Зокрема, таку групу вiдносин становлять майновi вiд-
носини приватноє i державноє власностi. Державна власнiсть
перебувау у повному господарському вiданнi державних
сiльськогосподарських пiдприумств (органiзацiй, обуднань).
Приватною власнiстю у власнiсть КСГП, ВСГК, АСГТ. Тру-
довi правовiдносини в сiльськогосподарських пiдприумствах
усiх форм власностi у сферi трудового права за видами субук-
тiв, обуктiв i змiстом у лише незначною частиною предмета
трудового права, в той час як у системi аграрних правовiдно-
син iнститути трудового права стосовно до правового регулю-
вання трудових вiдносин мiж працiвниками i аграрними пра-
цедавцями набувають специфiчного змiсту, зумовленого
особливостями сiльськогосподарських продуктивних сил i ви-
робничих вiдносин.
Цими ж факторами зумовлюуться змiст економiчних мето-
дiв, як правило, спiльних для сучасноє виробничо-господар-
ськоє дiяльностi субуктiв аграрного пiдприумництва всiх
форм власностi та органiзацiйно-правових форм. Звiдси вип-
ливау спiльнiсть правових методiв, що використовуються в
процесi правового регулювання виробничо-господарськоє
дiяльностi субуктiв агропромислового комплексу.
1 Див.: Алексеев С.С Обшиу теорстнческие проблеми социалистического
правд. - М., 1961. - С. 62. Його ж - Общая теория права. - Т. 1. - М.,
1982. - С. 250-260; Общая теория права / Под ред. Братуся С.Н. й Самощен-
ко Н. С. - М., 1966. - С. 320-340 та ш.
Предмет 1 система аграрного права 19
Викладене свiдчить, що наявнiсть рiзновидiв предмета аг-
рарного права зумовлюу потребу в рiзновидах методiв аграр-
ного права. На думку проф. С. С. Алексеува, метод правового
регулювання обуднуу чотири тiсно повязанi мiж собою лан-
ки: правосубукгнiсть, яка виражау загальне юридичне стано-
вище сторiн; юридичнi факти; змiст правовiдносин; юридичнi
санкцiє1.
2- Визначення методiв правового регулювання суспiльних
вiдносин, що iснують у процесi функцiонування агропромис-
лового комплексу, мау i теоретичне, i практичне значення.
Теоретичне полягау в тому, що встановлення таких методiв та
єх функцiонування забезпечують наукову обгрунтованiсть аг-
рарного права як галузi права. Практичне ж значення вияв-
лення цих методiв сприятиме встановленню стану i ступеня єх
дiувостi в досягненнi завдань аграрного права, в додержаннi
його принципiв; у визначеннi, наскiльки цi методи у ефек-
тивними, виправдовують себе у правозастосувальнiй практицi
в системi АПК.
3. В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи
правового регулювання являють собою встановленi або сан-
кцiонованi державою способи та засоби правового впливу, за
допомогою яких визначаються правомочностi субуктiв права
- учасникiв аграрних правовiдносин; це способи зясування,
визначення характеру виникнення, змiни i припинення вiд-
носин мiж субуктами АПК. Предмет правового регулювання
охоплюу тi конкретнi суспiльнi вщносини, якi регулюються
нормами аграрного права, а метод правового регулювання
визначау, яким чином цi конкретнi аграрнi вiдносини чи к
група регулюються нормами аграрного права2.
В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи пра-
вового регулювання являють собою встановленi або санкцiо-
нованi державою способи правового впливу, засоби, прийо-
ми, завдяки яким встановлюються або реалiзовуються право-
мочностi субуктiв прав i правовiдносин3. Це способи визна-
чення характеру (природи) правовiдносин мiж ними; за
Див.: Алексеев С. С. Предмет сояетского гааяаданского права. - Сверд-
ловск, 1959. - С. 258-259, а також: Общие теоретические проблеми система
социалистического права. - М., 1961. - С. 62.
2 Дул.: Уiнук В. 3. Проблеми теорви кхиовззного права-- М., 1969.- С. 90.
3 Див.: Там само. - С. 90. ;
допомогою цихспособiв визначаються i закрiплюються права
i обовязки особи (фiзичноє або юридичноє), а також регулю-
уться єхня юридична вiдповiдальнiсть в разi невиконання або
неналежного виконання цих обовязкiв.
Методи правового регулювання - це такi способи, за до-
помогою яких держава на основi iснуючоє сукупностi право-
вих норм забезпечуу необхiдну єй поведiнку людей як учасни-
кiв правовiдносин або впроваджуу тi засоби регулювання, якi
в конкретних умовах (полiтичних, економiчних, соцiальних
тощо) можуть дати максимальний очiкуваний результат у
здiйсненнi аграрних та земельних реформ, вирiшеннi продо-
вольчоє кризи, становленнi ринкових вiдносин, у розвитку
iнфраструктури ринку тощо.
14. Методи правового регулювання, що застосовуються в
практицi правового забезпечення суспiльних аграрно-право-
вих вiдносин, мiстяться в законах та iнших нормативно-пра-
вових актах, котрi у джерелом аграрного права. Це правило не
виключау використання в аграрних правовiдносинах право-
вих методiв, властивих iншим галузям права, у випадках од-
норiдностi та спорiдненостi суспiльних вiдносин.
В Украєнi з часу проголошення єє незалежностi прийнято
закони, в яких передбачено державну реустрацiю сiльськогос-
подарських пiдприумств. Вiдповiдну правову норму вмiщено
в законах "Про пiдприумства в Украєнi" (ст. 6), "Про пiдпри-
умництво" (ст. 8), "Про господарськi товариства", "Про ко-
лективне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 3), "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" (ст. 6), "Про селянське
(фермерське) господарство" (ст. 9) та iн. Державна реустрацiя
товаровиробникiв у неодмiнною умовою єхньоє участi в рин-
кових економiчних вiдносинах. Вона становить собою юри-
дичний факт, з моменту виникнення якого товаровиробник
набувау правоздатностi субукта майнових, земельних, фiнан-
сово-кредитних, податкових, аграрно-договiрних правовiдно-
син. Державна реустрацiя у тим юридичним фактом, який
призводить до виникнення або припинення юридичноє осо-
би, мау безпосередну вiдношення до виникнення у субукта
правовiдносин здатностi нести юридичну вiдповiдальнiсть або
притягати контрагента до юридичноє вiдповiдальностi. Таким
Див.: Яичук В. 3. Рецензия на монографию Г. Полянской "Правовая ох-
рана лесов" // Сов. гос-во й право. - 1957. - № 10. - С. 89-93.
Предмет / система аграрного права
21
чином, державна реустрацiя сiльськогосподарського вироб-
ника мау ознаки правового методу в аграрному правi.
5. Наведенi вище закони та iншi пiдзаконнi акти у засобом
законотворчого здiйснення державно-правового регулювання
сiльського господарства i правовою формою волевиявлення
держави у сферi регулювання суспiльних аграрних вiдносин.
Цi вiдносини тому i у суспiльними, що в них у рiвнозначна
основоположна сторона - селяни як члени колективного
сiльськогосподарського пiдприумництва (КСГП, ВСГК, СпС,
АСГТ), так i як працiвники державних сiльськогосподарських
утворень. Своу рiвнозначне волевиявлення вони висловлю-
ють у статутах вiдповiдних виробничо-пiдприумницьких ут-
ворень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229
носини приватноє i державноє власностi. Державна власнiсть
перебувау у повному господарському вiданнi державних
сiльськогосподарських пiдприумств (органiзацiй, обуднань).
Приватною власнiстю у власнiсть КСГП, ВСГК, АСГТ. Тру-
довi правовiдносини в сiльськогосподарських пiдприумствах
усiх форм власностi у сферi трудового права за видами субук-
тiв, обуктiв i змiстом у лише незначною частиною предмета
трудового права, в той час як у системi аграрних правовiдно-
син iнститути трудового права стосовно до правового регулю-
вання трудових вiдносин мiж працiвниками i аграрними пра-
цедавцями набувають специфiчного змiсту, зумовленого
особливостями сiльськогосподарських продуктивних сил i ви-
робничих вiдносин.
Цими ж факторами зумовлюуться змiст економiчних мето-
дiв, як правило, спiльних для сучасноє виробничо-господар-
ськоє дiяльностi субуктiв аграрного пiдприумництва всiх
форм власностi та органiзацiйно-правових форм. Звiдси вип-
ливау спiльнiсть правових методiв, що використовуються в
процесi правового регулювання виробничо-господарськоє
дiяльностi субуктiв агропромислового комплексу.
1 Див.: Алексеев С.С Обшиу теорстнческие проблеми социалистического
правд. - М., 1961. - С. 62. Його ж - Общая теория права. - Т. 1. - М.,
1982. - С. 250-260; Общая теория права / Под ред. Братуся С.Н. й Самощен-
ко Н. С. - М., 1966. - С. 320-340 та ш.
Предмет 1 система аграрного права 19
Викладене свiдчить, що наявнiсть рiзновидiв предмета аг-
рарного права зумовлюу потребу в рiзновидах методiв аграр-
ного права. На думку проф. С. С. Алексеува, метод правового
регулювання обуднуу чотири тiсно повязанi мiж собою лан-
ки: правосубукгнiсть, яка виражау загальне юридичне стано-
вище сторiн; юридичнi факти; змiст правовiдносин; юридичнi
санкцiє1.
2- Визначення методiв правового регулювання суспiльних
вiдносин, що iснують у процесi функцiонування агропромис-
лового комплексу, мау i теоретичне, i практичне значення.
Теоретичне полягау в тому, що встановлення таких методiв та
єх функцiонування забезпечують наукову обгрунтованiсть аг-
рарного права як галузi права. Практичне ж значення вияв-
лення цих методiв сприятиме встановленню стану i ступеня єх
дiувостi в досягненнi завдань аграрного права, в додержаннi
його принципiв; у визначеннi, наскiльки цi методи у ефек-
тивними, виправдовують себе у правозастосувальнiй практицi
в системi АПК.
3. В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи
правового регулювання являють собою встановленi або сан-
кцiонованi державою способи та засоби правового впливу, за
допомогою яких визначаються правомочностi субуктiв права
- учасникiв аграрних правовiдносин; це способи зясування,
визначення характеру виникнення, змiни i припинення вiд-
носин мiж субуктами АПК. Предмет правового регулювання
охоплюу тi конкретнi суспiльнi вщносини, якi регулюються
нормами аграрного права, а метод правового регулювання
визначау, яким чином цi конкретнi аграрнi вiдносини чи к
група регулюються нормами аграрного права2.
В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи пра-
вового регулювання являють собою встановленi або санкцiо-
нованi державою способи правового впливу, засоби, прийо-
ми, завдяки яким встановлюються або реалiзовуються право-
мочностi субуктiв прав i правовiдносин3. Це способи визна-
чення характеру (природи) правовiдносин мiж ними; за
Див.: Алексеев С. С. Предмет сояетского гааяаданского права. - Сверд-
ловск, 1959. - С. 258-259, а також: Общие теоретические проблеми система
социалистического права. - М., 1961. - С. 62.
2 Дул.: Уiнук В. 3. Проблеми теорви кхиовззного права-- М., 1969.- С. 90.
3 Див.: Там само. - С. 90. ;
допомогою цихспособiв визначаються i закрiплюються права
i обовязки особи (фiзичноє або юридичноє), а також регулю-
уться єхня юридична вiдповiдальнiсть в разi невиконання або
неналежного виконання цих обовязкiв.
Методи правового регулювання - це такi способи, за до-
помогою яких держава на основi iснуючоє сукупностi право-
вих норм забезпечуу необхiдну єй поведiнку людей як учасни-
кiв правовiдносин або впроваджуу тi засоби регулювання, якi
в конкретних умовах (полiтичних, економiчних, соцiальних
тощо) можуть дати максимальний очiкуваний результат у
здiйсненнi аграрних та земельних реформ, вирiшеннi продо-
вольчоє кризи, становленнi ринкових вiдносин, у розвитку
iнфраструктури ринку тощо.
14. Методи правового регулювання, що застосовуються в
практицi правового забезпечення суспiльних аграрно-право-
вих вiдносин, мiстяться в законах та iнших нормативно-пра-
вових актах, котрi у джерелом аграрного права. Це правило не
виключау використання в аграрних правовiдносинах право-
вих методiв, властивих iншим галузям права, у випадках од-
норiдностi та спорiдненостi суспiльних вiдносин.
В Украєнi з часу проголошення єє незалежностi прийнято
закони, в яких передбачено державну реустрацiю сiльськогос-
подарських пiдприумств. Вiдповiдну правову норму вмiщено
в законах "Про пiдприумства в Украєнi" (ст. 6), "Про пiдпри-
умництво" (ст. 8), "Про господарськi товариства", "Про ко-
лективне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 3), "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" (ст. 6), "Про селянське
(фермерське) господарство" (ст. 9) та iн. Державна реустрацiя
товаровиробникiв у неодмiнною умовою єхньоє участi в рин-
кових економiчних вiдносинах. Вона становить собою юри-
дичний факт, з моменту виникнення якого товаровиробник
набувау правоздатностi субукта майнових, земельних, фiнан-
сово-кредитних, податкових, аграрно-договiрних правовiдно-
син. Державна реустрацiя у тим юридичним фактом, який
призводить до виникнення або припинення юридичноє осо-
би, мау безпосередну вiдношення до виникнення у субукта
правовiдносин здатностi нести юридичну вiдповiдальнiсть або
притягати контрагента до юридичноє вiдповiдальностi. Таким
Див.: Яичук В. 3. Рецензия на монографию Г. Полянской "Правовая ох-
рана лесов" // Сов. гос-во й право. - 1957. - № 10. - С. 89-93.
Предмет / система аграрного права
21
чином, державна реустрацiя сiльськогосподарського вироб-
ника мау ознаки правового методу в аграрному правi.
5. Наведенi вище закони та iншi пiдзаконнi акти у засобом
законотворчого здiйснення державно-правового регулювання
сiльського господарства i правовою формою волевиявлення
держави у сферi регулювання суспiльних аграрних вiдносин.
Цi вiдносини тому i у суспiльними, що в них у рiвнозначна
основоположна сторона - селяни як члени колективного
сiльськогосподарського пiдприумництва (КСГП, ВСГК, СпС,
АСГТ), так i як працiвники державних сiльськогосподарських
утворень. Своу рiвнозначне волевиявлення вони висловлю-
ють у статутах вiдповiдних виробничо-пiдприумницьких ут-
ворень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229