Конституція містить широкий перелік буржуазно-демократичних прав і свобод, проголошуючи рівність громадян перед законом, свободу совісті, свободу зборів і об'єднань, право на працю і освіту. «Народ безперешкодно користується всіма основними правами людини», — наголошувалося в статті 11 прийнятої Конституції.
376
377
Частина четверта
Історія держави і права Новітнього часу.
Розвиток бурмсуаіної держачи \ в XX столітті \
Розділ І
Судова система Японії
ВЕРХОВНИЙ СУД
Апеляційний суд (8 судів)
"Місцевий" суд (49 судів)
"Сімейні" суди
Дисциплінарні суди
Певним досягненням нової японської Конституції стало закріплення виборного місцевого самоврядування. У кожній префектурі запроваджувалися свої збори, що складалися з сорока або більше депутатів, обраних населенням. Подібні збори були в містах і селах. Ці збори отримали право в межах своєї компетенції видавати постанови, збирати податки, розпоряджатися своїм майном. Виконавчими органами зборів були губернатори в префектурах, мери — в містах і сільські старости — в селах. Усі вони обиралися місцевим населенням.
Особливістю Конституції 1947 року є включення до неї декларації про відмову японського народу на вічні часи «від війни як суверенного права націй, а також від загрози або застосування збройної сили як засобу розв'язування міжнародних спорів» (ст. 9). Японія зобов'язувалася не створювати «сухопутні, морські і військово-повітряні сили». Однак після підписання 1951 року на конференції в Сан-Франциско мирного договору між США і Японією під назвою «сил самооборони» були створені сучасні збройні сили.
Глава VII КИТАЙ
Іочаток Новодемократичної революції в Китаї. Сіньхайська революція 1911-1913 років не розв'язала всіх завдань, що стояли перед нею, — не ліквідувала феодальний лад, не
покінчила з засиллям іноземного капіталу. Однак революція мала і значний позитивний результат — повалення монархії і встановлення республіканської форми правління.
Новий революційний підйом відбувається в 1919 році. Почалося все з демонстрації студентів у Пекіні 4 травня 1919 року. До них приєдналися студенти інших міст. Дуже скоро студентські заворушення переростають у широкий революційний рух, у якому об'єдналися робітники, міська біднота, представники національної буржуазії. Антиімперіалістичний і антифеодальний «рух 4 травня» відкрив початок буржуазно-демократичній революції. Розпочинається активна боротьба робітничого класу. У 1921 році було створено комуністичну партію Китаю, яка 1923 року вступає до гоміндану. Виникає спільний фронт боротьби проти іноземного капіталу.
§ 1. Період громадянських революційних війн
У січні 1924 року в Кантоні під керівництвом Сунь Ятсена відбувся І Всекитайський з'їзд гоміндану, який прийняв революційну програму і статут оновленого гоміндану. Блок робітничого класу, селянства, міської дрібної буржуазії і національної буржуазії вступив у боротьбу проти імперіалізму і мілітаристських феодальних клік. Так розпочалася перша громадянська революційна війна в Китаї (1924-1927рр.).
У липні 1925 року в Кантоні був створений Національний уряд Китайської республіки. Основним завданням уряду стає розгром північної контрреволюції. Був організований Північній похід національно-революційної армії, яка звільнила від мілітаристів Центральний Китай і в березні 1927 року вступила в>Шанхай.
Успіх Північного походу, революційний підйом народних мас викликали тривогу національної буржуазії. Реакційне крило гоміндану стає контрреволюційною силою. Голова Центрального виконавчого комітету гоміндану, головнокомандувач національно-революційною армією генерал Чан Кайші здійснює контрреволюційний переворот. Перша громадянська революційна війна закінчилася поразкою революційних сил. Гоміндан перетворився на партію великої буржуазії і поміщиків. Верховним органом став з'їзд гоміндану.
У серпні 1927 року розпочинається друга громадянська революційна війна (1927-1937 рр.). Першого серпня 1927 року в місті Наньчані спалахнуло повстання проти контрреволюційного гомінда-
378
379
Частина четверта
Історія держачи і права Новітнього часу
Розвипшк
XX столітті
Розділ І
ну. Повстання зазнало поразки, але в боротьбу вступає селянство. В трудні 1927 року починається повстання робітників у Кантоні. Китайська реакція придушила ці виступи. Державна влада залишилася в руках гоміндану.
Керівництво гоміндану приймає рішення скликати Національні збори, які розпочали свою роботу 5 травня 1931 року. Збори затвердили «Тимчасову конституцію Китайської республіки періоду політичної опіки».
Нова Конституція вручала вищу законодавчу владу конгресу гоміндану. У проміжок між з'їздами влада належала Центральному виконавчому комітету гоміндану. Виконавча влада була в Національного уряду.
У таких умовах комуністична партія обрала тактику створення революційних баз на селі — територій, які були під контролем революційних сил. На початку 30-х років виникли всі необхідні умови для політичного об'єднання революційних баз і створення центральних органів влади.
Сьомого листопада 1931 року в провінції Цзянсі відкрився І з'їзд робітничих і селянських депутатів — представників революційних баз Китаю. Найважливішими рішеннями з'їзду були закони про землю, про працю, про економічну політику. З'їзд схвалив проект Тимчасової конституції робітничо-селянської республіки. Вища влада належала з'їзду робітничих і селянських депутатів, а в проміжок між з'їздами — Тимчасовому центральному виконавчому комітету, який призначав раду народних комісарів. З'їзд обрав центральний уряд революційних районів Китаю на чолі з Мао Цзедуном.
У вересні 1931 року японський імперіалізм починає свою агресію в Китаї, японські війська окупують Маньчжурію. У квітні 1932 року Тимчасовий уряд революційних районів оголосив війну Японії і звернувся до гоміндану з пропозицією припинити наступ на райони революційних баз і розпочати спільну боротьбу проти японських загарбників. Однак гоміндан не погодився з цією пропозицією. Громадянська війна припинилася лише в 1937 році. Тоді був створений єдиний національний антияпонський фронт.
Друга світова війна загострила політичну ситуацію в Китаї. Гомінданівське керівництво відмовлялося від створення коаліційного уряду. Чан Кайші неодноразово порушував умови погодження з комуністичною партією.
Навесні 1945 року Радянська Армія розгромила японську Кван-тунську армію в Маньчжурії. Скориставшися ситуацією, комуністич-
на партія Китаю кинула в наступ частини 8-ої та 4-ої иародчо-ревс-люційних армій, звільнивши величезні території Північного Китаю. Переговори з гомінданом закінчилися безрезультатно.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139