Громадянська війна 1861-1865 років знищила на Півдні рабовласництво, ліквідувала останні залишки докапіталістичних соціальних структур, остаточно вирішила завдяки Гомстед-акту аграрне питання шляхом передачі раніш націоналізованих земель північного заходу у власність фермерів. Остаточно утвердився так званий американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві, коли основною фігурою стає капіталістичний фермер. У цьому відношенні війна Півночі з Півднем може вважатися продовженням і завершенням буржуазної революції, що була розпочата війною за незалежність. За своїм характером це була радикальна буржуазно-демократична революція.
Громадянська війна залишила Південь у стані економічного і політичного хаосу. Щоб досягти нормалізації, протягом дванадцяти років вживалася низка заходів, що отримали назву «реконструкції Півдня». Штати розгромленої Конфедерації були поставлені під контроль федеральних військ. Місце загальних судів зайняли військові трибунали. З обох палат конгресу були виключені представники Півдня. Особам, що брали участь у заколоті, була заборонена політична діяльність.
Негри після громадянської війни землю не отримали. Більше того, щоб забезпечити плантації робочою силою, парламенти південних штатів видали постанови, які отримали назву «Чорних кодексів». Відповідно до цих постанов негри, які не мали роботи і визнавалися
Розвиток буржуазної держаки до початку XX століття
л
Розділ II
«бродягами», каралися штрафом, а при його несплаті — примусовими роботами на плантаціях; неграм було заборонено займатися ремісництвом або торгівлею; неіри, яким ще не виповнилося вісімнадцяти років, насильно віддавалися в «учнівство» білим господарям.
Водночас конгрес прийняв 1865 року ХІЙ поправку до Конституції, відповідно до якої в Сполучених Штатах «не повинні існувати ані рабство, ані підневільне слугування», окрім тих випадків, коли це є покаранням за злочин. Тим самим була скасована дія «чорних кодексів».
У тому ж 1865 році конгрес, звільнений від заколотників, приймає XIV поправку до Конституції, що забороняла штатам приймати закони, які обмежують права і привілеї громадян США. Штатам було заборонено позбавляти будь-кого життя, волі або власності «без належної судової процедури».
Як заявив конгрес, повернення до конституційних порядків у південних штатах і скасування військової влади будуть залежати від схвалення XIV поправки. Південні штати змушені були погодитися з відновленням Союзу. Рішенням Верховного суду в 1868 році федерація була проголошена непорушним союзом, право сецесії (виходу) було скасоване.
Наслідки громадянської війни в політичній сфері були значними. Перемога Півночі привела до зміцнення американської федерації, посилилася президентська влада, виріс авторитет Верховного суду США.
§ 4. Еволюція державного ладу США у другій половині XIX століття
другій половині XIX століття Сполучені Штати за формою державного устрою являли собою класичну буржуазну федерацію. Відбувалося неухильне збільшення кількості членів федерації. Якщо у 70-х роках XIX століття налічувалося тридцять вісім штатів, то на початок XX століття їх було вже сорок п'ять. Так, цього статусу набули Північна Дакота, Вашингтон, Монтана, Південна Дакота, Айдахо, Вайомінг.
Значно зміцніла після громадянської війни центральна влада. Питання про можливість невизнання (нуліфікації) суб'єктами федерації актів Союзу, про право штату на сецесію були остаточно зняті з порядку денного. Ще 1819 року Верховний суд США сформулював доктрину «повноважень, що розуміються», яка дозволяла віднести до компетенції федерації практично будь-яке питання. Таким чином,
218
219
Частина третя
Історія держави і права Нового час\'
Розвиток буржуазної держаки до початку XX сто.чіття
Розділ II
Вищі органи влади і управління в штатах
ЗАКОНОДАВЧІ ЗБОРИ
і Генерал-лейтенант і СЕНАТ ^•ж-живм^ ГУБЕРНАТОР 1 * 1 __.лІиІІІІІІццилІІлІ мшчІГ
Л- 1 1
Спікер Iі і 1 —— " ———————— ;ї'г * РАДА
Палата представників Збори (Нью-Йорк) 5;:'. • ^Ч Г* К, Національна ' І 1 гвардія ; і Масачусетс Е ' тщт,мя^тя<к ] і - МЄН
1 ІсШеІІа Дс-ІсІ а* ЇВ (Вірджинія) Загальні збори 1 Нью-Гемпшир У: Північна Кароліна її:"- : 1
(Нью-Джерсі) й'!: "••.'^^^Щ^^^^^^.^^Ш^М^^
: ". - - '"': --' : %
Генеральний атторней Супер-інтенданти освіти, І аудитори, контролери і т.д.
одним із важливих підсумків громадянської війни стала беззаперечна перевага Союзу над штатами.
Однак штати, як члени Союзу, зберегли значні права: вони зай-. малися питаннями конституційного та іншого законодавства, освітою, місцевим самоврядуванням, міліцією, в'язницями і т.д.
Вищі органи влади і управління штатів за формою нагадували федеральні: законодавчі функції вручалися двопалатному парламенту, а виконавчі — губернатору. Законодавчі збори штатів складалися з сенату і нижньої палати, яка називалася в різних штатах по-різному — палата представників, збори і т.д. Сенатори обиралися на чотири роки, а члени нижньої палати — на два.
Губернатор штату обирався електоральним корпусом на строк від двох до чотирьох років. У деяких штатах при губернаторі утворювалася Рада. Становище губернатора штату було своєрідним. Він вважався носієм виконавчої влади, однак інші посадові особи штату (генеральний атторней, головні супер-інтенданти освіти, аудитори та ін.) не були відповідальними перед ним.
За невеликим винятком усі істотні питання вирішувалися суб'єктами федерації. Це давало можливість деяким штатам перетворитися на своєрідні «заповідники» консерватизму. Так, у 1875 році в Тен-
несі був прийнятий перший «закон Джима Кроу», який ввів обмеження для негрів та кольорових. У ] 885 році в більшості південних штатів вводиться расова сегрегація в школах. У 189Гроці тут з'являються окремі вагони для негрів на залізниці, спеціальні готелі, ресторани, бібліотеки, театри, лікарні і т.д. для чорношкфих. Нарешті, і 896 року Верховний суд США сформулював доктрину «рівне, але окреме», яка стала фундаментом системи сегрегації на Півдні Сполучених Штатів.
Конгрес Сполучених Штатів. У другій половині XIX століття конгрес був впливовим органом. Більше того, можна навіть вести мову про пріоритет конгресу над президентом. Сенат, наприклад, тримав у своїх руках контроль над такими дуже суттєвими галузями державного життя, як зовнішні відносини і призначення на федеральні посади.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139