ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

При стягненнi шкоди з посадових осiб КСГП суди по-
виннi зясовувати, хто конкретно вiдповiдау за дану дiлянку
роботи i в чому саме полягау його вина.
Правлiння зобовязане притягати до матерiальноє вiдповi-
дальностi тих осiб, з вини яких пiдприумство платить штраф,
пеню, неустойку i вiдшкодовуу збитки за порушення умов до-
говору з будь-якою органiзацiую i громадянином. У цьому ра-
зi КСГП, виконавши своє зобовязання перед стороною за до-
говором, подау до винноє посадовоє особи регресний позов
про стягнення з нього майнових санкцiй, сплачених за пору-
шення договору.
11. З метою покриття заподiяних збиткiв вiдповiдно до
ст. 404 ЦПК Украєни проводиться вiдрахування коштiв iз за-
робiтку працiвника в розмiрi не бiльше 20 вiдсоткiв од суми,
що мау бути виплачена йому кожного разу, а якщо шкоду за-
ДисциплiнаОна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 465
подiяно розкраданням, а також за наявностi iнших вiдраху-
вань за виконавчими документами - не бiльше 50 вiдсоткiв.
Не допускаються вiдрахування з вихiдноє допомоги, компен-
сацiйних ти iнших виплат, на якi згiдно з законодавством
стягнення не накладауться.
6. Вiдшкодування збиткiв, що сталися внаслiдок
загибелi або розкрадання худоби та птицi
\
1. Члени КСГП, працiвники радгоспiв, якi виннi в загибе-
лi, нестачi або розкраданнi худоби та iнших тварин, несуть
вiдповiдальнiсть згiдно з нормами законодавства про працю i
Статутом КСГЩ
Тваринництва колективних i державних сiльськогосподар-
ських пiдприумств iнодi зазнау значноє шкоди внаслiдок по-
рушення особами, якi обслуговують худобу й птицю, вимог
виробничоє та трудовоє дисциплiни. Цi порушення полягають
у вiдсутностi належного догляду за тваринами i птицею в нiч-
ний час, ненаданнi необхiдноє уваги опаленню тваринниць-
ких примiщень/взимку, особливо тих, де утримууться молод-
няк. У разi вчинення такого правопорушення спецiальною
комiсiую, створеною за розпорядженням правлiння, склада-
уться акт, який у пiдставою для притягнення винних осiб до
матерiальноє вiдповiдальностi.
При визначеннi вартостi худоби слiд керуватися постано-
вою Мiнiстерства економiки Украєни "Про порядок оцiнки
шкоди вiд розкрадання, недостачi, знищення та псування ма-
терiальних цiнностей" вiд ЗО квiтня 1992 р. № 16, у п. 8 якоє
сказано, що р разi розкрадання чи загибелi худоби сума збит-
кiв визначауться за закупiвельними цiнами, якi склалися на
момент виявлення даного факту. При цьому вiдшкодову-
ються вони єє розмiрi, що в пiвтора рази перевищуу вартiсть
худоби.
Вiдшкодування збиткiв, заподiяних тваринництву, регулю-
уться постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня
1996 р. "Про порядок визначення розмiру збиткiв вiд розкра-
дання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiннос-
тей". Згiдно з Єє п. 5 в разi розкрадання чи загибелi тварин су-
ма збиткiв визначауться за закупiвельними цiнами, що скла-
лися на момент вiдшкодування збиткiв iз застосуванням кое-
фiцiунта 1,5.


466 Роздiл XXI
2. Збитки, викликанi нестачею великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i коней через недбалiсть винних осiб, вiдшко-
довуються в розмiрi вартостi тварин за державними закупi-
вельними цiнами. В разi розкрадання цих видiв тварин сума
збиткiв зростау в пiвтора рази проти єхньоє вартостi за тими ж
цiнами.
Правлiння КСГП та адмiнiстрацiя радгоспу може дозволи-
ти особам, винним у загибелi коней, великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i кiз, вiдшкодувати заподiянi збитки здачею
пiдприумству рiвноцiнних тварин, а також списати з працiв-
никiв заборгованiсть за поданими позовами, якщо вони по-
вернули худобу чи виплатили єє вартiсть.
3. Позов про вiдшкодування збиткiв подауться незалеж-
но вiд притягнення винних осiб до кримiнальноє вiдповi-
дальностi.
Особи, виннi в загибелi худоби, завiдувачi ферм i члени
правлiння, на яких покладено вiдповiдальнiсть за громадське
тваринництво, повиннi вживати всiх можливих у конкретнiй
ситуацiє заходiв, аби запобiгти шкодi, по-господарському ви-
користовувати мясо та шкiру загиблих тварин. При цьому
кошти вiд реалiзацiє цих продуктiв не включаються в суму,
яку повинна вiдшкодувати особа, що заподiяла збитки.
4. Розмiр збиткiв, заподiяних КСГП через крадiжку, заги-
бель або недостачу свiйськоє птицi, бджiл, хутрових звiрiв,
кролiв та iнших тварин, слiд визначати за державними цiна-
ми, що склалися на день подання позову.
5. Згiдно з законодавством про страхування майна страху-
ванню пiдлягають сiльськогосподарськi тварини, домашня
птиця, хутровi звiрi, бджоли тощо. В разi загибелi будь-якого
з цих видiв тварин i птицi важливо визначити, мав мiсце стра-
ховий випадок або ж у причинний звязок мiж неналежним
ставленням до своєх трудових обовязкiв працiвникiв, якi до-
глядали худобу i птицю, i тим шкiдливим наслiдком, що при-
звiв до загибелi останнiх. При розглядi подiбних справ у судi
необхiдно забезпечити охорону майнових прав як працiвни-
кiв, так i органiв державного страхування. Цi питання мають
велике практичне значення. Саме тому суд повинен повiдо-
мити зазначенi органи про час судового розгляду справи. Як-
що в заподiяннi шкоди господарству винен працiвник, орган
державного страхування, який виплатив КСГП страхову ви-
нагороду, мау право (i зобовязаний - В. Я.) брати участь у
Дисциплiнарна й матерiальна! вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 467
розглядi справи як третя особа iз самостiйними вимогами про
повернення виплачених коштiв. Наявнiсть страхового випад-
ку звiльняу члена КСГП/ вiд матерiальноє вiдповiдальностi.
Належному застосуванню правових норм, якi передбача-
ють притягнення працiвникiв сiльського господарства до ма-
терiальноє вiдповiдальцостi, покликанi сприяти розяснення
Пленуму Верховного Суду Украєни, викладенi в постановi вiд
29 грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про вiдшко-
дування шкоди, заподiяноє пiдприумствам, установам, орга-
нiзацiям єх працiвниками".
Згiдно з цими розясненнями судам належить зясовувати
обставини, вiд яких зi лежить вирiшення питань про покла-
дення матерiальноє вiдповiдальностi та про розмiр шкоди, яку
слiд компенсувати. Зркрема, встановлювати: наявнiсть пря-
моє дiйсноє шкоди та єє розмiр; якими неправомiрними дiями
єє заподiяно та чи входили до функцiй працiвника обовязки,
неналежне виконання яких призвело до заподiяння шкоди; в
чому полягала його вина; в якiй конкретнiй ситуацiє заподiя-
но шкоду; чи було створено умови, якi забезпечували б схо-
роннiсть матерiальних цiнностей i роботу з ними; яким у
майновий стан працiвника. В разi заподiяння шкоди кiлькома
працiвниками в рiшеннi суду мау бути зазначено, якi кон-
кретнi порушення допустив кожен iз них, ступiнь його вини
та пропорцiйну єй частку загальноє шкоди, за яку може бути
застосовано матерiальну вiдповiдальнiсть (вiдповiдного виду i
в певних межах).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229