу i правозастосувальну дiяльнiсть, впливають
на формування правового мислення i правову культуру, за-
безпечують логiчнiсть системи права. Принципи права вiдiг-
рають певну роль при розробцi правових теорiй i концепцiй,
як правовоє орiунтацiє субуктiв права, змiсту правових норм
чи єхнiх груп, забезпечення ефективного правового регулю-
вання суспiльних вiдносин i законностi1.
Як загальноправовi, так i принципи аграрного права
мають своую основою положення Конституцiє Украєни.
Полiтична, соцiально-економiчна i правова значущiсть ви-
значення i послiдовного додержання принципiв права взагалi,
принципiв аграрного права Украєни зокрема, набувау особли-
воє ваги в умовах становлення i змiцнення засад правовоє дер-
жави. Повсюдна реалiзацiя цього принципу i першорядноє
вимоги сучасного суспiльства i державовладдя безпосередньо
1 Див.: Загальна теорiя держави i права: Пiдручник / За ред. академiка
АПрН Украєни, доктора юрид. наук, проф. Копубчшима В. В.. - К.: Юрiнком. -
1997.-С. 109.
Предмет i система аграрного права 27
стосууться всiх субуктiв - учасникiв аграрно-правових вiд-
носин.
2. Основними принципами права, закрiпленими у чинно-
му нацiональному законодавствi, у: прiоритетнiсть права
власностi, захист прав власника, рiвноправнiсть, нерозрив-
ний звязок прав i обовязкiв, захист соцiальне не захищених
верств населення, законнiсть, вiдповiдальнiсть за вину, а та-
кож загальносвiтовi принципи дiяльностi аграрних пiдпри-
умств кооперативного типу (членство, демократичнi iдеали,
суспiльна свiдомiсть тощо). Цi правовi принципи визнача-
ються i закрiплюються правом власностi на знаряддя i засоби
виробництва, правом власностi на неру хомiсть, державною
пiдтримкою та захистом прав власникiв, державною владою
(з додержанням вимоги "держава для людини"), необхiднiстю
чiткоє органiзованостi i дисциплiни працi.
Кожний з даних загальних принципiв дiстау своу втiлення
в аграрних вiдносинах, так би мовити, на двох рiвнях - на
рiвнi сукупностi правових норм та на рiвнi єх ефективного
правозастосування.
При визначеннi принципiв аграрного права головним чи-
ном придiляуться увага засадам внутрiшньогосподарських
правовiдносин, що виникають, функцiонують i припиняють-
ся в дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств як основного товаровиробника в сiльському господар-
ствi. Принципи дiяльностi субуктiв аграрного права в сферi
зовнiшнiх аграрних правовiдносин, а це головним чином сис-
тема ринкових економiчних вiдносин у тотожними з принци-
пами дiяльностi субуктiв господарського права; вони обгрун-
тованi в науцi цiує галузi права i враховуючи це в цьому пiд-
ручнику не висвiтлюються.
3. Аграрне право у галуззю, з допомогою норм якоє реалi-
зовууться ст. 36 Конституцiє Украєни про правоздатнiсть гро-
мадян Украєни на свободу обуднуватися для здiйснення i за-
хисту своєх прав i свобод, для задоволення своєх економiчних,
соцiальних та iнших iнтересiв. В нормах аграрного права ця
конституцiйна норма конкретизууться, зокрема у законах
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про
сiльськогосподарську кооперацiю", "Про господарськi това-
риства". У конституцiйному положеннi закрiплено принцип
права членства у колективному сiльськогосподарському пiд-
приумствi, що грунтууться на правi вiльного вступу i безпе-
28
Роздiл i
решкодного виходу з його складу . За цими ж засадами регу-
люються вiдносини членства Законом "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю".
4. Приватна (єє, по сутi, рiзновид, прояв - колективна) i
державна власнiсть становлять економiчну основу утворення
та дiяльностi приватних, колективних i державних сiльсько-
господарських пiдприумств, селянських (фермерських) гос-
подарств та господарювання орендарiв землi як виробникiв
товарноє сiльськогосподарськоє продукцiє та учасникiв ринко-
вих економiчних вiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229