Вiдповiдно до ст. 17 Земельного кодексу Украєни власники
земельних дiлянок, переданих єм радами народних депутатiв,
не можуть протягом шести рокiв вiд часу набуття права влас-
ностi продавати або iншим способом вiдчужувати єх. Проте
вони можуть успадковуватись або передаватись радам на тих
же умовах, на яких були одержанi. За наявностi поважних
причин суд може скоротити зазначений строк за заявою
власника.
Згiдно зi ст. 8 Земельного кодексу Украєни громадяни, у
власностi яких у земельнi дiлянки, мають право надавати ос-
таннi в оренду без змiни єх цiльового призначення на строк до
трьох рокiв, а в разi тимчасовоє непрацездатностi, призову на
дiйсну вiйськову службу до Збройних Сил Украєни, вступу до
навчального закладу - на строк до пяти рокiв. При успадку-
ваннi земельних дiлянок неповнолiтнiми <гауться єх на-
дання в оренду пiд контролем мiсцевих г " iiепута-
тiв на строк до досягнення спадкоумщр
Громадянин, який веде селянське (
ство на земельнiй дiлянцi, наданiй йг 4 /i
вання, може в разi втрати працездатк
сiйного вiку за рiшенням вiдповiднг
надати єє в тимчасове користувач
сiмє, який спiльно з ним веде гос
ких осiб вiн може передати земе
умотування iншим членам сiм
Господарства, але бажають йо
"(("в. Янчук
кЬ- С-iб.З.ПЕ" Р.-ЧДОМ- РОЗДiЛ УМ
лiфiкацiю i досвiд роботи, а також iншим особам, якi беруть
участь у веденнi цього господарства.
У разi тимчасовоє втрати працездатностi або наявностi iн-
ших поважних причин громадянин може надати земельну дi-
лянку зазначеним вище особам у тимчасове користування на
пiдставi договору.
4. Використання ->смлi єє Украєнi у платним. Власники зе-
мельних дiлянок, єє тому числi й фермери, та землекористува-
чi щорiчно сплачують плату за чсм-пю у виглядi земельного
податку або орендноє плати, роємiр якоє визначауться з ураху-
ванням якостi та мiсцезнаходження цих дiлянок на пiдставi
кадастровоє оцiнки земель.
Порядок оподаткування i середнi ставки земельного по-
датку та граничнi розмiри орендноє плати за землю встанов-
лено Законом "Про плату за землю". В ньому зафiксованi
ставки земельного податку з 1 га рiллi та багаторiчних наса-
джень i ставки податку з 1 га сiножатей i пасовищ по областях
у нацiональнiй валютi Украєни. Вiдповiдно до цього Закону
(ст. 11) новостворюванi селянськi (фермерськi) господарства
звiльняються вiд плати за земельнi дiлянки протягом трьох
рокiв вiд часу єх передачi у власнiсть або надання в корис-
тування.
Розмiр, умови i строки внесення орендноє плати за землю
встановлюються за взаумною домовленiстю сторiн у договорi
оренди. При орендi земель сiльськогосподарського признав
чення розмiр цiує плати не може перевищувати розмiру зе
мельного податку, що збирауться за такi самi землi. ,_.
4. Майновi правовiдносини
селянського (фермерського) господарства
1. Майновi правовiдносини селянського (фермерського)
господарства вiдрiзняються вiд земельних.
Субуктом земельних правовiдносин у громадянин, якому
земельну дiлянку передано для ведення селянського (фермер-
1-ого) господарства у власнiсть або надано в користування,
Пору i., чудлi д "а умовах оренди. Земельнi правовiдносини
дiлянки <..єдком (користувачем) земельноє дiлянки i членами
колективно> Аермерського) господарства здiйснюються за
Для квДвєме правилами, встановленими Земельним
можуiЛШвЛ.
Правове становище селянського (фермерського) господарства 163
Субуктом же майнових правовiдносин вiдповiдно до ста-
тей 14 i 15 Закону "Про селянське (фермерське) господар-
ство" у саме господарство як юридична особа. А якщо госпо-
дарство складауться з однiує особи, таким субуктом може бу-
ти i власник (користувач) земельноє дiлянки одноособове.
За загальними правилами у власностi осiб, якi ведуть се-
лянське (фермерське) господарство, крiм землi, можуть бути
житловi будинки, квартири, предмети особистого вжитку, до-
машнього господарства, продуктивна i робоча худоба, наса-
дження на земельних дiлянках, засоби виробництва, виробле-
на продукцiя, транспортнi засоби, кошти, акцiє, iншi цiннi
папери, а також iнше майно споживчого i виробничого при-
значення. Таке майно належить цим особам за правом спiль-
ноє власностi, якщо iнше не передбачено угодою мiж ними. У
Законi "Про селянське (фермерське) господарство" пiдкрес-
лено, що майно такого господарства перебувау пiд захистом
держави нарiвнi з iншими формами власностi.
Селянське (фермерське) господарство як юридична особа
i субукт права власностi користууться всiма правами власни-
ка майна, передбаченими Цивiльним кодексом Украєни. Во-
лодiння, користування i розпорядження майном здiйснюють-
ся за взаумною домовленiстю мiж його членами. Управлiння
майном вiд iменi господарства здiйснюу його голова, яким,
зазвичай, у громадянин, котрому належить земельна дiлянка
за правом приватноє власностi чи користування, в тому числi
й на умовах оренди.
2. Майно селянського (фермерського) господарства (СФГ)
становить собою спiльну сумiсну сiмейно-трудову власнiсть.
Як зазаначау проф. Н.1. Титова, майно у цьому господарствi
належить на правi спiльноє сумiсноє власностi всiм його чле-
нам, якщо iнше не передбачено угодою мiж ними. Спiльна
власнiсть у переважаючим рiзновидом власностi в цих госпо-
дарствах1.
Майновi правовiдносини селянського (фермерського) гос-
подарства регулюються Цивiльним кодексом i Законом
Украєни "Про селянське (фермерське) господарство". Май-
новi спори мiж його членами вирiшуються судом. При цьому
суд керууться правилами цивiльного законодавства про спiль-
. ( Див.: Тшпова Н. Фермерство в Украєнi: основнi правовi засади. - Львiв,
iЄ98.-С.65.
Й
Роздiл УiУ
ну сумiсну чи спiльну часткову власнiсть, а також правилами,
передбаченими Кодексом про шлюб та сiмю Украєни, що
стосуються вiдносин мiж подружжям.
3. Успадковування землi та майна селянського (фермер-
ського) господарства здiйснюуться вiдповiдно до Закону
"Про селянське (фермерське) господарство" (ст. 18) i заповiту
в порядку, встанонлсному цииiльним законодавством. Що ж
до земельних дiлянок, то при єх усi пiдкопуваннi слiд виходити
з вимог ст. 52 Земельного кодексу Украєни, згiдно з якими зе-,
мельнi дiлянки громадян, котрi исдуть селянське (фермеру
ське) госнодарстио, нодiлонi не пiдлягають, ц
За таких обставин у разi смертi iромадянина, який вiв се-,
лянськс (фермерське) господарство, право власностi на зе-
мельну дiлянку передауться одному з його спадкоумцiв - дiу-.
здатному громадяниновi Украєни, який досяг 18-рiчного вiку
i виявив бажання виробляти товарну сiльськогосподарську
продукцiю, займатися єє переробкою i реалiзацiую. При цьому
перевага надауться членовi господарства - одному з подруж-
жя, дiтям, батькам, родичам, якi проживали i вели господар-
ство разом iз громадянином, що помер.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229