Потiм були об-
меження, повязанi з вимогою належним чином обробляти
землю, використовувати єє за призначенням. Невиконання
цих вимог могло призвести до вилучення земель у нсрадивих
господарiв, якi погано обробляли землю, як це передбачено i
662 Роздiл ХХК
зараз в Англiє, Францiє, ФРН та iнших краєнах. Поступово бу-
ло запроваджено обмеження у правi розпоряджання землею,
яке законодавче виражалося в неподiлi, невiдчуженнi, прави-
лах щодо введення обмежень у земельному оборотi, з надан-
ням значних прав державi, аж до єє фактичного контролю за
цими процесами.
Аграрне законодавство континентальних краєн твропи
почало регулювати способи придбання, спрямування корис-
тування, розмiри земель, виходячи з "соцiальноє функцiє" зе-
мельноє власностi. iстотнi змiни вiдбулися у поглядах юристiв
на повноваження земельного власника. З римськоє трiади
ПОВНОВажеНЬ: ВОЛОДiННЯ ()Ц5 р05т85iОПi), Користування (]Ц5
иiепоi), i розпорядження (iиа аЬиiепаi iстотне значення почало
визнаватися лише за правом користування i правом розпоря-
дження, оскiльки право володiння, обмежене законодав-
ством, може i повинно здiйснюватися у формi користування.
Володiння ж як пiдстава i титул, на думку багатьох аграрникiв
за кордоном, у або пережитком права феодального землево-
лодiння i його пiдправлених форм в англосаксонських кра-
єнах, або вiдмираючим видом землеволодiння у континен-
тальних краєнах - емфiтевзиса, своурiдною довгостроковою
або постiйною формою оренди землi з правом переважного
викупу єє у власнiсть емфiтефтом довiчного або заповiданого
власником.
iз розвитком процесiв агропромисловоє iнтеграцiє перегля-
дауться сама поява сiльськогосподарського пiдприумства. Та-
кий перегляд призводить до визнання основним субуктом
правового регулювання не тiльки сiльськогосподарського пiд-
приумства, а й агропромислового пiдприумства з поширен-
ням на нього всiх пiльг, призначених для сiльського гос-
подарства, промисловiсть вносить у сiльськогосподарське
виробництво свою потужну iндустрiальну базу, великi капiта-
ловкладення, досягнення науково-технiчного прогресу, своу-
часну органiзацiю управлiння виробничими процесами, що
справляу великий вплив на весь процес сiльськогосподар-
ського виробництва. У звязку з цим зявляуться нова система
виробничо-економiчних i правових вiдносин.
Зарубiжнi юристи-аграрники зазначають, що законодавець
нинi модернiзуу юридичнi форми пiдприумства, пристосовуу
єх до вимог виробництва i ринку i надау прерогативи власнв-
ц i ь-
Аграрне право зарубiжних краєн
i663
-в--
ка щодо власника землi, оскiльки останнiй не у господарем
одержуваного доходу.
Збiльшення вартостi i значення у сiльськогосподарському
пiдприумствi таких елементiв, як машини, капiтал змiнюу
вiдношення до пiдприумства як до землеволодiння за перева-
гою. У новому аграрному законодавствi правовий режим
власностi спрямований бiльшою мiрою на захист iнтересiв
власника машин i капiталу. Поуднання в агропромисловому
пiдприумствi промислових, торгових i сiльськогосподарських
функцiй призводить до того, що у цих пiдприумствах посту-
пово втрачауться значення специфiки сiльськогосподарсько-
го виробництва i його дiяльнiсть наближауться до дiяльностi
пiдприумства будь-якого виду i профiлю2.
Визнання в аграрному правi i законодавствi пiдприумства
сiльськогосподарським призводить до поширення на нього
пiльг, установлених державою, оскiльки вважауться, що
сiльськогосподарське пiдприумство дiу у несприятливих ви-
робничих (грунто-клiматичних) i економiчних умовах. Ви-
знання специфiки сiльськогосподарського пiдприумства при-
зводить в аграрному правi до визнання необхiдностi спецiаль-
ного регламентування дiяльностi сiльськогосподарського пiд-
приумства i встановлення особливих заходiв захисту прав
сiльськогосподарськоє власностi. iз розвитком товарного ха-
рактеру сiльськогосподарського виробництва предметом за-
конодавчого регулювання в аграрному законодавствi стау i
сiльськогосподарське виробництво, його окремi сторони i
функцiє. Серед них особлива увага придiляуться правому ре-
гулюванню використанню земель, регулювання кредитних,
орендних i трудових вiдносин.
Характерною рисою сучасного законодавства, яке регулюу
дiяльнiсть сiльськогосподарського пiдприумства, у суворе ре-
гулювання дiяльностi сiльськогосподарського пiдприумця.
Воно поширюуться на вiдносини в галузi органiзацiє i дiяль-
ностi самого сiльськогосподарського пiдприумства. У сучас-
них умовах вона детально регламентууться особливо у питан-
нях, що вiдносяться до кiлькостi продукцiє, яка виробляуться,
стандартiв i умов виробництва. Аграрне законодавство у цiй
1 Вигеоае А. М. Ьехрiоiiаiiоп аегiсоєе гiаєв iа iеiвiасiопе гесепiв. - Рагiв,
1967.-Р. 10.
2 УогМ АегiсцiШге. - \Уаii1iiiтеЮп, 1973. - Уоi. XXI, № 8. - Р. 19.
664
Роздiл XXIX
галузi спрямоване на стимулювання процесiв спецiалiзацiє i
концентрацiє сiльськогосподарського виробництва в межах
окремих районiв, зон, краєни i навiть цiлоє групи краєн.
Особливiстю сучасного сiльськогосподарського пiдприум-
ства у здiйснення ним поряд з основними сiльськогосподар-
ськими функцiями комерцiйних та iнших функцiй, якi ранi-
ше виходили за межi сiльськогосподарськоє дiяльностi. До
сфери дiяльностi сiльськогосподарського пiдприумства тепер
входить не тiльки дiяльнiсть в галузi власного землеробства i
тваринництва, а й транспортування, зберiгання i переробка
сiльськогосподарськоє продукцiє, кредитнi операцiє тощо.
Сфера дiяльностi сучасного сiльськогосподарського пiдпри-
умства включау широке коло питань планування сiльськогос-
подарського виробництва, фiнансування, органiзацiє управ-
лiння пiдприумством тощо.
4. Правове регулювання
сiльськогосподарськоє оренди
Оренда землi, яка мау багатовiкову iсторiю, продовжуу вi-
дiгравати важливу роль у системi аграрно-правових вiдносин.
У розвитку сiльськогосподарських вiдносин оренда мау певнi
переваги перед власнiстю, не вимагаючи великих коштiв на
придбання землi, що неприпустиме для малоiмущих i моло-
дих фермерiв.
Оренда у сiльському господарствi набула великого поши-
рення у СiЛА, де близько половини фермерiв-власникiв при-
орендовують землю. На пiвднi США бiльше 50 вiдсоткiв фер-
мерiв у орендаторами у найрiзноманiтнiших єє формах. Орен-
да землi у США розглядауться як невiльне володiння на вiд-
мiну вiд власностi, згiдно з яким орендодавець передау
орендатору або пiдприумство повнiстю, або частину пiдпри-
умства, або тiльки земельну дiлянку, за користування якою
орендатор вносить орендну плату.
Серед поширених умов орендного договору у такi, коли
власник зобовязаний утримувати будинки i споруди, дороги
i мелiоративнi споруди, якi здаються у власнiсть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229
меження, повязанi з вимогою належним чином обробляти
землю, використовувати єє за призначенням. Невиконання
цих вимог могло призвести до вилучення земель у нсрадивих
господарiв, якi погано обробляли землю, як це передбачено i
662 Роздiл ХХК
зараз в Англiє, Францiє, ФРН та iнших краєнах. Поступово бу-
ло запроваджено обмеження у правi розпоряджання землею,
яке законодавче виражалося в неподiлi, невiдчуженнi, прави-
лах щодо введення обмежень у земельному оборотi, з надан-
ням значних прав державi, аж до єє фактичного контролю за
цими процесами.
Аграрне законодавство континентальних краєн твропи
почало регулювати способи придбання, спрямування корис-
тування, розмiри земель, виходячи з "соцiальноє функцiє" зе-
мельноє власностi. iстотнi змiни вiдбулися у поглядах юристiв
на повноваження земельного власника. З римськоє трiади
ПОВНОВажеНЬ: ВОЛОДiННЯ ()Ц5 р05т85iОПi), Користування (]Ц5
иiепоi), i розпорядження (iиа аЬиiепаi iстотне значення почало
визнаватися лише за правом користування i правом розпоря-
дження, оскiльки право володiння, обмежене законодав-
ством, може i повинно здiйснюватися у формi користування.
Володiння ж як пiдстава i титул, на думку багатьох аграрникiв
за кордоном, у або пережитком права феодального землево-
лодiння i його пiдправлених форм в англосаксонських кра-
єнах, або вiдмираючим видом землеволодiння у континен-
тальних краєнах - емфiтевзиса, своурiдною довгостроковою
або постiйною формою оренди землi з правом переважного
викупу єє у власнiсть емфiтефтом довiчного або заповiданого
власником.
iз розвитком процесiв агропромисловоє iнтеграцiє перегля-
дауться сама поява сiльськогосподарського пiдприумства. Та-
кий перегляд призводить до визнання основним субуктом
правового регулювання не тiльки сiльськогосподарського пiд-
приумства, а й агропромислового пiдприумства з поширен-
ням на нього всiх пiльг, призначених для сiльського гос-
подарства, промисловiсть вносить у сiльськогосподарське
виробництво свою потужну iндустрiальну базу, великi капiта-
ловкладення, досягнення науково-технiчного прогресу, своу-
часну органiзацiю управлiння виробничими процесами, що
справляу великий вплив на весь процес сiльськогосподар-
ського виробництва. У звязку з цим зявляуться нова система
виробничо-економiчних i правових вiдносин.
Зарубiжнi юристи-аграрники зазначають, що законодавець
нинi модернiзуу юридичнi форми пiдприумства, пристосовуу
єх до вимог виробництва i ринку i надау прерогативи власнв-
ц i ь-
Аграрне право зарубiжних краєн
i663
-в--
ка щодо власника землi, оскiльки останнiй не у господарем
одержуваного доходу.
Збiльшення вартостi i значення у сiльськогосподарському
пiдприумствi таких елементiв, як машини, капiтал змiнюу
вiдношення до пiдприумства як до землеволодiння за перева-
гою. У новому аграрному законодавствi правовий режим
власностi спрямований бiльшою мiрою на захист iнтересiв
власника машин i капiталу. Поуднання в агропромисловому
пiдприумствi промислових, торгових i сiльськогосподарських
функцiй призводить до того, що у цих пiдприумствах посту-
пово втрачауться значення специфiки сiльськогосподарсько-
го виробництва i його дiяльнiсть наближауться до дiяльностi
пiдприумства будь-якого виду i профiлю2.
Визнання в аграрному правi i законодавствi пiдприумства
сiльськогосподарським призводить до поширення на нього
пiльг, установлених державою, оскiльки вважауться, що
сiльськогосподарське пiдприумство дiу у несприятливих ви-
робничих (грунто-клiматичних) i економiчних умовах. Ви-
знання специфiки сiльськогосподарського пiдприумства при-
зводить в аграрному правi до визнання необхiдностi спецiаль-
ного регламентування дiяльностi сiльськогосподарського пiд-
приумства i встановлення особливих заходiв захисту прав
сiльськогосподарськоє власностi. iз розвитком товарного ха-
рактеру сiльськогосподарського виробництва предметом за-
конодавчого регулювання в аграрному законодавствi стау i
сiльськогосподарське виробництво, його окремi сторони i
функцiє. Серед них особлива увага придiляуться правому ре-
гулюванню використанню земель, регулювання кредитних,
орендних i трудових вiдносин.
Характерною рисою сучасного законодавства, яке регулюу
дiяльнiсть сiльськогосподарського пiдприумства, у суворе ре-
гулювання дiяльностi сiльськогосподарського пiдприумця.
Воно поширюуться на вiдносини в галузi органiзацiє i дiяль-
ностi самого сiльськогосподарського пiдприумства. У сучас-
них умовах вона детально регламентууться особливо у питан-
нях, що вiдносяться до кiлькостi продукцiє, яка виробляуться,
стандартiв i умов виробництва. Аграрне законодавство у цiй
1 Вигеоае А. М. Ьехрiоiiаiiоп аегiсоєе гiаєв iа iеiвiасiопе гесепiв. - Рагiв,
1967.-Р. 10.
2 УогМ АегiсцiШге. - \Уаii1iiiтеЮп, 1973. - Уоi. XXI, № 8. - Р. 19.
664
Роздiл XXIX
галузi спрямоване на стимулювання процесiв спецiалiзацiє i
концентрацiє сiльськогосподарського виробництва в межах
окремих районiв, зон, краєни i навiть цiлоє групи краєн.
Особливiстю сучасного сiльськогосподарського пiдприум-
ства у здiйснення ним поряд з основними сiльськогосподар-
ськими функцiями комерцiйних та iнших функцiй, якi ранi-
ше виходили за межi сiльськогосподарськоє дiяльностi. До
сфери дiяльностi сiльськогосподарського пiдприумства тепер
входить не тiльки дiяльнiсть в галузi власного землеробства i
тваринництва, а й транспортування, зберiгання i переробка
сiльськогосподарськоє продукцiє, кредитнi операцiє тощо.
Сфера дiяльностi сучасного сiльськогосподарського пiдпри-
умства включау широке коло питань планування сiльськогос-
подарського виробництва, фiнансування, органiзацiє управ-
лiння пiдприумством тощо.
4. Правове регулювання
сiльськогосподарськоє оренди
Оренда землi, яка мау багатовiкову iсторiю, продовжуу вi-
дiгравати важливу роль у системi аграрно-правових вiдносин.
У розвитку сiльськогосподарських вiдносин оренда мау певнi
переваги перед власнiстю, не вимагаючи великих коштiв на
придбання землi, що неприпустиме для малоiмущих i моло-
дих фермерiв.
Оренда у сiльському господарствi набула великого поши-
рення у СiЛА, де близько половини фермерiв-власникiв при-
орендовують землю. На пiвднi США бiльше 50 вiдсоткiв фер-
мерiв у орендаторами у найрiзноманiтнiших єє формах. Орен-
да землi у США розглядауться як невiльне володiння на вiд-
мiну вiд власностi, згiдно з яким орендодавець передау
орендатору або пiдприумство повнiстю, або частину пiдпри-
умства, або тiльки земельну дiлянку, за користування якою
орендатор вносить орендну плату.
Серед поширених умов орендного договору у такi, коли
власник зобовязаний утримувати будинки i споруди, дороги
i мелiоративнi споруди, якi здаються у власнiсть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229