З моменту виникнення держави і права відбувається поступальний процес розвитку державно-правових інститутів. При цьому держава і право розвиваються по висхідній лінії, минаючи такі етапи, як Стародавній світ, Середньовіччя, періоди Нової та Новітньої історії.
Через усі відмінності та розмаїття подій і явищ прокладають шлях загальні закономірності розвитку. Щоб краще розкрити такі закономірності, показати їх сутність, матеріал у підручнику систематизовано, зроблено його розподіл на внутрішні етапи, оскільки кожному такому етапу, кожному державному угрупованню були притаманні свої закономірності розвитку. Проте, спираючись на загальні закономірності, слід враховувати конкретно-історичний прояв специфічних рис розвитку державного і правового життя в усіх подробицях.
404
Висновки
Виступаючи як відбиток певної громадянської спільноти, державо і право набувають водночас того чи іншого ступеня відносної самостійності. У подальшому розвитку вони починають функціонувати, йдучи за своєю внутрішньою логікою розвитку. Таким чином, у кожній країні, у .кожному суспільстві формується індивідуальний облік держави, через те і загальні закономірності розвитку держави і права в кожній країні проявляються неоднаково. Окрім того, загальна закономірність державно-правового розвитку і прояв цієї закономірності в межах конкретної держави з усіма відмінностями і модифікаціями можуть бути різними впродовж певного, інколи досить тривалого, часу.
Аналіз державних форм та правових інститутів, проведений у підручнику, дає підстави твердити про наступність державно-правового розвитку. У кожному історичному періоді — від Стародавнього світу до Новітньої історії —: держава має свої відмінності, свою систему державних установ і правових інститутів. Перехід до другого періоду означає заперечення попередньої державності та її складових частин і виникнення нової і за змістом, і за формою державної структури. Однак це ажніяк не означає, що стара держава зазнає при цьому цілковитого руйнування. Деякі її принципи побудови та діяльності, окремі елементи державного механізму зберігаються і в новій державі і використовуються в її державотворенні. Подібна наступність властива і правовим інститутам, і навіть системам права. Прикладом може бути римське право, яке пережило свого творця. Вже після загибелі Римської імперії в країнах Західної Європи відбувалася рецепція римського цивільного права, яке згодом було покладено і в основу буржуазного права.
Історичний процес виступає як висхідний і поступальний розвиток, однак з певними відступами і відхиленнями, що обумовлені різноманітними соціально-політичними факторами. Держава кожного нового історичного періоду є запереченням попередньої держави. Вона уособлює в собі нові цінності, які відповідають тим потребам, що назріли, У цьому діалектичному поєднанні заперечення, наступності і новоутворення і полягає сутність державно-правового розвитку.
Вивчаючи минуле, історія держави і права зарубіжних країн допомагає краще зрозуміти теперішнє і майбутнє. Підручник, який детально аналізує діяльність державно-правових структур різних країн, підтверджує можливість використання в сучасному суспільно-політичному житті вже набутого досвіду функціонування державних структур і правових інститутів.
405
с
писок рекомендованої літератури
Підручники
Батьір К.И. Всеобщая история государства й права. М.: Юристь, 1998.
История государства й права зарубежньїх стран: Рабовладельческое й феодальнеє государство. М.: Юрид. лит., 1980.
История государства й права зарубежньїх стран. М.: Изд-во МГУ, 1988. Ч. І.
История государства й права зарубежньїх стран. М.: Изд-во МГУ, 1991. 4.2.
История государства й права зарубежньїх стран. В 2-х ч. М.: Норма, 1997. Ч. І.
Черниловский З.М. Всеобщая история государства й права. М.: Юристь, 1996.
Першоджерела
Вестминстерские статутьі. М.: Юрид. изд-во, 1948.
Законодательство Английской революции 1640-1660 гг. М .-Л.: Изд-во АН СССР, 1946.
Каролина. Уголовно-судебное уложение Карла V. Алма^Ата: Наука, 1967.
КНР. Конституция й законодательньїе актьі. М.: Прогресе, 1984.
Конституция й законодательньїе актьі Французской Республики. М.: Изд-во юрид. лит. 1958.
Конституции й законодательньїе актьі буржуазних государств XVII—XIX вв. М.: Юрид. лит., 1957.
Конституции государств американского континента. М.: Изд-во иностр. лит., 1959.
Конституции государств Юго-Восточной Азии й Тихого океана. М.: Изд-во иностр. лит., 1960.
Перетерский И.О. ДигестьІ Юстиниана. М.: Юриздат., 1966.
Протоколи заседаний Парижской Коммуньї. В 2-х т. М.: Изд-во АН СССР, 1959. Т. І.
Протоколи заседаний Парижской Коммуньї. В 2-х т. М.: Изд-во АН СССР, і 960. Т. II.
Сборник документов по всеобщей истории государства й права. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977.
Синьхайская революция 1911-1913 гг: Сб. док. й матер.М.: Наука, 1968.
Французский гражданский кодекс 1804 года: Пер. И.С. Перетерского. М.: Юрид. изд-во, 1941.
406
__________ Список рекомендованої літератури
Французский уголовньш кодекс 1810 года: Пер. Н.С. Лапшиной. М.: Юриздат, 1947.
Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. К.: ІнЮре 1998 Т. 1-2.
Хрестоматия памятников феодального государства й права стран Ев-ропьі. М.: Госюриздат, 1961. ^
Хрестоматия по всеобщей истории государства й права. М.: Юрид. лит., 1973.
Хрестоматия по истории государства й права зарубежньїх стран. М.: Юрид. лит., 1984.
Навчальні посібники та спеціальна література
Авдеев Ю.Н., Струнников В.И. Буржуазнеє государство в период 1918-1939 гг. М.: Изд-во ИМО, 1962.
Адо А.В. Крестьянские восстания й политическая история Великой Французской революции // Новая й новейшая история. 1967. № 2.
Английская буржуазная революция XVII в. М.: Изд-во АН СССР, 1954,
Аннерс 3. История европейского права. М.: Наука, 1996.
Арчер П. Английская судебная система. М.: Изд-во иностр. лит., 1959.
Бабанцев Н.Ф., Прокопьев В.П. Германская империя 1871-1918 гг. Ис-торико-правовое исследование. Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та, 1984.
Барг М.А. Кромвель й его время. М.: Учпедгиз, 1960.
Бардах Ю., Леснодорский Б., Пистрчак М. История государства й права Польши. М.: Юрид. лит., 1980.
Басу Д.Д. Основи конституционного права Индии. М.: Прогресе, 1986.
Батир К.И. История феодального государства Франции. М.: Изд-во МГУ, 1975.
Батир К.И. Предпоснлки возникновения буржуазного государства во Франции как классический пример условий образования буржуазной го-сударственности // Проблеми возникновения й развития буржуазной госу-дарственности: Сб. научн. трудов. М.: ВЮЗИ, 1981.
Бельсон Я.М. Бюрократия, полиция й вооруженнне сили в современ-ном буржуазном государстве. М.: Юрид. лит., 1969.
Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства й права США. Л.: Изд-во Ленингр.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Через усі відмінності та розмаїття подій і явищ прокладають шлях загальні закономірності розвитку. Щоб краще розкрити такі закономірності, показати їх сутність, матеріал у підручнику систематизовано, зроблено його розподіл на внутрішні етапи, оскільки кожному такому етапу, кожному державному угрупованню були притаманні свої закономірності розвитку. Проте, спираючись на загальні закономірності, слід враховувати конкретно-історичний прояв специфічних рис розвитку державного і правового життя в усіх подробицях.
404
Висновки
Виступаючи як відбиток певної громадянської спільноти, державо і право набувають водночас того чи іншого ступеня відносної самостійності. У подальшому розвитку вони починають функціонувати, йдучи за своєю внутрішньою логікою розвитку. Таким чином, у кожній країні, у .кожному суспільстві формується індивідуальний облік держави, через те і загальні закономірності розвитку держави і права в кожній країні проявляються неоднаково. Окрім того, загальна закономірність державно-правового розвитку і прояв цієї закономірності в межах конкретної держави з усіма відмінностями і модифікаціями можуть бути різними впродовж певного, інколи досить тривалого, часу.
Аналіз державних форм та правових інститутів, проведений у підручнику, дає підстави твердити про наступність державно-правового розвитку. У кожному історичному періоді — від Стародавнього світу до Новітньої історії —: держава має свої відмінності, свою систему державних установ і правових інститутів. Перехід до другого періоду означає заперечення попередньої державності та її складових частин і виникнення нової і за змістом, і за формою державної структури. Однак це ажніяк не означає, що стара держава зазнає при цьому цілковитого руйнування. Деякі її принципи побудови та діяльності, окремі елементи державного механізму зберігаються і в новій державі і використовуються в її державотворенні. Подібна наступність властива і правовим інститутам, і навіть системам права. Прикладом може бути римське право, яке пережило свого творця. Вже після загибелі Римської імперії в країнах Західної Європи відбувалася рецепція римського цивільного права, яке згодом було покладено і в основу буржуазного права.
Історичний процес виступає як висхідний і поступальний розвиток, однак з певними відступами і відхиленнями, що обумовлені різноманітними соціально-політичними факторами. Держава кожного нового історичного періоду є запереченням попередньої держави. Вона уособлює в собі нові цінності, які відповідають тим потребам, що назріли, У цьому діалектичному поєднанні заперечення, наступності і новоутворення і полягає сутність державно-правового розвитку.
Вивчаючи минуле, історія держави і права зарубіжних країн допомагає краще зрозуміти теперішнє і майбутнє. Підручник, який детально аналізує діяльність державно-правових структур різних країн, підтверджує можливість використання в сучасному суспільно-політичному житті вже набутого досвіду функціонування державних структур і правових інститутів.
405
с
писок рекомендованої літератури
Підручники
Батьір К.И. Всеобщая история государства й права. М.: Юристь, 1998.
История государства й права зарубежньїх стран: Рабовладельческое й феодальнеє государство. М.: Юрид. лит., 1980.
История государства й права зарубежньїх стран. М.: Изд-во МГУ, 1988. Ч. І.
История государства й права зарубежньїх стран. М.: Изд-во МГУ, 1991. 4.2.
История государства й права зарубежньїх стран. В 2-х ч. М.: Норма, 1997. Ч. І.
Черниловский З.М. Всеобщая история государства й права. М.: Юристь, 1996.
Першоджерела
Вестминстерские статутьі. М.: Юрид. изд-во, 1948.
Законодательство Английской революции 1640-1660 гг. М .-Л.: Изд-во АН СССР, 1946.
Каролина. Уголовно-судебное уложение Карла V. Алма^Ата: Наука, 1967.
КНР. Конституция й законодательньїе актьі. М.: Прогресе, 1984.
Конституция й законодательньїе актьі Французской Республики. М.: Изд-во юрид. лит. 1958.
Конституции й законодательньїе актьі буржуазних государств XVII—XIX вв. М.: Юрид. лит., 1957.
Конституции государств американского континента. М.: Изд-во иностр. лит., 1959.
Конституции государств Юго-Восточной Азии й Тихого океана. М.: Изд-во иностр. лит., 1960.
Перетерский И.О. ДигестьІ Юстиниана. М.: Юриздат., 1966.
Протоколи заседаний Парижской Коммуньї. В 2-х т. М.: Изд-во АН СССР, 1959. Т. І.
Протоколи заседаний Парижской Коммуньї. В 2-х т. М.: Изд-во АН СССР, і 960. Т. II.
Сборник документов по всеобщей истории государства й права. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977.
Синьхайская революция 1911-1913 гг: Сб. док. й матер.М.: Наука, 1968.
Французский гражданский кодекс 1804 года: Пер. И.С. Перетерского. М.: Юрид. изд-во, 1941.
406
__________ Список рекомендованої літератури
Французский уголовньш кодекс 1810 года: Пер. Н.С. Лапшиной. М.: Юриздат, 1947.
Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. К.: ІнЮре 1998 Т. 1-2.
Хрестоматия памятников феодального государства й права стран Ев-ропьі. М.: Госюриздат, 1961. ^
Хрестоматия по всеобщей истории государства й права. М.: Юрид. лит., 1973.
Хрестоматия по истории государства й права зарубежньїх стран. М.: Юрид. лит., 1984.
Навчальні посібники та спеціальна література
Авдеев Ю.Н., Струнников В.И. Буржуазнеє государство в период 1918-1939 гг. М.: Изд-во ИМО, 1962.
Адо А.В. Крестьянские восстания й политическая история Великой Французской революции // Новая й новейшая история. 1967. № 2.
Английская буржуазная революция XVII в. М.: Изд-во АН СССР, 1954,
Аннерс 3. История европейского права. М.: Наука, 1996.
Арчер П. Английская судебная система. М.: Изд-во иностр. лит., 1959.
Бабанцев Н.Ф., Прокопьев В.П. Германская империя 1871-1918 гг. Ис-торико-правовое исследование. Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та, 1984.
Барг М.А. Кромвель й его время. М.: Учпедгиз, 1960.
Бардах Ю., Леснодорский Б., Пистрчак М. История государства й права Польши. М.: Юрид. лит., 1980.
Басу Д.Д. Основи конституционного права Индии. М.: Прогресе, 1986.
Батир К.И. История феодального государства Франции. М.: Изд-во МГУ, 1975.
Батир К.И. Предпоснлки возникновения буржуазного государства во Франции как классический пример условий образования буржуазной го-сударственности // Проблеми возникновения й развития буржуазной госу-дарственности: Сб. научн. трудов. М.: ВЮЗИ, 1981.
Бельсон Я.М. Бюрократия, полиция й вооруженнне сили в современ-ном буржуазном государстве. М.: Юрид. лит., 1969.
Бельсон Я.М., Ливанцев К.Е. История государства й права США. Л.: Изд-во Ленингр.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139