ТВОРЧЕСТВО

ПОЗНАНИЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Виходячи з цього, предметом спору можуть бути
як основна заробiтна плата, так i додаткова (в грошовiй або
натуральнiй формi), а також вимоги про забезпечення вста-
новленого законодавством мiнiмального розмiру заробiтноє
плати та єє iндексацiє.
При вирiшеннi спорiв про одержання винагороди мають
бути застосованi прийнятi в господарствах локальнi правовi
акти - Статут колективного сiльськогосподарського пiдпри-
умства, Положення (Правила) про оплату працi, трудовий
контракт, а також колективний договiр у частинi визначення
конкретних розмiрiв тарифних ставок i окладiв (ст. 96 КЗпП).
3. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесеннi рiшення
про поновлення на роботi орган, який розглядау трудовий
спiр, одночасно вирiшуу вимоги про виплату працiвниковi
середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в
заробiтку за час виконання роботи з нижчою оплатою, але не
бiльш як за один рiк.
475
Трудовi спори працiвникiв СГП
У постановi Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 6 лис-
топада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових
спорiв" (зi змiнами, внесеними постановами Пленуму вiд 1
квiтня 1994 р. № 4 та вiд 26 жовтня 1995 р. № 18) розяснено,
що, поновлюючи на роботi працiвника, звiльненого без за-
конних пiдстав чи з порушенням встановленого порядку або
незаконно переведеного на iншу роботу, суд виносить рiшен-
ня про виплату йому заробiтноє плати чи рiзницi в заробiтнiй
платi на роботi з нижчою оплатою. Якщо ж працiвника не-
можливо поновити на попереднiй роботi, суд визнау звiль-
нення неправильним i зобовязуу лiквiдацiйну комiсiю, а в
належних випадках - правонаступника чи вищестоящий у
порядку пiдлеглостi орган виплатити йому заробiтну плату за
час вимушеного прогулу.
4. Оскiльки згiдно зi ст. 235 КЗпП оплатi пiдлягау вимуше-
ний прогул, вимоги працiвника про стягнення середнього за-
робiтку за час затримки розрахунку пiдлягають задоволенню в
тому разi й за той перiод, протягом якого з вини власника або
уповноваженого ним органу була затримана видача трудовоє
книжки або ж неправильне формулювання у нiй причин
звiльнення перешкоджало працевлаштуванню.
При присудженнi оплати працi за час вимушеного прогулу
враховууться заробiток за мiсцем новоє роботи (одержана до-
. помога з тимчасовоє непрацездатностi, вихiдна допомога, се-
реднiй заробiток на перiод працевлаштування, допомога з
безробiття), що працiвник мав на той час.
У випадках стягнення на користь працiвника середнього
заробiтку за час вимушеного прогулу цей заробiток визнача-
уться за загальними правилами його обчислення - виходячи
з заробiтку за два останнi календарнi мiсяцi роботи.
Для працiвникiв, якi пропрацювали на даному пiдпри-
умствi менше двох мiсяцiв, обчислення проводиться з розра-
хунку середнього заробiтку за фактично вiдпрацьований час.
При цьому враховуються також положення Порядку обчис-
лення середньоє заробiтноє плати, затвердженого постановою
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 8 лютого 1995 р. ;
5. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 235 КЗпП у разi розгляду заяви
про поновлений на роботi довше одного року не з вини пра-
цiвника орган, який розглядау трудовий спiр, виносить рi-
шення про виплату середнього заробiтку за весь час вимуше-
ного прогулу. В разi частковоє вини працiвника оплата виму-
Роздiл XXII
шеного прогулу за цей перiод може бути вiдповiдно зменшена
судом. У випадiв затримки з вини власника або уповноваже-
ного ним органу видачi трудовоє книжки працiвниковi теж
виплачууться середнiй заробiток за весь час вимушеного
прогулу.
При розглядi трудових спорiв про грошовi вимоги (крiм
названих вищ< вимог про виплату працiвниковi середнього
заробiтку за ЧЕiС вимушеного прогулу або рiзницi в заробiтку
за час виконання роботи з нижчою оплатою) орган, який роз-
глядау спiр, мау прано винести рiшення про виплату належ-
них сум без обмеження будь-яким строком.
У разi скасування виконаних судових рiшень про стягнен-
ня заробiтноє грiати чи iнших виплат, що випливають iз тру-
дових правовiдносин, поворот виконання допускауться лише
тодi, коли скасоване рiшення грунтууться на повiдомлених
позивачем неправдивих вiдомостях або поданих ним пiдроб-
лених документах. Також допускауться стягнення сум, випла-
чених йому вiдповiдно до ранiше прийнятого рiшення комiсiє
з трудових спорiв, при повторному розглядi спору (ст. 239
КЗпП). \
6. Порядок вирiшення
колективних спорiв (конфлiктiв),
що виникають у сiльському господарствi
\
1. Правовi i органiзацiйнi засади функцiонування системи
заходiв по вирiшенню колективних трудових спорiв (кон-
флiктiв) у сiльському господарствi передбаченi у ст. 44 Кон-
ституцiє Украєни, Законi Украєни "Про порядок вирiшення
колективних трудових спорiв (конфлiктiв)" вiд 3 березня 1998
року, ст. 14 КЗпП, а також у Законi "Про колективнi догово-
ри i угоди".
Названi законодавчi акти спрямованi на забезпечення вза-
умодiє сторiн соцiально-трудових вiдносин у процесi врегулю-
вання колективних трудових спорiв (конфлiктiв), що виник-
ли мiж ними. \
Закрiпленi у чинному законодавствi Украєни норми щодо
вирiшення колективних трудових спорiв поширюються на:
- власникiв пiдприумств, установ,\органiзацiй незалежно
вiд форми власностi, виду дiяльностi та галузевоє належностi;


477
Трудовi спори працiвникiв СГП
- на органiзацiє власникiв; найманих працiвникiв - фi-
зичних осiб, якi працюють за трудовим договором на пiдпри-
умствi, в установi та органiзацiє, в єх обуднаннях або у фiзич-
них осiб, якi використовують найману працю; органiзацiє
найманих працiвникiв, що утворенi вiдповiдно до законодав-
ства для представництва i захисту єх iнтересiв.
Визначення поняття "колективний трудовий спiр (конф-
лiкт)" дауться у ст. 2 Закону Украєни "Про порядок вирi-
шення колективних трудових спорiв". При цьому поняття
"трудовий спiр" i "конфлiкт" використовуються у законi як
синонiми.
Колективний трудовий спiр (конфлiкт) - це розбiжностi,
що виникли мiж сторонами соцiально-трудових вiдносин щодо:
а) встановлення нових або змiн iснуючих соцiально-ско-
номiчних умов працi та виробничого побуту;
б) укладення чи змiни колективного договору, угоди;
в) виконання колективного договору, угоди або окремих єх
положень;
г) невиконання вимог законодавства про працю.
Змiст кожноє з названих вимог визначауться нормами тру-
дового та iншими галузями законодавства Украєни.
Колективнi трудовi спори можуть виникати i вирiшуватись
на виробничому, галузевому, територiальному та нацiональ-
ному рiвнях.
В залежностi вiд рiвня, на якому виник колективний тру-
довий спiр (конфлiкт), законодавством Украєни визначаються
сторони такого спору, а також порядок формування вимог
найманих працiвникiв чи профспiлок, порядок та строки
розгляду цих вимог, послiдовнiсть вирiшення колектиних
трудових спорiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229