Наприкінці XIV століття було встановлено, що ніякий закон не може бути прийнятий без згоди короля і палат парламенту. В XV столітті з'являється правило, згідно з яким клопотання парламенту повинні втілюватися у форму законопроектів, що отримали назву «біллей». Так оформилося поняття закону (статуту), як акта, який виходить від короля, палати лордів і палати общин.
Намагаючись підпорядкувати своєму контролю державне управління, парламент наприкінці XIV століття запровадив процедуру імпічменту. Вона полягала в порушенні палатою общин перед палатою лордів, як вищим судом, обвинувачення проти тієї чи іншої посадової особи короля в зловживанні владою.
Феодальна держава і право ____в країнах Європи_____
Розділ І
Одночасно відбувається формування англійського місцевого самоврядування. В графствах утворюються збори, в містах — різного роду ради.
Подібна установа за станами у вигляді рейхстагу виникає і в Німеччині. Імперські з'їзди, або рейхстаги, складалися з трьох колегій: колегії курфюрстів, колегії князів, графів і вільних господарів (панів), а також колегії представників імперських міст. Кожна колегія засідала окремо. Однак в країні, яка не тільки не позбулася, а навіть посилила роздробленість, ніякої реальної влади цей орган не мав. Певний вплив мали в кожній окремій державі місцеві представницькі органи — ландтаги, які складалися з дворянства, вищого духівництва і міщан.
Досить своєрідним станово-представницьким органом Речі Посполитої був Вальний (загальний) Сойм, який скликався один раз на два роки. Був він двопалатним. Нижча палата — «палата послів» — складалась із депутатів, обраних на шляхетських повітових сеймиках. Тут кожен делегат отримував інструкцію, від якої не мав права відступати. Через те що процедура голосування, прийнята на Вальному Соймі, вимагала одностайності депутатів, прийняття рішення ставало дуже важкою справою, бо незгода навіть одного депутата могла звести всю роботу сойму нанівець.
Шляхта з усіх сил підтримувала цей принцип «ліберум вето» — право вільної заборони. Вища палата Вального Сойму називалася се-
Структура станово-представницьких органів у країнах Європи
АНГЛІЯ
ФРАНЦІЯ
НІМЕЧЧИНА
Генеральні штати 1 :;:.;. " ;..- „рейхстагі^ло.;.;;.1;-,:-;;:
Духівництво Дворян- Міщани |? 1 Колегія курфю- Колегія князів, графів, ВІЛЬНИХ Колегія імперських
ство І рстів панів МІСТ
ПОЛЬЩА
ЧЕХІЯ
Вальний Сойм
Сейм
Пани Дрібна шляхта
Міщани [
98
99
Частина друга
Історія держави і права ___ Середніх віків_____
натом. До неї входили феодальна аристократія, верхівка чиновництва, ієрархи церкви. Представників міст у Вальному Сеймі не було.
У Чехії в XIV столітті колишні станові дворянські збори (снем) доповнюються представниками міст і перетворюються на станово-представницький сейм. Він включав три стани: панів, дрібну їшіях-ту і міщан. Засідали вони нарізно.
На засіданнях сейму спочатку оголошувалася думка панів, потім — лицарів і тільки після цього питання надходило на розгляд міщан. До компетенції сейму було віднесено питання вищого законодавства, затвердження міжнародних угод, введення нових податків.
Зміни в державному механізмі. Виникнення станово-представницької монархії, концентрація політичної влади в руках короля супроводжувались ускладненнями державного механізму.
У Франції, наприклад, важливе місце в центральному управлінні зайняла утворена на базі королівської курії Велика рада, до якої входили представники вищої світської та духовної знаті. В апараті з'являються нові посади — секретарі, нотаріуси. Виникають спеціалізовані органи фінансового управління: королівська скарбниця, лічильна палата та ін.
На місцях вводиться посада губернатора.
В Англії в цей період відбувається розвиток нового виконавчого органу — Королівської ради, до якої переходить вища законодавча і судова влада. З'являються нові посадові особи в місцевому управлінні — коронери і констеблі. Остаточно утверджується практика призначення з місцевих землевласників у графствах так званих охоронців миру, або мирових суддів, які згодом стали виконувати найбільш важливі функції місцевого управління замість шерифів. Розвивається судова система. Вищими судами стали Суд королівської лави, де вирішувалися кримінальні справи, Суд загальних позовів, де розглядалися цивільні справи, і Суд скарбниці (казначейства), який розглядав цивільні справи, де однією із сторін виступала корона. Потім із загальної системи вищих королівських судів відокремився Суд лорда-канцлера, який вирішував справи за принципом справедливості.
Спроби створення загальних імперських установ робилися і в Німеччині. Одним з таких органів повинен був стати заснований у XV столітті Імперський верховний суд у справах імперських підданих окремих князівств. Але вся його діяльність обмежувалася вирішенням спорів між імперськими «чинами», причому без значного успіху.
Феодальна держава і право ______в країнах Європи___ _
\
Розділ І
Відповідні зміни відбувалися і в Польщі. Король обирався магнатами і шляхтою. При ньому існувала Рада^із шістнадцяти великих феодалів. Це був дорадчий орган, але без його згоди король не міг зробити жодного призначення посадових осіб у державі. Центральним органом управління залишався королівЬький двір, але королівські посадові особи були обмежені у своїх правах. Так, маршалок був лише управляючим двором, а канцлер з королівського міністра перетворився на агента сойма. На чолі війська стояв не король, а великий гетьман, коронні підскарбії відали фінансами. Основними адміністративно-територіальними одиницями були воєводства. Місцеву адміністрацію очолювали воєводи і каштеляни.
В Чехії главою держави вважався виборний або спадковий король. З 1436 року постійним органом стає Королівська рада, до якої спочатку входили пани і лицарі. Але дуже скоро вона перетворилася на орган вищої аристократії — Раду панів. В областях, на які розподілялася Чехія, влада повністю належала місцевим панам і лицарству. Місцева шляхта збиралася на обласні з'їзди. Головним дворянським судом був земський суд у Празі, який засідав чотири рази на рік. До його складу входили король або призначений ним замісник, вищі посадові особи і дворянські засідателі.
§ 4. Абсолютна монархія
т -••••- • • -А
1 ретш І останній період в Історії феодальної держави і права починається з кінця XVI століття. Це був час розкладу феодальних відносин — період зародження елементів буржуазного суспільства.
Причини та передумови виникнення абсолютизму. Передумови абсолютизму коренилися в соціально-економічних змінах, які були викликані розвитком продуктивних сил.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Намагаючись підпорядкувати своєму контролю державне управління, парламент наприкінці XIV століття запровадив процедуру імпічменту. Вона полягала в порушенні палатою общин перед палатою лордів, як вищим судом, обвинувачення проти тієї чи іншої посадової особи короля в зловживанні владою.
Феодальна держава і право ____в країнах Європи_____
Розділ І
Одночасно відбувається формування англійського місцевого самоврядування. В графствах утворюються збори, в містах — різного роду ради.
Подібна установа за станами у вигляді рейхстагу виникає і в Німеччині. Імперські з'їзди, або рейхстаги, складалися з трьох колегій: колегії курфюрстів, колегії князів, графів і вільних господарів (панів), а також колегії представників імперських міст. Кожна колегія засідала окремо. Однак в країні, яка не тільки не позбулася, а навіть посилила роздробленість, ніякої реальної влади цей орган не мав. Певний вплив мали в кожній окремій державі місцеві представницькі органи — ландтаги, які складалися з дворянства, вищого духівництва і міщан.
Досить своєрідним станово-представницьким органом Речі Посполитої був Вальний (загальний) Сойм, який скликався один раз на два роки. Був він двопалатним. Нижча палата — «палата послів» — складалась із депутатів, обраних на шляхетських повітових сеймиках. Тут кожен делегат отримував інструкцію, від якої не мав права відступати. Через те що процедура голосування, прийнята на Вальному Соймі, вимагала одностайності депутатів, прийняття рішення ставало дуже важкою справою, бо незгода навіть одного депутата могла звести всю роботу сойму нанівець.
Шляхта з усіх сил підтримувала цей принцип «ліберум вето» — право вільної заборони. Вища палата Вального Сойму називалася се-
Структура станово-представницьких органів у країнах Європи
АНГЛІЯ
ФРАНЦІЯ
НІМЕЧЧИНА
Генеральні штати 1 :;:.;. " ;..- „рейхстагі^ло.;.;;.1;-,:-;;:
Духівництво Дворян- Міщани |? 1 Колегія курфю- Колегія князів, графів, ВІЛЬНИХ Колегія імперських
ство І рстів панів МІСТ
ПОЛЬЩА
ЧЕХІЯ
Вальний Сойм
Сейм
Пани Дрібна шляхта
Міщани [
98
99
Частина друга
Історія держави і права ___ Середніх віків_____
натом. До неї входили феодальна аристократія, верхівка чиновництва, ієрархи церкви. Представників міст у Вальному Сеймі не було.
У Чехії в XIV столітті колишні станові дворянські збори (снем) доповнюються представниками міст і перетворюються на станово-представницький сейм. Він включав три стани: панів, дрібну їшіях-ту і міщан. Засідали вони нарізно.
На засіданнях сейму спочатку оголошувалася думка панів, потім — лицарів і тільки після цього питання надходило на розгляд міщан. До компетенції сейму було віднесено питання вищого законодавства, затвердження міжнародних угод, введення нових податків.
Зміни в державному механізмі. Виникнення станово-представницької монархії, концентрація політичної влади в руках короля супроводжувались ускладненнями державного механізму.
У Франції, наприклад, важливе місце в центральному управлінні зайняла утворена на базі королівської курії Велика рада, до якої входили представники вищої світської та духовної знаті. В апараті з'являються нові посади — секретарі, нотаріуси. Виникають спеціалізовані органи фінансового управління: королівська скарбниця, лічильна палата та ін.
На місцях вводиться посада губернатора.
В Англії в цей період відбувається розвиток нового виконавчого органу — Королівської ради, до якої переходить вища законодавча і судова влада. З'являються нові посадові особи в місцевому управлінні — коронери і констеблі. Остаточно утверджується практика призначення з місцевих землевласників у графствах так званих охоронців миру, або мирових суддів, які згодом стали виконувати найбільш важливі функції місцевого управління замість шерифів. Розвивається судова система. Вищими судами стали Суд королівської лави, де вирішувалися кримінальні справи, Суд загальних позовів, де розглядалися цивільні справи, і Суд скарбниці (казначейства), який розглядав цивільні справи, де однією із сторін виступала корона. Потім із загальної системи вищих королівських судів відокремився Суд лорда-канцлера, який вирішував справи за принципом справедливості.
Спроби створення загальних імперських установ робилися і в Німеччині. Одним з таких органів повинен був стати заснований у XV столітті Імперський верховний суд у справах імперських підданих окремих князівств. Але вся його діяльність обмежувалася вирішенням спорів між імперськими «чинами», причому без значного успіху.
Феодальна держава і право ______в країнах Європи___ _
\
Розділ І
Відповідні зміни відбувалися і в Польщі. Король обирався магнатами і шляхтою. При ньому існувала Рада^із шістнадцяти великих феодалів. Це був дорадчий орган, але без його згоди король не міг зробити жодного призначення посадових осіб у державі. Центральним органом управління залишався королівЬький двір, але королівські посадові особи були обмежені у своїх правах. Так, маршалок був лише управляючим двором, а канцлер з королівського міністра перетворився на агента сойма. На чолі війська стояв не король, а великий гетьман, коронні підскарбії відали фінансами. Основними адміністративно-територіальними одиницями були воєводства. Місцеву адміністрацію очолювали воєводи і каштеляни.
В Чехії главою держави вважався виборний або спадковий король. З 1436 року постійним органом стає Королівська рада, до якої спочатку входили пани і лицарі. Але дуже скоро вона перетворилася на орган вищої аристократії — Раду панів. В областях, на які розподілялася Чехія, влада повністю належала місцевим панам і лицарству. Місцева шляхта збиралася на обласні з'їзди. Головним дворянським судом був земський суд у Празі, який засідав чотири рази на рік. До його складу входили король або призначений ним замісник, вищі посадові особи і дворянські засідателі.
§ 4. Абсолютна монархія
т -••••- • • -А
1 ретш І останній період в Історії феодальної держави і права починається з кінця XVI століття. Це був час розкладу феодальних відносин — період зародження елементів буржуазного суспільства.
Причини та передумови виникнення абсолютизму. Передумови абсолютизму коренилися в соціально-економічних змінах, які були викликані розвитком продуктивних сил.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139