Аграрнi зовнiшнi правовiдносини за характером i змiстом
можуть розмежовуватися на такi види:
а) вiдносини у сферi реалiзацiє права власностi на нерухо-
ме i рухоме майно, що належить субуктам аграрного пiдпри-
умництва; б) договiрнi вiдносини; в) податковi вiдносини;
г) делiктнi вiдносини (протиправнi правопорушення).
2. Аграрнi правовiдносини характеризуються як такi, що
перебувають у залежностi та прямому звязку з правом влас-
ностi. Юридичне закрiпленi єє ньому форми привласнення,
розпорядження i використання матерiальних благ, засобiв i
продукцiє виробництва у визначальними при утвореннi еко-
номiчного механiзму господарювання, визначеннi змiсту то-
варно-грошових ринкових взаумин, характеру внутрiшнього
самоврядування приватних (колективних) аграрних пiдпри-
умцiв i управлiння ними з боку єх представницьких органiв, а
також взаумин з органами державноє влади та управлiння.
Аграрнi правовiдносини 71
Право власностi КСГП, селянського i приватного пiдсоб-
ного господарства громадян у правом абсолютним. Воно у
економiчною передумовою своурiдних господарсько-договiр-
них вiдносин, що iснують в аграрному секторi народного гос-
подарства. Цим правом зумовлюються правовi способи юри-
дичного захисту при порушеннi прав власника. Зокрема, з
них аграрно-правовими у вiдносини щодо дисциплiнарноє та
матерiальноє вiдповiдальностi членiв КСГП та iнших найма-
них працiвникiв у випадку вчинення ними дисциплiнарного
проступку або заподiяння майновоє шкоди.
3. Формування i дiяльнiсть приватних колективних, дер-
жавних, спiльних аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв
приводить до виникнення вiдповiдних вiдносин процедурно-
процесуального характеру. Такими у вiдносини, що виника-
ють при здiйсненнi планування виробничо-господарськоє дi-
яльностi субуктами аграрного пiдприумництва. Вiдповiдно
процсдурно-процесуальними у вiдносини щодо порядку та
умов прийняття громадян до членiв КСГП, кооперативу, при
вирiшеннi питання про припинення цих вiдносин. Вiдносини
процедурного характеру мають мiсце в процесi реалiзацiє ви-
мог самоврядування, зокрема в голосуваннi (таумному чи вiд-
критому) при виборах органiв управлiння, вирiшеннi питань
виробничо-господарського чи соцiального характеру, додер-
жаннi процедурних вимог в органiзацiє роботи контрольно-
ревiзiйних органiв управлiння, додержаннi виробничих тех-
нологiчних стандартiв, порядку списання майна тощо. Цi вiд-
носини, будучи врегульованими нормами аграрного права, за
своую природою у аграрними правовiдносинами.
Певнi процедурнi питання виникають i при впровадженнi
таких виробничих форм, як селянськi (фермерськi) господар-
ства, при орендi землi або ж iнших основних засобiв вироб-
ництва.
3. Види i структура внутрiшнiх правовiдносин
1. Аграрнi правовiдносини, як i iншi юридичнi вiдносини,
характеризуються уднiстю матерiального змiсту i правовоє
форми. Це - конкретнi суспiльнi вiдносини певноє правовоє
форми. i саме як юридичнiй формi єм властивi своя структура
i елементи як складовi правовiдносин. Особливостi правовоє
форми та єхнi структури зумовлюють розмежування внутрiш-
i> мiв пiдприумництва (агробiзнесу).
iiiшпьогосподарськими вiдносинами в цих пiдпри-
г iюнанi на правi членства, а для працездатних -
огобистiй трудовiй участi в КСГП (СпС, ВСГК то-
iiхiнiдносини мiж кооперативним пiдприумством, з
V. i кожним окремим його членом, з iншого.
iiмi.огосподарськими вiдносинами у приватних аг-
iчригмствах акцiонерного типу (агроакцiонерних
i ч товариствах з обмеженою вiдповiдальнiстю) у
нi установчому договорi, статутi товариства, а та-
iчiнцтвi/участi у створеннi статутного капiталу това-
рiiшпiдчосини мiж акцiонерним товариством (пiд-
i чм), з одного боку, i кожним з його учасникiв - з
єм iмiстом правовiдносини мiж цими пiдприумства-
iнмими єх членами (учасниками) являють собою су-
> итсмних субуктивних прав i юридичних обовяз-
i i" iiлпуються через взаумну поведiнку з приводу ви-
i "i подарськоє дiяльностi, певних управлiнських i
пiн-ИН.
й "господарськими вважаються також правовiд-
цприумствами та єх членами (учасниками) з
ненця матерiальних iнтересiв, соцiально-побу-
iю-освiтнiх потреб. Такими, скажiмо, у право-
"инюлiну прибуткiв (нарахування i виплати
"нi iiiiириiмстном знарядь виробництва для
. ч> ii|чч ;iдибiiоє дiлянки, направ-
шi по иищого чи середнього
МСТДИ ТОЩО.
при <.сiпальному страху-
iiiдiєрж мств, зокрема при
i iiчi пенсiє за рахунок пiд-
и i \ iншою вiд держави, так
iч 11" 11. щодо соцiальне неза-
iи i ц iпнсрiв тощо) в цих пiд-
iи прiєновими вiдносинами.
ними нiiуччиєєii приионiдносин у, по-перше,
п.чiп iндii|>иi м> п
Аграрнi правовiдносини 73
юридичнi обовязки зазначених вище субуктiв; по-трету,
юридичнi факти, спрямованi в одних випадках на виникнен-
ня, змiну чи припинення правовiдносин, в iнших - на вiд-
новлення порушених прав та притягнення винних осiб до
юридичноє вiдповiдальностi. Елементом цих правовiдносин у
також єх обукти, тобто рухоме i нерухоме майно, вимоги, що
мають грошову вартiсть, матерiальнi й духовнi iнтереси, дiє,
яких чекають субукти цих вiдносин один вiд одного.
Аграрно-правовi норми, що встановлюють компетенцiю
цих органiв управлiння i посадових осiб та регулюють проце-
дурнi питання, у за своую природою правоустановчими. Цим
нормам не властиво породжувати правовiдносини. Останнi
можуть виникати лише у випадках порушення правоустанов-
чих норм. Субуктами цих правовiдносин у посадовi та iншi
особи, до повноважень яких входить додержання вимог само-
врядування, демократiє ч КСГП (колективi) в особi його орга-
нiв, якi згiдно зi статутом можуть притягати правопорушникiв
до вiдповiдальностi. Юридичним фактором, що спричиняу цi
правовiдносини, у вчинки особи, яка порушила правову нор-
му; обуктом - мета вiдновлення порушеного права.
4. Аграрне право визначау основнi положення iнституту
права колективноє власностi. КСГП (кооператив), як субукт
права, здiйснюу право володiння, користування i розпоря-
дження знаряддями, засобами i продукцiую виробництва.
У його статутi зазначено, що для здiйснення своує дiяль-
ностi та подальшого розвитку громадського господарства пiд-
приумство створюу, планомiрно i продуктивно використовуу
й поповнюу основнi, обiговi виробничi фонди, правовий ре-
жим яких визначено нормами аграрного законодавства.
Пiдприумство передау своєм виробничим пiдроздiлам не-
обхiднi для єхньоє господарськоє дiяльностi примiщення,
трактори, комбайни та iншi машини, насiння, корми для тва-
рин тощо. Цi пiдроздiли, будучи частиною КСГП (ВСГК,
СпС, АСГТ, ТОВ), використовують наданi єм засоби за єх
призначенням i саме тому мiж ними виникають органiзацiйнi
вiдносини, як мiж цiлим i його частинами (бригадою, фер-
мою);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229