Обидвi вказанi форми знайшли широке за-
стосування в увропейських краєнах з тими чи iншими особли-
востями. У Францiє перевага вiддавалася системi Раффайзена,
на принципах якого створювалися мiсцевi каси сiльськогос-
подарського кредиту. На початку столiття каси сiльськогос-
подарського кредиту були визнанi у Францiє законодавче. Во-
ни одержали право на державне авансування i обуднанi у На-
цiональну федерацiю сiльськогосподарського кредиту, яка в
свою чергу була частиною Конфедерацiє взаумного страху-
вання, кооперацiє та сiльськогосподарського кредиту зi стату-
сом державних, промислових i торгових пiдприумств.
Кооперативи та органiзацiє сiльськогосподарського креди-
ту стають впливовою фiнансовою силою, яка визначау темпи
та рiвень розвитку сiльськогосподарського виробництва. У
звязку з цим держава все частiше бере пiд свiй контроль iс-
нуючi у сiльському господарствi кредитнi системи та єх дiяль-
нiсть. У Францiє кредитнi вiдносини бiльше нiж в iнших кра-
єнах поставленi пiд державний контроль i погоджуються з
планами перетворення та економiчного розвитку сiльського
господарства.
Описанi каси надають короткостроковi, середньостроковi
та довгостроковi сiльськогосподарськi кредити на пiдставi га-
рантiй, вiдомих цивiльному праву Францiє (iпотека, спецiаль-
нi гарантiє для сiльськогосподарського кредиту). Крiм цього,
каси нацiлюють своєх членiв на вкладення капiталiв у сiльсь-
когосподарськi фiнансовi операцiє. Кола кредитiв у цих касах
значно ширшi нiж у сiльськогосподарських виробникiв або
осiб, якi займаються сiльським господарством. В останнi ро-
ки каси вiдiграли значну роль у розвитку сiльськогосподар-
ськоє економiки Францiє i становленнi єє промисловостi по
переробцi сiльськогосподарськоє продукцiє. Значну роль крiм
державноє кредитноє системи вiдiграу i вiльний взаумний
сiльськогосподарський кредит, використання якого регулю-
уться роздiлом V сiльськогосподарського кодексу Францiє.
Кредитнi органiзацiє цiує системи дiють на мiсцевому, окруж-
ному i нацiональному рiвнях.
Сучасне сiльськогосподарське виробництво великою мi-
рою залежить вiд кредитiв i особливо на етапi його становлен-
ня, тому у рiзних краєнах значна увага придiляуться пробле-
мам регулювання кредитних вiдносин. В цiлому кредитнi вiд-
672
носини регулюються як нормами зобовязального права, так i
права власностi (майнового права) i в цьому розумiннi вони
мають складний механiзм формування та захисту обовязко-
вих i майнових вiдносин.
Правове регулювання кредитних вiдносин звичайно регу-
люуться загальними нормами цивiльного права. Однак врахо-
вуючи специфiку сiльськогосподарського кредитування май-
же всi держави прийняли спецiальнi закони про кредитування
в сiльському господарствi, запровадили системи сiльськогос-
подарського кредитування, якi спираються, як правило, на
державнi спецiалiзованi кредитнi установи.
Дещо iнакше вiдбувалося формування кредитних систем у
США. Держава виступила у цiй сферi перш за все як iнiцiатор
створення кредитноє системи фiнансово-кредитних установ,
вкладаючи початковий капiтал у систему банкiвсько-кредит-
них установ. У цьому звязку досить показовими у те, що дер-
жава, яка в галузi сiльськогосподарського кредитування ство-
рила систему федеральних кредитних банкiв (1932 р.), феде-
ральну страхову корпорацiю (1934 р.), федеральну ощадну
страхову корпорацiю (1934 р.), експортно-iмпортний банк
(1934 р.), федеральну асоцiацiю iпотечного кредиту (1938 р.),
федеральний банк для кредитування телефонiзацiє форм
(1971 р.), де фермери могли одержати кредити нарiвнi з iнши-
ми категорiями одержувачiв. Спецiально для кредитування
фермерiв були створенi у 1916 р. фермерська кредитна систе-
ма, куди входять система федеральних земельних банкiв, сис-
тема промiжних банкiв для кредитування фермерських зе-
мельних банкiв, а також асоцiацiя кредитування виробничих
потреб (1933 р.), система банкiв для фермерських кооперати-
вiв (1933 р.). До цього часу майже всi кредитно-банкiвськi
установи повернули державi наданий єм початковий капiтал i
перейшли на операцiє iз власними коштами.
Держава, створюючи кредитну систему намагалася не пiд-
мiнити i не витiснити систему приватних кредитних установ i
нинi кредитування фермерiв здiйснюуться з багатьох джерел.
Субуктами-кредиторами у система органiв федерального зе-
мельного банку, служби управлiння фермерського кредиту,
рiзноманiтнi комерцiйнi приватнi банкiвськi i кредитнi уста-
нови i страховi компанiє та iн. Як правило, системи сiльсько-
господарського кредитування у багатьох державах бiльш спе-
цiалiзованi, нiж iншi кредитнi системи. Вони завжди орiунто-
Аграрне право зарубiжних краєн 673
ванi на надання пiльгових кредитiв по бiльш низьких про-
центних ставках, нiж у комерцiйних банках i страхових ком-
панiях, бiльш тривалi тут i строки надання кредитiв.
Найзначнiша у цих системах практика надання кредитiв
пiд зобовязання або тверде забезпечення у виглядi застави
нерухомостi, страхування ризику тощо. У правовiй системi
США як забезпечення виплати позики прийнято надавати
позичальнику частки в нерухомостi або рухомiй власностi.
При цьому законодавство бiльшостi краєн дау можливiсть
стягувати борги не вдаючись до суду i через судовi процедури
у випадку, коли позичальник не сплачуу борг, а також прода-
вати або по-iншому розпоряджатися нерухомiстю або рухо-
мою власнiстю, в яких була надана частка, для використання
за обовязками боржника у випадку несплати ним заборго-
ваностi.
Кредитна система для сiльського господарства переслiдуу
мету надання пiльгових кредитiв для будiвництва, придбання
обладнання, а також на поточнi виробничi потреби. Спочатку
орiунтованi на фермерiв, кредити почали поширюватися i на
решту сiльськогосподарських пiдприумств i поступово почали
ставати менше пiльговими, наближаючись до ставок комер-
цiйних банкiв.
Що ж до довгострокових кредитiв, то вони, як правило,
надаються пiд заставу нерухомостi або за договором про ви-
куп землi у виглядi договору про довiрчу власнiсть. При заста-
вi найчастiше оформляуться договiр застави нерухомостi,
умов купiвлi-продажу i переуступки боргу. Високий рiвень
потреби в кредитах пiдтримуу i високий рiвень процентноє
ставки, який у системi сiльськогосподарського кредитування
коливауться у межах близько 10 вiдсоткiв за iпотечним креди-
том i продовжуу пiдвищуватися.
У багатьох державах законодавство не визначау граничних
строкiв надання кредитiв, як до речi й iнших обмежень для
одержання кредиту, i процентних ставок, мети надання кре-
диту, порядку повернення заставних коштiв тощо. Конкурен-
цiя на iнвестицiйному ринку на практицi призводить до
збiльшення строкiв надання кредитiв, але разом з цим i до
бiльш жорсткого контролю за використанням коштiв, а не-
рiдко i за виробничою дiяльнiстю сiльськогосподарського ви-
робника в цiлому, це дау можливiсть втручатися у виробни-
чий процес i давати рекомендацiє щодо його ведення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229
стосування в увропейських краєнах з тими чи iншими особли-
востями. У Францiє перевага вiддавалася системi Раффайзена,
на принципах якого створювалися мiсцевi каси сiльськогос-
подарського кредиту. На початку столiття каси сiльськогос-
подарського кредиту були визнанi у Францiє законодавче. Во-
ни одержали право на державне авансування i обуднанi у На-
цiональну федерацiю сiльськогосподарського кредиту, яка в
свою чергу була частиною Конфедерацiє взаумного страху-
вання, кооперацiє та сiльськогосподарського кредиту зi стату-
сом державних, промислових i торгових пiдприумств.
Кооперативи та органiзацiє сiльськогосподарського креди-
ту стають впливовою фiнансовою силою, яка визначау темпи
та рiвень розвитку сiльськогосподарського виробництва. У
звязку з цим держава все частiше бере пiд свiй контроль iс-
нуючi у сiльському господарствi кредитнi системи та єх дiяль-
нiсть. У Францiє кредитнi вiдносини бiльше нiж в iнших кра-
єнах поставленi пiд державний контроль i погоджуються з
планами перетворення та економiчного розвитку сiльського
господарства.
Описанi каси надають короткостроковi, середньостроковi
та довгостроковi сiльськогосподарськi кредити на пiдставi га-
рантiй, вiдомих цивiльному праву Францiє (iпотека, спецiаль-
нi гарантiє для сiльськогосподарського кредиту). Крiм цього,
каси нацiлюють своєх членiв на вкладення капiталiв у сiльсь-
когосподарськi фiнансовi операцiє. Кола кредитiв у цих касах
значно ширшi нiж у сiльськогосподарських виробникiв або
осiб, якi займаються сiльським господарством. В останнi ро-
ки каси вiдiграли значну роль у розвитку сiльськогосподар-
ськоє економiки Францiє i становленнi єє промисловостi по
переробцi сiльськогосподарськоє продукцiє. Значну роль крiм
державноє кредитноє системи вiдiграу i вiльний взаумний
сiльськогосподарський кредит, використання якого регулю-
уться роздiлом V сiльськогосподарського кодексу Францiє.
Кредитнi органiзацiє цiує системи дiють на мiсцевому, окруж-
ному i нацiональному рiвнях.
Сучасне сiльськогосподарське виробництво великою мi-
рою залежить вiд кредитiв i особливо на етапi його становлен-
ня, тому у рiзних краєнах значна увага придiляуться пробле-
мам регулювання кредитних вiдносин. В цiлому кредитнi вiд-
672
носини регулюються як нормами зобовязального права, так i
права власностi (майнового права) i в цьому розумiннi вони
мають складний механiзм формування та захисту обовязко-
вих i майнових вiдносин.
Правове регулювання кредитних вiдносин звичайно регу-
люуться загальними нормами цивiльного права. Однак врахо-
вуючи специфiку сiльськогосподарського кредитування май-
же всi держави прийняли спецiальнi закони про кредитування
в сiльському господарствi, запровадили системи сiльськогос-
подарського кредитування, якi спираються, як правило, на
державнi спецiалiзованi кредитнi установи.
Дещо iнакше вiдбувалося формування кредитних систем у
США. Держава виступила у цiй сферi перш за все як iнiцiатор
створення кредитноє системи фiнансово-кредитних установ,
вкладаючи початковий капiтал у систему банкiвсько-кредит-
них установ. У цьому звязку досить показовими у те, що дер-
жава, яка в галузi сiльськогосподарського кредитування ство-
рила систему федеральних кредитних банкiв (1932 р.), феде-
ральну страхову корпорацiю (1934 р.), федеральну ощадну
страхову корпорацiю (1934 р.), експортно-iмпортний банк
(1934 р.), федеральну асоцiацiю iпотечного кредиту (1938 р.),
федеральний банк для кредитування телефонiзацiє форм
(1971 р.), де фермери могли одержати кредити нарiвнi з iнши-
ми категорiями одержувачiв. Спецiально для кредитування
фермерiв були створенi у 1916 р. фермерська кредитна систе-
ма, куди входять система федеральних земельних банкiв, сис-
тема промiжних банкiв для кредитування фермерських зе-
мельних банкiв, а також асоцiацiя кредитування виробничих
потреб (1933 р.), система банкiв для фермерських кооперати-
вiв (1933 р.). До цього часу майже всi кредитно-банкiвськi
установи повернули державi наданий єм початковий капiтал i
перейшли на операцiє iз власними коштами.
Держава, створюючи кредитну систему намагалася не пiд-
мiнити i не витiснити систему приватних кредитних установ i
нинi кредитування фермерiв здiйснюуться з багатьох джерел.
Субуктами-кредиторами у система органiв федерального зе-
мельного банку, служби управлiння фермерського кредиту,
рiзноманiтнi комерцiйнi приватнi банкiвськi i кредитнi уста-
нови i страховi компанiє та iн. Як правило, системи сiльсько-
господарського кредитування у багатьох державах бiльш спе-
цiалiзованi, нiж iншi кредитнi системи. Вони завжди орiунто-
Аграрне право зарубiжних краєн 673
ванi на надання пiльгових кредитiв по бiльш низьких про-
центних ставках, нiж у комерцiйних банках i страхових ком-
панiях, бiльш тривалi тут i строки надання кредитiв.
Найзначнiша у цих системах практика надання кредитiв
пiд зобовязання або тверде забезпечення у виглядi застави
нерухомостi, страхування ризику тощо. У правовiй системi
США як забезпечення виплати позики прийнято надавати
позичальнику частки в нерухомостi або рухомiй власностi.
При цьому законодавство бiльшостi краєн дау можливiсть
стягувати борги не вдаючись до суду i через судовi процедури
у випадку, коли позичальник не сплачуу борг, а також прода-
вати або по-iншому розпоряджатися нерухомiстю або рухо-
мою власнiстю, в яких була надана частка, для використання
за обовязками боржника у випадку несплати ним заборго-
ваностi.
Кредитна система для сiльського господарства переслiдуу
мету надання пiльгових кредитiв для будiвництва, придбання
обладнання, а також на поточнi виробничi потреби. Спочатку
орiунтованi на фермерiв, кредити почали поширюватися i на
решту сiльськогосподарських пiдприумств i поступово почали
ставати менше пiльговими, наближаючись до ставок комер-
цiйних банкiв.
Що ж до довгострокових кредитiв, то вони, як правило,
надаються пiд заставу нерухомостi або за договором про ви-
куп землi у виглядi договору про довiрчу власнiсть. При заста-
вi найчастiше оформляуться договiр застави нерухомостi,
умов купiвлi-продажу i переуступки боргу. Високий рiвень
потреби в кредитах пiдтримуу i високий рiвень процентноє
ставки, який у системi сiльськогосподарського кредитування
коливауться у межах близько 10 вiдсоткiв за iпотечним креди-
том i продовжуу пiдвищуватися.
У багатьох державах законодавство не визначау граничних
строкiв надання кредитiв, як до речi й iнших обмежень для
одержання кредиту, i процентних ставок, мети надання кре-
диту, порядку повернення заставних коштiв тощо. Конкурен-
цiя на iнвестицiйному ринку на практицi призводить до
збiльшення строкiв надання кредитiв, але разом з цим i до
бiльш жорсткого контролю за використанням коштiв, а не-
рiдко i за виробничою дiяльнiстю сiльськогосподарського ви-
робника в цiлому, це дау можливiсть втручатися у виробни-
чий процес i давати рекомендацiє щодо його ведення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229