Разом з тим були скорочені відсотки з іпотечної заборгованості фермерів, через федеральні банки фермерам була надана позика у розмірі двох мільярдів доларів.
4. Боротьба з безробіттям. Безпосередня допомога безробітним набувала в ці часи різних форм: грошові субсидії, організація громадських робіт, введення системи соціального страхування від безробіття, пенсійне забезпечення.
Так, у 1934 році була створена Федеральна адміністрація надзвичайної допомоги, яку 1935 року заступила Адміністрація розвитку громадських робіт. Безробітних направляли в трудові табори. Вони будували шосе, автостради, мости, аеродроми і т.д. У 1935 році був прийнятий Закон про соціальне страхування, але рівень страхових виплат був дуже низьким. У цілому уряд витратив ла боротьбу з безробіттям 3,5 мільярда доларів, однак не досяг серйозних результатів. Лише двадцять відсотків безробітних США отримали тимчасову допомогу.
Стабілізації економіки повинен був допомогти і закон Вагне-ра, або «Акт про трудові відносини», прийнятий Конгресом у липні 1935 року. Закон Вагнера вперше в історії США офіційно визнавав права профспілок і передбачав законодавчі гарантії цих прав. Він перелічував права робітників, порушення яких входило в поняття «несправедливої трудової практики» підприємців. Було заборонено переслідувати робітників за створення профспілок і за участь у страйках. Підприємці повинні були укладати з профспілками колективні договори. Водночас закон Вагнера був спрямований на звуження основи масових конфліктів. З цією метою був утворений спеціальний орган — Національне управління з трудових відносин, яке повинно було розглядати скарги робітників на «несправедливу трудову практику» підприємців.
310
Розвиток бурзісуазної держави V в XX столітті \
Розділ 1
Заходи «Нового курсу» шляхом втручання держави в економічне життя врятували банки і монополії від краху, певною мірою стабілізували економіку.
У 1935-1936 роках Верховний суд США, посилаючись на те, що законодавство, яке обмежує приватне підприємництво, «суперечить конституції США», скасував закони «Нового курсу». Однак надалі Верховний суд був змушений підтримувати в цілому систему урядового регулювання економіки.
«Новий курс» не минув безслідно. У 1965-1966 роках відбувся новий сплеск соціального реформаторства. Шляхом державно-монополістичної політики регулювання суспільних процесів уряд намагався здійснити заходи, спрямовані на професійну підготовку молоді, провести реформування шкільної і вищої освіти.
Політичні партії США. Партійно-політична система США визначається своєю стабільністю. Тут існує класична двопартійна система. Дві партії — республіканців (емблема — слон), які оголосили себе партією національного відродження, і демократів (емблема — осел), які вважаються партією реформ, суперничають між собою і навперемінно приходять до влади. Обидві партії виражають інтереси державно-монополістичного капіталу, монополістичних угруповань, бони мають сильний центральний і місцевий апарат, низовою ланкою якого є комітети виборчих дільниць, а вищими органами — національні партійні комітети і національні партійні з'їзди.
В історії США робилися неодноразові спроби розбити монополію двох провідних партій.
У 1923 році в штаті Міннесота сенатор Р. Лафолетт створює фермерсько-робітничу партію. У 1924 році вона стала основою третьої національної партії — Конференції прогресивних політичних дій. Прогресивна партія взяла участь у президентській виборчій компанії 1924 року зі своїм кандидатом — Лафолеттом. Однак перемогли на виборах республіканці, які отримали 382 вибірники. Демократична партія забезпечила голоси 136 вибірників, Лафолетт отримав голоси лише тринадцяти вибірників.
Отже, двопартійна система вистояла. Спроба утворення третьої масової партії не вдалася. Прогресивна партія розпалася після поразки Лафолетта.
Після Другої світової війни знову виникла ідея створення третьої — прогресивної — партії. Одним із ініціаторів був відомий американський співак Поль Робсон. Але і ця спроба не мала успіху.
311
т
Частина четверта
Історія дерзісаач і прача __ __ Новітнього часу
Підсумки президентських виборів 1992 року
Кандидат Процент виборців Кількість вибірників Штати, в яких переміг кандидат
Б. КЛІНТОН •
(демократ) 43,3 % 370 32
Дж. БУШ
(республіканець) 38,4%. 168 18
Р. ПЕРО
(незалежний 18,3% 0 0
кандидат)
- - -?1%.-^й«;с^? •^•я*83й8?>к.*:&? Лї&ЖЇЖ* у'?** 100% 538 50
Тому мільйонер з Техасу Р. Перо, виставивши свою кандидатуру на посаду президента на виборах 1992 року, не мав бажання утворювати третю партію, а вступив у боротьбу як незалежний кандидат. Однак він теж не здобув перемогу. Двопартійна система — демократи і республіканці — виявилася сильнішою.
Підйом робітничого руху після Першої світової війни підштовхнув ліве крило соціалістичної партії до створення комуністичної партії. Розбіжності відносно способу її організації призвели в 1919 році до того, що в США одночасно виникли дві комуністичні партії: ю> муністична партія США на чолі з Ч. Рутенбергом і комуністична робітнича партія на чолі з Д. Рідом. Кількість членів в обох партіях була майже рівною, однакові були програми, обидві партії вступили до Комінтерну. І тому в 1921 році Виконком Комінтерну об'єднав їх в єдину комуністичну партію Сполучених Штатів.
Компартія США вела активну роботу, але залишалась нечисленною. Так, у 1933 році кількість членів компартії налічувала лише 17 тисяч, а надалі зросла до 40 тисяч. У 1944 році компартія США прийняла рішення про саморозпуск, але вже в 1945 році була відновлена. Сьогодні компартія не відіграє серйозної ролі в політичному житті США.
Ще однією політичною силою у Сполучених Штатах Америки в XX столітті були фашистські організації. У 20-х роках виникає ціла низка таких об'єднань, як Лицарі Колумба, Стальний шолом, Ліга друзів нової Німеччини, які базувалися на чисто фашистській ідеології, їм давали гроші монополії, допомагали німецькі нацисти. На початок 30-х років кількість таких організацій досягає семисот п'ятдесяти.
У 1934 році в США була зроблена спроба фашистського перевороту. Кандидатом у диктатори став начальник генерального штабу
312
Розвиток буржуачнаї держави в XX столітті
\
американської армії генерал Макартур. Змова була розкрита, але ніхто з її учасників не буп покараний.
Збереглися фашистські організації і після закінчення Другої світової війни. Прикладом може бути товариство Джона Берча, яке створив президент кондитерської асоціації Р.'Уелч. Існує профашистська організація мінітменів. Колишній льотчик ВМС США Дж. Рокуел створив американську нацистську партію з усіма фашистськими атрибутами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139