ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


З метою матерiального й морального стимулювання бiльш
сумлiнного ставлення працiвникiв до виконання своєх трудо-


вих обовязкiв, застосування прогресивних технологiй, збере-
ження та рацiонального використання матерiально-технiчних
засобiв, полiпшення якостi сiльськогосподарськоє продукцiє,
насiння, кормiв, пiдвищення продуктивностi тварин тощо
пiдприумство застосовуу премiювання, нагородження та iншi
види заохочення. На вiдмiну вiд оплати працi джерелом кош-
тiв для цих заохочень у чистий прибуток та iншi понадплановi
надходження вiд запроваджуваного виду пiдприумництва.
У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах за-
лежно вiд умов i результатiв єхньоє виробничо-господарськоє
пiдприумницькоє дiяльностi використовуються такi форми
оплати працi працiвникiв: грошова чи натуральна, або обидвi
одночасно.
2. Правовi акти про оплату працi
працiвникiв сiльськогосподарського пiдприумства
1. За сучасних умов, коли основними виробниками сiльсь-
когосподарськоє сировини i продуктiв харчування у колектив-
нi та державнi сiльськогосподарськi пiдприумства, трудовi
вiдносини щодо оплати працi єх працiвникiв у настiльки
складними, що потребують детального правового регулюван-
ня за допомогою законiв, нормативно-правових (пiдзакон-
них) i локальних правових актiв. Цi правовi акти мають своєм
завданням врегулювати суспiльнi вiдносини з питань оплати
працi, врахувати особливостi останньоє залежно вiд галузi
сiльськогосподарського виробництва i забезпечити матерiаль-
ну заiнтересованiсть працiвникiв у пiдвищеннi рiвня вироб-
ничо-господарськоє дiяльностi, гарантувати за допомогою
правових засобiв права працiвникiв сiльського господарства.
У життi суспiльства та дiяльностi держави вiдносини з пи-
тань оплати працi громадян у настiльки важливими, що по-
требують спецiального прогулювання на рiвнi Конституцiє, де
передбачено, що кожен мау право на працю, а це включау
можливiсть заробляти собi на життя працею, яку кожен вiль-
но обирау або на яку вiльно погоджууться, а також на заро-
\ бiтну плату, не нижчу вiд визначеноє Законом (ст. 43).
\ Верховна Рада Украєни 24 березня 1995 р. прийняла Закон
Шро оплату працi". Цей Закон визначау економiчнi, правовi
та органiзацiйнi засади оплати працi працiвникiв, якi на пiд-
ставi трудового договору перебувають у трудових вцщосинах
Правове регулювання оплати працi в СГП 425
iз пiдприумствами, установами, органiзацiями всiх форм
власностi та господарювання i з окремими громадянами, а та-
кож сфери державного й договiрного регулювання оплати
працi. Закон спрямований на забезпечення вiдновлювальноє
та стимуляцiйноє функцiй заробiтноє плати.
2. Закон "Про оплату працi" мiстить легальне визначення
основноє категорiє iнституту правового регулювання оплати
працi - заробiтноє плати. Заробiтна плата - це винагорода,
обчислена, як правило, у грошовому вираженнi, яку власник
або уповноважений ним орган виплачуу за трудовим догово-
ром працiвниковi за виконувану ним роботу. Розмiр заробiт-
ноє плати залежить вiд складностi та умов виконуваноє робо-
ти, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його
працi та господарськоє дiяльностi пiдприумства.
Стаття 2 Закону визначау структуру заробiтноє плати, роз-
межовуючи єє на основну i додаткову. Основна заробiтна пла-
та являу собою винагороду за виконану роботу вiдповiдно до
встановлених норм працi (норм часу, виробiтку, обслугову-
вання, посадових обовязкiв). Вона встановлюуться у виглядi
тарифних ставок (окладiв) i пiдрядних розцiнок для робiтни-
кiв i посадових окладiв для службовцiв. Додаткова заробiтна
плата - це винагорода за працю понад установленi норми, за
трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi. Во-
на включау доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi ви-
плати, передбаченi чинним законодавством. Рiзновидом до-
датковоє заробiтноє плати е премiє, повязанi з виконанням
виробничих завдань.
3. Особливе значення мау твердження Закону про
мiнiмальну заробiтну плату. Як зазначено в ст. З, мiнiмальна
заробiтна плата - це законодавче встановлений розмiр заро-
бiтноє плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого
не може проводитись оплата за виконану працiвником мiсяч-
ну, годинну норму працi (обсяг робiт). Мiнiмальна заробiтна
плата у державною соцiальною гарантiую, обовязковою на
всiй територiє Украєни для пiдприумств усiх форм власностi та
господарювання. Однак у Законi не передбачено, яким чином
ця правова норма мау здiйснюватися, скажiмо, при вирiшеннi
питань оплати працi найманих працiвникiв колективних
сiльськогосподарських пiдприумств i селянських (фермер-
ських) господарств.
426 Роздiл XIX
Законом "Про оплату працi" передбачено правила держав-
ного регулювання оплати працi (ст. 8). Держава регулюу оп-
лату працi працiвникiв пiдприумств усiх форм власностi та
господарювання через установлення розмiру мiнiмальноє за-
робiтноє плати, iнших державних норм i гарантiй, умов i роз-
мiрiв оплати працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фi-
нансуються з бюджету, керiвникiв державних пiдприумств, а
також оподаткуванням доходiв працiвникiв. Закон регламен-
туу умови визначення розмiру мiнiмальноє заробiтноє плати.
Це робиться з урiєхунiпшнм:
- вартiсноє величини мiнiмального споживчого бюджету з
поступовим зближенням рiвнiв цих показникiв у мiру стабiлi-
зацiє та розвитку економiки краєни;
загального рiвня середньоє заробiтноє плати;
продуктивностi працi, рiвня зайнятостi та iнших економiч-
них умов.
Мiнiмальна заробiтна плата встановлюуться в розмiрi, не
нижчому за вартiсну величину межi малозабезпеченостi в роз-
рахунку на одну працездатну особу.
У названому Законi викладено основнi правовi норми
(правила) щодо регулювання трудових вiдносин iз приводу
оплати працi. Застосування цих правових норм щодо працiв-
никiв сiльськогосподарського виробництва вимагау враху-
вання особливостей (специфiки) цiує галузi народного гос-
подарства.
4. Законом "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство" вперше на такому рiвнi визначаються правовi засади
органiзацiє та оплати працi членiв цього пiдприумства. Вiдпо-
вiдно до ст. 19 трудовi вiдносини членiв такого пiдприумства
визначаються цим Законом i Статутом пiдприумства, а грома-
дян, якi працюють за трудовим договором або контрактом, -
законодавстiюм про працю Украєни. Що стосууться вiдносин
щодо оплати працi, то кожне колективне сiльськогосподар-
ське пiдприумство самостiйно визначау форми, системи i
розмiри оплати працi його членiв та iнших працiвникiв. Оп-
лата працi в таких пiдприумствах здiйснюуться залежно вiд
кiлькостi та якостi трудового внеску кожного члена пiдприум-
ства i зумовлюуться пiдсумковими результатами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229