Поняття
собiвартостi охоплюу вартiсть працi i засобiв на одиницю
продукцiє, вона визначауться з урахуванням як виробничих
затрат, так i затрат, що виникають в результатi єє реалiзацiє.
При визначеннi виробничоє собiвартостi продукцiє включа-
ються всi затрати виробника, повязанi з виробництвом про-
дукцiє. При цьому використовууться поняття калькуляцiє, як
засiб визначення собiвартостi продукцiє або одиницi робiт.
Залежно вiд економiчноє природи затрати обуднуються в од-
норiднi групи - статтi затрат i розмежовуються на простi i
комплекснi.
При визначеннi собiвартостi сiльськогосподарськоє про-
дукцiє i продукцiє вироблюваноє колективно-кооперативними
i державними пiдприумствами, акцiонерними товариствами i
селянськими (фермерськими) господарствами першорядним
у питання про таку складову собiвартостi сiльськогосподар-
ськоє продукцiє як вартiсть земельних угiдь, без яких таке ви-
робництво взагалi неможливе. Протягом багатьох рокiв гос-
подарювання колгоспiв i радгоспiв при визначеннi вартостi
вироблюваноє ними сiльськогосподарськоє продукцiє вартiсть
земель не враховувалась, вона не бралась до уваги при визна-
ченнi цiни на усi види сiльськогосподарськоє продукцiє, пред-
метiв єє переробки на продукти харчування, а також як сиро-
вини для легкоє промисловостi.
У теоретичному i практичному вiдношеннi при вирiшеннi
питання про собiвартiсть сiльськогосподарськоє продукцiє не
мау значення форма власностi i право власностi на земельнi
Правове регулювання виробнино-господарськоi дiяльностi СГЛ-- 351
дiлянки, що належали i належать нинi КСГП, ДСГП, ВСГК,
АСГТ, селянським (фермерським) господарством i власникам
приватних пiдсобних господарств. У цьому звязку у безпiдс-
тавним твердження про те, що включення вартостi земельних
угiдь при визначеннi вартостi сiльськогосподарськоє продукцiє
у неможливим без визнання землi товаром, тобто обуктом
права купiвлi-продажу i права закладу при одержаннi кредиту.
При застосуваннi господарського розрахунку i використаннi
економiчноє категорiє собiвартостi i рентабельностi у реально
можливим, доцiльним i суспiльне необхiдним використання
вартостi землi як засобу сiльськогосподарського виробництва.
Лише за цiує умови господарський розрахунок стане повним i
неформальним.
У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-
ських пiдприумств значне мiсце належить мясо-молочному
тваринництву. Протягом багатьох рокiв воно забезпечувало
потреби краєни у цих продуктах харчування. Йому належить
важлива роль у господарському розрахунку пiдприумства, у
визначеннi собiвартостi цього виду продукцiє, рентабельностi
тваринницьких ферм. Як i в попереднi роки, а особливо за су-
часних умов наведенi питання у надзвичайно складними як
для кожного пiдприумства, так i для всiує тваринницькоє га-
лузi. Перш за все звертау на себе увагу невiдповiднiсть мiж со-
бiвартiстю виробництва молока i мяса i цiнами, за якими
КСГП, ВСГК, ДСГТ, ДСГП реалiзують цi продукти; невiдпо-
вiднiсть мiж цiнами, за якими господарства закуповують ком-
бiкорми; виходячи iз сучасних цiн на пально-мастильнi мате-
рiали для господарства у значними витрати на виробництво
власних кормiв для худоби. Внаслiдок таких обставин у знач-
нiй частинi господарств тваринницька галузь у збитковою,
про єє рентабельнiсть, а тим бiльше про прибутковiсть i гово-
рити не доводиться.
Негативний вплив на реалiзацiю господарського розрахун-
ку, собiвартiсть вироблюваноє сiльськогосподарськоє продук-
цiє мають цiни на мiнеральнi добрива, отрутохiмiкати, пести-
циди, вартiсть агрохiмiчного i ремонтно-технiчного обслуго-
вування пiдприумств.
Сучасне скрутне економiчне становище сiльськогосподар-
ських пiдприумств призвело до порушення вимог аграрного
законодавства стосовно оплати працi членiв КСГП, як тих,
що iснують з часу колективiзацiє, так i тих, що створенi на ба-
352 Роздiл ХУГ
зi радгоспiв. У переважнiй бiльшостi КСГП оплата працi у
низькою, видауться не регулярно, з великою затримкою. Рi-
вень винагороди у довiльним, нормативи Положення про оп-
лату працi не дотримуються. Наведене у також однiую з iстот-
них причин недодержання i неможливостi дотримуватися
господарського розрахунку у пiдприумствi i рентабельностi
галузей сiльського господарства i пiдприумства в цiлому.
3. У значнiй чистинi колгоспiв Украєни ще в роки, що пе-
редували проголошенню єє незалежностi, був поширений про-
гресивний досвiд внугрiшцьобригадного господарського роз-
рахунку. За цих умов виробничо-господарський структурний
пiдроздiл користувався майном на засадах права повного гос-
подарського вiдання, мав вiдповiдний склад працiвникiв, якi,
будучи членами колективного пiдприумства, становили осо-
бовий склад цього пiдроздiлу, єм належали вiдповiднi права
органу, самоврядування. Мiж виробничими структурними
пiдроздiлами вiдбувались вiдповiднi виробничо-господарськi
стосунки, застосовувалась система розрахункiв чеками.
На вiдмiну вiд самих субуктiв пiдприумництва (колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств, спiлок селян, акцiо-
нерних товариств, державних сiльськогосподарських пiдпри-
умств тощо) як юридичних осiб, що дiють на засадах повного
госпрозрахунку, єхнi структурнi виробничi пiдроздiли госпо-
дарюють на принципах внутрiшньогосподарського розрахун-
ку. Вони використовують рiзнi його форми, правове закрiп-
лення яких залежить вiд юридичного статусу госпрозрахунко-
воє ланки. В основi останнього лежать повноваження право-
субуктностi, яка характеризуу госпрозрахункову ланку у
сферi виробничо-господарських вiдносин. Структурнi вироб-
ничi пiдроздiли господарюють на принципах внутрiшньогос-
подарського розрахунку, який доповнюу повний госпрозраху-
нок. Вiн обуднуу планування та облiк, оперативний конт-
роль i аналiз, матерiальну заiнтересованiсть i вiдповiдальнiсть
за певну дiлянку роботи. Його впровадження забезпечуу орга-
нiзацiйно-господарську самостiйнiсть при виробництвi про-
дукцiє, пiдвищеннi єє якостi та зниженнi собiвартостi, розподi-
лi доходiв, використаннi внутрiшнiх резервiв виробництва,
порiвняннi затрат i результатiв виробництва, створеннi для
всiх госпрозрахункових ланок однакових економiчних умов.
4. Правове регулювання госпрозрахунку здiйснюуться вiд-
повiдно до спецiального Положення про внутрiшнiй госпо-
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 353
дарський розрахунок, затвердженого загальними зборами i
членiв колективного сiльськогосподарського пiдприумства
(зборами його уповноважених), директором радгоспу або ке-
рiвником iншого сiльськогосподарського пiдприумства. Це
Положення за своєм змiстом належить до локальних правових
актiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229
собiвартостi охоплюу вартiсть працi i засобiв на одиницю
продукцiє, вона визначауться з урахуванням як виробничих
затрат, так i затрат, що виникають в результатi єє реалiзацiє.
При визначеннi виробничоє собiвартостi продукцiє включа-
ються всi затрати виробника, повязанi з виробництвом про-
дукцiє. При цьому використовууться поняття калькуляцiє, як
засiб визначення собiвартостi продукцiє або одиницi робiт.
Залежно вiд економiчноє природи затрати обуднуються в од-
норiднi групи - статтi затрат i розмежовуються на простi i
комплекснi.
При визначеннi собiвартостi сiльськогосподарськоє про-
дукцiє i продукцiє вироблюваноє колективно-кооперативними
i державними пiдприумствами, акцiонерними товариствами i
селянськими (фермерськими) господарствами першорядним
у питання про таку складову собiвартостi сiльськогосподар-
ськоє продукцiє як вартiсть земельних угiдь, без яких таке ви-
робництво взагалi неможливе. Протягом багатьох рокiв гос-
подарювання колгоспiв i радгоспiв при визначеннi вартостi
вироблюваноє ними сiльськогосподарськоє продукцiє вартiсть
земель не враховувалась, вона не бралась до уваги при визна-
ченнi цiни на усi види сiльськогосподарськоє продукцiє, пред-
метiв єє переробки на продукти харчування, а також як сиро-
вини для легкоє промисловостi.
У теоретичному i практичному вiдношеннi при вирiшеннi
питання про собiвартiсть сiльськогосподарськоє продукцiє не
мау значення форма власностi i право власностi на земельнi
Правове регулювання виробнино-господарськоi дiяльностi СГЛ-- 351
дiлянки, що належали i належать нинi КСГП, ДСГП, ВСГК,
АСГТ, селянським (фермерським) господарством i власникам
приватних пiдсобних господарств. У цьому звязку у безпiдс-
тавним твердження про те, що включення вартостi земельних
угiдь при визначеннi вартостi сiльськогосподарськоє продукцiє
у неможливим без визнання землi товаром, тобто обуктом
права купiвлi-продажу i права закладу при одержаннi кредиту.
При застосуваннi господарського розрахунку i використаннi
економiчноє категорiє собiвартостi i рентабельностi у реально
можливим, доцiльним i суспiльне необхiдним використання
вартостi землi як засобу сiльськогосподарського виробництва.
Лише за цiує умови господарський розрахунок стане повним i
неформальним.
У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-
ських пiдприумств значне мiсце належить мясо-молочному
тваринництву. Протягом багатьох рокiв воно забезпечувало
потреби краєни у цих продуктах харчування. Йому належить
важлива роль у господарському розрахунку пiдприумства, у
визначеннi собiвартостi цього виду продукцiє, рентабельностi
тваринницьких ферм. Як i в попереднi роки, а особливо за су-
часних умов наведенi питання у надзвичайно складними як
для кожного пiдприумства, так i для всiує тваринницькоє га-
лузi. Перш за все звертау на себе увагу невiдповiднiсть мiж со-
бiвартiстю виробництва молока i мяса i цiнами, за якими
КСГП, ВСГК, ДСГТ, ДСГП реалiзують цi продукти; невiдпо-
вiднiсть мiж цiнами, за якими господарства закуповують ком-
бiкорми; виходячи iз сучасних цiн на пально-мастильнi мате-
рiали для господарства у значними витрати на виробництво
власних кормiв для худоби. Внаслiдок таких обставин у знач-
нiй частинi господарств тваринницька галузь у збитковою,
про єє рентабельнiсть, а тим бiльше про прибутковiсть i гово-
рити не доводиться.
Негативний вплив на реалiзацiю господарського розрахун-
ку, собiвартiсть вироблюваноє сiльськогосподарськоє продук-
цiє мають цiни на мiнеральнi добрива, отрутохiмiкати, пести-
циди, вартiсть агрохiмiчного i ремонтно-технiчного обслуго-
вування пiдприумств.
Сучасне скрутне економiчне становище сiльськогосподар-
ських пiдприумств призвело до порушення вимог аграрного
законодавства стосовно оплати працi членiв КСГП, як тих,
що iснують з часу колективiзацiє, так i тих, що створенi на ба-
352 Роздiл ХУГ
зi радгоспiв. У переважнiй бiльшостi КСГП оплата працi у
низькою, видауться не регулярно, з великою затримкою. Рi-
вень винагороди у довiльним, нормативи Положення про оп-
лату працi не дотримуються. Наведене у також однiую з iстот-
них причин недодержання i неможливостi дотримуватися
господарського розрахунку у пiдприумствi i рентабельностi
галузей сiльського господарства i пiдприумства в цiлому.
3. У значнiй чистинi колгоспiв Украєни ще в роки, що пе-
редували проголошенню єє незалежностi, був поширений про-
гресивний досвiд внугрiшцьобригадного господарського роз-
рахунку. За цих умов виробничо-господарський структурний
пiдроздiл користувався майном на засадах права повного гос-
подарського вiдання, мав вiдповiдний склад працiвникiв, якi,
будучи членами колективного пiдприумства, становили осо-
бовий склад цього пiдроздiлу, єм належали вiдповiднi права
органу, самоврядування. Мiж виробничими структурними
пiдроздiлами вiдбувались вiдповiднi виробничо-господарськi
стосунки, застосовувалась система розрахункiв чеками.
На вiдмiну вiд самих субуктiв пiдприумництва (колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств, спiлок селян, акцiо-
нерних товариств, державних сiльськогосподарських пiдпри-
умств тощо) як юридичних осiб, що дiють на засадах повного
госпрозрахунку, єхнi структурнi виробничi пiдроздiли госпо-
дарюють на принципах внутрiшньогосподарського розрахун-
ку. Вони використовують рiзнi його форми, правове закрiп-
лення яких залежить вiд юридичного статусу госпрозрахунко-
воє ланки. В основi останнього лежать повноваження право-
субуктностi, яка характеризуу госпрозрахункову ланку у
сферi виробничо-господарських вiдносин. Структурнi вироб-
ничi пiдроздiли господарюють на принципах внутрiшньогос-
подарського розрахунку, який доповнюу повний госпрозраху-
нок. Вiн обуднуу планування та облiк, оперативний конт-
роль i аналiз, матерiальну заiнтересованiсть i вiдповiдальнiсть
за певну дiлянку роботи. Його впровадження забезпечуу орга-
нiзацiйно-господарську самостiйнiсть при виробництвi про-
дукцiє, пiдвищеннi єє якостi та зниженнi собiвартостi, розподi-
лi доходiв, використаннi внутрiшнiх резервiв виробництва,
порiвняннi затрат i результатiв виробництва, створеннi для
всiх госпрозрахункових ланок однакових економiчних умов.
4. Правове регулювання госпрозрахунку здiйснюуться вiд-
повiдно до спецiального Положення про внутрiшнiй госпо-
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 353
дарський розрахунок, затвердженого загальними зборами i
членiв колективного сiльськогосподарського пiдприумства
(зборами його уповноважених), директором радгоспу або ке-
рiвником iншого сiльськогосподарського пiдприумства. Це
Положення за своєм змiстом належить до локальних правових
актiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229