Вiдпо-
вiдно до загальних законiв "Про пiдприумництво", "Про пiд-
приумства в Украєнi" та спецiальних - "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю" тощо всi зовнiшньогосподарськi вiдно-
сини виробника продукцiє, робiт та послуг регулюються ви-
ключно на договiрних засадах.
Аналiз правозастосовчоє практики в Украєнi свiдчить про
те, що сiльськогосподарськi пiдприумства (кожне з них) укла-
дають щороку вiд 20 до 200 господарських договорiв, залежно
вiд розмiру господарства. А тому юристи, якi обслуговують цi
пiдприумства, обовязково мають брати участь в процесi регу-
лювання зовнiшньогосподарських вiдносин, починаючи з
пiдготовки проекту договору (угоди, контракту), його укла-
дення та виконання.
Питання про значущiсть укладання господарських догово-
рiв, активне ставлення до єхнього виконання, предявлення
претензiй i застосування майнових санкцiй в разi невиконан-
ня або неналежного виконання договiрних зобовязань зазна-
чаються у Загальному положеннi про юридичну службу.
2. Вiдповiдно до чинного законодавства на юрисконсульта
; покладено обовязок брати участь у пiдготовленнi та укладен-
нi договорiв, стороною в яких у господарство, що обслугову-
уться ним. Це означау, що юрисконсульт, беручи участь у
цьому процесi, повинен виявити, насамперед, свою обiзна-
нiсть у законодавчих актах, умiння єх використовувати при
пiдготовцi проекту договору чи при вивченнi проекту, який
надiйшов вiд iншоє сторони. Зокрема, юрисконсульт мау ке-
руватися, передусiм, законами, а не пiдзаконними актами, якi
кг
646
iнодi суперечать єм. Це, зокрема, стосууться проблеми укла-
дання договорiв на реалiзацiю продукцiє. Традицiйно (у гiр-
шому розумiннi) склалося так, що господарствам накидають
реалiзацiю продукцiє виключно за договорами контрактацiє.
Але ж за чинним цивiльним законодавством у ще чимало за-
конних способiв реалiзацiє: через договори купiвлi-продажу
(найбiльш перспективний спосiб, оскiльки сторони можуть
самостiйно домовитися про цiну), постачання, комiсiє, мiни
(бартерна угода) та iншi. Юрисконсульт мау довести своуму
працедавцевi-пiдприумцю в чому полягау перевага того чи iн-
шого способу реалiзацiє продукцiє, пiдготувати проект догово-
ру, який вiдповiдатиме чинному законодавству, i, звичайно,
iнтересам пiдприумця.
При розглядi проектiв договорiв, якi надiйшли в господар-
ство вiд заготiвельникiв, постачальникiв, агросервiсних орга-
- нiзацiй (установ, пiдприумств), юрисконсульт мау перевiрити
єх вiдповiднiсть чинному законодавству, доповiсти керiвнико-
вi про юридичну та економiчну доцiльнiсть укладання таких
договорiв, або про негативнi для його господарства умови.
Якщо юрисконсульт вважау укладання договору недоцiль-
ним, вiн повинен дати правовий висновок на проект i пере-
дати останнiй керiвниковi свого господарства. Наприклад,
старший юрисконсульт агрофiрми iм. Крупськоє (Крим)
О. О. Москаленко в разi, коли проект запропонованого дого-
вору був невигiдним для господарства, на ньому вiдверто за-
значив: "Договiр кабальний, укладенню не пiдлягау". Так
робить бiльшiсть квалiфiкованих юристiв, i до єхньоє думки
уважно прислуховуються керiвники господарств.
Якщо проект договору, що надiйшов, у рядi пунктiв не вiд-
повiдау чинному законодавству, юрисконсульт складау про-
токол розбiжностей, вiзуу договiр i передау на пiдпис керiвни-
ковi господарства разом iз протоколом розбiжностей. На
практицi заготiвельнi органiзацiє часто пропонують проекти
договорiв контрактацiє, якi не вiдповiдають чинному законо-
давству. Зокрема зазначають, наприклад, що половину за-
контрактованоє продукцiє вивозитиме своєм транспортом гос-
подарство, а решту - заготiвельник. Погодитися на цi умови
е правом господарства. Але слiд мати на увазi, що вивезення
законтрактованоє продукцiє - це обовязок заготiвельника.
КСГП, СпС, АТ, ДСГП можуть (але не зобовязанi) надавати
допомогу у вивезеннi продукцiє. Отже, юристи субуктiв аг-
Юридичне обслуговування СГП
рарного пiдприумництва можуть у протоколi розбiжностей
пiдставне зазначати, що продукцiя (сировина) мау вивозити-
ся лише заготiвельником.
Квалiфiкованi юристи мають консультувати керiвника
субукта пiдприумництва, давати йому пораду, "не засвiдчува-
ти" такий договiр своєм пiдписом, а повертати його заготi-
вельникам iз супроводжувальним листом, у якому зазначати:
"Договiр складено з порушенням чинного законодавства.
Пiдготуйте належним чином проект договору для укладення".
Такi пiдходи юристiв до питань належного укладання догово-
рiв привели б до того, що господарства не укладали б кабаль-
них, не забезпечених лiмiтами та фондами пiд замовлення до-
говорiв.
Якщо ж перевiрений проект договору вiдповiдау чинному
законодавству, юрист вiзуу його i передау на пiдпис керiвни-
ковi господарства.
Юрист здiйснюу контроль за виконанням укладених дого-
ворiв, висловлюу пропозицiє керiвництву по застосуванню
санкцiй щодо контрагентiв, якi порушили договiрнi зобовя-
зання. Зважаючи на те, що господарства в середньому укла-
дають близько 100 господарських договорiв iз рiзних галузей
виробничо-господарськоє дiяльностi та обуктивноє неможли-
востi для юриста одноособове здiйснити контроль за вико-
нанням усiх договорiв, велике значення належить орт i ти цiє
контрольних функцiй з боку адмiнiстрацiє з постiйним iнфор-
муванням юриста вiдповiдними спецiалiстами господарства
про перебiг виконання (або iiсникоiiаiiпя) договiрних зо-
бовязань. Такий досвiд нагромаджено в Киуво-Святошин-
ському районi Києвщини та в рядi iнших районiв краєни. Тут
наказами керiвникiв господарства на конкретних спецiалiстiв
покладено обовязок письмово iнформувати юриста про ви-
конання або невиконання договорiв за галузями та напря-
мами виробничо-господарськоє дiяльностi. Такий порядок
дисциплiнуу спецiалiстiв, дау можливiсть юристовi своучасно
застосовувати штрафнi санкцiє та iн. Якщо ж спецiалiст не-
своучасно повiдомив про порушення контрагентом умов до-
говору чи приховав вiдомостi про наявнiсть порушень, то на
нього накладауться дисциплiнарне стягнення, а якщо строк
позовноє давностi для стягнення штрафних санкцiй уже ми-
нув, то спецiалiста можна притягти ще й до матерiальноє вiд-
повiдальностi.
648
Роздiл XXVII
Подання допомоги з боку спецiалiстiв сiльськогосподар-
ського пiдприумства не звiльняу юриста вiд здiйснення конт-
рольних функцiй за виконанням договiрних зобовязань iз
боку як самого господарства, так i контрагента.
3. У процесi юридичного обслуговування важливе мiсце
належить виконанню договiрних зобовязань i застосуванню
майнових санкцiй. Додержання цих правомочностей юрис-
консультами пiдкреслюуться у Загальному положеннi про
юридичну службу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229